- •1.1. Гігієнічна оцінка фізичних та хімічних чинників повітря
- •1.2. Термометрія
- •1.3. Гігрометрія
- •1.4. Барометрія
- •1.5. Визначення напряму і швидкості руху повітря
- •1.6. Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини
- •1.7. Гігієнічна оцінка впливу погодно-кліматичних умов на здоров'я людини
- •1.9. Визначення і оцінка вмісту хімічних домішок у повітрі
- •10°О розчином йодиду калію; 5 — бутель з повітрям; 9 — напірний циліндр з 26%
- •1.10. Вивчення впливу забруднень атмосферного повітря на організм людини
- •Гігієна світлового клімату
- •2.1. Ппєнрша оцінка світлового клімату
- •2.2. Визначення інтенсивності інфрачервоного випромінювання
- •Випромінювання
- •2.4. Визначення природної та штучної освітленості приміщень
- •Значення коефіцієнта д
- •З люмінесцентними лампами
- •2.5. Дослідження впливу освітлення на зорові функції
- •Гігієна води
- •3.1. Гігієнічна оцінка якості води
- •3.5. Методи очищення та знезараження води
- •3.6. Вивчення впливу води на здоров'я людини
- •7 Гігієна грунту
- •4.1. Гігієнічна оцінка якості грунту
- •4.2. Методика вщбору проб грунту для дослідження
- •4.3. Дослідження механічного складу та фізичних властивостей грунту
- •4.4. Дослідження хімічних властивостей грунту
- •V 4.5. Вивчення впливу грунту на здоров'я людини
- •5.1. Визначення енергетичних витрат організму
- •Енергетична й харчова цінність добового раціону
- •6.1. Дослідження м'яса
- •6.3. Дослідження борошна
- •6.4. Дослідження хліба
- •6.5. Дослідження консервів
- •6.6. Оцінка адекватності харчування за вітамінним складом
- •Санітарно-гігієнічний контроль за організацією харчування у лікувально-профілактичних закладах
- •II група. Кулінарна обробка харчових продуктів (20 балів)
- •III. Неви значеної етіології
- •Термінове повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, нетипову реакцію на щеплення*
- •9.1. Гігієнічні аспекти роботи лікаря дитячого закладу
- •9.2. Гігієнічне обстеження дитячих закладів
- •9.3. Гігієнічна оцінка дитячих меблів
- •9.4. Гігієнічна оцінка дитячих іграшок
- •9.5. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
- •9.6. Оцінка режиму дня дітей та підлітків і організації навчального процесу
- •10.2. Дослідження та оцінка функціонального стану дітей і підлітків
- •11.1. Гігієнічні аспекти роботи цехового лікаря
- •1 1.2. Гігієнічне обстеження цехової дільниці
- •II. Гігієнічне обстеження цеху.
- •III. Гігієнічна характеристика детальної професії.
- •1 1.3. Гігієнічна оцінка умов і характеру праці
- •12.1. Виробничий мікроклімат
- •12.3. Виробнича вібрація
- •12.5. Електромагнітні поля на виробництві
- •12.6. Іонізація повітря виробничих приміщень
- •13.1. Дослідження запиленості повітря
- •13.2. Дослідження токсичних речовин у повітрі виробничих приміщень
- •13.3. Гігієнічна оцінка токсичності шкідливих хімічних речовин
- •14.1. Організація і проведення медичних оглядів
- •14.2. Облік. Реєстрація та розслідування професійних захворювань і нещасних випадків
- •14.3. Аналіз захворюваності працюючих
- •14.4. Дослідження функціонального стану працюючих
- •Закладів
- •15.1. Гігієнічні аспекти роботи лікарів лікувального профілю
- •15.2. Гігієнічна експертиза проектів лікувальних закладів
- •2 Ліжка; 5 — палати на 1 ліжко; 6 — процедурна;
- •100% 80 М;| на 1 ліжко 100% Не менше 10 разів з подаванням стериль- ного повітря 100°о 80% асептпч. 80% 100% септич.
- •15.3. Гігієнічний контроль за експлуатацією лікувально- профілактичних закладів
- •(Вооз, 1979)
- •16.1. Радіоактивні перетворення і види випромінювань
- •16.4.Розрахункові методи захисту в(д зовнішнього опромінення
- •16.5. Особливості планування та обладнання радіологічних відділень лікарень
- •16.6. Гігієнічні вимоги до розташування та планування радіологічних. Рентгенологічних відділень та рентгенкабінетів
- •25 „ / Військова гігієна
- •Медичний контроль за розташуванням військ
- •Гігієна харчування військ
- •18.1. Гігієнічна оцінна харчування у військовій частині
- •18.2. Методика визначення й оцінка харчового статусу військовослужбовців
- •18.3. Дослідження борошна та хліба в польових умовах
- •19.1. Вибір джерел водопостачання в польових умовах
- •19.2. Відбір проб води з різних джерел
- •19.3. Дослідження фізико-хімічних властивостей води
- •19.4. Очищення та знезараження води
- •19.5. Визначення радіоактивного забруднення води та харчових продуктів
- •Ситуаційні задачі ситуаційні задачі до розділу 1
- •Ситуаційні задачі до розділу з
- •Ситуаційні задачі до розділу 5
- •Ситуаційні задачі до розділу 6
- •Ситуаційні задачі до розділу 7
- •Глава 1. Гігієна повітряного середовища б
- •Глава 2. Гігієна світлового клімату 74
- •Глава 16. Гігієнічна оцінка іонізуючих випромінювань 394
12.6. Іонізація повітря виробничих приміщень
Іонізація повітря (аероіонізація) — процес перетворення нейтраль- них атомів і молекул газів повітря на електрично заряджені частинки (іони) внаслідок природної, технологічної та штучної іонізації.
Природна іонізація відбувається повсюдно і постійно внаслідок переважного впливу космічних променів і випромінювання радіоак- тивних речовин. Технологічна іонізація відбувається під впливом ра- діоактивного, рентгенівського та ультрафіолетового випромінюван- ня, термоемісії, фотоефекту тощо, спричинених технологічними про- цесами, і поширюється головним чином біля технологічного устатку- вання. Штучна іонізація здійснюється спеціальними пристроями — іонізаторами, які забезпечують задану концентрацію іонів в одиниці об'єму повітря.
Під впливом іонізаторів молекула газу втрачає електрон, який приєднується до нейтральної молекули, внаслідок чого остання пе- ретворюється на від'ємний іон. Молекула, від якої від'єднався елек- трон, стає додатним іоном. Утворені мономолекулярні іони недовго- вічні, до них приєднується по 10-15 молекул газу й утворюються більш стійкі компоненти, які несуть елементарний заряд, — так зва- ні легкі іони розмірами 7 —1010~8 см. Стикаючись із завислими у повітрі частинками пилу та краплинками води, легкі іони віддають їм свій заряд, унаслідок чого утворюються важкі іони розмірами 250-550-10~8см.
Характеристиками іонів є рухомість і заряд. Рухомість іонів ви- ражається коефіцієнтом пропорційності К між швидкістю іонів і напруженістю електричного поля, що діє на іон, і залежить від їх маси: чим більша маса, тим менша швидкість переміщення іона в електричному полі. За рухомістю весь спектр іонів, згідно з СН 2152— 80, поділяють на п'ять діапазонів: легкі (7С>1,0), середні (1,0>7О0,01), важкі (0,01>Я>0,001), іони Ланжевена (0,001>Л>0,0002), надваж- кі іони (0,0002>ТО. Кожний іон має додатний або від'ємний елек- тричний заряд (полярність).
Поряд із виникненням відбувається безперервне зникнення іонів унаслідок рекомбінації їх із частинками протилежних знаків. За- лежно від співвідношення процесів іонізації та деіонізації встанов- люється певний ступінь іонізованості повітря.
Помірний ступінь іонізованості, особливо з переважанням легких від'ємних іонів, розцінюється як позитивне явище, що має загаль- нооздоровче і терапевтичне значення. Навпаки, надмірно високі кон- центрації додатних легких і важких іонів обох знаків, зокрема у виробничих умовах, несприятливо впливають на здоров'я і розгля- даються як показник забруднення повітря. Концентрації важких іонів у повітрі зростають зі збільшенням температури, вологості, концен- трації С02, кількості людей у приміщенні тощо.
Ступінь іонізованості повітря визначається кількістю іонів кож- ної полярності в 1 см3 повітря за допомогою лічильників іонів (іоно- метрів) ЛАІ-ТДУ (Тарту) або АЛІ (Мінськ). Робота іонометрів ґрун-
тується на аспірації повітря за допомогою вентилятора через цилін- дричний конденсатор, на який подається постійна напруга. Іони, що містяться у повітрі, осаджуються на внутрішньому електроді кон- денсатора, змінюючи його заряд, який реєструється електрометром. Застосовується як метод зарядки конденсатора, коли відбувається збільшення його заряду іонами того ж знака, так і метод розрядки, коли внутрішній електрод розряджається іонами протилежного зна- ка. Прилади обладнані перемикачами для зміни знака напруги, що подається на зовнішні обмотки конденсатора, для реєстрації іонів різної полярності та конденсаторами для реєстрації легких і важ- ких іонів. Гранична рухливість іонів, що вловлюються кожним кон- денсатором, залежить від величини напруги, що подається на кон- денсатор, і об'ємної швидкості аспірації повітря. Перемикання з од- ного конденсатора на інший здійснюється за допомогою спеціально- го ключа. Щоб знайти число іонів певної маси і заряду в 1 см3 повітря, визначають заряд, якого набуває внутрішній електрод кон- денсатора внаслідок осідання на нього іонів того ж знака, що й знак напруги на зовнішній обмотці конденсатора, які містяться у пропу- щеному об'ємі повітря.
За результатами вимірювань обчислюють показник полярності П, який дорівнює відношенню різниці кількості іонів додатної п* і від'ємної п' полярності до їх суми П = (м+ - п)/{п¥ + п). Показ- ник полярності змінюється від +1 до -1. При однаковій кількості іонів додатного і від'ємного знака 77=0.
Згідно з "Санітарно-гігієнічними нормами допустимих рівнів іоні- зації повітря виробничих і громадських приміщень" № 2152-80, мі- німальна, оптимальна та максимально допустима кількість легких іонів і показник полярності повинні відповідати рівням, наведеним у табл. 105
Таблиця 105
Нормативні значення іонізації повітря виробничих і громадських приміщень
|
Число іонів у 1 см:і повітря |
| |
Рівень іонізації |
н+ |
п- |
П |
Мінімально необхідний 400 600 -0,2
Оптимальний 1500-3000 3000-5000 Від -5 до 0
Максимально допустимий 50000 50000 Від -0,05 до +0,05
Мінімально необхідний і максимально допустимий рівні визна- чають інтервал концентрацій іонів у вдихуваному повітрі, відхилен- ня від яких створює небезпеку для здоров'я людини.
292
293
'Ш .Т.,«КИ« Т * Л & Л /З
ДОСЛЩЖЕННЯ ХІМІЧНИХ ФАКТОРІВ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА