- •2.Ієрархія молекулярної організації клітини.
- •28. Гормони білкової природи. Їх біологічна дія.
- •3. Вода, як електроліт, кислоти, буферні системи живих організмів.
- •4.Роль вітчизняних вчених в розвитку біохімії спорту.
- •9. Третинна та четвертинна структури білків.
- •5.Найбільш важливі сполуки фосфору та вуглецю, їх біологічна роль.
- •6. Загальна характеристика білків. Класифікація та характеристика окремих класів.
- •7. Функції білків в організмі. Характеристика складних білків.
- •8.Первинна та вторинна структури білків. Навести приклади.
- •10. Класифікація амінокислот, їх будова. Роль пептидного зв’язку в утворенні білків.
- •22. Будова та біологічна роль гліцерофосфоліпідів.
- •16. Короткі відомості про вітаміни в12, в15, н, фолієвої кислоти. Їх біологічна роль, знаходження в природі, добова потреба.
- •17. Моносахариди. Будова, номенклатура. Основні представники.
- •18. Дисахариди. Будова, номенклатура. Основні представники.
- •19. Будова крохмалю, глікогену, клітковини. Біологічна роль.
- •20. Будова, біологічне значення найбільш важливих муко полісахаридів.
- •21. Будова та біологічна роль простих ліпідів. Тверді жири та олії. Стерини.
- •25. Особливості дії ферментів, як біологічних каталізаторів.
- •24.Хімічна природа ферментів. Будова ферментів-протеїнів та ферментів-протеїдів. Характеристика найбільш важливих коферментів.
- •23. Будова та біологічна роль найбільш важливих жирних кислот.
- •26. Класифікація ферментів. Загальна характеристика окремих класів ферментів.
- •27.Загальна характеристика гормонів. Класифікація. Представники окремих груп гормонів.
- •29. Гормони, похідні амінокислот, жирних кислот. Стероїдні гормони.
- •30. Дихотомчний шлях перетворення глюкози до піровиноградної кислоти. Утворення молочної кислоти. Енергетичний ефект.
- •31.Перетравлювання і всмоктування вуглеводів. Рівень глюкози в крові. Роль глюкози в крові. Роль печінки у вуглеводному обміні.
- •36. Перетворення та всмоктування ліпідів. Розщеплення жирів.
- •32. Аеробний шлях розщеплення глюкози. Цикл Кребса. Енергетичний ефект.
- •33. Динаміка молочної кислоти при м’язовій роботі.
- •34.Сучасні уявлення про механізм біологічного окислення: перетворення енергії в живих системах. Макроергічні сполуки. Роль атф в енергетичному обміні.
- •35. Окислювальне фосфорилювання, субтратне фосфорилювання. Вільне окиснення.
- •37. Обмін гліцерину. Енергетичний ефект окиснення гліцерину та окремого тригліцерину.
- •38. Обмін вищих жирних кислот. Енергетичний ефект окислення однієї з вищих жирних кисло.
- •39. Обмін простих білків. Утворення кінцевих продуктів обміну простих білків.
- •41. Білковий склад м’язової тканини. Характеристика окремих білків м’язів та їх біологічна роль.
- •42.Обмін води та мінеральних солей в організмі. Склад води в організмі та її стан в тканинах.
- •43. Механізми м’язового скорочення.
- •44. Спортивне тренування. Зміни, що відбуваються в м’язовій тканині під час тренувань.
- •45. Енергетика м’язового скорочення. Роль атф в цьому процесі та шляхи її ресинтезу.
- •40. Будова та біологічна роль нуклеїнової кислоти.
- •46. Біохімічна характеристика тренованого організму.
- •49. Біохімічні зміни в організмі спортсменів при заняттях циклічними та ациклічними видами спорту.
- •47. Біохімічні фактори, що зумовлюють прояв м’язопої сили, швидкості та витривалості.
- •48.Кисневе споживаннч при фізичному навантаженні, кисневий дефіцит та кисневий борг, «стійкий стан».
- •50. Поняття про тренувальний ефект. Основні методи тренування та їх біологічне обґрунтування.
- •51. Біохімічні зміни складу внутрішніх органів при м’язовій діяльності.
- •52.Біохімія м’язів при втомленні та під час відпочинку.
- •53. Біохімічні закономірності використання та відновлення речовин в м’язах під впливом тренувань.
- •54. Біохімічні особливості ростового організму. Реакції дитячого та юнацького організму на фізичні навантаження. Особливості тренування в дитячому та юнацькому віці.
- •55. Біохімічні зміни в організмі при роз тренуванні та перетренуванні.
- •56. Передстартовий стан та відновний період окремого виду спорту (за вибором).
- •57. Пластична та енергетична функція харчуваня. Необхідність організму у вітамінах та мінеральних речовинах при заняттях різними видами спорту.
- •59.Витрати енергії в організмі спортсменів в залежності від довжини дистанції.
- •58.Взаємовідносини функціонального та пластичного обміну у різних вікових групах.
- •60. Характеристика вправ при заняттях спортивним «єдиноборством» (важка атлетика, боротьба). Механізм енергозабезпечення виконання цих вправ.
- •61. Характеристика вправ при заняттях спортивним «єдиноборством» (бокс, фехтування). Механізм енергозабезпечення виконання цих вправ.
- •62.Характеристика вправ при заняттях бігом на 100 та 200 м. Біохімічні зміни в організмі спортсменів і механізм енергозабезпечення цих вправ.
- •63. Характеристика вправ при заняттях бігом на 400 та 800 м. Біохімічні зміни в організмі спортсменів і механізм енергозабезпечення цих вправ.
- •64. Характеристика вправ при заняттях бігом на 1000 та 1500 м. Біохімічні зміни в організмі спортсменів і механізм енергозабезпечення цих вправ.
- •65. Характеристика вправ при заняттях бігом на 3000 та 10000 м. Біохімічні зміни в організмі спортсменів і механізм енергозабезпечення цих вправ.
- •66. Характеристика вправ при заняттях бігом на 15, 20 та 30км. Біохімічні зміни в організмі спортсменів і механізм енергозабезпечення цих вправ.
26. Класифікація ферментів. Загальна характеристика окремих класів ферментів.
В основу класифікації покладений тип ферментативної реакції. Ділять на 6 класів.
Оксидоредуктази. Каталізують окисновідповідні реакції (ЛДГ, ксинтино-оксидаза, що каталізує синтез сечової кислоти).
Трансферази. Ферменти здійснюють міжмолекулярний перенос різних функціональних груп (метилтрансферази транспортують метильні групи, амінотрансферази приймають участь у переносі аміногруп, гексокінази переносять фосфорну кислоту з АТФ на глюкозу).
Гідролази. Гідролізують різні сполуки шляхом розриву внутрішньо молекулярних зв'язків (пепсин, трипсин, амілаза, сахараза). При цьому відбувається розпад ефірних зв’язків.
Ліази. Розщеплюють негідролічним шляхом сполуки з подвійними зв'язками. До них відносяться декарбоксилази, ферменти що каталізують відщеплення СО2 (лізиндекорбоксилаза) знаходиться в товстому відділі кишечнику і каталізує перетворення лізину з утворення кадаверіну. Декарбоксилази, також катілізують утворення з амінокислот біогенних амінів типу тир аміну, гістаміну.
Ізомерази. Каталізують взаємне перетворення субстратів. Глюкозо-6- фосфатізомераза забеспечує пряму і зворотну реакції між фруктозо-6- фосфатом і глюкозо-6-фосфатом.
Лігази. Каталізують синтез органічних речовин з двох молекул з використанням енергії АТФ.
В прийнятій класифікації передбачають чотирьох значний код. Перша цифра - номер одного з головних класів, друга - підклас, що характеризує основні субстрати, третя - номер підкласу, який деталізує хімічні групіровки субстрату, четверта цифра являється порядковим номером ферменту, що відноситься до відповідного під-підкласу.
27.Загальна характеристика гормонів. Класифікація. Представники окремих груп гормонів.
Гормони (від грецького hormaino – спонукаю) – біологічно активні сполуки, що виділяються залозами внутрішньої секреції в кров або лімфу й регулюють метаболізм клітини. Для них характерні наступні загальні властивості:
Дія на відстані від місця продукції (дистантність дії).
Специфічність, яка полягає в тому, що ефект кожного з них не адекватний ефекту інших гормонів.
Висока швидкість утворення і інактивації, обумовлена короткочасністю дії.
Висока біологічна активність (ефект проявляється в присутності мінімальних концентрацій гормону).
Роль посередника в передачі інформації від нервової системи до клітини.
Подібні речовини виділяють також клітини деяких органів, що не відносяться до залоз внутрішньої секреції (клітини шлунково-кишкового тракту, гладкі клітини сполучної тканини, клітини нирок, клітини эндотелію. На відміну від гормонів ці біологічно активні речовини діють у місцях утворення і називаються гормоноподібними речовинами (гормоноїдами).
Номенклатура гормонів побудована таким чином, що назви відображають джерело (орган-продуцент) або функцію гормону (наприклад, гормон росту, ліпотропний гормон).
Класифікація гормонів заснована на хімічній будові.
Білково-пептидної природи:
складні білки (фолікулостимулюючі, лютеінизуючий, тіреотропний);
прості білки (пролактин, гормон росту, інсулін і ін.);
пептиди (АКТГ, глюкагон, кальцитонін, вазопресин, окситоцин).
Похідні амінокислот (тироксин, мелатонін, катехоламіни
Стероїдної природи (кортикостероїди і статеві гормони).
Анатомічна класифікація невдала, тому що деякі гормони утворяться у двох-трьох залозах або депонуються поза місцем продукції. Однак ця класифікація зручна під час обговорення регуляторних зв'язків, а хімічна - під час обговорення механізмів дії.