- •Міністерство освіти і науки україни
- •1.2. Гарантії прав працівників при надходженні на роботу та під час роботи на підприємстві.
- •1.3. Пільги і компенсації за важкі й шкідливі умови праці
- •1.4. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту.
- •1.8. Державне соціальне страхування.
- •1.9. Держаний нагляд за охороною праці.
- •1.10. Роль профспілок в організації охорони праці на підприємстві
- •1.11. Відповідальність за порушення законодавтсва про охорону праці.
- •1.12. Нормативно - правові акти з охорони праці (нпаоп).
- •1.13. Права і обов’язки працівників під час трудової діяльності.
- •2.1. Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці
- •2.2. Система управління охороною праці.
- •2.3. Основні права посадових осіб органів державного нагляду з охорони праці.
- •2.4. Основні права та обов`язки уповноважених трудових колективів з питань охорони праці.
- •3.1.Навчання працівників з питань охорони праці.
- •3.2. Навчання посадових осіб з питань охорони праці.
- •3.3. Інструктажі з охорони праці.
- •Порядок проведення інструктажів для робіників
- •4.1. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори, їхня класифікація.
- •4.2. Виробничий травматизм і професійні захворювання.
- •4.3. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
- •4.4. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •4.5. Розслідування та облік професійних захворювань.
- •4.6. Розслідування і облік аварій
- •4.7. Методи аналізу виробничого травматизму.
- •5.1. Фізіолого – психологічні особливості різних видів діяльності людини
- •6.1. Мікроклімат і його характеристики.
- •6.2. Нормування параметрів мікроклімату.
- •7.1. Характеристики повітря робочої зони, їх вплив на організм людини.
- •7.2. Нормування чистоти повітря робочої зони.
- •7.3. Пилове забруднення.
- •7.4. Заходи щодо оздоровлення повітря робочої зони.
- •7.5. Вентиляція виробничих приміщень.
- •8.1. Значення світла для працездатності та здоров’я людини.
- •8.2. Основні світлотехнічні характеристики.
- •8.3. Виробниче освітлення: призначення, класифікація.
- •8.4. Природне освітлення: види, характеристики, принципи розрахунку.
- •8.5. Штучне освітлення: види, джерела освітлення, світильники.
- •8.6. Штучне освітлення: принципи розрахунку
- •8.7. Нормування штучного освітлення.
- •9.1. Виробничий шум: класифікації, дія на людину, характеристика.
- •9.2. Нормування виробничого шуму. Принципи розрахунку.
- •9.3. Методи і засоби захисту від виробничого шуму
- •9.4. Інфразвук і ультразвук: джерела, характеристики, нормування, засоби і методи захисту.
- •9.5.Вібрація: види, характеристики, вплив на організм людини
- •9.6. Нормування виробничої вібрації
- •9.7. Методи і засоби захисту від виробничої вібрації
- •10.1. Електромагнітні випромінювання і поля: види, вплив на організм людини, характеристики, нормування.
- •10.2. Електромагнітні випромінювання: методи і засоби захисту
- •10.3 Іонізуючі випромінювання: види, вплив на організм людини, характеристики, нормування.
- •10.4. Іонізуючі випромінювання: методи і засоби захисту.
- •11.1. Основні виробничі фактори, які впливають на організм користувача пк.
- •11.2. Методи захисту при обладнанні робочих місць з відеодисплейними терміналами (вдт) та пк.
- •11.3. Гігієна праці при роботі з вдт і пк.
- •12.1. Дія електричного струму на організм людини. Види травм, причини.
- •12.2. Фактори, що впливають на результат поразки людини електричним струмом.
- •12.3. Напруга дотику і крокова напруга. Аналіз випадків включення людини в електричний ланцюг.
- •12.4. Класифікація приміщень за ступенем поразки електричним струмом. Вимоги до електротехнічного персоналу.
- •12.5. Система засобів електробезпеки
- •12.6. Перша допомога потерпілим при поразці електричним струмом.
- •13.1. Загальна характеристика забезпечення пожежної безпеки.
- •13.2. Причини пожеж. Основні нормативні документи. Класифікація заходів пожежної профілактики.
- •13.3. Процес горіння, його форми та види. Фактори пожежі, що впливають на людину.
- •13.4. Засоби пожежогасіння.
4.4. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
Спеціальному розслідуванню підлягають:
- нещасні випадки із смертельним наслідком;
- групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров'ю;
- випадки смерті на підприємстві;
- випадки зникнення працівника під час виконання вим трудових обов'язків.
Про вищеназвані випадки роботодавець зобов'язаний негайно повідомити:
- теруправління Держгірпромнагляду;
- органи прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку;
- робочий орган дирекції Фонду соцстрахування;
- профспілкову організацію, членом якої є потерпілий;
- орган до сфери якого належить це підпрємство;
- при гострих професійних захворюваннях – санепідслужбу;
- відповідний орган з питань захисту населення від надзвичайних ситуацій (у разі необхідності).
Спеціальне розслідування проводиться протягом не більше 10 робочих днів.За результатами розслідування складається акт спецрозслідування за формою Н – 5, акти Н – 1, а також оформлюється карта обліку профзахворювання (отруєння) на кожного потерпілого. Акти зберігаються 45 років.
4.5. Розслідування та облік професійних захворювань.
Усі вперше виявлені випадки профзахворювань і отруєнь підлягають розслідуванню. Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів лікувально – профілактичного закладу, якому надане таке право МОЗ.
До роботи експертної комісії залучаються спеціалісти: підприємства, Фонду соцстрахування, профспілкової організації. Комісія встановлює зв'язок професійного захворювання з умовами праці працівника, у разі необхідності залучає до роботи експертів.
Роботодавець зобов'язаний:
- подати комісії з розслідування дані лабораторних досліджень шкідливих факторів виробничого процесу, необхідну документацію;
- забезпечити комісію приміщенням і транспортними засобами.
Комісія з розслідування зобов'язана скласти акт за формою П – 3 та П – 4 ( для хронічного захворювання), у якому зазначити заходи щодо запобігання розвиткові профзахворювання, визначити осіб які не виконали відповідні вимоги (правила, гігієнічні регламенти).
Роботодавець зобов'язаний в п'ятиденний термін після закінчення розслідування причин профзахворювання розглянути матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання профзахворюванням, а також до притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущено порушення санітарних норм і правил. Про свої дії роботодавець інформує санепідслужбу протягом терміну зазначеному в акті.
4.6. Розслідування і облік аварій
Аварія – це несподіваний вихід з ладу, пошкодження будь – якого механізму, машини та ін. під час роботи або руху.
На підприємстві згідно до вимог законодавства і нормативних актів з питань цивільної оборони і охорони праці повинні бути розроблені і затверджені роботодавцем:
- план попередження надзвичайних ситуацій, в якому розглядаються можливі аварії та інші надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру, прогнозуються наслідки, визначаються міри по їх запобіганню, строки виконання;
- планом ліквідації аварій передбачені дії посадових осіб і робітників підприємства під час стихійного лиха, обов'язки професійних аварійно – рятувальних формувань або інших організацій, які залучаються під час ліквідації надзвичайних ситуацій (НС).
Аварії поділяються на дві категорії:
А) до І першої категорії відносяться аварії внаслідок яких:
- загинуло 5 або більше, або травмовано 10 і більше осіб;
- відбувся виброс отруйних, радіоактивних, біологічнонебезпечних речовин;
- зросла концентрація забруднюючих речовин в природнє середовище більш ніж в 10 раз;
- зруйновані будови або основні конструкції об'єкту, що створило загрозу для життя і здоров'я значної кількості робітників підприємства і населення;
Б) до ІІ категорії відносяться аварії внаслідок яких:
- загинуло до 5 осіб або травмовано від 4 до 10 осіб;
- зруйновані будови, основні конструкції об'єкту, що створило загрозу для життя і здоров'я робітників цеху, ділянки (100 і більше осіб).
Роботодавець зобов'язаний діяти згідно з планом ліквідації аварії.
Він зобов'язаний негайно повідомити місцеві органи Держгірпромнагляду, орган, до сфери управління якого належить підприємство, місцевий орган виконавчої влади, штаб цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій, прокуратуру, відповідний профспілковий орган.
Розслідування аварій без нещасних випадків проводиться комісіями:
- для аварій І категорії – наказом міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади за погодженням з відповідними органами Держгірпромнагляду, МНС або теріторіальним штабом цивільного захисту.
- для аварій ІІ категорії – наказом керівника органу, до сфери керування якого належить підприємство, або розпорядженням районного або місцевого органу виконавчої влади.
Головою комісії призначається представник органу, до сфери керування якого належить підприємство, місцевого органу виконавчої влади або представник Держгірпромнагляду.
Комісія з розслідування повинна протягом 10 робочих днів розслідувати аварію і скласти акт за формою Н – 5 для кожного постраждалого.