- •2.Ієрархія молекулярної організації клітини.
- •28. Гормони білкової природи. Їх біологічна дія.
- •3. Вода, як електроліт, кислоти, буферні системи живих організмів.
- •4.Роль вітчизняних вчених в розвитку біохімії спорту.
- •9. Третинна та четвертинна структури білків.
- •5.Найбільш важливі сполуки фосфору та вуглецю, їх біологічна роль.
- •6. Загальна характеристика білків. Класифікація та характеристика окремих класів.
- •7. Функції білків в організмі. Характеристика складних білків.
- •8.Первинна та вторинна структури білків. Навести приклади.
- •10. Класифікація амінокислот, їх будова. Роль пептидного зв’язку в утворенні білків.
- •22. Будова та біологічна роль гліцерофосфоліпідів.
- •16. Короткі відомості про вітаміни в12, в15, н, фолієвої кислоти. Їх біологічна роль, знаходження в природі, добова потреба.
- •17. Моносахариди. Будова, номенклатура. Основні представники.
- •18. Дисахариди. Будова, номенклатура. Основні представники.
- •19. Будова крохмалю, глікогену, клітковини. Біологічна роль.
- •20. Будова, біологічне значення найбільш важливих муко полісахаридів.
- •21. Будова та біологічна роль простих ліпідів. Тверді жири та олії. Стерини.
- •25. Особливості дії ферментів, як біологічних каталізаторів.
- •24.Хімічна природа ферментів. Будова ферментів-протеїнів та ферментів-протеїдів. Характеристика найбільш важливих коферментів.
- •23. Будова та біологічна роль найбільш важливих жирних кислот.
- •26. Класифікація ферментів. Загальна характеристика окремих класів ферментів.
- •27.Загальна характеристика гормонів. Класифікація. Представники окремих груп гормонів.
- •29. Гормони, похідні амінокислот, жирних кислот. Стероїдні гормони.
- •30. Дихотомчний шлях перетворення глюкози до піровиноградної кислоти. Утворення молочної кислоти. Енергетичний ефект.
- •31.Перетравлювання і всмоктування вуглеводів. Рівень глюкози в крові. Роль глюкози в крові. Роль печінки у вуглеводному обміні.
- •36. Перетворення та всмоктування ліпідів. Розщеплення жирів.
- •32. Аеробний шлях розщеплення глюкози. Цикл Кребса. Енергетичний ефект.
- •33. Динаміка молочної кислоти при м’язовій роботі.
- •34.Сучасні уявлення про механізм біологічного окислення: перетворення енергії в живих системах. Макроергічні сполуки. Роль атф в енергетичному обміні.
- •35. Окислювальне фосфорилювання, субтратне фосфорилювання. Вільне окиснення.
- •37. Обмін гліцерину. Енергетичний ефект окиснення гліцерину та окремого тригліцерину.
- •38. Обмін вищих жирних кислот. Енергетичний ефект окислення однієї з вищих жирних кисло.
- •39. Обмін простих білків. Утворення кінцевих продуктів обміну простих білків.
- •41. Білковий склад м’язової тканини. Характеристика окремих білків м’язів та їх біологічна роль.
- •42.Обмін води та мінеральних солей в організмі. Склад води в організмі та її стан в тканинах.
- •43. Механізми м’язового скорочення.
- •44. Спортивне тренування. Зміни, що відбуваються в м’язовій тканині під час тренувань.
- •45. Енергетика м’язового скорочення. Роль атф в цьому процесі та шляхи її ресинтезу.
- •40. Будова та біологічна роль нуклеїнової кислоти.
- •46. Біохімічна характеристика тренованого організму.
- •49. Біохімічні зміни в організмі спортсменів при заняттях циклічними та ациклічними видами спорту.
- •47. Біохімічні фактори, що зумовлюють прояв м’язопої сили, швидкості та витривалості.
- •48.Кисневе споживаннч при фізичному навантаженні, кисневий дефіцит та кисневий борг, «стійкий стан».
- •50. Поняття про тренувальний ефект. Основні методи тренування та їх біологічне обґрунтування.
- •51. Біохімічні зміни складу внутрішніх органів при м’язовій діяльності.
- •52.Біохімія м’язів при втомленні та під час відпочинку.
- •53. Біохімічні закономірності використання та відновлення речовин в м’язах під впливом тренувань.
- •54. Біохімічні особливості ростового організму. Реакції дитячого та юнацького організму на фізичні навантаження. Особливості тренування в дитячому та юнацькому віці.
- •55. Біохімічні зміни в організмі при роз тренуванні та перетренуванні.
- •56. Передстартовий стан та відновний період окремого виду спорту (за вибором).
- •57. Пластична та енергетична функція харчуваня. Необхідність організму у вітамінах та мінеральних речовинах при заняттях різними видами спорту.
- •59.Витрати енергії в організмі спортсменів в залежності від довжини дистанції.
- •58.Взаємовідносини функціонального та пластичного обміну у різних вікових групах.
- •60. Характеристика вправ при заняттях спортивним «єдиноборством» (важка атлетика, боротьба). Механізм енергозабезпечення виконання цих вправ.
- •61. Характеристика вправ при заняттях спортивним «єдиноборством» (бокс, фехтування). Механізм енергозабезпечення виконання цих вправ.
- •62.Характеристика вправ при заняттях бігом на 100 та 200 м. Біохімічні зміни в організмі спортсменів і механізм енергозабезпечення цих вправ.
- •63. Характеристика вправ при заняттях бігом на 400 та 800 м. Біохімічні зміни в організмі спортсменів і механізм енергозабезпечення цих вправ.
- •64. Характеристика вправ при заняттях бігом на 1000 та 1500 м. Біохімічні зміни в організмі спортсменів і механізм енергозабезпечення цих вправ.
- •65. Характеристика вправ при заняттях бігом на 3000 та 10000 м. Біохімічні зміни в організмі спортсменів і механізм енергозабезпечення цих вправ.
- •66. Характеристика вправ при заняттях бігом на 15, 20 та 30км. Біохімічні зміни в організмі спортсменів і механізм енергозабезпечення цих вправ.
64. Характеристика вправ при заняттях бігом на 1000 та 1500 м. Біохімічні зміни в організмі спортсменів і механізм енергозабезпечення цих вправ.
Біг на середні дистанції (1000 і 1500 м) характеризується роботою субмаксимальної потужності і за своїм впливом на організм різко відрізняється від бігу на короткі дистанції. Кисневий запит і абсолютна величина кисневого боргу у зв'язку з більшою величиною і тривалістю роботи (у порівнянні з бігом на короткі дистанції) значно збільшуються (в 2-3 рази). Відносна ж величина кисневого боргу зменшується 50% (1500 м) кисневого запиту. Біг на середні дистанції не є «анаеробної» роботою; тут розгортаються і аеробні окислювальні процеси. Однак анаеробні реакції ще мають вирішальне значення, де за рахунок цих реакцій енергетично робота забезпечується більш ніж наполовину. При бігу на середні дистанції основне значення має гліколіз. Саме тому підвищення вмісту молочної кислоти в крові при бігу на середні дистанції досягає найбільших величин (від 150 до 250 мг%) і обумовлює найбільші зрушення реакції внутрішнього середовища в кислу сторону. У відповідності з цим зниження лужних резервів крові при бігу на середні дистанції також найбільш велике. Внаслідок різкого підвищення вмісту в крові молочної кислоти велика кількість її з'являється в сечі і в поті.
Під впливом тренування із збільшенням питомої ваги аеробних окисних процесів всі ці зміни при бігу на середні дистанції стають менш значними. Відносна величина кисневого боргу також трохи зменшується. Ці обставини говорять про принципову відмінність бігу на середні дистанції від бігу на короткі дистанції, де під впливом тренування не тільки збільшується питома вага аеробних окисних процесів, але робота в умовах рекордної для даної особи швидкості стає навіть більш «анаеробної».
У зв'язку з різкими зрушеннями реакції внутрішнього середовища в кислу сторону, а також зі змінами в білковому складі плазми крові при бігу на середні дистанції в сечі може бути виявлений білок в кількості від 0,1 до 1,2% .. Слід зазначити, що поява в сечі 4% білка при спортивній діяльності не є ознакою патології нирок і проходить для організму безслідно.
При бігу на короткі дистанції енергетика м'язів забезпечується переважно внутрім'язовими джерелами енергії, то при бігу на середні дистанції починають використовуватися і внемишечние джерела (глікоген печінки). Саме тому вельми значно підвищується рівень цукру в крові (до 150-240 мг%).
Характерною особливістю бігу на середні дистанції є «мертва точка» - раптове різке зниження працездатності, подолане, зусиллям волі. При бігу на 1500 м - на 2-3-й хв. Відновлювальний період після бігу на середні дистанції триває від 1-2 годину.
Одночасно з підвищенням вмісту молочної кислоти зменшуються лужні резерви крові (приблизно на 40-48%), що використовуються для її нейтралізації.
Вміст цукру в крові у зв'язку зі значним порушенням підвищується, однак у спортсменів з урівноваженою нервовою системою воно може залишатися на нормальному рівні. У малотренированного, можливе зниження рівня цукру в крові внаслідок запізнюється і недостатньо інтенсивної мобілізації його в печінці.