Тема 9. Відродження незалежної України. Суспільно-політичний розвиток України в умовах незалежності

Курс на перебудову, її концепції і стратегія. Зміни в суспільно-політичному житті республіки. Демократія і гласність. Нова виборча система. Становлення багатопартійності. Закон про мови. Нове національне відродження українського народу. Економічні реформи. Труднощі перебудови республіки. Чорнобильська трагедія. Економічна, соціальна, суспільно-політична, екологічна кризи. Підсумки першого етапу соціально-економічного розвитку республіки. Заходи щодо виведення республіки із загальної кризи. Міжконфесійні стосунки.

Декларація Верховної Ради УРСР про суверенітет України і Закон про економічну самостійність республіки. Провал антиконституційного заколоту і його наслідки. Кінець монополії КПРС. Акт про незалежність України - найважливіший підсумок боротьби прогресивних сил республіки.

Всенародний референдум 1-го грудня 1991 та його історичне значення. Вибори Президента України. Міжнародне визнання незалежної України. Україна - співзасновниця Співдружності Незалежних Держав.

Труднощі становлення вільних, рівноправних відносин між державами Співдружності. Проблема створення української національної армії.

Конституційний процес. Основні положення Конституції України. Політичне становище в незалежній Україні. Вибори до Верховної Ради 1998 р. та 2002 р. Вибори Президента України 1999 р. Політична ситуація в Україні в 2000 - першій половині 2003 р. Вибори Президента України 2004 р. Трансформація соціально-економічної системи у 1991-2002. Розвиток аграрної сфери. Основні напрями розвитку науки і техніки. Розвиток культурної сфери.

Модуль іі

Індивідуальне науково-дослідне завдання

2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Модуль І.

Змістовий модуль І. Витоки українського народу та його історія до початку ХVІІ ст.

Тема 1. Київська Русь, її піднесення. Втрата політичної єдності Київської Русі і державності

Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

• проблему походження Київської Русі;

• культурні процеси у Київській Русі;

• соціальні групи населення і форми земельної власності в Київській Русі періоду найвищого розквіту;

• монголо-татарське яго на землях Київської Русі;

• місце і роль Галицько-Волинського князівства в середньовічній історії України.

• історичне значення Галицько-Волинського князівства.

План вивчення теми

1. Утворення та становлення східнослов’янської держави – Київської Русі.

2. Галицько-Волинська держава.

3. Монголо-татарська навала на українські землі та її наслідки.

4. Дохристиянський світогляд східних слов’ян.

5. Історичне значення введення християнства на Русі.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Висвітлення питань рекомендується здійснювати у формі доповіді або презентації.

При вивченні першого питання слід пам’ятати, трактування цього питання є одним з найзаплутаніших у вітчизняній та світовій історіографії. Перші спроби розв’язати проблему походження Русі було здійснено ще середньовічними хроністами. З кінця ХVIIIст. полеміка потрапила в русло не наукової дискусії, а ідеологічного протистояння. «Космополітизмові» німецьких вчених, які абсолютизуючи «варязький чинник», принижували державотворчу здатність слов’ян, було протиставлено «державний патріотизм, що був своєрідним виявом зростаючої національної свідомості.

При вивченні другого питання, необхідно уважно розглянути основні етапи становлення та розвитку Галицько-Волинського князівства, та звернути увагу на основні причини занепаду держави, її історичне значення для історії України. Виникненню та піднесенню Галицько-Волинської держави сприяло:

1. Вдале географічне положення (віддаленість від Києва послаблювала вплив центральної влади, природні умови робили ці землі важкодоступними для степових кочівників, крім того, князівство розташовувалося на перехресті стратегічно важливих торгових шляхів).

2. Необхідність спільної боротьби двох князівств проти агресії з боку Польщі та Угорщини, а згодом проти монгольського нашестя та іга.

3. Енергійна об’єднавча політика князів Романа Мстиславича (1199-1205 рр.) та Данила Романовича Галицького (1238-1264 рр.).

4. Існування на території князівства багатих родовищ солі, що сприяло економічному зростанню та інтенсифікації торгівлі.

Необхідно пам’ятати, про ту роль, яку у вітчизняній і світовій історії відіграла Галицько-Волинська держава. Це була спадкоємиця Київської Русі що продовжувала її культурні традиції. Галицько-Волинська держава забезпечила високий економічний та духовний розвиток українських земель. Державницькі традиції Галицько-Волинської держави мали велике значення для збереження і зміцнення історичної самосвідомості українського народу.

У третьому питанні необхідно розглянути умови та наслідки васальної залежності руських князівств від золотої орди. Покажіть, враховуючи дослідження останніх років, що представляло собою встановлене на Русі монгольське іго, який був його характер.

Розкриваючи зміст четвертого питання необхідно звернутися до історичних першоджерел та праць відомих українських істориків, які досліджували проблему дохристиянського світогляду східних слов’ян, наприклад до літопису “Повісті минулих літ», «Слово про Закон і Благодать» Іларіона Київського, «Повчання» Володимира Мономаха, а також до праць М.Костомарова, І.Нечуя-Левицького, П.Куліша та інших.

Аналізуючи п’ятепитання, необхідно мати на увазі, що в основі формування давньоруської культури лежав релігійний чинник – православна віра східних слов’ян. (з кінця Х ст. визначальними стають впливи візантійської культури). Розгляньте основні здобутки культури, що знайшли своє вираження в писемності, освіті, науці, літописанні, архітектурі, образотворчому та прикладному мистецтві, тощо.