- •2.Ієрархія молекулярної організації клітини.
- •28. Гормони білкової природи. Їх біологічна дія.
- •3. Вода, як електроліт, кислоти, буферні системи живих організмів.
- •4.Роль вітчизняних вчених в розвитку біохімії спорту.
- •9. Третинна та четвертинна структури білків.
- •5.Найбільш важливі сполуки фосфору та вуглецю, їх біологічна роль.
- •6. Загальна характеристика білків. Класифікація та характеристика окремих класів.
- •7. Функції білків в організмі. Характеристика складних білків.
- •8.Первинна та вторинна структури білків. Навести приклади.
- •10. Класифікація амінокислот, їх будова. Роль пептидного зв’язку в утворенні білків.
- •22. Будова та біологічна роль гліцерофосфоліпідів.
- •16. Короткі відомості про вітаміни в12, в15, н, фолієвої кислоти. Їх біологічна роль, знаходження в природі, добова потреба.
- •17. Моносахариди. Будова, номенклатура. Основні представники.
- •18. Дисахариди. Будова, номенклатура. Основні представники.
- •19. Будова крохмалю, глікогену, клітковини. Біологічна роль.
- •20. Будова, біологічне значення найбільш важливих муко полісахаридів.
- •21. Будова та біологічна роль простих ліпідів. Тверді жири та олії. Стерини.
- •25. Особливості дії ферментів, як біологічних каталізаторів.
- •24.Хімічна природа ферментів. Будова ферментів-протеїнів та ферментів-протеїдів. Характеристика найбільш важливих коферментів.
- •23. Будова та біологічна роль найбільш важливих жирних кислот.
- •26. Класифікація ферментів. Загальна характеристика окремих класів ферментів.
- •27.Загальна характеристика гормонів. Класифікація. Представники окремих груп гормонів.
- •29. Гормони, похідні амінокислот, жирних кислот. Стероїдні гормони.
- •30. Дихотомчний шлях перетворення глюкози до піровиноградної кислоти. Утворення молочної кислоти. Енергетичний ефект.
- •31.Перетравлювання і всмоктування вуглеводів. Рівень глюкози в крові. Роль глюкози в крові. Роль печінки у вуглеводному обміні.
- •36. Перетворення та всмоктування ліпідів. Розщеплення жирів.
- •32. Аеробний шлях розщеплення глюкози. Цикл Кребса. Енергетичний ефект.
- •33. Динаміка молочної кислоти при м’язовій роботі.
- •34.Сучасні уявлення про механізм біологічного окислення: перетворення енергії в живих системах. Макроергічні сполуки. Роль атф в енергетичному обміні.
- •35. Окислювальне фосфорилювання, субтратне фосфорилювання. Вільне окиснення.
- •37. Обмін гліцерину. Енергетичний ефект окиснення гліцерину та окремого тригліцерину.
- •38. Обмін вищих жирних кислот. Енергетичний ефект окислення однієї з вищих жирних кисло.
- •39. Обмін простих білків. Утворення кінцевих продуктів обміну простих білків.
- •41. Білковий склад м’язової тканини. Характеристика окремих білків м’язів та їх біологічна роль.
- •42.Обмін води та мінеральних солей в організмі. Склад води в організмі та її стан в тканинах.
- •43. Механізми м’язового скорочення.
- •44. Спортивне тренування. Зміни, що відбуваються в м’язовій тканині під час тренувань.
- •45. Енергетика м’язового скорочення. Роль атф в цьому процесі та шляхи її ресинтезу.
- •40. Будова та біологічна роль нуклеїнової кислоти.
- •46. Біохімічна характеристика тренованого організму.
- •49. Біохімічні зміни в організмі спортсменів при заняттях циклічними та ациклічними видами спорту.
- •47. Біохімічні фактори, що зумовлюють прояв м’язопої сили, швидкості та витривалості.
- •48.Кисневе споживаннч при фізичному навантаженні, кисневий дефіцит та кисневий борг, «стійкий стан».
- •50. Поняття про тренувальний ефект. Основні методи тренування та їх біологічне обґрунтування.
- •51. Біохімічні зміни складу внутрішніх органів при м’язовій діяльності.
- •52.Біохімія м’язів при втомленні та під час відпочинку.
- •53. Біохімічні закономірності використання та відновлення речовин в м’язах під впливом тренувань.
- •54. Біохімічні особливості ростового організму. Реакції дитячого та юнацького організму на фізичні навантаження. Особливості тренування в дитячому та юнацькому віці.
- •55. Біохімічні зміни в організмі при роз тренуванні та перетренуванні.
- •56. Передстартовий стан та відновний період окремого виду спорту (за вибором).
- •57. Пластична та енергетична функція харчуваня. Необхідність організму у вітамінах та мінеральних речовинах при заняттях різними видами спорту.
- •59.Витрати енергії в організмі спортсменів в залежності від довжини дистанції.
- •58.Взаємовідносини функціонального та пластичного обміну у різних вікових групах.
- •60. Характеристика вправ при заняттях спортивним «єдиноборством» (важка атлетика, боротьба). Механізм енергозабезпечення виконання цих вправ.
- •61. Характеристика вправ при заняттях спортивним «єдиноборством» (бокс, фехтування). Механізм енергозабезпечення виконання цих вправ.
- •62.Характеристика вправ при заняттях бігом на 100 та 200 м. Біохімічні зміни в організмі спортсменів і механізм енергозабезпечення цих вправ.
- •63. Характеристика вправ при заняттях бігом на 400 та 800 м. Біохімічні зміни в організмі спортсменів і механізм енергозабезпечення цих вправ.
- •64. Характеристика вправ при заняттях бігом на 1000 та 1500 м. Біохімічні зміни в організмі спортсменів і механізм енергозабезпечення цих вправ.
- •65. Характеристика вправ при заняттях бігом на 3000 та 10000 м. Біохімічні зміни в організмі спортсменів і механізм енергозабезпечення цих вправ.
- •66. Характеристика вправ при заняттях бігом на 15, 20 та 30км. Біохімічні зміни в організмі спортсменів і механізм енергозабезпечення цих вправ.
23. Будова та біологічна роль найбільш важливих жирних кислот.
Вищі жирні кислоти с основними гідрофобними компонентами простих і складних ліпідів. Із різних ліпідів виділено понад 200 жирних кислот. Вони відрізняються між собою довжиною зв'язків, а також замісниками (окси-, кето-, циклічні структури). Більшість жирних кислот, які входять до складу жирів, мають нерозгалужений вуглеводневий ланцюг і парну кількість атомів вуглецю.
У природі жирні кислоти у вільному стані зустрічаються рідко. Проте, утворюючи ефірні чи амідні зв'язки, вони входять до складу різних класів ліпідів, а також багатьох проміжних продуктів метаболізму ліпідів.
Серед них можуть бути насичені кислоти (масляна, капронова, пальмітинова, стеаринова) і ненасичені, які мають різну кількість подвійних зв'язків: один (олеїнова), два (лінолева), три (ліноленова), чотири (арахідонова).
Суміш жирних кислот, яку одержують під час гідролізу ліпідів із різних природних джерел, звичайно, містить як насичені, так і ненасичені жирні кислоти. У ліпідах тваринного походження переважаючою насиченою жирною кислотою є пальмітинова (С16,), друге місце займає стеаринова кислота (С18).
Більш короткі жирні кислоти (С14 і С12), як і довголанцюгові (до С28), зустрічаються лише в невеликих кількостях. Жирні кислоти, які містять 10 або менше вуглецевих атомів, у тваринних ліпідах зустрічаються рідко, причому у вільному стані ці жирні кислоти в організмі містяться в невеликій кількості, переважно як продукти обміну.
У деяких рідинах організму, таких як молоко і молозиво, присутні жири, які містять разом із вищими жирними кислотами (пальмітиновою, олеїновою) і коротко ланцюгові жирні кислоти (масляна, капронова). У жіночому молоці виявлено близько 40 різних жирних кислот.
У жирових депо відкладаються, головним чином, ліпіди, які містять вищі жирні кислоти з довжиною ланцюга 16-18 вуглецевих атомів.
Що стосується ненанасичених жирних кислот які зустрічаються в природі то всі вони при кімнатній температурі - рідини.
Одинарний подвійний зв'язок у жирних кислотах тваринного походження звичайно знаходиться в 9,10-положенні жирної кислоти. Двома найбільш розповсюдженими мононенасиченими жирними кислотами тваринного походження є олеїнова і пальмітоолеїнова
СН3—(СН3)5—СН=СН— (СН2)7—СООН
Пальмітоолеїнова кислота
Проте олеїнова кислота в природі превалює в кількісному відношенні.
Наявність подвійного зв'язку створює можливість утворення цис- та транс-ізомерів. Як правило, природні жирні кислоти з одним подвійним зв'язком є цис-ізомерами.
Жирні кислоти, які мають більше одного подвійного зв'язку, відносяться до поліненасичених кислот.
Встановлено, що чим активніший обмін і функція клітин, тим більше подвійних зв'язків у жирних кислотах, які беруть участь в утворенні їх мембран. Так, із мембран паличкоподібних зорових клітин сітківки ока виділено поліненасичену жирну кислоту, яка має 22 атоми вуглецю в ланцюзі і 6 подвійних зв'язків,
Поліненасичені жирні кислоти входять до складу харчових жирів, особливо рослинних олій, таких як кукурудзяна, соняшникова, горіхова, оливкова, бавовняна та інших, а також деяких лікарських препаратів (риб'ячий жир, лінетол, есенціале, олія обліпихова, олія шипшини, арахіден та ін.),
Найважливішими для організму людини і вищих тварин є такі поліненасичені кислоти, як лінолева, ліноленова й арахідонова. Ці кислоти в організмі або зовсім не синтезуються (лінолева і ліноленова), або утворюються в недостатніх кількостях (арахідонова), тому їх називають незамінними, або есенціальними кислотами (виключний) ї відносять до вітамінів (вітамін F). Ці кислоти відзначаються високою біологічною активністю. Експериментально доведено, що у разі недостатності лінолевої і ліноленової кислот у тварин, наприклад у щурів, починається випадіння шерсті, посилюється злущування епітелію, а в молодих тварин припиняється ріст.
Жирні кислоти
Насичені |
Ненасичені |
Масляна С3Н7СООН |
Олеїнова С17Н33СООН |
Капронова С5Н11СООН |
Лінолева С17Н31СООН |
Пальмітинова С15Н13СООН |
Ліноленова С17Н29СООН |
Стеаринова С17Н35СООН |
Арахідонова С19Н31СООН |
Характерними біохімічними ознаками дефіциту ненасичених жирних кислот є порушення обміну холіну, холестерину і фосфору. Встановлено, що поліненасичені жирні кислоти знижують вміст холестерину в крові, стимулюють його обмін у печінці і виведення із жовчю. Ефіри холестерину з поліненасиченими жирними кислотами - це важлива транспортна форма стероїдів і необхідна ланка їх метаболізму, Похідними ноліненасичених жирних кислот є гормони простагландини.