17. Охарактеризуйте теорії походження, розселення, побут, традиції і вірування давніх слов’ян.

Слов'янські народи належать до давньої індоєвропейської спільноти. Чотири-п'ять тисяч років тому індоєвропейці займали ще не всю Європу, ними Не був заселений Індо стан. Учений Рибаков упевнений що спочатку слов'яни жили на території північно-східної частини Ватіканського півострова й Малої Азії. Ті племена, із яких завдяки поступовій консолідації утворилися праслов'яни. проживали майже на краю індоєвропейських просторів, на Північ від гірського бар'єра, що відгороджує південну Європу від Північної й тягнеться від Альп на схід, завершуючись Карпатами. У зв'язку із цим слов’ян вважають порівняно молодим народом Лише з VI ст. вони вперше під власним ім'ям згадуються в письмових джерелах. Основною твірною силою праслов'янського народу слід вважати стихійну інтеграцію більше-менш споріднених племен. Боротьба за череди й пасовища призвела до найширшого розселення пастушачих племен не тільки в Центральній, але й у Східній Європі аж до Середньої Волги. Розселення здійснювалося окремими, незалежними племенами.

Східні слов'яни займали територію від Карпатських гір на заході до Середньої Оки і верхів'їв Дону на сході, від Неви і Ладозького озера напівночі до Середнього Подніпров'я на півдні. У VI-IX ст. слов'яни об'єднувалися вспільності, що носили вже не тільки родової, а й територіально-політичнийхарактер. Назва таких спільнот відбувалося або від назв місцевості (поляни, бужани), або від легендарних прабатьків (радимичі, в'ятичі). Вірування східних слов'ян були пов'язані з переважно аграрним,сільськогосподарським характером виробництва в VI-IX ст. і родоплеміннимхарактером суспільства, розділеного за принципом спорідненості та сусідства.

Основним заняттям східних слов'ян було землеробство. Людина в тічаси ототожнював життя з ріллею і хлібом, звідси і назва зерновихкультур "жито", що збереглася до наших днів. Основними знаряддями праці були сокира, мотика, рало, борона-суковатка ізаступ, якими скородили грунт.

У південних районах провідною системою землеробства був "переліг". Тамродючих земель було багато, і ділянки землі засівали протягом двох-трьохі більше років. З виснаженням грунту переходили на нові ділянки. В якостіосновних знарядь праці тут використовували соху, рало, дерев'яний плуг ззалізним лемешем, тобто знаряддя, пристосовані для горизонтальної оранки.

З землеробським заняттям було тісно пов'язане скотарство. Слов'янирозводили свиней, корів, дрібна рогата худоба. В якості робочої худобивикористали на півдні волів, в лісовій смузі - коней. З інших занятьслов'ян слід назвати рибальство, полювання, бортництво, що мали великийпитома вага в північних регіонах. Вирощувалися й технічні культури (льон,коноплі).

Спочатку слов'яни приносили жертви упирям іБерегиня. Потім вони почали «трапезу ставити» Роду і Рожаниць. Нарешті, впізній період язичництва вони стали молитися Перуну. Упирі і берегині - це злі і добрі місцеві боги. Культ Роду і Рожаниць, божеств родючості, пов'язаний з розвитком родовоголаду і сільського господарства у слов'ян. Боги стародавніх слов'ян: Сварог був у слов'ян богом Неба, батьком усього сущого. Перун був більшою мірою богом-воїном. Велес - одночасно бог мудрості та поезії. Дажбог - бог сонячного світла, тепла, і родючості взагалі. Макошь-Земля - уособлює собою жіноче начало природи.