1.7. Гігієнічна оцінка впливу погодно-кліматичних умов на здоров'я людини

Погода є сукупністю фізичних властивостей приземного шару ат- мосфери за відносно короткий проміжок часу (година, доба, тиж- день).

Погода як змінне природне явище формується внаслідок вза- ємозв'язку природних (сонячне випромінювання, підстильна поверх- ня і циркуляція повітряних мас) та антропогенних (забруднення

атмосфери, знищення лісів, створення штучних водойм, меліорація, іригація тощо) чинників.

Погода характеризується комплексом геліофізичних (інтенсивність сонячного випромінювання), геофізичних (напруженість геомагніт- ного поля), електричних (напруженість електричного поля атмосфе- ри, атмосферна іонізація), метеорологічних (температура і вологість повітря, атмосферний тиск, швидкість і напрям вітру), синоптичних (хмарність, опади) та хімічних (склад приземного шару атмосфери) явищ і чинників.

Гігієнічне значення погоди зумовлене ЇЇ прямим і опосередкова- ним впливом на організм людини. Безпосередній вплив погоди здій- снюється через теплообмін людини, методи дослідження якого ви- кладені у §1.6. Опосередкований вплив погоди на організм людини зумовлений насамперед дією аперіодичних змін погодної ситуації, що вступають у протиріччя зі звичними для людини ритмами фізіоло- гічних функцій (біоритмами) і спричинюють метеоневротичні стани дезадаптаційного походження — геліометеотропні (метеотропні) ре- акції та захворювання. Метеотропні реакції на зміни погоди вияв- ляються у здорових, але метеочутливих людей певним погодно-сома- тичним синдромом (погіршення самопочуття, порушення сну, виник- нення почуття тривоги, запаморочення, зниження працездатності, шви- дка втомлюваність), метеотропні захворювання — у хворих на хронічні захворювання серцево-судинної, дихальної чи інших си- стем, які загострюються під впливом різких змін погоди.

Дослідженнями останніх років доведена висока адекватність для медичного прогнозування погоди і подальшої профілактики метеотропних реакцій класифікації погоди, запропонованої В.Ф.Ов- чаровою (табл. 12). Кожному із семи типів погоди відповідають пев- ні синоптичні ситуації. Гігієнічна оцінка біотропності кожного типу погоди здійснюється з урахуванням ступеня міждобової мінливості метеоелементів. Розрізняють п'ять ступенів мінливості: індиферент- ний, слабкий, помірний, виражений, різко виражений.

Цією класифікацією можна користуватися практично в усіх рів- нинних регіонах середніх географічних широт після регіональної оцінки біотропності, тобто після прив'язування до місцевих умов. Оцінку біотропності погоди за цією класифікацією щодо ланд- шафтно-кліматичних умов України відносно конкретних хвороб сер- цево-судинної системи подано в табл. 13. Для таких хворих неспри- ятливою є погода спастичного та гіпоксичного типів при будь-якому ступені міждобової мінливості метеоелементів і нестійкого типу при помірному, вираженому та різко вираженому ступенях міждобової мінливості метеоелементів. Така погода в Україні спостерігається у 28-31 % днів на рік. В інші дні погода сприятлива або помірно біотропна для цих категорій хворих.

Проте ця класифікація не враховує впливу сонячної і пов'язаної з нею геомагнітної активності, зокрема геомагнітних бур. їх вплив, як звичайно, подібний до впливу несприятливих погодних умов. Поєд- нання несприятливих синоптичних і геліофізичних умов спричинює

40

41

Медична класи-

фікація погоди

Таблиця 12

Характеристика погоди з медичної точки зору

Характеристика снноггпгчної ситуації

Тенденція основних метеорологічних елементів

індифе- рентний

слабкий

помірніш

Ступінь впраженості міждобової мінливості елементі!

внраженші

різко впраженнп

Р Без особ-

Т ливнх змін

є

Я

о₂

р Т '

т + - ■'■

т_л - +

є + -

я + -

о, т

р +

т -

є - +

я - +

о,+

Стійка індиферентна

НІ Спастичного типу

IV

VI

VII Перехід погоди спастич- ного типу у стійку індиферентну

Малорухомий антициклон, без атмосферних фронтів

Нестійка з переходом інди- ферентної в спастичний тип

Руйнування антициклону. Наближення відрога, гребеня, безградієнтної області підвищеного тиску. Наближення холодного фронту або фронту оклюзії за типом холодного

Становлення відрога, гребеня, безградієнтної області підвищеного тиску. Проходження холодного фронту або фронту оклюзії за типом холодного

Нестійка спастичного типу з елементами погоди гіпокснчного тішу

Віддалення холодного фронту або Р і фронту оклюзії за типом холодного. Г_а - +

Наближення циклону, сідловини, Т_с + -

улоговини, безградієнтної області є +

зниженого тиску. Я +

Наближення теплого фронту або О, 4 фронту оклюзії за типом теплого

Р-

Т +

е +

Гіпоксичного тішу

Віддалення циклону, сідловини, улоговини, безградієнтної області зниженого тиску. Проходження теплого фронту або фронту оклюзії за типом теплого Я +

О, -

Нестійка гіпоксичного типу з елементами погоди спастичного типу

Встановлення циклону, улоговини, ЯТ

сідловини, безградієнтної області Г_а -

зниженого тиску. 7"_б +

Віддалення теплого фронту або є + -

фронту оклюзії за типом теплого. Я + -

Наближення відрога, гребеня, без- 0₂ —ь градієнтної області підвищеного тиску

Стаціонування антициклону услід Р + за холодним фронтом. Г_а -

Формування місцевого антициклону Т_(> +

є - Я - О, +

П р и м і т к а.

Умовні позначення: Р - атмосферний тиск. гПа; К - відносна вологість. V. є - абсолютна воло-

-+ перехід від зниження до підвищення; +— перехід від підвищення до зниження, тенденція до

±2,5 ±2,5 ±0,5 ±10 ±2,5	■'■'*		1	.........
<2,5 <2,5	2,5-5,0 2,5-5,0	5,1-10,0 5,1-10,0	10,1-20,0 10,1-20,0	>20,0 н >20,0
<0,5 <10 <2,5	0,5-1,0 11-20 2,5-5,0	1,1-2,0 21-30 5,1-10,0	2,1-4,0 31-40 10,1-20,0	>4,0 >40 >20,0
<2,5 <2,5	2,5-5,0 2,5-5,0	5,1-10,0 5,1-10,0	10,1-20,0 10,1-20,0	>20,0 >20,0
<0,5 <10 <2,5	0,5-1,0 11-20 2,5-5,0	1,1-2,0 21-30 5,1-10,0	2,1-4,0 31-40 10,1-20,0	>4,0. ^І:>40 " >20,0
<2,5 <2,5	2,5-5,0 2,5-5,0	5,1-10,0 5,1-10,0	10,1-20,0 10,1-20,0	>20,0 >20,0
<0,5 <10 <2,5	0,5-1,0 11-20 2,5-5,0	1,1-2,0 21-30 5,1-10,0	2,1-4,0 31-40 10,1-20,0	>4,0 >40 >20,0 ^;
<2,5 <2,5	2,5-5,0 2,5-5,0	5,1-10,0 5,1-10,0	10,1-20,0 10,1-20,0	>20,0 т >20,0
<0,5 <10 <2,5	0,5-1,0 11-20 2,5-5,0	1,1-2,0 21-30 5,1-10,0	2,1-4,0 31-40 10,1-20,0	>4,0 " >40 >20,0
<2,5 <2,5	2,5-5,0 2,5-5,0	5,1-10,0 5,1-10,0	10,1-20,0 10,1-20,0	>20,0 >20,0
<0,5 <10 <2,5	0,5-1,0 11-20 2,5-5,0	1,1-2,0 21-30 5,1-10,0	2,1-4,0 31-40 10,1-20,0	>4,0 >40 >20,0
<2,5 <2,5	2,5-5,0 2,5-5,0	5,1-10,0 5,1-10,0	10,1-20,0 10,1-20,0	>20,0 >20,0
<0,5 <10 <2,5	0,5-1,0 11-20 2,5-5,0	1,1-20 21-30 5,1-10,0	2.1-4,0 31-40 10,1-20,0	>4,0 >40 >20,0

гість. гПа; Т - температура повітря, °С; О, — кількість кисню в повітрі, г м¹;

зниження; І підвищення. 1 зниження; а - зима (холодний період); б - літо (теплий період).

42

.5 ? | я

\ Ч о Л И 'о

л є;

■^ 2

г а .5 -

ч ° 1

° Т 2 ™

т«-^ і

ІЛ ,

о"

X

: я . X

, о 2

о

і- б з

5ІЗ-ІЇ

і о

"І^<аІо

і .<. :'•'.; ) Таблиця 13

Оцінка тропності погоди стосовно захворювань серцево-судинної системи у кліматичних зонах України (за В.Г.Бардовим, 1985)

Медігчна характеристика		Ступінь впр<	іженості міждобової мінливості
поголи			метеоелементів
	індифе-	слабкий	помірний	вира-	різко
	рентний			жений	виражений
Стійка індиферентна	І-С	І-С	І-С	І-С	І-С
	II —С	II —С	II —С	II —С	II —С
	III —С	III —С	III —С	III —С	III —С
	ГУ-С	ІУ-С	ІУ-С	ІУ-С	ІУ-С
Нестійка з переходом	І-С	І-С	І-ПБ	І-НС	І-НС
індиферентної у	II —С	II —С	II —С	ІІ-ПБ	ІІ-НС
спастичний тип	III —С	III —С	III —С	III —ПБ Ш-НС
	ІУ-С	ІУ-С	IV-ПБ	ІУ-НС ІУ-НС
Спастичного типу	І-С	І-ПБ	І-НС	І-НС	І-НС
	II —С	II —С	ІІ-ПБ	ІІ-НС	ІІ-НС
	III —С	III —С	III-ПБ	Ш-НС Ш-НС
	ІУ-С	IV-ПБ	IV-НС	ІУ-НС ІУ-НС
Нестійка спастичного	І-С	І-С	І-ПБ	І-НС	І-НС
тішу з елементами погоди II —С		II —С	II —С	ІІ-ПБ	ІІ-НС
гіпоксичного типу	III —С	III —С	III —С	ІИ-ПБ Ш-НС
	ІУ-С	ІУ-С	ІУ-ПБ	ІУ-НС ІУ-НС
Пноксичного типу	І-С	І-ПБ	І-НС	І-НС	І-НС
	II —ПБ	ІІ-НС	ІІ-НС	ІІ-НС	ІІ-НС
	III —ПБ	ІИ-НС	Ш-НС	Ш-НС	Ш-НС
	ІУ-С	IV-ПБ	IV-НС	ІУ-НС	ІУ-НС
Нестійка гіпоксичного	І-С	І-С	І-ПБ	І-НС	І-НС
типу з елементами погоди II —С		ІІ-ПБ	ІІ-НС	ІІ-НС ІІ-НС
спастичного типу	III —С	III —ПБ	Ш-НС	Ш-НС Ш-НС
	ІУ-С	ІУ-С	ІУ-ПБ	ІУ-НС ІУ-НС
Перехід погоди	І-С	І-С	І-ПБ	І-НС	І-НС
спастичного типу	II —С	II —С	ІІ-ПБ	ІІ-НС ІІ-НС
в стійку індиферентну	III —С	III —С	III —ПБ	Ш-НС ИІ-НС
	ІУ-С	ІУ-С	ІУ-ПБ	ІУ-НС	ІУ-НС

Примітка.

1 — гіпертонічні кризи; II — напади стенокардії; НІ — інфаркт міокарда; IV — порушення мозкового кровообігу; С — сприятливий тип погоди; ПБ — помірно біотропний тип погоди; НС — несприятливий тип погоди.

найбільш значні метеореакції, особливо у пізні зимові та весняні міся- ці, коли адаптаційно-пристосовні ресурси організму знижені. Орієн- товна схема медико-гігієнічної оцінки погодних умов з урахуванням геліофізичних елементів наведена в табл. 14.

Отже, гігієнічна оцінка несприятливих погодних умов, їх медична інтерпретація посідають провідне місце в профілактиці геліометео- тропних реакцій, зокрема дають змогу визначити терміни проведен- ня профілактики серцево-судинних захворювань (табл. 15), розро- бити оптимальні режими загартування організму, мікроклімату жит- лових, громадських і виробничих приміщень, правильно вибрати одяг тощо.

н

2

О и О. V

_І

1 ^1 1 =	-ч-
II тип — помірно несприятливий	ГО
1 1 ^1	ґ*4
Показники погоди

с. я 2 X

V " ~ £ Л

о ю о 2 І 2

Ю ос -- •—г тг —

т- *С

л л л яЗо

	* = 1
~-?^Х.осо	= я« 12 =

ч- ч-

V о С 5

го

Щ і — =

			іі/т:к '
	л		£ Е=
	с^		^ я
р	О	м/с	я~*с
V	•-О	<;>	\к °

"5;

о -

5 ~ 9- ~ Р

ь £ £ ! -ї

й 5 і :а =

о	8	*	^	■г ^
и		•=	гч	и я
	я	~-		С =
=	«		г
ЮСІ	б	ІЧІЛ	лах	СІВІГ
її/	=		г	= 2
в	а	5	ЇЗ	я ~
к	з-	ч	•—	= ч
				с. Змі , особ
НІ10ІІІ	1	едніх	о
^		с.	с	= с
Підв	добо	попе	х"	більї ММ]

III

_п

<

: и-і у я =

44

45

.2

2

І III

_тт

& 1.1

ь Н^: : 2 - ? ".^ ;и ч ІІІІ£-іШ§Ш

_{їічїїт.}

Иіі*_;

= 05

_{і ті}

і Ні;

-" Клімат — це багаторічний режим погоди, що закономірно повто- рюється у даній місцевості.

Найважливішими чинниками, що формують клімат місцевості, є географічна широта, яка визначає надходження сонячного випромі- нювання, висота над рівнем моря, рельєф і тип земної поверхні, особ- ливості циркуляції повітряних мас і близькість до морів та океанів.

До показників, що характеризують клімат як статистично стале явище, належать середньостатистичні показники температури, воло- гості повітря, кількості опадів, атмосферного тиску, швидкості й на- пряму вітрів, кількості сонячного випромінювання, ясних і погожих днів, світлового клімату, тривалості зими, глибини промерзання грунту упродовж тривалого багаторічного періоду.

Таблиця 15

Терміни проведення профілактики серцево-судинних захворювань у різних регіонах України (за В.Г. Бардовим, 1985)

•-V	г "	=5	х5
Е	~ «	*
2		с 2	Е
2	81		■=
		3
	о о	.2	|
~	3*7	І
	~~.
л	Г*>0	ос	!_
£і	М V-	о"	т;
2	2 С		>£
Р	4ІЕ	•чт	2
МІ		о"	3

2 і7=

І [_ 2 ~* . ^ ~ ?

_.зш

2

_іі«

(= 5

ї£2

р з ь

(= й

II

ІІїІМ'З

_І1ІУШ

о У ='г.~

з

Регіон	Найбільш несприятливі місяці за вірогідним підвищенням частоти захворювання
	гіпертонічний криз	напади стенокардії	інфаркт міокарда	порушення мозкового кровообігу

Північна частина	І, II, III,	V,	І, II, III,	І, И, V, X,	І, III, IV, X,
(Житомирська, Київська,	XI, XII		IV, V	XI, XII	,ХІ, XII
Чернігівська та Сумська
області)
Західна частина	І, II, III,		І, II, III, IV,	І, II, III,	І, II, III, IV, V
(Львівська, Закарпатська,	V, XI		V, VI, XI	V, XI	VIII, XI, XII
Івано-Франківська, Терно-
пільська, Хмельницька та
Чернівецька
Волинська та	І, II, III,		І, II, III,	І, II, V,	І, И, III,
Рівненська області)	V, XII		IV, XII	VII, XI, XII	IV, V, XI
Центральна частина	1,11,111,	V,	XII	І, III, IV,	І, III, V,
(Вінницька, Черкаська,	VI, XII		І, II, III,	V, XI. XII	XI, XII
Полтавська, Кіровоградська			IV, VIII
і Дніпропетровська област	)

. Східна частіша І, II, III, І, II, III, І, II, III, І, III, V, X,

(Харківська, Луганська та V, XII IV, V, X, XI IV, V, X XI, XII

Донецька області)

. Південна частина II, III, IV, І, II, III, І, II, III, IV, І, III, IV,

(Одеська, Миколаївська, V, XII IV, V, XI V, VII, VIII V, VI, XII

Херсонська, Запорізька та Кримська області)

Залежно від основних кліматичних показників з урахуванням географічного розташування місцевості на земній кулі розрізняють сім основних кліматичних поясів (табл. 16).

У гігієнічній практиці при розв'язанні питань планування та за- будови населених місць, орієнтації будинків, розрахунку товщини стін, опалення, вентиляції, розмірів вікон, озеленення, глибини заля- гання водогінних труб, водопостачання та каналізації міст та сіл ши-

47

роко застосовується будівельна класифікація клімату, згідно з якою розрізняють чотири кліматичні райони (І — холодний, II — помір- ний, III — теплий, IV — жаркий), які поділяються на 16 підрайонів (табл. 17). За будівельною класифікацією Україна має зони, які за кліматичними умовами належать до II, III та IV кліматичних ра- йонів.

Таблиця 16 Кліматичні пояси Землі

■Я £.£

'О у О

ССЕ

о и

С СС О О Е г^Е Е С :

ШІ

£§1£І

о о с с

X X

Клімат	Гсо	графічна ші	рота, °	Сере	тньорічна температура, °С
Тропічний		0-13			20-24
Жаркий		13-26			16-30
Теплий		26-39			12-16
Помірний		39-52			8-12
Холодний		52-65			4-8 ни
Суворий		65-78			0-(-4)
Полярний		69-90			-4 і нижче

2

5

У

Ч.

'*

г ос зо ге

■Г<і Г-А С^

: + + +

*г- ^— -- 00 С<і \П \-П /ТА ^ ^Л Г^ ГЧ ГЧ СЧ

+ + + + + + +

і і і

+ и: -

-+■ гч —

• . + :

У медичній практиці, окрім того, клімат поділяється на щадний (теплий клімат з малими амплітудами температури і порівняно невеликими річними, місячними та добовими коливаннями інших метеорологічних чинників, що висуває мінімальні вимоги до адап- таційних фізіологічних механізмів) та подразний (характеризуєть- ся значною добовою та сезонною амплітудою метеорологічних чинни- ків і висуває підвищені вимоги до механізмів пристосування).

За ландшафтно-кліматичними особливостями територія Укра- їни поділяється на п'ять зон: Полісся, Лісостеп, Степ, Карпати, Крим- ські гори (мал. 21). За принципом спільності рельєфних, погодно- кліматичних та інших характеристик, обраних Українським бюро погоди, територія України районується на п'ять регіонів: північний, західний, центральний, східний, південний (табл. 15, мал. 21.). Остан- нє районування найбільше відповідає меті практичної біоклімато- логії та кліматотерапії, об'єктивному використанню метеосиноптич- них прогнозів для медико-метеорологічного прогнозування і подаль- шої профілактики метеопатологічних реакцій у хворих під час ак- ліматизації в процесі оздоровлення чи санаторно-курортного ліку- вання, при тимчасовому чи постійному переселенні в інші місцево- сті.

2 ⁸

& £

'^Є І

— ч

X 2

О 5

=5 Я

Я 9"

а х

X Я

.£ І

Ч я

а £

я '5.

а о

X I-

н я

° я о,\с

і- Я

се ^ч-'

с-

я X

_т

-^~	-Є"	т—	,_	— —	ІП ІҐ1 іЛ
гч		см	гч гч	гч гч	гч п ^
+	+	+	Т^+-	4- +	+ + +

■ гч о о ' гм гч гм

+ ° + + + -г- + +

іг> ■ іґї ' ю иО і^

< 1£ К 1- ІГ"

1.8. МЕТОДИКА ВІДБОРУ ПРОБ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ХІМІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА

Обрання методу відбору проб атмосферного повітря і повітря приміщень залежить від агрегатного стану речовини-забруднювача, необхідної для подальшого аналізу кількості повітря та особливо- стей аналізу.

Найбільш поширений у гігієнічній практиці аспі раці йний ме- тод придатний для відбору проб повітря, що містить речовини в твердому (пил), рідкому (пара) та газоподібному (газ) агрегатних

>■>.>.>.

<СЕи2 С С Е С ЕСЕ ^'1І^

48

870-0

49

>.

>1

5

станах, і застосовується у випад- ках, коли речовина, яку визнача- ють, міститься в повітрі у малих кількостях і для її визначення по- трібна велика кількість повітря. Метод ґрунтується на протягуван- ні досліджуваного повітря за до- помогою аспіратора через погли- нач з поглинальним середовищем, у якому досліджувана речовина затримується завдяки хімічній або фізико-хімічній взаємодії, що дає змогу сконцентрувати у по- глиначі потрібну для визначення кількість речовини.

Мал. 22. Схема установки для відбору проб повітря аспіраційннм способом.

Використовують кілька типів аспіраторів. Найпростішим є в о - дяний аспіратор (мал. 22), який складається з двох однако- вих, попередньо каліброваних скляних бутлів місткістю 3 — б л з

корками, через які проходять дві скляні трубки: одна довга, яка май- же сягає дна бутля, а друга коротка, яка закінчується під корком. Довгі трубки обох бутлів сполучають гумовою трубкою із затиска- чем. До короткої трубки бутля, заповненого водою і розташованого вище від порожнього бутля, під'єднують поглинач, відкривають за-' тискач, і вода надходить у порожній бутель. Над поверхнею води у верхньому бутлі виникає розрідження, внаслідок чого досліджуване повітря починає просмоктуватись через поглинач. Об'єм досліджу- ваного повітря, яке пройшло через поглинач, дорівнює кількості води, що перелилася з верхнього бутля у нижній. Якщо треба протягнути велику кількість повітря (більшу ніж об'єм бутля), то бутлі міняють місцями. Швидкість просмоктування повітря через поглинач при за- стосуванні водяного аспіратора становить 0,5-2 л/хв.

У лабораторній практиці для відбору проб повітря можна вико- ристовувати побутовий пилосос, до всмоктувального отвору якого за допомогою гумового шланга з гвинтовим затискачем послідовно під'єднують рідинний реометр (мал. 23) або сухий реометр — пневмо- метр (мал. 24) для визначення швидкості відбору проби і поглинач із поглинальним середовищем. Швидкість відбору проби можна ре- гулювати гвинтовим затискачем у широких межах; вона може дося- гати 10-15 л/хв.

Однак найзручнішим є електроаспіратор Мігунова (мал. 25), що поєднує у собі електричну повітродувку і реометр у вигляді скляних трубок-ротаметрів, два з яких призначені для вимі- рювання малої швидкості відбору повітря (0,1-1 л/хв), а два інші — великої швидкості (1-20 л/хв). Отже, одночасно можна відібра- ти чотири проби повітря. Ручками вентилів ротаметрів установлю-

50

51

засікають час. Об'єм відібраного повітря визначають множенням шви- дкості протягування повітря на час протягування.

На вибухонебезпечних об'єктах, зокрема у підземних гірничих ви-

Мал. 25. Е.тектроаспіратор:

/ — колодка для приєднання до приладу електричного шнура; 2 — тумблер для

ввімкнення і вимкнення приладу; 3 - гніздо .запобіжника; 4 — запобіжний клапан

для запобігання перевантаження електродвигуна; 5 — ручка вентилів ротаметрів:

б — ротаметри; 7 — штуцери для приєднання гумових трубок поглинальних

приладів; 8 — виїмка для заземлення.

52

25-30

Мал. 29. Склянка Дрекселя.

_ТГ\

^

>

/4

2,5

1,5

Мал. 27. Поглинальні прилади: а — Полежаєва; 6 — Зайцева.

Мал. 28. Поглинач зі шпаруватою пластинкою.

ким поглинальним середовищем коротку трубку його приєднують до аспіратора. Під час відбирання проб звичайно користують- ся двома або трьома поглиначами, з'єдна- ними послідовно, щоб максимально повно поглинути досліджувану речовину з по- вітря.

Для відбору проб повітря на вміст пилу застосовують спеціальні поглиначі-алонжі з твердим поглинальним середовищем у ви- гляді паперових чи тканинних фільтрів (див. гл. 13). Окрім того, як тверді погли- нальні середовища використовують хлорид кальцію для поглинання водяної пари, вап- но натрове для поглинання вуглекислоти, пемзу дрібну (просякнуту концентровани- ми сірчаною кислотою або лугом) для по- глинання аміаку, силікагель у зернах ді- аметром 1—5 мм і вугілля активоване у зер- нах діаметром 2 — 5 мм для поглинання па- рів вуглеводнів та інших органічних речо- вин, природні та синтетичні цеоліти для по- глинання неорганічних і органічних домі- м_ал зо. Газові піпетки, шок, гігроскопічну вату для поглинання пи- лу, парів металів, туману кислот та ін., які поміщають у спеціальні У-подібні трубки або поглиначі, через які пропускають досліджу- ване повітря.

Якщо досліджувана паро- або газоподібна речовина міститься в повітрі у великих кількостях або метод визначення хімічної речови- ни є дуже чутливим, а отже, потребує невеликих об'ємів досліджу- ваного повітря, застосовуються о д н о м о м є н т н і методи відбору проб повітря у газові піпетки місткістю 100-500 мл (мал. ЗО), каліб- ровані бутлі місткістю 1-5 л, гумові камери. Заповнення газових піпе- ток і бутлів досліджуваним повітрям здійснюється способом в и л и - вання (у місці відбору проби з попередньо заповненого гіперто- нічним розчином №С1, що не реагує з досліджуваною речовиною і не розчиняє її, бутля або газової піпетки виливають рідину і місткість заповнюється досліджуваним повітрям), способом обміну (через місткість багаторазово пропускається досліджуване повітря за допо- могою аспіратора) та в а к у у м н и м способом (попередньо вакуумо- вана за допомогою вакуумного насоса Комовського і закрита місткість у місці відбору проби заповнюється досліджуваним повітрям шля- хом відкриття затискача або крана). У гумові камери повітря нака- чують велосипедним насосом. Після відбору проби усіма способами місткість закривають і доставляють у лабораторію для подальшого дослідження.

Проби повітря для хімічних аналізів у приміщеннях відбирають на рівні дихання людини — близько 1,5 м від підлоги за заздале-

54

55

X	м
о
а	я
а	о
М)	ш
я	СІЇ
	м
«
-1	ЇГ^

^І!

°°2

1-і

+ Р

Ьо,

■^1

о

Ці

VI

^^^^^^.^^ОООООООООООООООООООО

о о о о о о о о Хо 1о Хо Хо 1о Хо Хо Хо Хо 1с Хо Хо \с Хо 1с 1с 1о Хо Хо Хс ОI^^сол•-V^и;оа1^)'^£!ОI-о^і^^ОVІО;^сл^^ооо||-чл^оа^.

оооооооооооооооооооооооооооо

43 ІС ІО X >0 ^ !£3 ї£ Ф ^О Хі ^О чО !£> ^ Ю ІО ^О ^ '«О чО У- ^ X ^ 55 'О Щ

из оо оо оо ос їх ос оо оо ^і -^ ^і ^і ^л -^ ^і аі сп аг сті сті а⁴, с⁴. сті оі оі Оі иі

О чС ОС СЛ Оі ^ ІчЗ ^ О 00 VI Ої Оі С0 Ю « Щ 00 Ч Оі іЬ. С0 -■ С 'чС *^1 Оі Оі

оо Оі ю оо Оі ю щ с^ о: чс сл о о ч .сі. о ч л. — оо оі (о ос оі іо чС г: сс

. со го — о '■© ос

—»- — __к — —. — оооооооооооооооооооо

л-чо:ооііч;чСоі--оо4-чочо:у:с^моо^і'-ч£_>.ОчТ. ш'чС чоичоичосочоооспосооіошстіосоаіоссчоа:

о^ооо-^аіч/іль.оою'-* ОчСОочо^лиі*».о:кз-'ОчООО'чаіоіл.

О О О О О О О О О О О О О О О О О О О О О ІО ІО Хо 'чО ІС ІС ЮМІчЗІч)Ю-~"-----ООСООООО!£;ХічОчСчОчО ОІОіУГО — чД00^0іЛШи-.С'ч0ЧО!0іС0ГО--О0СЧі^*₁.а;\;

п-2

пї §

II

•о я

и

п Я

о

н 2

Ьї '<

Я Я

о о

"О Я

о о

О х

Я "О

о 2

Я Р

><« Ьі

н п

а п

■о ю

н

ЗІ

О -о

о я

о

а Оч

2 я

ч^

о

я

н'

н

З Сґ

я я

І "З

' а о З

5-і О

	Я
я
^4
І"	н
^н	Й5
Г"."	я
Тч	т
Р5	6

^ В її

т Б' ^га

Д "' гн

■О 9§

о з

а 2= і

1^

ТЗ -; о

п О о

З Оч ;_і

1я К

Со«

» оч ~^с

ІО *о
о -	З
	о
о з
о -с
^00 _^ О Я	іал
^7
^ ?;	-^4

1£

о

Я Г¹ а

а> - ■ - •

* § о

03 О Оч

+

Оч О

<*> Я

^ о

д -і

ІЗ № § 5 Я

по п - а

з м

°" " ^'

о я

о г>

о "З

н

О -

о « Ь ■9- сті -

і-1 ТЗ ^

0- ;-

я с

О ;

О -

с

а с

-З

5

відбору проби повітря; місце відбору проби; відстань від джерела забруднення; найменування інгредієнтів, початок і кінець експози- ції; швидкість і об'єм пропущеного повітря; температура, вологість, швидкість руху повітря та його напрям. Окрім того, занотовуються особливі метеорологічні умови (наприклад, туман, опади), візуальні спостереження за переміщенням хмари диму та суб'єктивні відчут- тя наявності запаху, подразнення слизової носа та очей.