8. Скорочений словник – довідник основних понять та термінів

АВАЛЬ (від франц. aval – порука за векселем), вексельне гарантування, за яким особа, що його здійснює (аваліст), бере на себе відповідальність перед власником векселя за виконання векселедавцем, акцептантом чи індосантом зобов’язань щодо оплати цього векселя. Аваль можуть видавати як на повну суму векселя, так і на частину цієї суми. Оформлюють аваль гарантійним написом аваліста на векселі чи на додатковому аркуші.

АВАЛЮВАННЯ, взяття банком на себе зобов'язання оплатити вексель повністю або частково за одну із зобов'язаних за векселем осіб, якщо платник не оплатив вексель у строк чи неможливо одержати платіж за векселем у строк.

АВАНТЮРА (фр. aventure), різновид ризику, тобто захід (дія), розрахований на випадковий успіх і здійснюваний без обліку реальних сил, умов і можливостей. Звичайно приречений на провал.

АВІАІПОТЕКА, іпотечна застава, де в якості гарантії з кредиту виступає літак.

АВІЗО (від італ. avviso – повідомлення, попередження), у банківській, комерційній та бухгалтерській практиці – офіційне повідомлення про виконання розрахункової операції, зміни у взаємних розрахунках, переведення коштів, пересилання товарів тощо, яке один контрагент скеровує іншому.

АКРЕДИТИВ, 1) грошовий документ, який засвідчує право особи, на ім'я якої він виданий, отримати в кредитній устано­ві банку вказану в ньому суму; 2) один з видів банківського рахунку. Використовується як форма безготівкових розрахун­ків між підприємствами і організаціями, а також в міжнарод­них розрахунках за комерційними операціями. Відкривається за дорученням платника в банку, який обслуговує контрагента.

АКТИВИ ІНСТИТУТУ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ, сукупність майна, корпоративних прав та вимог, сформована за рахунок коштів спільного інвестування.

АКТИВИ ЛІКВІДНІ, кошти, цінні папери, матеріальні цінності, інші активи, які можуть бути швидко реалізовані і використані для сплати боргових зобов’язань. До ліквідних активів підприємства належать грошові активи в різних формах (готівка, кошти на рахунках в банках тощо), короткотермінові фінансові вкладення, дебіторська заборгованість (крім безнадійної), запаси готової продукції, призначеної для реалізації.

АКТИВИ МАТЕРІАЛЬНІ, основні фонди й оборотні активи будь-якого виду, відмінного від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів. До матеріальних активів підприємств належать активи, які мають речову (матеріальну) форму, зокрема: основні засоби, незавершені капітальні вкладення, обладнання, призначене до монтажу, виробничі запаси сировини і матеріалів, запаси малоцінних і швидкозношуваних предметів, обсяги незавершеного виробництва, запаси готової продукції, призначеної до реалізації, інші види матеріальних активів.

АКТИВИ НЕМАТЕРІАЛЬНІ, вартість права користування землею, водою й іншими природними ресурсами, спорудженнями, устаткуванням, а також інших майнових прав (у тому числі на використання винаходів, ноу–хау), внесена засновниками підприємств (спільного, акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю тощо) у рахунок їхніх вкладів у статутний фонд підприємства і придбаних у процесі його діяльності. Величина зносу (амортизації) по активах нематеріальних визначається в порядку, встановлюваному засновницькими документами підприємства.

АКЦЕПТ НА ПОСТАЧАННЯ, проведення довгострокової операції з цінними паперами.

АКЦЕПТАНТ, 1) особа, що приймає на себе зобов'язання оплати за пред'явленим рахунком, векселем; 2) особа, що підписує вексель (тратту) і бере тим самим на себе зобов'язання сплатити за векселем при настанні строку платежу.

АКЦЕПТУВАННЯ (АКЦЕПТАЦІЯ), проставлення на векселі акцепту.

АКЦЕПТУВАННЯ, гарантоване розміщення цінних паперів, одна з функцій посередницьких фірм при купівлі– продажу акцій.

АКЦІОНЕР, співвласник підприємства чи організації, створених у виді акціонерного товариства, що володіє акціями, що підтверджують розмір його внеску в статутний капітал акціонерного товариства і дають право на одержання дивіденду.

АКЦІЯ, 1) цінний папір, який підтверджує право акціонера на участь в управлінні товариством, його прибутках і розподілі залишків майна при ліквідації товариства. Акції оплачують акціонери в гривнях, іноземній валюті або наданням іншого майна у власність, чи в користування, акціонерного товариства. Акція – неподільна. У випадку, коли одна і та ж акція належить декільком особам, всі вони визначаються одним акціонером; 2) цінний папір, що відображає майнові відносини між «емітентом» (особою, що випустила акцію) і «інвестором» (особою, що купила акцію). Акція підтверджує право акціонера на одержання частки майна АТ у випадку його ліквідації, пропорційну його внеску в статутний капітал, а також на участь у розподілі прибутку, одержуваного АТ, і управлінні товариством (за винятком привілейованих акцій). Акція неподільна. Якщо акція належить декількам особам, то вони здійснюють свої права через загального представника. Грошова сума, позначена на акції, називається номінальною вартістю акції. Якщо акція випущена в бездокументній формі (безготівковій), то її номіналом вважається заявлена вартість акцій у проспекті емісії АТ. Бухгалтерська вартість акції – це грошове вираження частки майна АТ, що приходиться на одну акцію. Ціна акції, по якій вона продається і купується на ринку, називається ринковою ціною акції на біржі – біржовим курсом. Акції бувають прості і привілейовані.

АНДЕРРАЙТЕР, особа, що приймає на себе обов'язки по розміщенню, реалізації цінних паперів (акцій) на ринку.

АНДЕРРАЙТИНГ, розміщення цінних паперів по публічній підписці через посередників, функції яких звичайно виконують інвестиційні банки. Останні купують цінні папери у компаній, що їх випускають, по заздалегідь установленій ціні і потім розміщують їх серед приватних чи інституціональних інвесторів по більш високих цінах; підписка на акції; прийом нерухомості на страхування.

АНУЛЯЦІЯ, процес анулювання акції або іншого цінного папера у випадку її втрати. Як правило, полягає в триразовій публікації відповідного оголошення в спеціалізованій газеті; анулювання прав акціонера, що не оплатив вчасно знову випущені акції (як результат збільшення капіталу) або початкові номінативні акції.

АРБІТРАЖ, державний орган для розв'язання господарсь­ких суперечок. Державний арбітраж розглядає позиви підпри­ємств і господарських організацій з питань невиконання дого­вірних поставок або стягнення боргів.

АРКУШ–СТОП–ЛИСТ, публікація найменувань і номерів викрадених і зниклих акцій.

АСИГНАЦІЯ, контракт, за яким одна сторона передає іншій за яким-небудь мотивом визначену суму грошей, цінні папери або інші цінності.

АУДИТОРСЬКА СЛУЖБА, організація, що здійснює на підставі договору на плат­ній основі позавідомчий незалежний контроль за дотриманням встановлено­го порядку виконання фінансово-господарських операцій, бухгалтерського обліку і звітності господарських організацій шляхом ревізій та перевірок, а також експертні й інші послуги з аналізу фінансових аспектів діяльності підприємств.

БАНК ІННОВАЦІЙНИЙ, різновид комерційного банку, ресурси якого використовуються для сприяння ініціативі в розробці і упровадженні винаходів і нововведень, що дозволяють забезпечити виробництво високоефективних видів продукції, підвищення технічного рівня і конкурентноздатності продукції, що випускається.

БАНК ІПОТЕЧНИЙ, займається довгостроковими позичками під заставу нерухомості землі і міських будівель.

БАНКРУТСТВО, неплатоспроможність боржника, визнана судом. Розпорядження майном боржника за постановою суду здійснюється в інтересах кредитора. Добровільне банкрутст­во виникає в зв'язку з заявою в суд самого боржника. Корпо­раціям, які не можуть викупити прострочених облігацій, до­зволяють провести реорганізацію під керівництвом поперед­ніх керуючих корпорацій або під контролем опікунів, щоб зменшити розміри або форми заборгованості. Боржники згідно з законом можуть укласти угоду зі своїми кредиторами і продовжити термін виплати заборгованості. З переходом до ринку ситуація змінюється: банкрутство є елементом госпо­дарського життя. Майно збанкрутованих підприємств може бути реалізоване іншому підприємству, здано в оренду або передано в акціонерну власність для залучення додаткових коштів.

БЕНЧМАРКІНГ ІННОВАЦІЙ, вивчення бізнесу інших підприємців з метою виявлення основних характеристик для розробки своєї інновації.

БИК, 1) власник акцій, що грає на підвищення курсу; 2) інвестор, що купує товари чи цінні папери в очікуванні підвищення цін у результаті високого попиту.

БІРЖА, організований ринок для торгівлі замінимими цінностями, на якому процес утворення цін протікає під суспільним контролем. Задачі біржі – не постачання економіки сировиною, капіталом, валютою, а організація, упорядкування, уніфікація ринків сировини, капіталу і валюти.

БІРЖА ФОНДОВА – спеціально організований ринок для торгівлі цінними паперами. По своєму правовому статусу фондові біржі можуть бути асоціаціями (США), акціонерними товариствами (Великобританія, Японія) або урядовими органами, підлеглими міністерству фінансів (Франція).

БОРГ, позичена грошова сума (на певний строк і на певних умовах). Консолідований борг: 1) юридично оформлена угода між тим, хто позичає, та кредиторами, як правило, передба­чає певні гарантії і повернення боргу; 2) виникає в результаті випуску довгострокових цінних паперів; виторг від чого йде на погашення емісії короткострокових цінних паперів. Внутрішній державний борг – сума грошових коштів, отри­маних від випущених, але не погашених державних позик, є наслідком внутрішнього державного кредиту. При отриманні міжнародного державного кредиту виникає зовнішній борг. Основним фактором росту державного внутрішнього боргу є збільшення обсягу коштів, вилучених з позичкового фонду держави для покриття дефіциту бюджету.

БРЕНД ІННОВАЦІЇ (англ. brand – клеймо, фабрична марка), система характерних (матеріальних і нематеріальних) властивостей будь-якого продукту чи операції, що формує свідомість споживача і визначає на ринку місце цієї інновації, а також її продуцента чи продавця.

БРЕНД-СТРАТЕГІЯ, комплексне пророблення іміджу суб'єкта, що хазяює, на основі просування його брендів на ринку.

БРОКЕР, фізична особа, яка є уповноваженою особою брокерської контори або учасника торговельно-інформаційної системи, що здійснює цивільно-правові угоди щодо цінних паперів, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику на підставі договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клієнтів. Брокери є фізичними особами, зареєстрованими на біржі відповідно до її статуту, обов'язки яких полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій шляхом підшукування контрактів і поданні здійснюваних ними операцій для реєстрації на біржі.

БРОКЕРІДЖ, нагорода, отримана брокером. Вона може встановлюватись як процент від суми угоди (наприклад, при продажу цінних паперів) або певної виплаченої суми за партію вантажу.

ВАРАНТ, 1) сертифікат, що підтверджує наявність товару на складі. Такий сертифікат може служити заставним документом. Відповідальність за наявність товару несе спеціалізована фірма, яка складує товари; 2) свідоцтво, що дозволяє власникові облігацій чи привілейованих акцій купувати прості акції з наперед узгодженою ціною.

ВАРТІСТЬ БІРЖОВА, вартість акції, виражена через її курсову вартість на біржі.

ВАРТІСТЬ КАПІТАЛІЗОВАНА, нова вартість об'єкта, фірми з урахуванням капіталізації можливих дивідендів.

ВАРТІСТЬ ПОДАТКОВА, вартість основних акцій, які котируються на біржі з погляду податкової інспекції. Податки обчислюються на базі саме цієї вартості.

ВАРТІСТЬ РЕАЛЬНА, вартість активів фірми з урахуванням доданої вартості, амортизації тощо.

ВАРТІСТЬ ЧИСТИХ АКТИВІВ ІНСТИТУТУ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ, величина, що визначається як різниця між сумою активів інституту спільного інвестування з урахуванням їх ринкової вартості і розміром зобов'язань інституту спільного інвестування.

ВАРТІСТЬ ЩИРА (ВАРТІСТЬ ИНТРИСЕК), активи нетто даної фірми. Вартість интрисек акції обчислюється шляхом розподілу вартості нетто фірми на число випущених в оборот акцій.

ВЕДМІДЬ, інвестор, що грає на зниження курсу валюти, цін товарів, акцій, облігацій. Часто організують «ведмежий» наліт, що супроводжується обробкою суспільної думки через засоби масової інформації про несприятливе фінансове положення компанії, курс акцій якої мають намір знизити. Ціль слухів – утягнути якнайбільше інвесторів у панічний продаж конкретних акцій, що приведе до зниження їхнього загального курсу до рівня, вигідного «ведмедям».

ВЕКСЕЛЕДАВЕЦЬ, особа, яка видала вексель.

ВЕКСЕЛЕДЕРЖАТЕЛЬ, 1) особа, яка володіє векселем на підставі чинного законодавства (у разі правонаступництва, як розпорядник майна, викупу з конкурсної маси тощо). Векселедержатель - особа, яка володіє векселем, що виданий або індосований цій особі чи її наказу, або індосований на пред'явника, або ж шляхом бланкового індосаменту, чи на підставі інших законних прав; 2) орган державної податкової служби за місцем реєстрації векселедавця як платника податку на додану вартість.

ВЕКСЕЛЬ БАНКІВСЬКИЙ, вексель, визнаний банком, на користь якого він даний. Один з найбільш розповсюджених документів, цінних паперів на фінансових біржах США. Як правило, ці векселі фігурують на термін від 90 до 180 днів з варіаційним відсотком і служать для фінансування експортно-імпортних операцій.

ВЕКСЕЛЬ БЕЗУМОВНИЙ, вексель, що повинен бути оплачений готівкою по пред'явленню.

ВЕКСЕЛЬ ПЕРЕКАЗНИЙ, тратта, випущена експортером і пропонована для оплати імпортеру, що може оплатити вексель у рахунок сплати за отриманий товар.

ВЕКСЕЛЬ ПРЕД'ЯВНИЦЬКИЙ, вексель, на якому не зазначене ім'я кредитора; повинен бути негайно оплачений на вимогу пред'явника.

ВЕКСЕЛЬ ПРОСТИЙ, просте і нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця сплатити власнику векселя у вказаний строк у вказаному місці вказану суму. Простий вексель містить такі реквізити: а) найменування – вексель, б) просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити визначену суму, в) зазначення строку платежу, г) зазначення місця, в якому повинен здійснитися платіж, д) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений, е) дату і місце складання векселя, є) підпис того, хто видає документ (векселедавця).

ВЕКСЕЛЬ ПРОСТРОЧЕНИЙ, вексель, не оплачений по пред'явленню.

ВЕКСЕЛЬ ФІКСОВАНИЙ, зобов'язання з фіксованим терміном погашення.

ВЕКСЕЛЬ ФІНАНСОВИЙ, зобов'язання, вексель, фінансовий документ, облігація, що повинні бути погашені грошима.

ВЕКСЕЛЬ, цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю); 1) документ, складений за установленою формою, що надає право одній особі («векселетримачу») вимагати від особи, зазначеній у векселі, сплати визначеної у векселі суми грошей у призначений термін і у визначеному місці. Використовується як засіб кредиту і засіб платежу. Різновиди: простий, переказний, комерційний, банківський, казначейський; 2) письмове боргове зобов'язання строго установленої форми, що дає його власнику (векселетримачу) безперечне право після закінчення терміну зобов'язання вимагати від боржника чи акцептанта сплати позначеної на векселі грошової суми. Вексель виступає знаряддям комерційного кредиту. За своєю формою векселя підрозділяються на прості і переказні. Простий вексель виписується позичальником. Переказний вексель (тратта) являє собою письмовий наказ кредитора позичальнику про сплату останнім визначеної суми третій обличчю (ремітенту). Найбільше поширення одержав переказний вексель. Форма векселя визначається законом країни, де він виписаний. Вексель широко використовується в зовнішній торгівлі як засіб оформлення кредитно–розрахункових відносин. Значне поширення одержали банківські акцепти (переказний вексель, виставлений на банк і їм акцептований).

ВИКУП ЦІННИХ ПАПЕРІВ ІНСТИТУТУ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ, сплата емітентом інвестору вартості частини чистих активів інституту спільного інвестування пропорційно кількості цінних паперів інституту спільного інвестування, що належать інвесторові, з припиненням права власності інвестора на ці цінні папери.

ВИПУСК ЦІННИХ ПАПЕРІВ, сукупність цінних паперів одного емітента певного виду та однієї номінальної вартості, що забезпечує їх власникам однаковий обсяг прав і можливість мати однакові умови розміщення на фондовому ринку відповідно до порядку, встановленого законодавством про цінні папери та Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

ВІДПОВІДЬ ПО ОПЦІОНУ, день, коли учасник контрактуальної угоди по покупці акцій повинен ці акції викупити або заплатити неустойку.

ГУДВІЛ (англ. good will – престиж), 1) умовна вартість ділових зв’язків фірми, “ціна” накопичених нематеріальних активів фірми (престиж торгових марок, досвід, нові технології, ділові зв’язки, стійка клієнтура, панівна позиція на ринку тощо); 2) грошова оцінка різниці між ціною підприємства та реальною вартістю його основного капіталу. Така різниця можлива за умови отримання вищого рівня прибутку (порівняно зі середньоринковим рівнем ефективності інвестування) унаслідок використання ефективнішої системи управління підприємством, домінуючої позиції на товарному ринку, застосування нових технологій тощо.

ДЕЗІНТЕГРАЦІЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ, розбіжність з метою (в інтересах) учасників нововведення на різних стадіях його існування, що приводить до протиріч і непогодженості їхніх дій; істотно сповільнює інноваційний процес.

ДЕПОЗИТ (ВКЛАД), 1) кошти чи цінні папери, віддані на збереження у фінансово-кредитні, митні, судові чи адміністративні установи; 2) кошти, які надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на строк та під процент. Має кілька значень: внески в банках і ощадних касах; цінні папери, передані на збереження в кредитно-фінансові інститути; внески під оплату мита, зборів, податків; внески в адміністративних органах у забезпечення позову, явки тощо. Залучення депозитів може здійснюватися у формі випуску (емісії) ощадних (депозитних) сертифікатів. Правила здійснення депозитних операцій встановлюються: для банківських депозитів – Національним банком України відповідно до законодавства.

ДЕПОЗИТАРІЙ, юридична особа, яка створюється у формі відкритого акціонерного товариства, учасниками якого є не менше ніж десять зберігачів, і яка здійснює виключно депозитарну діяльність. При цьому частка одного учасника в статутному фонді депозитарію не може перевищувати двадцяти п'яти відсотків цього фонду.

ДЕПОЗИТАРІЙ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ ЧИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ КОМПАНІЇ, установа, яка на підставі депозитного договору з інвестиційним керуючим інвестиційного фонду чи з інвестиційною компанією здійснює відповідальне зберігання активів інвестиційного фонду чи взаємного фонду інвестиційної компанії, обслуговування операцій з активами інвестиційного фонду чи взаємного фонду інвестиційної компанії та облік руху активів інвестиційного фонду чи взаємного фонду інвестиційної компанії.

ДИВЕРСИФІКАЦІЯ, 1) одночасний розвиток багатьох видів виробництва, розширення асортименту виробів; 2) вид стратегії маркетингу, спрямований на розширення сфер діяльності фірми, на ринок нових продуктів, виробництво яких не зв'язане з основним виробництвом фірми.

ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙ, вид інвестиційної стратегії компанії (фірми), спря­мованої на розширення або зміну її інвестиційної діяльності. Розрізняють га­лузеву, регіональну та інші форми диверсифікації інвестицій.

ДИВІДЕНД, частина прибутку акціонерного товариства, що розподіляється щорічно між акціонерами у відповідності з кількістю (сумою) і видом акцій, що знаходяться в їхньому володінні.

ДИЛЕР, особа, що здійснює біржове чи торгове посередництво за свій рахунок. Дилери – біржові посередники – є членами фондової біржі і займаються купівлею-продажем цінних паперів, дорогоцінних металів тощо. Дилери діють від свого імені і можуть виступати посередниками між брокерами, іншими дилерами і клієнтами. Доходи дилера утворюються за рахунок різниці між покупною і продажною ціною валют і цінних паперів, а також за рахунок зміни їхніх курсів. Дилери виступають і як посередники з продажу товарів на спот ринках (див. Спот). Вони приймають на себе велику частину ризику від операцій, купуючи і продаючи товари з метою одержання прибутку від угод.

ДИСКОНТ, 1) знижка, різниця між ринковою ціною цінного папера і номінальною, а також різниця між цінами на той самий товар при різних термінах постачання; 2) знижка, різниця між цінами на той самий товар з різними термінами постачання. Зниження ціни товару в результаті невідповідності його якості, обговореній в контракті; 3) знижка, різниця між реальною вартістю валюти і її паритетом (у випадку, коли вартість нижче паритету, тобто гарантованого державою забезпечення золотим запасом).

ДИСКОНТУВАННЯ, процес розрахунку сьогоднішньої вартості майбутніх грошових потоків.

ДИФУЗІЯ ІННОВАЦІЇ (лат. diffusio – поширення, розтікання), поширення один раз освоєної інновації.

ЕМІСІЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ, випуск цінних паперів в обіг, у т.ч. продаж цінних паперів їхнім першим власникам – громадянам чи юридичним особам. Емісія здійснюється: при засновництві акціонерного товариства і розміщенні акцій серед його засновників; при збільшенні розміру первісного статутного капіталу акціонерного товариства шляхом випуску акцій; при залученні позикового капіталу юридичними особами, державою, державними органами, органами місцевої адміністрації шляхом випуску облігацій і інших боргових зобов'язань. Випуск акцій для розміщення серед засновників акціонерного товариства здійснюється відповідно до Положення про акціонерні товариства. При засновництві акціонерного товариства статутний капітал повинний бути розподілений між засновниками цілком. Наявність у момент засновництва акціонерного товариства акцій, передбачуваних до розміщення шляхом відкритої підписки, не допускається.

ЕМІСІЯ, 1) виготовлення і випуск в обіг банківських і казначейських білетів, паперових грошей і цінних паперів; 2) випуск цінних паперів, пропонованих до продажу емітентом.

ЕМІТЕНТ, 1) держава чи юридична особа, що здійснює емісію цінних паперів; 2) установа чи підприємство, що випускає на продаж свої цінні папери; 3) член платіжної системи, який здійснює емісію платіжних карток. Емітент зобов'язаний забезпечити кожному покупцю можливість ознайомитися з умовами продажу і проспектом емісії до моменту покупки цих паперів. Емітент несе відповідальність за вірогідність інформації, зазначеній в проспекті емісії, тому що ця інформація може вплинути на рішення про покупку цінних паперів чи про відмовлення від такої покупки. В якості емітента можуть виступати: держава, банки, фірми (АТ).

ЄВРООБЛІГАЦІЯ, цінний папір на пред’явника, боргове зобов’язання позичальника, що отримав довготермінову позику в одній з євровалют. Випускається емісійним синдикатом, який об’єднує банки та інші кредитні установи – нерезиденти країни, чия валюта використовується для позначення номіналу емітованих цінних паперів. Емісія єврооблігацій значно меншою мірою зазнає регулювання з боку держави, валюта якої використовується як валюта позики. Єврооблігації мають усі ознаки (реквізити) звичайних облігацій, також деякі особливості. Зокрема, їх розміщують одночасно на ринках кількох країн, а не однієї, як традиційні чужоземні облігації, що випускаються нерезидентами.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК, фінансова установа Європейського Союзу. Створений 1958 року відповідно до статті 129 Римської угоди (нині статті 266 та 267) з метою фінансування проектів, що сприяють європейській інтеграції, збалансованому розвитку, економічному й соціальному вирівнюванню та розвитку інноваційної економіки. Європейський інвестиційний банк (Банк) – неприбуткова організація, він не заробляє гроші на депозитах. Переважну більшість (близько 90 відсотків) позик Банк надає всередині ЄС (зокрема й заморським територіям країн Союзу); значна частина позик спрямована на допомогу майбутнім членам. Поза межами ЄС він підтримує розвиток в країнах Середземномор’я, Африки та Карибського і Тихоокеанського басейнів, а також Латинської Америки й Азії. Майже всі кошти для фінансування своїх позикових операцій Банк позичає на ринках капіталу, переважно через випуск власних облігацій, які котируються на головних світових біржах. Висока репутація Банку й авторитет його акціонерів забезпечили йому найвищий кредитний рейтинг (ААА). Такий рейтинг дозволяє Банкові збирати великі ресурси, не обтяжуючи бюджет держав-членів, і спрямовувати їх в економічно ефективний спосіб у ті сектори й регіони, які потребують підтримки. Акціонерами Банку є держави – члени ЄС; розмір передплати кожної з них пропорційний економічній вазі. Європейський інвестиційний банк розташований у Люксембурзі; персонал Банку становить близько 750 працівників; головний керівний орган – правління керівників з міністрів (зазвичай, фінансів) усіх країн ЄС.

ЗАХИСТ ІНВЕСТИЦІЇ, комплекс економічних, правових та організаційних заходів для охорони інвестицій, в т. ч. іноземних. (іноземні інвестиції оформлюються здебільшого як міждержавна угода). Забезпечуються рівноправні умови діяльності, що виключають застосування мір дискримінаційного характеру, що могли б перешкоджати встановленню і розпорядженню інвестиціями. Інвестиції не можуть бути безоплатно націоналізовані, реквізовані, до них не можуть бути застосовані міри, рівні по зазначених наслідках. Застосування таких мір можливо лише з повним відшкодуванням усіх збитків, заподіяних відчуженням інвестованого майна, включаючи упущену вигоду, і тільки на основі законодавчих актів України.

ЗБЕРІГАЧ ЦІННИХ ПАПЕРІВ, банк та/або торговець цінними паперами, що отримав дозвіл на здійснення депозитарної діяльності стосовно цінних паперів, які він зберігає від імені та за розпорядженням власника згідно з депозитарним або іншим договором, на підставі якого він обслуговує цього власника.

ІНВЕСТИЦІЇ, вкладення грошей у будь-яку сферу економічної діяльності з метою одержання в наступному вигоди (чистого доходу). У макроекономіці інвестиції розуміються як грошові вкладення, що збільшують обсяг тих капітальних благ, що утворюють інвестиційні («продуктивні») товари. В економічній теорії «інвестиції» допомагають відрізнити витрати на виробництво (і збільшення матеріальних запасів) від придбання цінних паперів, що утворюють «неінвестиційні угоди».

ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ, вкладення інвестицій, чи інвестування, і сукупність практичних дій по реалізації інвестицій. Інвестування в створення і відтворення основних фондів здійснюється у формі капітальних вкладень. Суб'єктами інвестиційної діяльності є інвестори, замовники, виконавці робіт, користувачі об'єктів інвестиційної діяльності, а також постачальники, юридичні особи (банківські, страхові і посередницькі організації, інвестиційні біржі) і інші учасники інвестиційного процесу. Суб'єктами інвестиційної діяльності можуть бути фізичні чи юридичні особи, у т.ч. іноземні, а також держави і міжнародні організації.

ІНВЕСТИЦІЙНА ІНФРАСТРУКТУРА, найважливіші галузі економіки, заклади й за­соби, які безпосередньо забезпечують процес безперебійного здійснення інве­стицій.

ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ, торговець цінними паперами, який, крім провадження інших видів діяльності щодо випуску та обігу цінних паперів, може залучати кошти для здійснення спільного інвестування шляхом емісії інвестиційних сертифікатів та їх розміщення.

ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ ЗАКРИТОГО ТИПУ, компанія, чиї акції продаються на фон­довій біржі, а капітал залишається відносно незмінним.

ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА, політика капіталовкладень, орієнтована на досягнення визначених цілей (безпека, високі прибутки, можливість постійного володіння готівкою і т. ін.).

ІНВЕСТИЦІЙНА СТРАТЕГІЯ, формування системи довгострокових цілей інвести­ційної діяльності компанії (фірми) і вибір найефективніших шляхів їх досяг­нення.

ІНВЕСТИЦІЙНА ФІРМА, будь-яка юридична особа, постійне заняття або діяльність якої полягає у наданні на професійній основі інвестиційних послуг третім особам. Для цілей цієї директиви держави-члени можуть розуміти під інвестиційними фірмами компанії, які не є юридичними особами, якщо: – їх юридичний статус забезпечує рівень захисту інтересів третіх осіб, еквівалентний рівню захисту, що його надають юридичні особи, та – вони підлягають належному нагляду, відповідно до їх юридичного статусу.

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК, банк, що організує видачу кредитів (державі, компаніям) шляхом випуску і розміщення різних видів цінних паперів. Банк виступає в ролі гаранта емісій як первинних, так і раніше випущених цінних паперів; він купує і продає великі пакети акцій (облігацій) за свій рахунок, надає кредити покупцям цінних паперів.

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ДОВІДНИК, публікації спеціалізованих бюро з рекомендаціями з придбання акцій, курс яких має інтерес з погляду інвестування.

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ДИЛЕР, фірма, що є посередником на ринку цінних паперів, або окрема особа, пов'язана з такою фірмою. Виступає в ролі брокера, тобто зводить на ринку покупців з продавцями, одержуючи за це комісійні, або в ролі дилера, тобто підписується на весь новий випуск цінних паперів або частину його, стаючи їх власником з метою перепродажу дрібнішими пар­тіями.

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ КРАЇНИ, система правових, економічних і соціальних умов інвестиційної діяльності у країні, які істотно впливають на дохідність інвестицій і рівень інвестиційних ризиків.

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ, процес управління всіма аспектами інвести­ційної діяльності суб'єкта підприємництва.

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОРТФЕЛЬ, до складу цього портфеля входять: 1) усі боргові цінні папери (векселі, облігації, сертифікати та ін.), що знаходяться у власності банківської установи; 2) акціонерні (пайові) цінні папери, що знаходяться у власності банківської установи, у разі, якщо їй належить менше ніж 20 відсотків від загальної суми статутного капіталу суб'єкта господарської діяльності.

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПРОЕКТ, документ, який містить необхідні розрахунки та обґрунтування, що підтверджують доцільність здійснення інвестиційної діяльності з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробничу і соціальну сфери.

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ РИЗИК, імовірність виникнення непередбачуваних фінансових втрат (у формі зниження або повної втрати доходів, втрати капіталу тощо) у ситуації невизначеності умов інвестиційної діяльності. Розрізняють інвести­ційний ризик систематичний і несистематичний; реального і фінансового інвестування; економічний, політичний, соціальний та ін.

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ РИНОК, сукупність інвестиційних відносин між продавцями й покупцями інвестиційних товарів і послуг, а також об'єктів інвестування в усіх його формах.

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ СЕРТИФІКАТ, цінний папір, який випускається компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та засвідчує право власності інвестора на частку в пайовому інвестиційному фонді.

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД, відповідно законодавству України будь-яке акціонерне товариство відкритого типу, що одночасно здійснює діяльність, яка полягає в залученні засобів за рахунок емісії власних акцій, інвестуванні власних засобів у цінні папери інших емітентів, торгівлі цінними паперами, вартість яких складає 30 і більш відсотків від загальної вартості його активів протягом більш чотирьох місяців сумарно в межах одного календарного року. Інвестиційним фондом не можуть бути банки і страхові кампанії, діяльність яких регулюється законодавством України про банки і страхові компанії. Інвестиційний фонд може мати одного чи декількох засновників. Засновниками й акціонерами інвестиційного фонду можуть бути особи, у т.ч. фонди майна, крім осіб, що відповідно до законодавства про приватизацію не можуть придбавати майно приватизованих підприємств, а також органів державного управління, підприємств громадських організацій, комітетів з керування майном і фондів майна, об'єднань підприємств і інших суб'єктів, над якими зазначені особи здійснюють контроль.

ІНВЕСТИЦІЙНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, зобов'язання покупця щодо внесення інвестицій у вигляді коштів та інших видів майна, необхідних для ефективного функціонування об'єкта оцінки та випуску ним конкурентоспроможної продукції.

ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ, проекти, які впроваджуються юридичними особами на умовах фінансової самоокупності та передбачають обов'язкове співфінансування проекту. Проекти розвитку інституційної спроможності центральних органів виконавчої влади, організацій та установ, у рамках яких погашення та обслуговування позик МФО здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

ІНВЕСТИЦІЯ, 1) формування загального основного капіталу, як це визначено в Європейській Системі Інтегрованої Економічної Звітності; 2) будь-який вид активів, інвестованих в зв'язку з економічною діяльністю інвестором однієї Договірної Сторони на території іншої Договірної Сторони згідно з чинним законодавством останньої та включатиме, зокрема, але не виключно. Термін інвестиції в цілому означає: а) рухоме та нерухоме майно, як і інші права, такі як заставні та інші подібні права; б) паї, акції, облігації, членські внески та будь-які інші цінні папери; в) грошові вимоги та права, вимоги про виконання зобов'язань, згідно з контрактом, що має економічну цінність; г) авторські права, торговельні марки, патенти, промислові проекти та інші права інтелектуальної та промислової власності, ноу-хау, комерційні секрети, торговельні імена та гудвіл; д) будь-яке право економічного характеру, надане законом або контрактом, та будь-яка ліцензія або дозвіл згідно з законами про економічну діяльність, включаючи пошук, видобуток, розробку та експлуатацію природних ресурсів.

ІНВЕСТОР (КРЕДИТОР), 1) держава в особі її уповноважених органів, фізична або юридична особа, що здійснює вкладення власних, позикових або залучених коштів у формі інвестицій; 2) означатиме будь-яку фізичну або юридичну особу однієї Договірної Сторони, яка зробила, робить або має намір зробити інвестиції на території іншої Договірної Сторони.

ІНВЕСТОР НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ, фізична або юридична особа, яка придбаває цінні папери від свого імені та за свій рахунок з метою одержання доходу чи збільшення вартості цінних паперів або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до чинного законодавства.

ІНВЕСТОРИ ІНСТИТУЦІЙНІ, державні, суспільні, соціальні організації, інститути, що володіють капіталами і вкладають їх в акції і т.п.

ІНДЕКС АКЦІЙ, індекс, що застосовується у біржовій практиці для визначення еволюції курсу акцій.

ІНДОСАМЕНТ, передавальний напис, зроблений на векселях, чеках, коносаментах і інших цінних паперах з метою передачі прав вимоги по цих документах чи забезпечення яких-небудь інших вимог. Індосамент повинен бути нічим не обумовлений і підписаний особою, що його здійснила, (індосантом). Індосамент не може бути частковим, він переносить на одержувача всі права, що містяться в даному документі. Індосамент буває іменним чи ордерним, тобто з вказівкою особи, якій передається документ, і бланковим (пред'явницьким), коли він складається тільки з підпису індосанта. Особа, якій передається вексель, чек і інший цінний папір по іменному індосаменту, може, у свою чергу, передати відповідний документ шляхом іменного чи бланкового індосаменту. При наявності бланкового індосаменту подальша передача може здійснюватися без оформлення передавального напису шляхом простої фактичної передачі, і будь-який пред'явник передбачається його законним власником. Вексельний і чековий індосамент покладають на індосанта відповідальність за платіж по відповідному документу. Це означає, що при несплаті векселя чи чека особою, зобов'язаною здійснити платіж, законний власник вправі висунути вимогу до кожного з індосантів як до солідарних боржників.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ІНВЕСТОР, окрема юридична особа, яка самостійно (без посе­редників) здійснює інвестиційну діяльність.

ІНЖИНІРИНГ, сфера діяльності по проробленню питань створення об'єктів промисловості, інфраструктури й ін., насамперед у формі надання на комерційній основі різних інженерно-консультаційних послуг. До основних видів інжиніринга відносяться послуги передпроектного (попереднього дослідження, техніко-економічного обґрунтування), проектного (складання проектів, генплановых схем, робочих креслень тощо), післяпроектного (підготовка контрактних матеріалів, торгів, інспекція будівельних робіт і т.п.) характеру, а також рекомендаційні послуги по експлуатації, керуванню, реалізації продукції, що випускається. У сучасних умовах роль інжиніринга як об'єкта міжнародної торгівлі швидко зростає. Експорт інжиніринга здійснюється багатьма великими спеціалізованими фірмами, міжнародними і транснаціональними будівельними і промисловими компаніями. Звичайно, крім інжиніринга ці фірми здійснюють експортні постачання машин і устаткування. Міжнародна торгівля інжиніринга оформляється у формі контракту, що обговорює технічні, організаційні і комерційні умови, і що представляє, власно кажучи, різновид замовлення на відповідні послуги.

ІНЖИНІРИНГ ІННОВАЦІЙ (англ. engineering – винахідливість, знання), це комплекс робіт і послуг по створенню інноваційного проекту, що включає в себе створення, реалізацію, просування і впровадження інновації.

ІНЖИНІРІНГ ФІНАНСОВИЙ, розроблення фінансових інструментів та операційних схем, придатних для здійснення фінансово-кредитних операцій.

ІННОВАТИКА, наука про формування нововведень, їхнього впровадження, а також факторах, що протидіють упровадженню нововведень; адаптації до них людини; організація і механізм інноваційної діяльності; вироблення інноваційних рішень і політики.

ІННОВАЦІЇ, нові досягнення в галузі технології чи управління, призначені для використання в операційній, інвестиційній чи фінансовій діяльності підприємства.

ІННОВАЦІЇ ФІНАНСОВІ, методи, застосовувані підприємствами для здійснення операцій з новими видами фінансових активів чи нових операцій з наявними активами задля ефективнішого використання їхніх фінансових ресурсів (зниження витрат, збільшення доходів, зменшення фінансових ризиків).

ІННОВАЦІЙНА ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА, самостійна сфера економічної політики держави, що включає наступні напрямки: стимулювання вільної активності бізнесу в інноваційній діяльності; цілеспрямована концентрація ресурсів на пріоритетних напрямках інноваційно-наукового розвитку; правове забезпечення інтелектуальної власності; підтримка конкуренції в сфері науки і техніки. Важливий елемент інноваційної політики – «інноваційне прогнозування» – передбачення тенденцій майбутньої динаміки ринку, фірми, регіону, галузі, циклічних коливань кон'юнктури, їхніх причин і наслідків. Інноваційний прогноз забезпечує «інноваційну стратегію» – формування нових стратегічних зон господарювання, поліпшення інновацій, що користуються попитом на ринку, обґрунтований вибір відновлення продукції галузі і регіону, створення перспективних нововведень.

ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ, процес, спрямований на розробку і реалізацію результатів закінчених наукових досліджень і розробок або інших науково-технічних досягнень у новий чи удосконалений продукт, реалізований на ринку, у новий чи удосконалений технологічний процес, використовуваний у практичній діяльності, а також зв'язані з цим додаткові наукові дослідження і розробки.

ІННОВАЦІЙНА ІНФРАСТРУКТУРА, організації (установи), що сприяють здійсненню інноваційної діяльності, тобто комплекс організацій (установ), що мають підлеглий і допоміжний характер, що обслуговують інновацію й забезпечують умови нормального протікання інноваційного процесу. До складу інфраструктури входять інноваційно-технологічні центри, технологічні інкубатори, технопарки, учбово–ділові центри й інші спеціалізовані організації.

ІННОВАЦІЙНА КОНВЕРСІЯ, перепрофілювання виробництва для випуску нової продукції.

ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА, на макроекономічному рівні: система економічних, правових і управлінських методів, що забезпечують прискорення процесів інтеграції типів нововведень і стимулювання інновацій у всіх областях виробництва і комерційної діяльності; на мікроекономічному рівні: динамічна система товарних нововведень, що забезпечують ринок відповідно до його кон'юнктури.

ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ, сукупність форм, методів і напрямків впливу держави на виробництво з метою випуску нових видів продукції і технології і розширення на цій основі ринків збуту вітчизняних товарів.

ІННОВАЦІЙНА ПРОГРАМА, комплекс інноваційних проектів і заходів, погоджений по ресурсах, виконавцях і термінах їхнього здійснення, що забезпечує ефективне рішення задач по освоєнню і поширенню принципово нових видів продукції (технології).

ІННОВАЦІЙНА СФЕРА, 1) система взаємодії інноваторів, інвесторів, товаровиробників конкурентноздатної продукції, послуг і розвинутої інфраструктури; 2) ринок нововведень (новацій), ринок капіталу (інвестицій) і ринок чистої конкуренції нововведень; 3) область діяльності виробників і споживачів інноваційної продукції (робіт, послуг), що включає створення і поширення інновацій.

ІННОВАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО, особлива сфера бізнесу, характеризується максимальною волею діяльності в області НДДКР; діяльність малої високотехнічної фірми, субсидованої в рамках інноваційної технічної програми.

ІННОВАЦІЙНІ ІНВЕСТИЦІЇ, одна з форм інвестування, що здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво та со­ціальну сферу.

ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК, 1) банк, що спеціалізується на кредитуванні нових технологій і розробок. Як правило, банк як плату за кредит бере від 30 до 50 відсотків майбутнього прибутку нововведення; 2) комерційний банк, що спеціалізується на видачі фінансових ресурсів, використовуваних бізнесом в інноваційній діяльності і для масового впровадження нововведень.

ІННОВАЦІЙНИЙ БІЗНЕС, 1) у науково-технічному процесі: розробка наукових ідей з метою одержання нововведень; 2) дослідження прикладних проблем інноватики для надання консультативного підприємництва. Ведучою формою інноваційного бізнесу є «інноваційні центри», що з'єднують нові ідеї і винаходи з капіталом і підприємцями для забезпечення «стартового періоду» впроваджувальним компаніям і стимулюючі експериментальне виробництво як бази комерційного освоєння нової продукції і послуг.

ІННОВАЦІЙНИЙ ІНЖИНІРИНГ, інженерно-консультаційні послуги в сфері інноваційної діяльності; як правило, здійснюється «інноваційною компанією» – малою інноваційною фірмою, що здійснює інжинірингові послуги в декількох областях бізнесу одночасно. Особливо розповсюджений «консалтинг» – інноваційні фірми, що пропонують консультації і проекти з метою впровадження нововведень на ринку послуг.

ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ (англ. «інновація» – «введення нововведень»), елемент стратегічного керування: постійна цілеспрямована діяльність по прибутковому використанню нових форм і методів господарювання, винаходів, нових продуктів і послуг. Динамічна рівновага, викликана діяльністю новатора – менеджера, є ознакою здорової економіки фірми. Усе нове, що може збільшити доходи фірми і приймається до поширення, здобуває якість інновації. Період часу між появою нововведення і перетворенням його в «інновацію» називається інноваційним лагом. У централізовано керованій економіці введення нового здійснювалося методами активного державного втручання («керування НТП») і централізованого бюджетного фінансування («впровадження досягнень НТП»). У ринкових умовах повна юридична й економічна самостійність фірми змушує її ретельно зважувати можливі витрати і прибутки інноваційної діяльності. Основу інноваційного менеджменту утворює «інноваційний проект».

ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ, сукупність різних видів ресурсів, включаючи матеріальні, фінансові, інтелектуальні, інформаційні, науково-технічні й інші ресурси, необхідні для здійснення інноваційної діяльності.

ІННОВАЦІЙНИЙ ПРОЦЕС, 1) одержання нових технічних видів послуг (винаходів), завдяки яким нововведення визріває від ідеї до конкретного продукту, застосованого в інноваційній діяльності, що удосконалюється, робиться ефективним, придбаває нові споживчі властивості, що формує нові ринки і, відповідно, нових споживачів; 2) створення, поширення і застосування нової продукції і технології, що володіють науково-технічною новизною чи задовольняють нові суспільні потреби; 3) процес взаємодії трьох систем: «новатора», «організації» і «зовнішнього середовища»: а) система «новатор» представлена фірмою, персонал і фактори виробництва якої беруть участь у дослідженні, розробці й освоєнні нової технології; б) система «організація» включає всіх інституціональних учасників процесу нововведень; в) система «зовнішнього середовища» позначає сукупність зовнішніх виробничих ресурсів, необхідних для реалізації даної інновації (фактично «зовнішнє середовище» тут позначає «інноваційний потенціал» – здатність промислових галузей робити наукомістку продукцію). 4) те ж, що й інноваційна діяльність.

ІННОВАЦІЙНИЙ РИЗИК, ризик, зв'язаний з добровільним вкладенням капіталу в реалізацію нових продуктів і нових технологій у надії на одержання надприбутку (звичайно не менш 100 відсотків до капіталовкладень) у дуже короткий термін (не більш 1 місяця) реалізації цих операцій, продуктів, технологій.

ІННОВАЦІЙНИЙ ФОНД, спеціалізовані інноваційні дослідження з цільовими пакетами нововведень.

ІННОВАЦІЯ, 1) нове явище, нововведення в рамках якої-небудь економічної підсистеми, що породжує значимі зміни в соціальній політиці; 2) впровадження наукових і технічних розробок у виробництво; 3) створення різного виду нововведень, нове науково-технічне досягнення і його практична реалізація як нового товару; 4) вкладення засобів в економіку, що забезпечує зміну поколінь техніки і технології; 5) прибуткове (рентабельне) використання нововведень у виді нових технологій, видів продукції і послуг; 6) нововведення, буквально означає «інвестиція в новацію» – кінцевий результат інноваційної діяльності, що одержав реалізацію у виді нового чи удосконаленого продукту, реалізованого на ринку, нового чи удосконаленого технологічного процесу, використовуваного в практичній діяльності.

ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ, по законодавству України усі види майнових і інтелектуальних цінностей, вкладені іноземними інвесторами в об'єкти підприємницького й іншого видів діяльності з метою одержання прибутку (доходу). Іноземні інвестори вправі здійснювати інвестування на території України шляхом: пайової участі в підприємствах, створюваних разом з юридичними особами і громадянами України; створення підприємств, що цілком належать іноземним інвесторам, а також філій іноземних юридичних осіб; придбання підприємств, майнових комплексів, будинків, споруджень, часткою участі в підприємствах, паїв, акцій, облігацій і інших цінних паперів, а також іншого майна, що відповідно до діючого на території України законодавства може належати іноземним інвесторам; придбання прав користування землею, водою й іншими природними ресурсами; придбання інших майнових прав; іншої діяльності по здійсненню інвестицій, не забороненої діючому на території України законодавству, включаючи надання позик, кредитів, майна і майнових прав. Іноземним інвесторам гарантуються стабільність їхніх прав і інші форми правового захисту. Для іноземних інвестицій у пріоритетних областях економіки можуть установлюватися додаткові пільги.

ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТОРИ, іноземні юридичні особи (будь-які кампанії, фірми, підприємства, організації, асоціації, створені і правомочні здійснювати інвестиції відповідно до законодавства країни свого місцезнаходження); іноземні громадяни, особи без громадянства, громадяни, що мають постійне місце проживання за кордоном, за умови, що вони зареєстровані для ведення господарської діяльності в країні їхнього громадянства чи постійного місця проживання; іноземні держави; міжнародні організації.

ІНСТИТУТ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ (ICI), суб’єкт підприємницької діяльності, єдине завдання якого є колективне інвестування перевідними цінними паперами з капіталу наданого державою. Та який діє на засадах ризику та – кількість (паперів) якого підвідомча держателям цінних паперів, перекуплених або викуплених прямо або опосередковано з цих активів підприємства. Дії, що здійснює UCITS для гарантування вартості обміну її акцій на фондовій біржі суттєво не відрізняється від її чистої номінальної вартості активів що береться до уваги як еквівалент при такому перекупленою або викупленою. Такий суб’єкт може бути заснований і за законом, і за договором (як управління загальними фондами, що здійснюється управлінськими компаніями), і за трастовим правом (as unit trusts) і згідно статуту (як інвестиційні компанії).

ІНСТРУМЕНТИ ФОНДОВОГО РИНКУ, інструменти, за допомогою яких здійснюють­ся операції на фондовому ринку. До основних інструментів фондового ринку належать облігації, ощадні сертифікати, опціони, ф'ючерсні контракти, інве­стиційні сертифікати.

ІПОТЕКА ВТОРИННА, коли кредит виділяється під раніше вже закладений об'єкт нерухомості. Загальна сума двох кредитів не перевищує, як правило, 80 відсотків від продажної вартості.

ІПОТЕКА КОРАБЕЛЬНА, іпотечна застава, де як гарантія по кредиту виступає корабель.

ІПОТЕКА ПЕРВИННА, первинна іпотечна застава, коли іпотека створюється на базі об'єкта нерухомості, ще раніше не закладеного. Банки, як правило, лімітують іпотечний кредит сумою, рівною двом третинам вартості застави.

ІПОТЕКА, застава нерухомості (землі, будинку, будівлі, спорудження) для забезпечення грошової позички (тобто іпотечного кредиту). У випадку несплати в строк отриманої позички чи відсотків за неї закладене майно переходить до кредитора чи продається з торгів. Іпотека виникла з появою приватної власності на землю і кредитної справи. Відсоток за іпотечний кредит, як і всякий позичковий відсоток, входить до складу тимчасових витрат виробництва сільськогосподарської продукції; 2) застава підприємства, будівлі, будинку, чи спорудження іншого об'єкта, безпосередньо зв'язаного з землею, разом з відповідною земельною ділянкою чи правом користування нею.

ІПОТЕЧНИЙ КРЕДИТ, особливий вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна.

КАПІТАЛЬНІ ВКЛАДЕННЯ, інвестиції у відновлення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів. Капітальні вкладення здійснюються у формі нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переустатку­вання.

КАПІТАЛ СТАТУТНИЙ, сплачений та зареєстрований підписний капітал.

КАПІТАЛІЗАЦІЯ, показник поточної ринкової вартості цінних паперів емітента, що розраховується на основі середньозваженої ціни останніх трьох угод або найкращої ціни купівлі в ПФТС.

КАПІТАЛ-РИЗИК, кредити, спрямовані на розвиток нових, недостатньо відомих напрямків науки і техніки, зв'язаних, як правило, з великими капіталовкладеннями.

КВАЗІІННОВАЦІЇ, заходи щодо поліпшення і відновлення серійно виробленої конкурентноздатної продукції (товару) у фазі її зрілості.

КВАЗІНОВОВВЕДЕННЯ, імітація інновації, несуттєве відновлення товару з метою поліпшення його маркетингових характеристик.

КВАЛІФІКАЦІЙНА ІНОЗЕМНА ІНВЕСТИЦІЯ, іноземна інвестиція, що становить не менше 20 відсотків статутного капіталу і при цьому не може бути менше суми, еквівалентної: а) у разі здійснення її у вигляді будь-якого рухомого і нерухомого майна (будівель, споруд, обладнання та інших матеріальних цінностей, крім споживчих товарів та товарів, призначених для продажу) та пов'язаних з ним майнових прав, будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті, прав на здійснення господарської діяльності, включаючи права на розвідування, розроблення, видобування або експлуатацію природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями: 100 тисячам доларів США – для банків та інших кредитно-фінансових установ. валюти України – при реінвестиціях в об'єкт первинного інвестування, а також за умов сплати податку на доходи від інвестиції в будь-які інші об'єкти реінвестування відповідно до чинного законодавства України, акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також інших корпоративних прав, виражених у конвертованій валюті за їх ринковою вартістю, грошових вимог та права вимоги про виконання договірних зобов'язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно із законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями: 1 мільйону доларів США – для банків 500 тисячам доларів США - для решти підприємств (організацій), 50 тисячам доларів США – для решти підприємств (організацій), б) у разі здійснення її в інших виглядах.

КНИГА ЦІННИХ ПАПЕРІВ, зведена відомість усіх цінних паперів фірми, збережених у даному банку, класифікована по типах акцій і їхньої вартості.

КОЕФІЦІЄНТ ДИСКОНТИРУВАННЯ, коефіцієнт для приведення економічних показників різних років до порівнянних за часом величинам.

КОЕФІЦІЄНТ КАПІТАЛІЗАЦІЇ, відношення активів до статутного фонду.

КОЕФІЦІЄНТ КОЛИВАНЬ ПРОЦЕНТНОЇ СТАВКИ, міра очікуваних коливань майбутніх короткострокових та довгострокових процентних ставок, яка може бути витягнута з цін на опціони. Беручи до уваги ринкову ціну опціону, коефіцієнт коливань може бути отримано з використанням стандартної формули ціноутворення опціонів, яка, зокрема, залежить від очікуваних коливань цін активів, на які купується опціон, на строк дії опціону. Активи, на які купується опціон, можуть бути ф‘ючерсними контрактами на короткострокові процентні ставки – такі, як тримісячний EURIBOR (Міжбанківський курс пропозиції євро) або довгостроковими облігаціями – такими, як десятирічні німецькі облігації. Беручи до уваги відповідні посилки, можна тлумачити коефіцієнт коливань як ринкове очікування коливань протягом строку дії опціону, який залишається.

КОМПАНІЯ, асоціація осіб, організована з метою комерцій­ної або промислової діяльності. Компанія може функціонува­ти на принципах партнерства, корпорації, а також обирати інші форми ділової організації.

КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ, будь-яка компанія, основна діяльність якої – управління інститутами спільного інвестування у формі пайових трастів/спільних фондів та/або інвестиційних компаній (спільне управління портфелем активів ІСІ; дане визначення також включає функції, зазначені у Додатку ІІ).

КОНВЕРТАЦІЯ ІМЕННИХ ЦІННИХ ПАПЕРІВ, переведення іменних цінних паперів одного виду або форми випуску в інший вид або форму випуску, що здійснюється за рішенням відповідного органу управління емітента або відповідно до зареєстрованого проспекту емісії.

КОНВЕРТАЦІЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ІСІ, вилучення емітентом з обігу та анулювання цінних паперів одного виду шляхом їх обміну на цінні папери іншого виду цього ж емітента або на цінні папери іншого емітента (у разі реорганізації цього емітента).

КОНВЕРТУВАННЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ, номінал цінного паперу - це валюта, в якій вказана номінальна вартість даного цінного паперу (у більшості випадків, номінальна вартість сертифіката). Конвертування цінних паперів відноситься до процедури, за допомогою якої початковий номінал цінного паперу, зазначений у національній валюті, перераховується в євро за незворотнім фіксованим коефіцієнтом.

КОНОСАМЕНТ, документ, що підтверджує прийняття вантажу до перевезення і зобов'язуючий перевізника передати вантаж вантажоодержувачу. Існують три види коносамента: іменний, ордерний, на пред'явника. Можливість передачі коносамента іншій особі додає йому характер товаророзпорядчого документа. Коносамент виконує одночасно три функції: він є розпискою про одержання вантажу перевізником, товаророзпорядчим документом, а також доказом наявності й змісту договору про перевезення, визначаючи правові відносини між перевізником вантажу та його одержувачем. Застрахований коносамент є водночас і страховим полісом.

КОРОТКОСТРОКОВІ ІНВЕСТИЦІЇ, форма вкладення капіталу терміном до одного року. До них належать придбання короткострокових облігацій, короткострокових депозитних сертифікатів, розміщення коштів на депозитному вкладі та інші короткострокові фінансові вкладення.

КОРОТКОСТРОКОВИЙ ДЕПОЗИТ (ПОТОЧНЕ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ЯКЩО КОШТИ ЗАРАХОВАНІ НА ВІДКРИТИЙ У БАНКУ РАХУНОК, кошти інших банків, суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб, які внесені чи отримані ними на депозитний рахунок у банк строком, що не перевищує один рік.

КОРОТКОСТРОКОВИЙ КРЕДИТ (ПОТОЧНА ВИМОГА АБО ПОТОЧНЕ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ), кредит (наданий або одержаний) зі строком погашення, що не перевищує один рік.

КОТИРУВАННЯ, 1) установлення біржової ціни цінних паперів і товарів; 2) обіг цінних паперів чи товарів на біржі; 3) офіційна публікація про біржові курси цінних паперів, іноземної валюти, товарів.

КРЕДИТ, 1) позичка в грошовій або товарній формі на умовах повернення, що надається банком чи юридичною (або фізичною) особою, кредитором, іншій особі – позичальникові. Позичальники за користування кредитом сплачують процент. Розрізняють фінансовий кредит, який надають банки (банківський кредит) чи небанківські установи, а також товарний (комерційний) кредит, який надають господарські партнери, та інші види кредиту. Кредит є формою вияву кредитних відносин і формою руху позикового капіталу; 2) включена до кошторису сума, в межах якої дозволено витрати на певні потреби.

КРЕДИТНИЙ ПОРТФЕЛЬ, сукупність усіх позик, наданих банком з метою отримання прибутку. Банк може видавати кредити безпосередньо, укладаючи угоду з позичальником, або купувати позику чи частину позики, яка була видана іншим кредитором, шляхом укладення угоди з позичальником. Надання кредиту може відбуватися у формі позик, облігацій, простих векселів, підтверджених авансів, векселів, строк сплати яких уже настав, рахунків факторингу, овердрафтів, короткострокових комерційних векселів, банківських акцептів та інших подібних зобов'язань. Кредитний портфель включає агреговану балансову вартість усіх кредитів, у т.ч. і прострочених, пролонгованих та сумнівних до повернення кредитів. Кредитний портфель включає агреговану балансову вартість усіх кредитів, у т.ч. і прострочених, пролонгованих та сумнівних щодо повернення.

КРЕДИТНИЙ РИЗИК, ризик несплати позичальником основного боргу і відсотків по ньому. Кредитний ризик зв'язаний із простроченням платежу через неплатоспроможність позичальника, з ризиками при здійсненні розрахунків (гарантії платежу), політичними ризиками.

ЛІЗИНГ, довгострокова оренда машин і обладнання, транспортних засобів, споруджень виробничого призначення й ін. Одна з форм кредитування експорту товарів тривалого користування.

ЛІЗИНГ ФІНАНСОВИЙ, типова, найбільше широко застосовувана форма лізингу, що характеризується середньо/довгостроковим характером договорів, у процесі реалізації яких відбувається амортизація повної чи більшої частини вартості майна.

ЛІЗИНГОВИЙ ПЛАТІЖ, платіжна операція лізингоодержувача (фінансова, майнова або інша) на адресу лізингодавця, що включає в себе вартість амортизації предмета лізингу, плату за залучені кредитні ресурси на реалізацію лізингової угоди, лізингову маржу і ризикову премію та інші платежі відповідно до договору лізингу і національного законодавства.

ЛІЗИНГОВИЙ ПРОЕКТ (ОПЕРАЦІЯ, УГОДА), комплекс дій (багатосторонніх, консенсуальних, реальних, відплатних) суб'єктів та учасників міждержавної лізингової діяльності, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків щодо предмета лізингу.

ЛІЗИНГОДАВЕЦЬ (ОРЕНДОДАВЕЦЬ), 1) фізична особа, юридична особа, суб'єкт господарювання, який не має статусу юридичної особи, або держава в особі її уповноважених органів, що провадить в установленому національним законодавством порядку лізингову діяльність, яка становить предмет лізингу; 2) суб'єкт підприємницької діяльності, у тому числі банківська або небанківська фінансова установа, який передає в користування об'єкти лізингу за договором лізингу.

ЛІЗИНГООДЕРЖУВАЧ (ОРЕНДАР), 1) фізична особа, юридична особа, суб'єкт господарювання, який не має статусу юридичної особи, або держава в особі її уповноважених органів, що одержує предмет лізингу в користування за договором лізингу в установленому національним законодавством порядку; 2) суб'єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об'єкти лізингу за договором лізингу.

ЛІКВІДНІСТЬ ІНВЕСТИЦІЙ, здатність об'єктів інвестування бути реалізованими протягом короткого терміну без втрати реальної вартості.

ЛІКВІДНІСТЬ, 1) у діловій термінології це слово означає віднос­ну легкість, з якою ті чи інші активи можуть бути перетворені в гроші. Так, актив, ліквідний на 100 відсотків виступає в якості грошей чи еквіваленту. Перевага ліквідності визначає, яку частину заощаджень люди зберігають у грошовій формі (друга частина, заощаджень може бути у формі цінних паперів, фізичних акти­вів у менш ліквідній формі); 2) рухливість активів підприємств, фірм, банків, що припускає можливість безперебійної оплати в термін кредитно-фінансових зобов'язань і законних грошових вимог. Розрізняють ліквідність банків, фірм, ліквідні активи, ліквідні засоби. Ліквідність банку – це здатність забезпечити своєчасне погашення зобов'язань, тобто ступінь відповідності активів і пасивів банку по обсягах і термінах. Для визначення ступеня банківської ліквідності в багатьох країнах використовуються системи коефіцієнтів ліквідності як співвідношення визначених статей їхнього активу і пасиву, розробляються і затверджуються нормативні акти, що наказують підтримувати встановлений рівень цих коефіцієнтів. Підвищення ліквідності припускає зниження прибутковості банківської установи в зв'язку зі збільшенням частки ліквідних активів. Під ліквідними активами розуміються легко реалізовані засоби: короткострокові державні цінні папери, поточні рахунки, готівка і т.п., що майже не приносять доходу у вигляді відсотка. Однак у період кризи, депресії, кредитні установи для виконання своїх зобов'язань змушені накопичувати ліквідні активи шляхом продажів високоприбуткових, але довгострокових цінних паперів. Ліквідність фірми – співвідношення величини її заборгованості і ліквідних засобів, тобто тих засобів, що можуть бути використані для погашення боргу: готівка, депозити в банку, реалізовані елементи оборотного капіталу і т.п. Існує класифікація коштів і фінансових активів за ступенем ліквідності, тобто за швидкістю і легкістю їхнього обертання в готівку чи інший прийнятний платіжний засіб; чим вище ступінь ліквідності, тим, як правило, менше величина дохідності за даним активом, і навпаки. Особливим різновидом ліквідності є міжнародна ліквідність, що характеризується співвідношенням між валютними резервами і сумою зовнішньої заборгованості відповідних країн, забезпечуваної цими резервами. В умовах різкого росту зовнішньої заборгованості проблема ліквідності значно загострюється.

ЛІСТИНГ, допуск цінних паперів на біржу. Якщо випущені цінні папери зареєстровані на біржі, то можна проводити операції по їх купівлі-продажу. Акції, не внесені в лістинг, продаються з «прилавка» на «вуличному» ринку.

ЛІЦЕНЗІЯ, одержання від державних органів дозволу на здійснення деяких видів господарської діяльності. Одна з форм державного контролю за експортом, імпортом і використанням валютних засобів; дозвіл, виданий патентоволодарем (ліцензіаром) іншій особі чи фірмі (ліцензіатові) на промислове і комерційне використання винаходу протягом обумовленого терміну за певну винагороду.

МАКЛЕР, посередник при укладенні угод на фондових, торгових і валютних біржах, який виконує операції за рахунок клієнтів, отримуючи винагороду комісійними. Маклер (брокер) має спеціальні повноваження на укладення угод і зобов'яза­ний діяти в межах розпорядження свого клієнта з приводу кількості, якості і ціни товарів, які купують або продають у кожному конкретному випадку. Винагорода, одержана макле­ром за надані клієнтові послуги, називається брокеріджем або кургажом, або провізіоном. Розмір цієї винагороди встанов­люється наперед і змінюється при товарних операціях, як правило, в межах від 0,25 відсотка до 2–3 відсотків.

МАНДАТ, адміністрування банком з доручення свого клієнта його активів у цінних паперах, акціях («портфель» клієнта).

МАНТО, термін, що позначає титр акції, облігації.

МАРЖА ОБЛІКОВОЇ СТАВКИ, різниця між обліковою ставкою банку по кредитах і по депозитних внесках, що в остаточному підсумку визначає рентабельність банку.

МАРЖА, величина, що виражає різницю між двома визначеними показниками; – у банку різниця між процентними ставками по кредитах і внесках; – різниця між ринковою вартістю цінних паперів і отриманою під них позичкою; – у маркетингу торгова націнка, установлювана промисловими підприємствами; – на біржі сума грошей, виплачувана розрахунковій палаті брокером чи брокеру клієнтами для покриття несприятливих коливань у вартості ф'ючерсного контракту після його реєстрації; – іноді вживається в тім же значенні, що і депозит.

МЕНЕДЖМЕНТ, вид діяльності, за допомогою якого професійно підготовлені фахівці в умовах ринкової економіки формують організації і управляють ними: ставлять мету і розробляють способи її досягнення. На відміну від «адміністрування», що притаманне системі знеособленого управління, менеджмент – це уміння домагатися поставлених цілей, направляючи працю, інтелект, мотиви поводження людей, що працюють в організації. Процес менеджменту припускає виконання функцій прийняття рішень, комунікації, планування, координації, мотивації, контролю, керівництва і лідерства. У будь–якій організації менеджмент здійснюють люди, що працюють в апараті управління.

МЕТОД ДЕЛЬФІ, це метод прогнозу, при якому в процесі дослідження виключається безпосереднє спілкування між членами групи і проводиться індивідуальне опитування експертів з використанням анкет для з'ясування їхньої думки щодо майбутніх гіпотетичних подій. Свою назву метод одержав від назви знаменитого в античному світі оракула Дельфійского храму (дельфійський оракул).

МЕТОД МОНТЕ-КАРЛО, метод імітації для наближення відтворення реальних явищ. Метод поєднує аналіз чутливості й аналіз розподілів імовірностей вхідних перемінних.

МЕТОДИ ФІНАНСУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ, принципові підходи до фінансування окре­мих інвестиційних проектів або програм. До основних методів фінансування інвестицій належать повне самофінансування, акціонування, кредитне фінан­сування, лізинг і селенг, змішане фінансування.

МОНІТОРИНГ ІНВЕСТИЦІЙНОГО РИНКУ, механізм здійснення підприємством (фір­мою) постійного спостереження макроекономічних факторів розвитку інвес­тиційного ринку й окремих його сегментів з метою оцінювання інвестицій­ного клімату та його поточної кон'юнктури.

МОНІТОРИНГ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ, механізм здійснення пос­тійного спостереження за важливими поточними результатами реалізації всіх інвестиційних проектів підприємства (фірми) в умовах кон'юнктури інвести­ційного ринку, що постійно змінюється.

НЕГАТИВНИЙ ГУДВІЛ, перевищення вартості частки покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов'язань над вартістю придбання на дату придбання.

НЕФОНДОВІ ЦІННІ ПАПЕРИ, нестандартизовані (або за формою, або за змістом) цінні папери, що не можуть обертатися на біржі. До них відносяться: комерційні папери, некомерційні, неринкові. Комерційні цінні папери – папери, що сприяють платіжному обороту, тобто виконують функцію розрахункового засобу (переказний вексель, простий). До некомерційних цінних паперів відносяться папери, що не можуть виступати як засіб платежу між інвестором і позичальником (депозитний сертифікат, товарні документи, форвардні контракти і тощо). Неринкові цінні папери – папери, що не можуть переходити від одного інвестора до іншого (наприклад, держоблігації цільових позик).

НОВАЦІЯ (лат. novation – зміна, відновлення), якесь нововведення, якого не було раніш. По цивільному праву новація означає угоду сторін про заміну одного укладеного ними зобов'язання іншим зобов'язанням.

НОВОВВЕДЕННЯ, 1) нове явище, метод, винахід; 2) винахід, доведений до стадії комерційного використання і розширення його пропозиції на ринку у виді нового продукту чи інноваційного процесу; 3) єдність процесу створення, впровадження і реалізації виробничого нововведення; 4) процес впровадження нових продуктів, послуг і інновацій у виробничих процесах; 5) одиничний елемент інноваційної діяльності; 6) те ж, що й інновація.

НОМІНАЛЬНА СУМА ВЕКСЕЛЯ, сума, яка підлягає сплаті за векселем, без урахування обумовлених у тексті векселя відсотків.

НОУ-ХАУ, сукупність технічних, комерційних і інших знань, оформлених у виді технічної документації, навичок і виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих.

ОБІГ ЦІННИХ ПАПЕРІВ, сукупність угод з цінними паперами, у результаті яких відбувається зміна їхніх власників чи перехід одного виду цінних паперів в іншій. «Вертикальний» обмін цінних паперів – обмін одного виду на папери іншого виду (наприклад, обмін акцій на боргові зобов'язання); «горизонтальний» обмін – обмін цінних паперів одного типу на подібні (акції на акцію, облігації на облігацію). Особливість обігу цінних паперів полягає в тім, що перехід прав по цінному паперу торкається інтересів як власника, так і емітента, тому перехід може відбуватися тільки за узгодженням сторін.

ОБЛІГАЦІЯ, цінний папір, що дає її власнику доход у вигляді фіксованого відсотка від її номінальної вартості; боргове зобов'язання, яке видається державою чи підприємством на визначених умовах при випуску внутрішньої позики; одна з форм фіктивного капіталу. Доход по облігації, що випускається державою, виплачується у формі виграшів. По облігаціях, що випускаються акціонерними компаніями, виплачується дохід у виді заздалегідь установленого відсотка. Після закінчення визначеного терміну облігація підлягає викупу. На відміну від акцій, облігація не дає власнику право голосу на зборах акціонерів. Облігації, як і акції, продаються і купуються на біржі за курсом, залежно від доходу, що вони приносять і рівня позичкового відсотка, а також від пропозиції та попиту на них. Як правило, облігації є об'єктом реклами і біржової спекуляції. Засоби, отримані від продажу облігацій по міських позиках, звичайно використовуються для покриття дефіциту державних бюджетів. Джерелом відсотків, виплачуваних державою по облігації державних позик, служать податки. По облігації акціонерних компаній джерелом відсотків є їхній прибуток.

ОПЦІОН, 1) зафіксоване біржовою угодою (контрактом) право (але не зобов’язання) купувати або продавати цінні папери, товари чи валюту на певних умовах у майбутньому з фіксацією ціни на час укладення угоди або на час придбання цінних паперів, товарів чи валюти (за рішенням сторін угоди). Перший продавець опціону (емітент) несе безумовне та безвідкличне зобов’язання щодо виконання умов опційного контракту. Кожний покупець опціону має право відмовитись у будь-який момент від придбання цінних паперів (товарів, валюти). Претензії щодо незалежного виконання чи невиконання зобов’язань опційного контракту можуть пред’являтися лише емітентові. Опціон може бути проданий без обмежень іншим особам протягом усього часу його чинності. Набувається за певну плату; 2) одна з умов строкових біржових угод, за якою одній зі сторін надається право вибору між альтернативними умовами угоди чи право зміни її початкових умов; 3) право придбання акцій за твердою, нижчою від ринкової ціною, яке підприємство надає своїм працівникам.

ПАПЕРИ ЦІННІ ГІБРІДНІ, цінні папери, що поєднують властивості, характерні для паперів декількох видів. Наприклад, конвертована облігація є гібридною, оскільки вона має властивості звичайної облігації (відсоток, термін погашення) і в той же час підлягає впливу змін ціни на акцію, на яку вона може бути виміняна.

ПІДПРИЄМСТВА З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ, на території України можуть створюватися і діяти у формі акціонерних товариств, а також в інших організаційно-правових формах, передбачених законодавством України. З погляду відносин власності підприємства з іноземними інвестиціями можуть бути: з пайовою участю іноземних інвестицій (спільні підприємства), а також їхні дочірні підприємства і філії, що цілком належать іноземним інвесторам, а також дочірні підприємства і філії таких підприємств. На території України можуть також створюватися філії іноземних юридичних осіб. Підприємство з іноземними інвестиціями може бути створене або шляхом його установи, або в результаті придбання іноземним інвестором частки участі (паю, акції) у раніше заснованому підприємстві без іноземних інвестицій чи придбання такого підприємства цілком. Підприємство з іноземними інвестиціями засновується в порядку, установленому діючим на території України законодавством про підприємства і підприємництво, господарчих товариствах з урахуванням особливостей, установлених законодавством про іноземні інвестиції. Придбання іноземним інвестором частки (паю, акції) у раніше заснованому без іноземних інвестицій підприємстві, а також придбання такого підприємства цілком здійснюється в порядку, установленому законодавством, з урахуванням особливостей, обумовлених законодавством про іноземні інвестиції.

ПОРТФЕЛЬ АКЦІЙ, позначає комплект всіх акцій і цінних паперів, що належить даній особі, фірмі. У банківській лексиці також може позначати відділ, що займається чеками й обміном валюти.

ПОРТФЕЛЬ ЛІКВІДІВ, позначає сумарну готівку в різних валютах.

ПОРТФЕЛЬ ЦІННИХ ПАПЕРІВ, 1) набір цінних паперів, зареєстрованих на біржі, а також наявних у позабіржовому обороті. Складається з метою одержання прибутку і зменшення ризиків, зв'язаних з коливанням ринкових цін. Головна властивість будь-якого «портфеля»: ризик усього портфеля є величиною меншою, чим сума ризиків кожного цінного папера, що входить у нього. Стійким буде такий портфель цінних паперів, що враховує різні тенденції в коливаннях ринкових цін на різні цінні папери. По емпіричному «правилу руки», з кожних п'яти цінних паперів, що входять у портфель, три принесуть середні доходи, один – великий прибуток і один – збиток; 2) усі цінні папери, які розташовує інвестор. Портфель складається із секцій: облігаційної, звичайних акцій, префакцій. Склад портфеля залежить від цілей інвестора і його характеру (консервативний, агресивний і т.д.). Портфель вважається збалансованим, якщо він складений таким чином, що інвестор одержує оптимальне сполучення безпеки, прибутковості, росту капіталу і ліквідності.

ПОРТФЕЛЬНА ІНВЕСТИЦІЯ, господарська операція, яка передбачає придбання цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку (за винятком операцій із скупівлі акцій як безпосередньо платником податку, так і пов'язаними з ним особами, в обсягах, що перевищують 50 відсотків загальної суми акцій, емітованих іншою юридичною особою, які належать до прямих інвестицій).

ПОСВІДЧЕННЯ ІНВЕСТОРА, документ, що підтверджує участь в інвестиційному фонді (не має номінальної вартості).

ПОСЛУГИ ІНЖИНІРИНГОВІ, послуги, що робляться підприємству – замовнику при будівництві складних промислових і інших великих об'єктів. Розрізняють наступні види послуг інжинірингових: вибір оптимального варіанта будівництва, розробка проекту, постачання устаткування, машин і механізмів; пуск об'єкта в експлуатацію і нагляд за його роботою.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ, подання перевідного векселя особі, яка зобов'язана платити.

ПРЕМІЯ ЗА ВИКУП, різниця між номінальною ціною цінного паперу і ціною, по якій цінний папір може бути викуплений емітентом.

ПРОДУЦЕНТ ІННОВАЦІЇ (лат. producens – виробляючий), це виробник даної інновації.

ПРОСПЕКТ ЕМІСІЇ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ІСІ, документ, який містить інформацію про відкриту підписку на цінні папери ІСІ.

ПРОСУВАННЯ ІННОВАЦІЇ, комплекс заходів, спрямованих на реалізацію інновацій і тих, що включають у себе виробництво і використання інформаційного продукту, рекламні заходи, організація роботи торгових точок (пунктів із продажу інновації, консультації покупців, стимулювання продажу інновації та ін.).

ПРОЦЕНТНА СТАВКА ЛІЗИНГООДЕРЖУВАЧА, ЩО НАРОЩУЄТЬСЯ, процентна ставка, яку сплатив би лізингоодержувач за кредит для купівлі активу на такий же самий період і з таким же типом забезпечення, що і фінансовий лізинг.

ПРЯМІ ІНВЕСТИЦІЇ, інвестиції всіх видів, здійснені фізичними особами або комерційними, промисловими або фінансовими суб’єктами підприємницької діяльності, і які слугують для заснування або підтримання тривалих і прямих зв’язків між особою, що передає капітал, і підприємцем або суб’єктом підприємницької діяльності, якому цей капітал передається, з метою здійснення підприємницької діяльності.

ПСЕВДОІННОВАЦІЯ, незначні зміни в продукті, що не змінюють його конструкцію, у тому числі зміни в кольорі, декорі і т.п.

РЕІНВЕСТИЦІЙНА ЗНИЖКА, знижка, надана власникам акцій (як правило, інвестиційних фондів), що вкладають дивіденди по цих акціях у придбання нових акцій тієї ж фірми.

РЕІНВЕСТИЦІЯ, повторне, додаткове вкладення засобів, отриманих у формі доходів від інвестиційних операцій.

РЕІНЖИНІРИНГ БІЗНЕСУ, інженерно-консультаційні послуги по перебудові підприємницької діяльності на основі виробництва і реалізації інновації.

РЕНОВАЦІЯ, інноваційний процес у сфері основного капіталу, при якому здійснюється заміна діючих основних виробничих фондів новими.

РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ АКЦІЇ, співвідношення між курсом акції і прибутком, що вона приносить. Даний показник допомагає визначити ступінь дорожнечі цієї акції.

РИЗИКОВИЙ КАПІТАЛ, характеристика венчурного фінансування інноваційної діяльності малих фірм, оскільки застосування капіталу в даній сфері зв'язано з підвищеним ризиком.

РИЗИКОВИЙ ПОРТФЕЛЬ, агресивний інвестиційний портфель з високим загаль­ним рівнем ризику за ним.

РИНКИ ЦІННИХ ПАПЕРІВ, офіційні фондові біржі та всі інші ринки організовані компетентними органами або під наглядом останніх, а також всі операції з цінними паперами, що підлягають обігу, включаючи приватно укладені угоди між особами з цінними паперами, що підлягають обігу, термін “ринок” (в однині) використовується тільки, коли йдеться про офіційну фондову біржу або організовані ринки.

РИНОК ВТОРИННИЙ (ВІЛЬНИЙ), ринок цінних паперів, що діє поза біржею. Ці папери, акції не мають офіційного котирування.

РИНОК ВТОРИННИЙ, стан ринку, коли котируються акції у вторинному звертанні.

РИНОК ПОЗАБІРЖОВИЙ, сфера обертання цінних паперів, не допущених до котирування на фондових біржах. На ринку позабіржовому розміщуються також нові випуски цінних паперів.

РИНОК Ф'ЮЧЕРСНИЙ, ринок, на якому здійснюється торгівля ф'ючерсними контрактами на противагу торгівлі реальним товаром.

РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ, ринок, на якому здійснюються операції з цінними паперами (акціями й облігаціями), частина ринку позичкових капіталів.

РОЗМІЩЕНІ ЦІННІ ПАПЕРИ, цінні папери ІСІ, придбані інвесторами під час розміщення.

РОЗМІЩЕННЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ІНШИХ ОБІГОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ, продаж цінних паперів безпосередньо емітентом або за його дорученням консорціумом, що не передбачає пропонування цінних паперів невизначеному колу осіб.

РОЗМІЩЕННЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ, відчуження цінних паперів первинним власникам шляхом укладення цивільно-правових договорів.

САНАЦІЯ (від лат. sanatio – оздоровлення), система заходів щодо поліпшення фінансового положення підприємств із метою запобігання їхнього банкрутства чи для підвищення конкурентноздатності. Методи і способи санації: зменшення акціонерного капіталу шляхом скорочення випуску нових акцій і їхнього обміну на більшу кількість старих акцій; надання урядових субсидій, пільгових позик, нових банківських кредитів, пільг по оподатковуванню, націоналізація підприємств; застосування антимонопольного законодавства і т.д.

СЕЛЕНГ, один з видів залучених джерел фінансування інвестицій, який перед­бачає передання власниками (юридичними та фізичними особами) прав вико­ристання й розпорядження їхнім майном за певну плату. Таким майном мо­жуть бути будівлі, споруди, устаткування, сировина, матеріали, кошти, цінні папери, а також продукти інтелектуальної праці.

СЕРТИФІКАТ, 1) документ, який засвідчує якість товару та видається компетентними органами на основі експертизи товарів; 2) посвідчення, документ, письмове свідчення. Сертифікатами іменуються різновиди грошових знаків і їхні замінники, деякі види облігацій спеціальних державних позик.

СЕРТИФІКАТ ІМЕННИХ ЦІННИХ ПАПЕРІВ, документ, який видається емітентом власнику іменних цінних паперів та підтверджує сукупність прав на вказану в сертифікаті кількість іменних цінних паперів.

СЕРТИФІКАТ ІПОТЕЧНИЙ, один з найбільш розповсюджених видів цінних паперів, які котируються на біржах, заставні свідчення.

СЕРТИФІКАТ НА ДИВІДЕНДИ, акція без номінальної вартості, що дає право на одержання визначеної частини прибутку або частини капіталу при ліквідації фірми, але не дає право повноправного акціонера її власнику.

СЕРТИФІКАТ НА ОДЕРЖАННЯ АКЦІЙ, документ, що підтверджує одержання акцій закордонної фірми в чистому, не підписаному вигляді (без указівки власника) для їхнього продажу на місцевій біржі.

СЕРТИФІКАТ РЕНТНИЙ, сертифікат, що підтверджує право на ренту по закладеному по іпотеці об'єкту нерухомості.

СЕРТИФІКАТ ЦІННИХ ПАПЕРІВ, документ, який видається власнику іменних цінних паперів та підтверджує сукупність прав на вказану в сертифікаті кількість іменних цінних паперів.

СЕРТИФІКАТИ ІНСТИТУТУ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ, цінні папери випущені інститутом спільного інвестування, що представляють права учасників на активи даного інституту.

СЛІП, у біржовій практиці документ (сертифікат), що супроводжує акцію, у якому зазначені деякі деталі (акція не належить ворожій стороні, що відповідає дозвіл на циркуляцію і т.д.).

СПІВВІДНОШЕННЯ РИЗИКУ Й ДОХОДУ, показник, що співвідносить рівень інвести­ційного ризику й інвестиційного доходу та вимірюється за допомогою коефі­цієнта варіації й моделі "лінії надійності ринку". Використовується під час оцінювання та формування інвестиційного портфеля чи окремих інвестицій­них проектів.

СПІЛЬНЕ ІНВЕСТУВАННЯ, діяльність, яка здійснюється в інтересах і за рахунок засновників і учасників інвестиційного фонду (частково - інвестиційною компанією) шляхом випуску інвестиційних сертифікатів і здійснення комер­ційної діяльності з цінними паперами.

СПОТ, термін, що позначає угоди на наявний товар, у т.ч. біржові. На відміну від ф'ючерсних угод СПОТ припускає негайну оплату. Ринок, на якому товари продаються за готівку і доставляються негайно, прийнято називати СПОТ-ринком.

СТЕЛАЖ, одна з форм біржових угод – подвійний опціон: біржова угода зі сплатою премії, яка дає контрагентові право купити товар за певним установленим курсом або продати його за іншим курсом чи відмовитись від угоди, пожертвувавши премією.

СУБ'ЄКТИ ІНВЕСТИЦІЇ, Суб'єктами інвестиції є резиденти: 1) юридичні особи; 2) фізичні особи, які в установленому законодавством України порядку визнані суб'єктами підприємницької діяльності; 3) фізичні особи, які не зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності.

СЦЕНАРІЙ ІННОВАЦІЇ, упорядкована в часі послідовність епізодів на вибір інноваційної політики, логічно зв'язаних між собою причинно-наслідковими зв'язками.

ТЕОРІЯ ІННОВАЦІЇ, концепція інноваційного процесу, що розглядає його у взаємозв'язку всіх стадій: генерації ідеї, розробок, виробництва, збуту, експлуатації, а також надійність «стиків».

ТЕХНОПАРК (ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПАРК), група підприємств, об'єднаних організаційно і територіально, що займаються розробкою передових технологій.

ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ, підприємство, статутний фонд якого розділений на частки в розмірах, визначених установчими документами. При недостатності майна товариства з додатковою відповідальністю його учасники відповідають по зобов'язаннях підприємства своїм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до суми їхніх внесків.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ, об'єднання осіб, що ведуть спільне виробництво, у якому фінансова відповідальність кожного з них обмежується внеском (часткою) у статутний фонд. Товариство з обмеженою відповідальністю – по законодавству України – об'єднання громадян і (чи) юридичних осіб для спільної господарської діяльності. Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю утворюється тільки за рахунок внесків засновників. Всі учасники товариства з обмеженою відповідальністю відповідають по зобов'язаннях тільки в межах своїх внесків. Внески учасників можуть переходити від власника до власника тільки за згодою інших учасників товариства, у порядку, передбаченому його статутом. Майно товариства з обмеженою відповідальністю формується за рахунок внесків учасників, отриманих доходів і інших законних джерел і належить його учасникам на праві загальної приватної власності. Товариство з обмеженою відповідальністю є юридичною особою, діє на підставі статуту, затверджуваного його учасниками, має власне найменування з вказівкою організаційно-правової форми підприємства. Юридичні особи – учасники товариства з обмеженою відповідальністю зберігають самостійність і права юридичної особи.

ТРАСАНТ, особа, що виставила трату і підписала чек.

ТРАСАТ, особа, на яку виставлена трата (та, що взяла на себе зобов’язання сплатити за переказним векселем). Найчастіше трасатом є банк.

ТРАТА, те ж, що й переказний вексель.

УГОДА, двосторонній комерційний обмін, який передбачає як мінімум два об'єкти вартісної значущості і погодження умов, часу і місця його здійснення.

УГОДА «КАШ», операція, при якій оплата здійснюється готівкою.

УЧАСНИКИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, фізичні та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій в капітальне будівництво як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора (замовники, підрядники, постачальники, проектувальники, науково-консультаційні фірми, посередники, банки, страхові компанії та ін.).

УЧАСНИКИ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ, емітенти, інвестори та особи, що здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів.

ФАКТОРИНГ, 1) перепродаж прав на стягнення боргів. Використовується банками як активна операція. Механізм факторингу: продавець реалізує товари покупцю; як розрахунок покупець виписує зобов'язання про оплату угоди через 1–3 місяці. Продавець продає банку це зобов'язання (борг), а замість одержує близько 70 відсотків від суми угоди через 1-2 дні після продажу зобов'язання банку. Якщо покупець у термін оплачує угоду продавцю, останній розраховується за кредит з банком. Якщо покупець не виконує свої зобов'язання, то банк вимагає з покупця оплати угоди з урахуванням прострочення платежу і відсотка по короткострокових позичках. Вигідність факторингу: для продавця в тім, що він підвищує ліквідність своїх активів (одержує до 70 відсотків від суми угоди практично відразу); для покупця – товар вже в нього, а оплата через три місяці; для банку – можливість узяти плату за короткостроковий кредит як із продавця, так і з покупця; 2) послуги кредитного інституту з рефінансування дебіторських зобов'язань клієнта без права оберненої вимоги. Укладається в купівлі зобов'язань, авансуванні клієнта в розмірі 80–90 відсотків від суми зобов'язань з кінцевим перерахунком після погашення дебіторами заборгованості. За факторингові послуги виплачують комісійні винагороди; 3) система фінансування, відповідно до якої постачальник товарів переуступає короткострокові вимоги за товарними угодами факторинговій компанії з метою негайного одержання більшої частини платежу, гарантії погашення заборгованості, зниження витрат по веденню рахунків. При проведенні факторингу постачальник повідомляє факторинговій компанії список своїх торгових партнерів і обсяг постачань товарів, що планується. Факторингова компанія перевіряє кредитоспроможність кожного з покупців і повідомляє постачальнику величину можливого кредитного ліміту по кожному з них. У рамках цього ліміту постачальник може здійснювати постачання товарів без ризику неотримання платежу, тому що якщо боржник у встановлений термін не погасить заборгованість, то це зробить факторингова компанія. Після поставки товару продавець негайно одержує від факторингової компанії від 70 до 90 відсотків суми фактури, причому усі витрати по веденню рахунків і одержанню коштів від покупця бере на себе факторингова компанія. Одержавши належні кошти від покупця, факторингова компанія виплачує постачальнику залишок суми фактури за винятком відсотка за кредит і комісії за послуги.

ФІКСОВАНА РЕНТА, цінні папери, по яких дебітор гарантує постійну рентабельність аж до їхнього погашення.

ФІКТИВНЕ БАНКРУТСТВО, завідомо неправдива офіційна заява громадянина – засновника або власника суб'єкта господарської діяльності, а також службової особи суб'єкта господарської діяльності, а так само громадянина – суб'єкта підприємницької діяльності про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов'язань перед бюджетом, якщо такі дії завдали великої матеріальної шкоди кредиторам або державі.

ФІНАНСОВА ІНВЕСТИЦІЯ, господарська операція, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів.

ФІНАНСОВИЙ ІНСТРУМЕНТ, 1) цінний папір або, оформлений відповідно до вимог законодавства, документ, який підтверджує право власності на цінні папери або їх похідні, валютні цінності, придбання (поставку) в певний строк цінних паперів або валютних цінностей та інші види фінансових активів, вільний обіг яких не заборонений чи не обмежений законодавством; 2) контракт, який одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов'язання або інструмента власного капіталу в іншого.

ФІНАНСОВИЙ ЛІЗИНГ, 1) договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору; 2) вид середньо- і довготермінового лізингу, який передбачає виплату лізингоодержувачем протягом періоду дії договору про лізинг сум, що покривають повну вартість амортизації предмета лізингу або більшу її частину.

ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ, вкладення коштів у різноманітні фінансові інструменти (активи), серед яких найбільшу частину становлять цінні папери.

ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ, об'єкти інвестування, які є різноманітними типами фінансових зобов'язань: депозитні вклади, ощадні сертифікати, акції, облі­гації, інвестиційні сертифікати та ін.

ФІНАНСОВІ РИЗИКИ, ризики при купівлі-продажу цінних паперів, пов'язані з коливанням їхніх ринкових цін. Фінансові ризики цілком визначаються зміною курсу цінних паперів, а також факторами, що впливають на його зміну.

ФІНАНСУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ, забезпечення інвестиційної діяльності необхідними коштами з різних джерел.

ФОНДОВІ ЦІННІ ПАПЕРИ, стандартизовані (за формою і змістом) цінні папери, що обертаються (можуть обертатися) на біржі. До них відносяться – цінні папери, що є предметом масових емісій: ДКЗ, БДО, ОМЗ, облігації внутрішньої і зовнішньої валютної позики, звичайні акції. Фондові папери, що пройшли лістинг, допускаються до торгів на біржі, а ті, що не пройшли, обертаються поза біржею.

ФРАНЧАЙЗИНГ, 1) спеціальний привілей, наданий урядом приватному підприємству, за що останнє сплачує податок; 2) форма маркетингу чи розподілу товарів, коли «батьківська» компанія надає «дочірній» (чи індивідууму) право займатися бізнесом протягом визначеного періоду у визначеному місці; 3) угода між великою компанією і дрібною фірмою, форма інтеграції дрібного і великого підприємництва.

ХАЙРИНГ, одна з форм кредитування експорту без передання орендаторові права власності на товар.

ХЕВІ-АКЦІЯ (ВАЖКА), акція, вартість якої на даний момент дуже висока.

ХЕДЖЕР, будь-яка фірма, банк, фермер чи інший господарюючий суб'єкт, що здійснює на ф'ючерсній біржі операції, які називають хеджуванням (страхуванням). Процес хеджування дозволяє застрахувати ризик зниження доходів фермерів.

ХОЛДИНГ, 1) акціонерна компанія, яка використовує свій капітал для закупівлі контрольних пакетів акцій інших компаній з метою встановлення контролю над ними; 2) вид підприємництва, суть якого полягає в придбанні контрольних пакетів акцій різних компаній з метою встановлення контролю за їх діяльністю й одержання доходів у вигляді дивідендів.

ЦЕНТР «ОФШОР», фінансові центри в країнах зі сприятливим фінансово-податковим контролем (Барбадос, Бермуди, Панама, Гонконг, Ліван, Ліберія і т.д.).

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ ЦІННИХ ПАПЕРІВ (ЦДЦП), юридична особа, яка утримує та керує цінними паперами або іншими фінансовими активами та робить можливим оформлення операцій з цінними паперами в бухгалтерських записах. Активи можуть існувати або фізично (але зберігатися у ЦДЦП) або у нематеріальній формі (тобто, в електронних записах).

ЦІНА ДИСКРИМІНАЦІЙНА, продаж товару за двома або кількома цінами, які встановлюються незалежно від витрат.

ЦІНА ЕМІСІЇ, ціна акцій, запропонованих для широкого публічного продажу відразу після емісії.

ЦІНА КОНВЕРТОВАНА, ціна акції в конвертованій валюті, визначена в момент емісії і яка слугує еквівалентом для наступних трансакцій.

ЦІНА ПЕРЕКУПОВУВАННЯ, випадок, коли інвестиційний фонд змушений затребувати повернення кредиту через невиконання яких-небудь умов. Із суми кредиту віднімаються комісійні й інші витрати.

ЦІННІ ПАПЕРИ НА ПРЕД'ЯВНИКА, цінні папери, на яких не зазначене ім'я власника або які не мають власника, чиє ім'я занесене в реєстр емітента.

ЦІННИЙ ПАПІР, документ, що засвідчує майнові й інші права, здійснення чи передача яких можлива тільки при її пред'явленні. Цінний папір відрізняється від всіх інших документів тим, що у цінному папері виражене якесь право, що переходить у момент передачі (купівлі-продажу) права на сам папір; цінний папір неподільний, тому передача цінного папера означає і перехід усіх прав, засвідчених ним; у тексті зазначені емітент і інвестор (власник) даного цінного папера; саме ж головне для здійснення прав по ньому – необхідність пред'явлення цінного папера. Не є цінними паперами: грошові знаки, лотерейні квитки, страхові поліси, заповіти і т.д. Цінні папери відрізняються один від одного різними видами прав, закріплених у них: акція – майнові відносини; облігація, депозитний сертифікат – відносини позики; термінові контракти – право на здійснення визначених дій; товарні документи – розпорядницькі права. По суб'єктах прав, засвідчуваних цінним папером, їх розділяють на: «іменні», «ордерні» і «на пред'явника». По сфері звертання цінні папери поділяються на «фондові» (як за формою, так і по змісту) і «нефондові». До першої групи відносяться цінні папери, що є предметом масових емісій і стандартні за своєю формою і змістом, що дає їм можливість обертатися на біржі (звичайні акції, ДКЗ, опціони, ф’ючерси). До другої групи відносяться цінні папери, що по природі своїй не можуть обертатися на біржі. Дана група підрозділяється ще на «комерційні», «некомерційні» і «неринкові». До комерційних цінних паперів відносяться папери, що сприяють платіжному обороту, – простий і переказний вексель, чек. До некомерційних цінних паперів відносяться папери, що не можуть служити розрахунковим засобом: депозитний сертифікат, форвардний контракт і товарні документи. До неринкових відносяться цінні папери, що не можуть передаватися від одного інвестора до іншого (наприклад, держоблігації цільової позики). Надійність і прибутковість цінних паперів багато в чому залежить від того, хто є їхнім емітентом: держава, муніципальні органи, банки, акціонерні товариства. Усім цінним паперам притаманні три основні властивості: ліквідність, прибутковість, ризик. При цьому чим вище ризик, тим вище прибутковість, а чим вище прибутковість, тим нижче ліквідність (при відомому рівні ризику). Ціль випуску цінних паперів складається в концентрації і перерозподілі тимчасово вільних грошових ресурсів для ефективного реального інвестування. Цінні папери з фіксованими доходами представлені облігаціями, депозитними сертифікатами, векселями (усі вони називаються «боргові зобов'язання»). Цінні папери з нефіксованим доходом («акції») засвідчують власність на визначену частку в капіталі акціонерного товариства і надають право на одержання відповідної частини його прибутку у формі дивіденду. Існують і «змішані» форми цінних паперів (наприклад, опціонні позики, що представляють собою перехідну форму від облігацій до акцій). В економічній теорії розглядається механізм ринку цінних паперів у зв'язку з проблемою формування і руху капіталу.

ЦІННИЙ ПАПІР НА ІНВЕСТИЦІЇ, цінний папір, який придбаний банком з метою тримати його до дати погашення або з метою інвестиції на строк більше 1 року. До цієї категорії також слід відносити цінний папір, який не обертається на активному ринку та не є пайовою участю або вкладенням у дочірні компанії.

ЦІННІ ПАПЕРИ ІСІ, акції корпоративного інвестиційного фонду та інвестиційні сертифікати пайового інвестиційного фонду.

ЧЕК КАЗНАЧЕЙСЬКИЙ, цінний папір, який випускається самим банком і підписаний його казначеєм.

ЧЕК НА ПРЕД'ЯВНИКА, звичайний чек, що дає право пред'явнику обміняти його в банку безпосередньо на готівку.

ЧЕК НЕЗАПОВНЕНИЙ, чек, підписаний власником, але без указівки суми, що проставляє сам одержувач чека.

ЧЕК СЕРТИФІКАТНИЙ, чек, на якому є відмітка, що засвідчує гарантію оплати банком.

ЧЕКОДАВЕЦЬ, юридична особа – нерезидент або фізична особа – нерезидент, що видає іншій особі чек, який підписує.

ЧЕКОДЕРЖАТЕЛЬ (ОТРИМУВАЧ, ВЛАСНИК), будь-яка фізична або юридична особа, яка має право отримати кошти за чеком.

ЧИСТІ ІНВЕСТИЦІЇ, сума валових інвестицій, зменшена на суму амортизаційних відрахувань у розглядуваному періоді.

ШТРАФ, грошові стягнення, що накладається на керівників банків або інших фінансово-кредитних установ за невиконання ними в установлений Національним банком України строк законних вимог щодо усунення порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України.