- •Дніпропетровська державна фінансова академія
- •Мікроекономіка навчально-методичний посібник
- •6.030505 “Управління персоналом та економіка праці”
- •1. Структура залікового кредиту курсу
- •2. Програма дисципліни Опис навчальної дисципліни
- •Змістовий модуль 1. Теорія поведінки споживача
- •Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки
- •Тема 2. Теорія граничної корисності і поведінки споживача
- •Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача
- •Тема 4. Аналіз поведінки споживача
- •Тема 5. Попит, пропонування, їх взаємовідносини
- •Змістовий модуль 2 теорія підприємства: виробництво і витрати
- •Тема 6. Мікроекономічна модель підприємства
- •Тема 7. Варіація факторів виробництва та оптимум товаровиробника
- •Тема 8. Витрати виробництва
- •Змістовий модуль 3. Теорія ринкових структур: ринок продукту
- •Тема 9. Ринок доскональної конкуренції
- •Тема 10. Монопольний ринок
- •Тема 11. Олігополія та монополістична конкуренція
- •Тема 12. Ринок факторів виробництва
- •Тема 13. Загальна ринкова рівновага та економіка добробуту
- •Тема 14. Інституціональні аспекти ринкового господарства
- •3. Методичні рекомендації до семінарських занять
- •Ситуаційні завдання Завдання 1.
- •Методичні рекомендації
- •Ключові терміни і поняття
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Ситуаційні завдання Завдання 1.
- •Завдання 2.
- •Завдання 3.
- •Методичні рекомендації
- •Ключові терміни і поняття
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Методичні рекомендації
- •Ключові терміни і поняття
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Ситуаційні завдання
- •Завдання 2.
- •Завдання 3.
- •Завдання 4.
- •Завдання 6.
- •Методичні рекомендації
- •Ключові терміни і поняття
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Завдання 2.
- •Методичні рекомендації
- •Ключові терміни і поняття
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Завдання 4.
- •Завдання 5.
- •Завдання 6.
- •Завдання 7.
- •Завдання 8.
- •Методичні рекомендації
- •Ключові терміни і поняття
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Ситуаційні завдання
- •Ключові терміни і поняття
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Ситуаційні завдання Завдання 1.
- •Завдання 2.
- •Завдання 3.
- •Завдання 5.
- •Методичні рекомендації
- •Ключові терміни і поняття
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Ситуаційні завдання Завдання 1.
- •Завдання 2.
- •Завдання 3.
- •Завдання 4.
- •Методичні рекомендації
- •Ключові терміни і поняття
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Ситуаційні завдання Завдання 1.
- •Завдання 2.
- •Завдання 3.
- •Завдання 4.
- •Методичні рекомендації
- •Ключові терміни і поняття
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Ситуаційні завдання Завдання 1.
- •Завдання 2.
- •Завдання 3.
- •Ключові терміни і поняття
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Ситуаційні завдання Завдання 1.
- •Завдання 2.
- •Методичні рекомендації
- •Ключові терміни і поняття
- •Бібліографічний список до семінарського заняття
- •Теми доповідей та рефератів
- •Ключові терміни і поняття
- •Бібліографічний список до семінарського заняття
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 2. Теорія граничної корисності і поведінки споживача
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Ситуаційні завдання Завдання 1.
- •Завдання 2.
- •Ситуаційні завдання Завдання 1.
- •Завдання 2.
- •Завдання 3.
- •Завдання 4.
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 4. Аналіз поведінки споживача
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Ситуаційні завдання
- •Ситуаційні завдання
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 6. Мікроекономічна модель підприємства
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Ситуаційні завдання Завдання 1.
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 7. Варіації факторів виробництва та оптимум товаровиробника
- •Питання до теми
- •Методичні рекомендації
- •Ситуаційні завдання
- •Практичні завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Ситуаційні завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Практичні завдання
- •Ситуаційні завдання Завдання 1.
- •Завдання 2.
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 12. Ринок факторів виробництва
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Ситуаційні завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 13. Загальна ринкова рівновага та економіка добробуту
- •Питання до теми
- •Методичні рекомендації
- •Ситуаційні завдання Завдання 1.
- •Завдання 2.
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •5. Методичні рекомендації до вИконання індивідуальних завдань
- •5.1. Завдання індивідуальних розрахункових робіт
- •Індивідуальне завдання 1.
- •Аналіз поведінки споживача і виробника.
- •Завдання 1
- •Індивідуальне завдання 2.
- •Завдання 2.
- •Індивідуальне завдання 3. Аналіз поведінки фірми в умовах ринку факторів виробництва Завдання 1
- •Завдання 2.
- •Тема 14. Ринок факторов виробництва і утворення походного попиту.
- •Тема 15. Трудов відносини і зарплата. Ринок праці.
- •6. Контрольні заходи Питання до модульного контролю №1
- •Питання до модульного контролю №2
- •Перелік питань до іспиту
- •7. Критерії оцінки знань та Вмінь студентів
- •7.1. Загальні положення
- •Розподіл балів, присвоюваних студентам:
- •Шкала оцінювання:
- •7.2. Загальні критерії оцінки поточного контролю
- •7.3. Короткі методичні вказівки для модульного контролю
- •7.4. Загальні критерії оцінювання до підсумкового контролю (іспит)
- •8. Бібліографічний список і. Обов’язкова література
- •Іі. Додаткова література
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання треба показати, що процес економічного дослідження може здійснюватися на різних рівнях: окремого підприємства, фірми, акціонерного товариства, національної економіки в цілому.
Підхід, заснований на дослідженні економічних відносин на рівні окремих елементів економічної системи, називається мікроекономічним.Термін “Мікроекономіка” показує, що тут за основу дослідження береться найменша господарська одиниця, своєрідна мікрочастина економіки.
Хоч макроекономіка досліджує більш загальні економічні процеси, ніж мікроекономіка, з цього не виходить, що мікроекономічний аналіз має меншу цінність. Без конкретного детального вивчення окремих елементів або підсистем економіки, механізмів їх функціонування, без дослідження взаємодії між окремими економічними суб’єктами неможливо зрозуміти діяльність економічної системи в цілому, неможливо одержати виразне уявлення про те, як працює економіка держави. Мікро- і макроекономічні підходи взаємно доповнюють один одного.
Але в чому ж різниця цих підходів і де можна провести розмежування між ними?
Щоб розкрити дійсну різницю між мікро- та макроекономічними теоріями, необхідно перш за все виявити цілі, досягнення яких прагнуть ці теорії.
Мікроекономічні теорії покликані виявити ті фактори, які впливають на різницю діяльності окремих елементів економічної системи, будь то окреме підприємство чи окремий споживач.
У рамках окремих одиниць загального народного господарства не виникає необхідності об’єднання показників їх діяльності, тоді як макроекономіка не може обходитися без цього, щоб одержати повну картину про функціонування економіки країни в цілому.
У другій частині питання потрібно показати співвідношення термінів “політична економія”, “економічна теорія”, “економіка”.
Як самостійна наука у формі політичної економії теорія економічних відносин сформувалася в період зародження капіталізму і виникнення національного ринку. Це наука про ведення суспільного господарства.
Звичайно галузь економічної науки, яка вивчає способи ефективного функціонування ринкового господарства, позначається терміном “економіка”.
Це наука про те, як люди і суспільство вибирають спосіб використання дефіцитних ресурсів, які можуть мати багатоцільове призначення, для того, щоб виробити різноманітні товари.
Потрібно також визначити, що в основі вивчення дисципліни лежить її структурно-логічна схема, яка припускає наявність таких основних блоків:
Теорія поведінки споживача;
Теорія підприємства;
Теорія ринкових структур;
Ринки факторів виробництва;
Потрібно також дати загальну характеристику основних видів ринків: чиста конкуренція, чиста монополія, монополістична конкуренція, олігополія.
Під час вивчення другої частини питання потрібно показати, що метод – це сукупність прийомів дослідження в науці і відтворення їх у системі економічних категорій, законів.
Крім того, потрібно відзначити такі методи:
Метод наукової абстракції;
Метод синтезу та аналізу;
Метод індукції і дедукції;
Історичний і логічний методи;
Економіко-математичне моделювання;
Економічний експеримент.
При підготовці другого питання слід звернути увагу на класифікацію економічних благ, які характеризують людські потреби.
Благо - це все те, що становить визначений позитивний зміст, предмет, явище, продукт праці, який задовольняє визначену людську потребу і відповідає інтересам, цілям людей.
Особливе місце серед благ, необхідних людині, займають послуги, роль яких зростає.
Слід зазначити, що найбільш розповсюдженим є поділ благ на матеріальні та нематеріальні.
Треба показати, що матеріальні благавключають як природні дари, так і результати виробництва.
Нематеріальні блага – це блага, які впливають на розвиток здібностей людини, вони утворюються в невиробничій сфері: мистецтво, освіта тощо.
Розрізняють дві підгрупи нематеріальних благ:
Внутрішні– блага, дані людині природою, які вона розвиває в собі з власної волі (здібності до науки, малювання, співу тощо);
Зовнішні – це те, що дає зовнішній світ для задоволення потреб людини (репутація, ділові зв’язки, протекція).
Крім зазначених груп благ визначаються також блага теперішні та майбутні, прямі та непрямі, довготермінові та короткотермінові.
Особливе значення має поділ благ на економічні та неекономічні.
До економічних благналежать ті, які є об’єктом, а не результатом економічної діяльності, тобто ті, які можна одержувати в кількості обмежень, порівняних із задоволенням потреб.
До неекономічнихналежать дарові блага, надані без прикладання зусиль людини.
Далі слід показати, що потреби варто пов’язати з законом спадної граничної корисності, розглядаючи при цьому, що собою являє корисність товарутагранична корисність.
Треба також показати графічне зображення сукупної та граничної корисності.
Слід відмітити, що економісти висунули ідею, згідно з якою встановлена потреба може задовольнятися послідовно одиницями товару згідно із законом спадної граничної корисності.
Корисність – це здатність задовольняти потреби споживача. А під граничною корисністю мають на увазі додаткову корисність, здобуту споживачем із однієї додаткової одиниці конкретної продукції.
За певний проміжок часу, протягом якого смак споживача не змінюється, гранична корисність кожної наступної одиниці продукції буде спадати, тому що потреба в цьому конкретному продукті буде поступово задовольнятися. Це падіння граничної корисності по мірі придбання споживачем додаткових одиниць певного продукту відоме під назвою закону спадної корисності.
Будь-який вибір передбачає існування певних можливостей, або альтернатив, одній з яких надається перевага в даній ситуації. Від яких конкретних факторів залежить такий вибір, як оцінюються різні альтернативи вибору, на основі яких аргументів приймаються рішення про вибір – все це залежить від специфічних умов поставленої проблеми.
При підготовці третього питання слід приділити увагу визначенню рівноваги споживача, розкрити процес споживання і максимізації загальної задоволеності, показати зважену граничну корисність, правило максимізації корисності у формі простих алгебраїчних виразів.
Корисність споживача буде максимізованою, якщо дохід буде розділено таким чином, щоб останній долар, витрачений на придбання кожного продукту, приносив йому однакову кількість додаткового задоволення.
На алгебраїчній мові правило максимізації корисності виконується, якщо:
а дохід споживача витрачений повністю.
Правило максимізації корисності і крива попиту логічно узгоджуються між собою.
Крім того, слід знати, що теорія споживчого вибору розроблена з урахуванням часу, необхідного для споживання різних товарів та послуг.