24.Охарактеризуйте внесок в українську культуру Володимира Великого й Ярослава Мудрого.

Володимир Великий.Володимир провів адміністративну реформу, знищивши сепаратизм племінної верхівки; зміцніла система державної влади не лише в центрі, але і на місцях Київська Русь перетворилася в централізовану феодально-монархічну найбільшу європейську державу. Володимир продовжив адміністративну реформу батька, усунув від влади племінних вождів, а на їх місце посадив власних синів. У віддалені землі князь відправив своїми намісникам вірних йому бояр. Він стає верховним володарем у країні. І відтоді Київська Русь стає об’єднаною державою.За Володимира загалом завершився процес складання державної території,визначилися її кордони, що в цілому збігалися з етнічними рубежами східнослов’янської етнокультурної спільності.За Володимира Великого було прийнято християнство, що мало такі наслідки:Християнська церква освячувала князівську владу, що зміцнювало її вала князівську владу, що зміцнювало її авторитет. Вона прискорила розвиток феодальних відносин, оскільки монастирі поступово перетворювалися на великих феодальних власників. Християнство сприяло розвитку освіти, збагаченню руської культури кращими надбаннями християнського світу. Воно привело до нових звичаїв і більш гуманних моральних норм у стосунках між людьми. Християнство допомогло налагодженню більш тісних міжнародних зв'язків Русі з християнським світом.За Володимира Великого почали розвиватися наука та освіта, з’явилися перші школи та бібліотеки. Ярослав М.При церквах і школах з’явились перші бібліотеки, в яких були книги переважно релігійного змісту. слав Мудрий.Для скріплення влади в державі та впорядкування правових та соціальних відносин громадян за князювання Ярослава Мудрого було укладено збірник законів, так звану Правду Ярослава, що становить найдавнішу частину законів руського права— Руської Правди. а Ярослава Мудрого поширилося і зміцніло християнство в Київській Русі, а також оформилася організаційна структура й церковна ієрархія: 1039 документально стверджено існування Київської митрополії, що перебувала в юрисдикції константинопільського патріарха. Ярослав устійнив церковний устав, яким визначалися права церкви і духівництва. Ярослав Мудрий був високоосвіченою людиною, він дбав про освіту і культуру свого народу, заснував при Софійському соборі школу і бібліотеку. За його ініціативою почалася в Києві праця над перекладами грецьких та інших книг на церковно-слов'янську мову, переписано багато книг, був укладений літописний звод. Київська Русь за Ярослава I Мудрого була великою і могутньою державою Європи, досягнувши на ті часи найвищого розвитку. Щоб зберегти цілісніть своєї держави, а заразом забезпечити права своїх синів, Ярослав встановив систему наслідування (сеньйорату), згідно з яким старший брат Ізяслав дістав великокняжий престол у Києві, Святослав— Чернігівщину, Муром і Тмуторокань, Всеволод— Переяславщину, Суздаль і Ростовщину, Ігор— Володимир Волинський, В'ячеслав— Смоленщину.