8.7. Нормування штучного освітлення.

Для вимірювання освітленості і світлотехнічних величин застосовують прилади – люксметри модифікації Ю – 16, Ю – 17, Ю – 116, Ю – 117 та портативний цифровий люксметр – яскравомір ТЄС 0693. Всі вони працюють із застосуванням ефекту фотоелектричного явища. Світловий потік, потрапляючи на селеновий фотоелемент, перетворюється на електричну енергію, сила струму якої вимірюється міліамперметром. Який проградуйований у люксах.

Прилад має два діапазони вимірювання з відкритими фотоелементами: 5…30 і 20…100 лк. Для розширення діапазону вимірювання освітленості в люксметрі застосовують три насадки «М», «Р» , «Т».Насадку встановлюють над світопроникною поверхнею фотоелемента і закріплюють прижимним кільцем з молочною напівсферою, яка має позначку «К».

Насадка «К» являє собою пристрій для виправлення косинусної похибки і використовується тільки разом з однією з насадок (М, Р, Т), при цьому отримують коефіцієнти послаблення 10, 100, 1000. Відповідно діапазони вимірювань: насадка К , М – 50…300 лк; 200 – 1000 лк; насадка К, Р – 2000…10000 лк; насадка К, Т – 5000….30000 лк , 20000….100000 лк.

Вимірювання освітленості виконується на основному робочому місці в декількох точках робочої поверхні, що дає можливість оцінити розподіл освітленості по робочій поверхні.

Рис.8.7. Люксметр Ю – 116. 1 – прилад, 2 – фотоелемент, 3 – насадки.

Для вимірювання яскравості в виробничих умовах можна використовувати тубус – насадки до люксметра. Для визначення яскравості поверхні фотоелемент встановлюють в насадку, котра якляє собою тубус з внутрішніми екранами. Яскравість визначається як освітленість на фотоелементі, що встановлений в насадку, помножений на коефіцієнт насадки (Наприклад, коефіцієнт насадки типу МІОТ являє 20 без кришки і 200 при кришці, що надіта на тубус). При вимірюванні яскравості самосвітних поверхонь вихідний отвір тубуса притискують до поверхні; при роботі з освітленими поверхнями, тубус розташовується навпроти них таким чином, щоб насадка не затіняла поверхню.

Розділ 9. Шум, вібрація, ультразвук і інфразвук.

9.1. Виробничий шум: класифікації, дія на людину, характеристика.

З фізичної точки зору звук це механічні коливання в пружних середовищах і тілах (твердих, рідких та газоподібних), частоти яких лежать від 17 – 20 Гц до 20000 Гц. Ці частоти механічних коливань спроможно сприймати людське вухо.

Шум – це сукупність звуків, які негативно діють на слух людини, заважаючи його праці та відпочинку.Виробничим шумом називається шум на робочих місцях, на дільницях або на територіях підприємств, який виникає під час виробничого процесу.

Наслідком шкідливого дії виробничого шуму можуть бути професійні захворювання, підвищення загальної захворюваності, зниження працездатності, підвищення ступеня ризику травм та нещасних випадків, пов`язаних з порушенням сприйняття попереджувальних сигналів, порушенням слухового контролю функціонування технологічного обладнання, зниженням продуктивності праці.

За характером порушення фізіологічних функцій шум поділяється на такий, що заважає (перешкоджає мовному зв`язку), подразнювальний (викликає нервове напруження і внаслідок цього – зниження працездатності, загальну перевтому), шкідливий (порушення фізіологічної функції на тривалий період і викликає розвиток хронічних захворювань, які безпосередньо або опосередковано пов`язані зі слуховим сприйняттям, погіршення слуху, гіпертонія, туберкульоз, виразка шлунку), травмуючий (різко порушує фізіологічні функції організму).

Шум як фізичне явище – це коливання пружного середовища. Він характеризується частотою f, інтенсивністю І і звуковим тиском Р як функцією частоти та часу.

Розповсюдження звукових хвиль супроводжується переносом енергії у просторі. Ії кількість, що проходить через площу в 1 м, яка розташована перпендикулярно до напрямку розповсюдження звукової хвилі, обумовлює інтенсивність або силу звуку І

І = Е/S, (Вт/ м)

де Е – потік звукової енергії, Вт;

S – площа, м.

Вухо людини сприймає не інтенсивність (силу) звука, а тиск, який створює звукова хвиля

Р=F/S, (Па)

де F – нормальна сила, з якою звукова хвиля діє на поверхню.

S – площа поверхні, на яку падає звукова хвиля, м.

Найменша інтенсивність Іі звуковий тиск Р, які сприймає вухо людини, зветьсяпорогом чутності або умовним нулем чутності. Порогові значення Іі Рзалежить від частоти звуку. При частоті 1000 Гц звуковий тиск Р=2*10Па, І=10Вт/ м. При звуковому тиску Р=2*10Па, а І=100 Вт/ мвиникають больові відчуття (больовий поріг) в слухових органах людини. Між порогом чутності і больовим порогом лежить ділянка чутності. А.Г.Белл запропонував використати логарифмічну шкалу, яка дає змогу визначити рівень шуму у відносних одиницях – белах (Б). Для больового порогу на частоті 1000 Гц ця величина має значення:

L=lgI/I=lg10/10=lg10= 14Б.

В техніці використовують одиницю у десять разів меншу – децибел (дБ). Таким чином шкала чутності складатиме 140 дБ – у рівнях інтенсивності звуку.

Таблиця 9.1.

Сила звуку і звуковий тиск

Шкала децибел	Сила звуку, вт/м	Звуковий тиск, н/м	Приклади звуків вказаної сили
0	10	0,00002	Поріг чутливості людського вуха.
10	10	0,000065	Шорох листів. Слабий шепіт на відстані 1 м.
20	10	0,0002	Тихий сад.
30	10	0,00065	Тиха кімната. Середній рівень шума у глядацькому залі. Гра скрипки піанісімо.
40	10	0,002	Негучна кімната. Шум в жилому приміщенні.
50	10	0,0065	Слабка робота гучномовця. Шум у ресторані або установі з відкритими вікнами.
60	10	0,02	Гучний радіоприймач. Шум в магазині. Середній рівень розмовної мови на відстані 1 м.
70	10	0,0645	Шум двигуна вантажного автомобіля. Шум ззовні трамваю.
80	10	0,20	Гучна вулиця. (Машинописне бюро)
90	10	0,645	Автомобільний гудок. Фортісімо великого симфонічного оркестру.
100	10	2,0	Клепальна машина. Автомобільна сирена.
110	10	6,45	Пневматичний молот.
120	1	20	Реактивний двигун на відстані 5 м. Сильні удари грому.
140	10	64,5	Больовий поріг; звук вже не чутний.

Негативний вплив шуму на продуктивність праці та здоров`я людини загальновідомий. Під час роботи в шумних умовах продуктивність ручної праці може знизитись до 60%, а кількість помилок, що трапляються при розрахунках, зростає більше, ніж на 50%. При тривалій роботі в шумних умовах перш за все уражається нервова та серцево-судинна системи та органи травлення. Зменшується виділення шлунковго соку та його кислотність, що сприяє захворюванню гастритом. Необхідність кричати при спілкуванні у виробничих умовах негативно впливає на психіку людини.

Вплив шуму на організм людини індивідуальний. У деяких людей погіршення слуху настає через декілька місяців, а в інших воно не настає через декілька років роботи в шумі. Встановлено, що для 30% людей шум є причиною передчасного старіння.