Теми доповідей та рефератів

1. Державне регулювання ринкової економіки.

2. Можливості ринку і держави у забезпеченні громадськими благами.

3. Стратегія переходу до ринкової економіки.

4. Моделювання економічного розвитку: мікроекономічний аспект.

Ключові терміни і поняття

Роздержавлення власності означає перетворення державних підприємств у такі, що засновані на інших недержавних формах власності.

Приватизація – це процес придбання громадянами або підприємствами у власність усіх чи частини акцій (паїв) акціонерних або інших господарських товариств.

Трансакційні витрати – це витрати у сфері обміну, пов’язані з передачею прав власності.

Інститути – це формальні і неформальні норми та правила поведінки, що розробляються та встановлюються державою і суспільством

Правила власності – це санкціоновані норми поведінки, що регулюють відносини між людьми з приводу використання ними економічних благ.

Бібліографічний список до семінарського заняття

1.2, 1.5, 1.10

.

4. методичні рекомендації до самостійної роботи

Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки

Кількість годин: 8

Кількість балів: 1 (студент отримує за конспектування питань плану)

Мета роботи: закріпити, поглибити і розширити знання студентів з питань оптимального використання обмежених ресурсів, визначити методологічні підходи до вивчення дисципліни.

План вивчення теми

1. Методологія мікроекономіки: теорії та моделі.

2. Мікроекономіка як складова частина економічної теорії.

3. Мікросистема як суб’єкт ринкових відносин.

Методичні рекомендації

По першому питанню слід відмітити, що успішне засвоєння курсу багато в чому залежить від розуміння методологічних посилок цієї теорії та її вихідних понять – методологія наука про методи вивчення того чи іншого об’єктів, сукупність прийомів дослідження, що їх застосовують у будь-якій науці відповідно до специфіки об’єкту її пізнання. Вони, в свою чергу, поділяються на загальнонаукові та специфічні. В ролі загальнонаукових підходів аналізу вона, дисципліна, використовує наступні методи: суб’єктивістський, емпіричний, раціоналістичний, діалектико-матеріалістичний які являються вихідним пунктом поведінки економічного суб’єкта, що прагне до максимізації вигоди при мінімізації витрат.

Економіка стає теорією вибору економічними суб’єктами із різноманітних варіантів.

Широке застосування граничних величин тісно пов’язане з використанням математичних, функціональних методів аналізу. Особливо широко ці методи використовуються при визначенні стану економічної рівноваги економічних агентів. Останнім часом на практиці успішно застосовується і метод нерівноваги, за допомогою якого описуються динамічні моделі економіки.

У мікроекономічних дослідженнях особливо широко використовуються методи статики і динаміки.

Метод статики передбачає порівняння різних рівноважних станів, при цьому перехід від однієї рівноваги до іншої залишається поза аналізом. Метод динаміки, навпаки вимагає аналізу власне переходу від одного стану рівноваги до іншого.

Дане питання можна вивчити з допомогою навчального посібника

Задої А.О. Мікроекономіка: Курс лекцій. Стор.14.

При підготовці другого питання треба показати, що процес економічного дослідження може здійснюватися на різних рівнях: окремого підприємства, фірми, акціонерного товариства, національної економіки в цілому.

Підхід, заснований на дослідженні економічних відносин на рівні окремих елементів економічної системи, називається мікроекономічним.Термін “Мікроекономіка” показує, що тут за основу дослідження береться найменша господарська одиниця, своєрідна мікрочастина економіки.

Хоча макроекономіка досліджує більш загальні економічні процеси, ніж мікроекономіка, з цього не виходить, що мікроекономічний аналіз має меншу цінність. Без конкретного детального вивчення окремих елементів або підсистем економіки, механізмів їх функціонування, без дослідження взаємодії між окремими економічними суб’єктами неможливо зрозуміти діяльність економічної системи в цілому, неможливо одержати виразне уявлення про те, як працює економіка держави.

Мікро- і макроекономічні підходи взаємно доповнюють один одного.

Але в чому ж різниця цих підходів і де можна провести розмежування між ними?

Щоб розкрити дійсну різницю між мікро- та макроекономічними теоріями, необхідно перш за все виявити цілі, досягнення яких прагнуть ці теорії.

Мікроекономічні теорії покликані виявити ті фактори, які впливають на різницю діяльності окремих елементів економічної системи, будь то окреме підприємство чи окремий споживач.

У рамках окремих одиниць загального народного господарства не виникає необхідності об’єднання показників їх діяльності, тоді як макроекономіка не може обходитися без цього, щоб одержати повну картину про функціонування економіки країни в цілому.

У другій частині питання потрібно показати співвідношення термінів “політична економія”, “економічна теорія”, “економіка”.

Як самостійна наука у формі політичної економії теорія економічних відносин сформувалася в період зародження капіталізму і виникнення національного ринку. Це наука про ведення суспільного господарства.

Звичайно галузь економічної науки, яка вивчає способи ефективного функціонування ринкового господарства, позначається терміном “економіка”.

Це наука про те, як люди і суспільство вибирають спосіб використання дефіцитних ресурсів, які можуть мати багатоцільове призначення, для того, щоб виробити різноманітні товари.

При вивченні третього питання потрібно відмітити суб’єкти мікроекономіки.

Тут важливо виділити такі елементи мікросистеми: індивідуми, фірми та підприємства, організації а також визначити яке місце займає у цьому переліку держава.