- •Міністерство освіти і науки україни
- •1.2. Гарантії прав працівників при надходженні на роботу та під час роботи на підприємстві.
- •1.3. Пільги і компенсації за важкі й шкідливі умови праці
- •1.4. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту.
- •1.8. Державне соціальне страхування.
- •1.9. Держаний нагляд за охороною праці.
- •1.10. Роль профспілок в організації охорони праці на підприємстві
- •1.11. Відповідальність за порушення законодавтсва про охорону праці.
- •1.12. Нормативно - правові акти з охорони праці (нпаоп).
- •1.13. Права і обов’язки працівників під час трудової діяльності.
- •2.1. Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці
- •2.2. Система управління охороною праці.
- •2.3. Основні права посадових осіб органів державного нагляду з охорони праці.
- •2.4. Основні права та обов`язки уповноважених трудових колективів з питань охорони праці.
- •3.1.Навчання працівників з питань охорони праці.
- •3.2. Навчання посадових осіб з питань охорони праці.
- •3.3. Інструктажі з охорони праці.
- •Порядок проведення інструктажів для робіників
- •4.1. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори, їхня класифікація.
- •4.2. Виробничий травматизм і професійні захворювання.
- •4.3. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
- •4.4. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •4.5. Розслідування та облік професійних захворювань.
- •4.6. Розслідування і облік аварій
- •4.7. Методи аналізу виробничого травматизму.
- •5.1. Фізіолого – психологічні особливості різних видів діяльності людини
- •6.1. Мікроклімат і його характеристики.
- •6.2. Нормування параметрів мікроклімату.
- •7.1. Характеристики повітря робочої зони, їх вплив на організм людини.
- •7.2. Нормування чистоти повітря робочої зони.
- •7.3. Пилове забруднення.
- •7.4. Заходи щодо оздоровлення повітря робочої зони.
- •7.5. Вентиляція виробничих приміщень.
- •8.1. Значення світла для працездатності та здоров’я людини.
- •8.2. Основні світлотехнічні характеристики.
- •8.3. Виробниче освітлення: призначення, класифікація.
- •8.4. Природне освітлення: види, характеристики, принципи розрахунку.
- •8.5. Штучне освітлення: види, джерела освітлення, світильники.
- •8.6. Штучне освітлення: принципи розрахунку
- •8.7. Нормування штучного освітлення.
- •9.1. Виробничий шум: класифікації, дія на людину, характеристика.
- •9.2. Нормування виробничого шуму. Принципи розрахунку.
- •9.3. Методи і засоби захисту від виробничого шуму
- •9.4. Інфразвук і ультразвук: джерела, характеристики, нормування, засоби і методи захисту.
- •9.5.Вібрація: види, характеристики, вплив на організм людини
- •9.6. Нормування виробничої вібрації
- •9.7. Методи і засоби захисту від виробничої вібрації
- •10.1. Електромагнітні випромінювання і поля: види, вплив на організм людини, характеристики, нормування.
- •10.2. Електромагнітні випромінювання: методи і засоби захисту
- •10.3 Іонізуючі випромінювання: види, вплив на організм людини, характеристики, нормування.
- •10.4. Іонізуючі випромінювання: методи і засоби захисту.
- •11.1. Основні виробничі фактори, які впливають на організм користувача пк.
- •11.2. Методи захисту при обладнанні робочих місць з відеодисплейними терміналами (вдт) та пк.
- •11.3. Гігієна праці при роботі з вдт і пк.
- •12.1. Дія електричного струму на організм людини. Види травм, причини.
- •12.2. Фактори, що впливають на результат поразки людини електричним струмом.
- •12.3. Напруга дотику і крокова напруга. Аналіз випадків включення людини в електричний ланцюг.
- •12.4. Класифікація приміщень за ступенем поразки електричним струмом. Вимоги до електротехнічного персоналу.
- •12.5. Система засобів електробезпеки
- •12.6. Перша допомога потерпілим при поразці електричним струмом.
- •13.1. Загальна характеристика забезпечення пожежної безпеки.
- •13.2. Причини пожеж. Основні нормативні документи. Класифікація заходів пожежної профілактики.
- •13.3. Процес горіння, його форми та види. Фактори пожежі, що впливають на людину.
- •13.4. Засоби пожежогасіння.
10.4. Іонізуючі випромінювання: методи і засоби захисту.
Захист від ІВ може здійснюватись шляхом використання таких принципів:
використання джерел з мінімальним випромінюванням шляхом переходу на менш активні джерела, зменшення кількості ізотопу;
скорочення часу роботи з джерелом ІВ;
віддалення робочого місця від джерела ІВ;
екранування джерел ІВ.
Екрани можуть бути пересувні або стаціонарні, призначені для поглинання або послаблення ІВ. Екранами можуть бути стінки контейнерів для перевезення радіоактивних ізотопів, стінки сейфів для їх зберіганння.
Альфа – частинки екрануються шаром повітря товщиною декілька сантиметрів, шаром скла товщиною декілька міліметрів. Однак, працюючи з альфа – активними ізотопами, необхідно також захищатись від бета- або гамма – випромінювання.
З метою захисту від бета – випромінювання використовуються матеріали з малою атомною масою. Для цього використовують комбіновані екрани, у яких з боку джерела розташовується матеріал з малою атомною масою товщиною, що дорівнює довжині пробігу бета – частинок, а за ним – з великою масою.
З метою захисту від рентгенівського та гамма – випромінювання застосовуються матеріади з великою атомною масою та високою щільністю (свинець, вольфрам).
Для захисту від нейтронного випромінювання використовують матеріали, які містять водень (вода, парафін), а також бор, берилій, кадмій, графіт. Враховуючи те, що нейтронні потоки супроводжуються гамма – випромінюванням, слід використовувати комбінований захист у вигляді шаруватих екранів з важких та легких матеріалів (свинець – поліетилен).
Дієвим захисним засобом є використання дистанційного керування, маніпуляторів, роботизованих комплексів.
У залежності від характеру виконування робіт вибирають засоби індивідуального захисту: халати та шапочки з бавовняної тканини, захисні фартухи, гумові рукавиці, щитки, засоби захисту органів дихання (респіратор «Лепесток»), комбінезони, пневмокостюми, гумові чоботи.
Дієвим чинником забезпечення радіаційної безпеки є дозиметричний контроль за рівнями опромінення персоналу та за рівнем радіації в навколишньому середовищі.
Оцінка радіаційного стану здійснюється за допомогою приладів, принцип дії яких базується на таких методах:
іонізаційний (вимірювання ступеня іонізації середовища);
сцинтиляційний (вимірювання інтесивності світлових спалахів, які виникають у речовинах, що люмінесціюють при проходженні через них ІВ);
фотографічний (вимірювання оптичної щільності почорніння фотопластинки під дією випромінювання);
калориметричний (вимірювання кількості тепла, що виділяється у поглинальній речовини).
Знак радіаційної небезпеки застосовується на дверях приміщень, у яких проводиться робота з відкритими джерелами радіоактивного випромінювання.
Міжнародний знак радіації вперше з’явився в 1946 році у радіаційній лабораторії университету Каліфорнії в Берклі. В той час знак був пурпуровим на синьому тлі.
Сучасна версія — чорний знак на жовтому тлі. Пропорції рисунка — центральне коло радіусом R, пелюстки внутрішнім радіусом 1,5·R и зовнішнім 5·R, пелюстки відстоять один від одного на 60°(рис.10.4.а).
а б
Рис.10.4. Знаки радіаційної небезпеки
В таблиці символів Юнікод є символ знака радіаційонної небезпеки — ☢ (U+2622).
19 лютого 2007 року IAEA и ISO анонсували новий символ іонизуючої радіації в додаток до традиційного (рис.10.4.б). Новий символ попереджує про небезпечну близкість джерела ионізуючої радіації. Стверждается, що новий знак буде більш зрозумілим для людей, не знайомих з прийнятим знаком радіації. Новий додатковий знак показує радіацію, небезпеку смерті і необхідність залишити заражену зону.
Розділ 11.Охорона праці користувачів персональних комп’ютерів (ПК).