Питання для самоконтролю

1. Розкрийте сутність місцевих бюджетів як економічної категорії.

2. Назвіть принципи бюджетного устрою. В чому їх сутність?

3. Розкрийте права місцевих органів влади та управління щодо формування і використання бюджетів.

4. Як забезпечується принцип самостійності під час розробки та використання бюджетів усіх рівнів.

Завдання до самостійної роботи

1. Скласти словник термінів, понять:

• місцевий бюджет;

• загальний фонд;

• -спеціальни фонд;

• бюджет Автономної Республіки Крим;

• бюджет області;

• бюджет району;

• бюджет міста з районним поділом;

• бюджетні права;

• резервний фонд

Тестові завдання

1. Що включають бюджети місцевого самоврядування?

а) бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

б) бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань;

в) бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах та їх об’єднань.

2. Найчисленнішою групою місцевих бюджетів є:

а) сільські, селищні та міські;

б) обласні та міські;

в) сільські та міські;

г) сільські та селищні.

3. Які органи забезпечують виконання місцевих бюджетів?

а) Верховна рада Автономної республіки Крим, обласні, районні, міські ради;

б) місцеві фінансові органи;

в) рада міністрів Автономної республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад.

4. Є такі види місцевих бюджетів:

а) центральні та місцеві бюджети;

б) регіональні та місцеві бюджети;

в) обласні, міські, районні, селищ і сіл.

г) обласні, районні, міські, районів у містах, селищ і сіл, Республіканський Криму;

д) централізовані та децентралізовані бюджети.

5. Бюджет розвитку місцевих бюджетів є складовою частиною:

а) загального фонду місцевих бюджетів;

б) спеціального фонду державного бюджету;

в) спеціального фонду місцевих бюджетів.

6. Всього місцевих бюджетів в Україні нараховується:

а) 25%;

б) понад 13 тисяч;

в) 1000;

г) вірної відповіді немає.

7. Резервний фонд бюджету не може перевищувати:

а) 5% обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету;

б) 1% обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету;

в) 20% обсягу видатків спеціального фонду відповідного бюджету;

г) 1% обсягу видатків спеціального фонду відповідного бюджету.

8. Специфіка місцевого бюджету полягає в:

а) обов’язковому схвалені представницьким органам місцевої влади;

б) обов’язковому схвалені парламентом;

в) обов’язково схвалені Кабінетом Міністрів України.

9. Який показник характеризує обсяг функцій, які забезпечуються органами місцевого самоврядування поза межами прямого державного контролю?

а) показник питомої ваги обов’язкових видатків;

б) показник питомої ваги видатків на реалізацію власних повноважень;

в) показник питомої ваги власних доходів.

10.Для здійснення яких видатків формується резервний фонд бюджету?

а) непередбачених видатків, що не мають постійного характеру;

б) видатків, які не могли бути передбачені при складанні проекту бюджету;

в) вірно а, б.

9. Згідно з якою теорією, що пояснюють сутність та природу місцевого самоврядування як форми місцевої влади, органи місцевого самоврядування не підпорядковані державній владі?

а) теорія природних прав громади;

б) державна теорія місцевого самоврядування;

в) теорія громадського самоврядування

10.Специфіка місцевого бюджету полягає в:

а) обов’язковому схвалені представницьким органам місцевої влади;

б) обов’язковому схвалені парламентом;

в) обов’язково схвалені Кабінетом Міністрів України.

Бібліографічний список до теми

[1,2,4,5,6,7,8,9, 11, 24,25,26,28,29,30, 33,34,35,37,38,39]

Модуль 1. Управління бюджетним процесом у державі

Змістовий модуль 1 Бюджетне планування

Тема 4.Бюджетне планування

Мета:

поглибити, систематизувати та закріпити знання студентів про бюджетне планування

План вивчення теми

1. Бюджетне планування(англ. budgetary planning) як стрижнева основа фінансового планування.

2. Прогнозування як елемент бюджетної стратегії.

3. Програмно-цільовий метод планування бюджету.

4. Забезпечення плинності планування для реалізації стратегії.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Студенти повинні розуміти, що бюджетне планування(англ. budgetary planning) є стрижневою основою фінансового планування, яке дозволяє встановити обсяги, джерела та цілеспрямованість використання бюджетних ресурсів на усіх рівнях управління: державному, регіональному, муніципальному, районному, сільскому, селищному. Бюджетне планування повинно показати реальні допустимі витрати і встановити стратегію рішення пріоритетних галузевих, регіональних і муніципальних задач. Бюджетне планування включає: встановлення загального обсягу і джерел бюджетних ресурсів на державному, регіональному, муніципальному рівні.; Формування бюджетних витрат повинно забезпечити виконання планів-прогнозів соціально-економічного розвитку держави і забезпечити економію матеріальних, трудових и фінансових ресурсів. Бюджетне планування пов’язує макроекономічні прогнози о бюджетних доходах з пропозиціями по державним витратам.

Потрібно підкреслити що бюджетне планування в цілому як складання фінансового плану ґрунтується на збалансуванні доходів і видатків. Бюджет не може бути незбалансованим. Дефіцит бюджету аж ніяк не означає його незбалансованості, оскільки встановлюються джерела фінансування цього дефіциту, якими є державні позики чи емісія грошей. При цьому вибір стратегії збалансування бюджету є надзвичайно важливим елементом бюджетного менеджменту.

Потрібно обговорити з студентами три варіанти збалансування бюджету у разі нестачі коштів. Перші два - скорочення видатків або збільшення податкових чи неподаткових надходжень — пов'язані із недопущенням дефіциту, третій полягає у встановленні джерел покриття дефіциту бюджету. Кожний із варіантів передбачає безліч варіацій і може використовуватись як окремо, так і в комплексі з іншими. При цьому дуже важливо, якій фінансовій стратегії віддається перевага - «податковим» чи «позичковим» фінансам.

Студенти повинні зсвоїти, що бюджетний процес як предмет бюджетного менеджменту вимагає від управлінців не тільки певних знань і навичок, а й широти кругозору, вміння швидко і правильно реагувати на всі зміни в суспільстві й економіці, тобто потребує дуже високої кваліфікації. Бюджетний процес — серцевина всієї системи державного регулювання ринкових відносин, і від того, як він налагоджений, багато в чому залежить рівень розвитку країни.

Прогнозування як елемент бюджетної стратегії - важлива передумова для планування бюджету держави. Прогнозування має стати невід'ємною частиною процесу бюджетного планування, що дасть змогу проаналізувати тенденції формування ресурсів бюджету та їхнє використання, виявити чинники, які необхідно враховувати у розрахунках бюджетних показників, визначити їх взаємозв'язки, а також можливі засоби впливу на ці показники. Призначення бюджетного прогнозування полягає в оцінці різних і найвірогідніших варіантів формування ресурсів бюджету і напрямів використання цих ресурсів. Аналіз таких варіантів створює основу для вибору стратегічних цілей, які є орієнтиром при розробленні бюджету.

Головна функція прогнозу - наукове передбачення. Як наукове передбачення прогнозування дає змогу, по-перше, одержати картину майбутнього стану будь-якого явища і, по-друге, обґрунтувати шляхи переходу від сьогоднішнього стану явища до майбутнього. Наукове прогнозування аналізує сукупність тенденцій соціально-економічного розвитку суспільства та оцінює стан економіки, що склався.

При плануванні видатків може також використовуватись програмно-цільовий метод.

Мета такого планування-формування (в окремих випадках - затвердження) бюджетних цілей та основних показників на кілька років вперед, а не лише безпосередньо на наступний рік. Необхідно звернути увагу на те, що багаторічне планування є лише інструментом бюджетного управління, а не асигнування бюджетних коштів на кілька років. Його слід розглядати як прогноз доходів та витрат бюджету на наступні роки, який періодично уточнюється. Це дає змогу привести річний бюджет у відповідність з стратегічними цілями розвитку економіки і забезпечити плинність планування для реалізації стратегії.