Закладів

15.1. Гігієнічні аспекти роботи лікарів лікувального профілю

Проектування та будівництво (реконструкція) лікувально-про- філактичних закладів вимагають найактивнішої участі з боку ліка- рів-лікувальників і передбачає такі основні етапи: складання за- вдання на проектування; вибір і відведення земельної ділянки під забудову; розробка проекту з його прив'язанням до ділянки та по- дальшим затвердженням; будівництво та прийняття об'єкта до екс- плуатації. В процесі проектування та будівництва лікувальних за- кладів провідна роль належить замовнику (забудовнику), проектній

ззз

організації (проектувальнику) і будівельній організації (підряд- нику).

Замовниками лікувально-профілактичних закладів є організації, які приймають рішення про будівництво і мають кошти для фінан- сування проектування і будівництва: переважно Міністерство охо- рони здоров'я або відділи охорони здоров'я місцевих адміністра- цій. Проекти будівництва та реконструкції лікувально-профілактич- них закладів розробляє спеціалізований проектний інститут медич- ного проектування при Міністерстві охорони здоров'я або його філії, розташовані в деяких обласних центрах. Така спеціалізація дає змогу використовувати висококваліфікованих проектантів, на- копичувати необхідний досвід проектування, поліпшувати якість проектів і кошторисів, що розробляються. Як підрядники можуть виступати управління капітального будівництва виконкомів, буді- вельно-монтажні трести і управління, ремонтно-будівельні управ- ління та кооперативи.

Всі організаційні заходи в процесі проектування та будівництва лікувальних закладів здійснює замовник в особі керівників органів охорони здоров'я та головних лікарів лікарень або поліклінік. Кон- троль за дотриманням гігієнічних норм і правил покладається на органи державного санітарного нагляду у вигляді запобіжного на- гляду.

Проектуванню та будівництву лікувального закладу передує під- готовчий етап — складання завдання на проектування, що здійснюється замовником об'єкта. У завданні на проектування зазначають передбачену потужність об'єкта, його структуру з ура- хуванням забезпечення населення лікувально-профілактичною допо- могою, бажані особливості його планування, інженерне обладнання, благоустрій і т.ін.

Наступний етап — вибір і відведення земельної ді- лянки під будівництво. Вибір ділянки передбачає поперед- нє узгодження можливості і умов розташування об'єкта на території області, району або населеного пункту, відведення ділянки — оста- точну передачу її замовнику після розробки і узгодження проекту, наявності асигнувань і затвердженої проектної документації.

Після складання завдання на проектування замовник разом з про- ектувальником готує пропозиції щодо вибору території під будівниц- тво лікувально-профілактичного закладу, узгоджені з проектом ра- йонного планування або генеральним планом населеного пункту. При виборі ділянки під лікувально-профілактичний заклад особливу увагу слід звернути на достатність розмірів її з урахуванням можливості розширення, доступність ділянки для населення і транспорту, близь- кість джерел водо-, тепло- та енергопостачання, місць спуску стічних вод, наявність джерел забруднення атмосферного повітря й шуму на прилеглих до ділянки територіях, кліматогеографічні умови (вітро- вий та інсоляційний режим, рельєф місцевості тощо), стан ґрунтового покриву і т.ін. Вибір земельної ділянки підлягає обов'язковому по- годженню з санітарно-епідеміологічною службою.

Обґрунтовані спільні пропозиції замовника і проектанта щодо роз- ташування лікувально-профілактичного закладу із порівнянням різ- них варіантів за технічними, економічними і гігієнічними показни- ками разом із ситуаційними планами ділянок по кожному варіан- ту та рішенням про будівництво об'єкта подаються замовником на розгляд постійно діючої комісії виконкому. До складу комісії вхо- дять заступник голови виконкому (голова комісії), інженер-землев- порядник, головний архітектор, представники замовника, проектної організації, державного санітарного, пожежного нагляду, організацій, що відають експлуатацією транспортних і інженерних комунікацій. Замовник повинен своєчасно повідомити всі зацікавлені відомства про терміни роботи комісії та організувати виїзд її на місце. За результатами роботи комісії складається акт вибору ділянки, який підписують усі члени комісії і затверджує орган, що дав завдання на проектування. Якщо всі зацікавлені сторони висловили одно- стайну думку про придатність ділянки для будівництва, виконком видає замовнику дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт і розробку на їх основі проекту відведення ділянки. Узгодження про- екту відведення ділянки архітектурно-містобудівною радою є під- ставою виконкому для ухвали рішення про відведення ділянки під будівництво, яка остаточно переходить у володіння замовника.

Важлива роль належить лікарям, місцевим органам охорони здо- ров'я під час розробки і затвердження проекту ліку- вально-профілактичного закладу. Одержавши від замовника завдання на проектування, будівельний паспорт ділянки, технічні умови під'єд- нання майбутнього об'єкта до інженерних комунікацій (водогону, каналізації, енерго- і тепломереж), дані про стан підземних вод і поверхневих водойм, атмосферного повітря та ґрунту, що викладені у проекті відведення ділянки, ухвалу виконкому про відведення ділянки, проектна організація приступає до проектування об'єкта. Саме при підготовці проектного завдання та під час безпосереднього спілкування з проектантом має знайти втілення практичний досвід лікаря, його розуміння лікувального процесу та його поточності, гігі- єнічні знання щодо оптимального розташування окремих корпусів, приміщень, служб і т. ін.

Проектування об'єктів здійснюється у вигляді типових або інди- відуальних проектів. Типові проекти передбачені для масового бу- дівництва однотипних споруд і виконуються у чіткій відповідності з чинними будівельними і санітарними нормами і правилами, що засвідчується відповідним записом головного інженера в матеріалах проекту. Додатково до типового проекту розробляють проект прив'яз- ки об'єкта до конкретної земельної ділянки. У проекті прив'язки, крім природних умов ділянки (рельєф, структура і склад ґрунту, розміри, кліматичні особливості та ін.) визначають місце будинку або споруди в системі забудови, способи відведення поверхневих вод від фундаментів і прив'язки будинку до існуючих інженерних комунікацій, види будівельних матеріалів та особливості опалюваль- них приладів, указують орієнтацію будинку та окремих його частин,

334

335

описують навколишні об'єкти і можливості запобігання їх шкідли- вим впливам, розробляють найбільш раціональні схеми очищення стічних вод об'єкта. Індивідуальні проекти розробляються з метою реконструкції, розширення, переобладнання (перепланування) існу- ючих будівель або будівництва окремих лікарень і можуть містити обґрунтовані часткові відхилення від діючих норм і правил.

Після завершення проектування замовник одержує від проектної організації чотири примірники проекту, не пізніше ніж за місяць до початку фінансування будівництва повідомляє у територіальну сане- підемстанцію про передбачуване будівництво і надає проектні матері- али з метою їх експертизи, затвердження висновку щодо проекту і здійснення контролю за ходом будівництва. Типові проекти не підля- гають узгодженню з органами і закладами державного санітарного нагляду. В них узгоджуються лише проекти прив'язки. Індивідуальні проекти підлягають обов'язковому узгодженню з держсаннаглядом. Висновок по проекту будівництва затверджує санітарно-технічна ра- да санепідемстанції, до складу якої входять головний лікар і керівни- ки структурних підрозділів санепідемстанції, представники проект- ної організації, замовника й виконавчих органів влади. Строк розгля- ду проекту санепідемстанцією становить два-три тижні.

Крім санепідемстанції висновок щодо проекту видається органа- ми пожежного нагляду, інспекцією архітектурно-будівельного на- гляду, технічною інспекцією рад профспілок в межах їхньої компе- тенції. У випадку виявлення серйозних недоліків у проекті, що мо- жуть вплинути на режим його експлуатації, проектні матеріали по- вертаються проектній організації на доопрацювання.

Прн позитивному висновку всіх зацікавлених інстанцій замов- ник передає будівельній організації-підряднику будівельний май- данчик, затверджену проектну документацію і забезпечує фінансу- вання будівництва. Підрядник повинен за підрядною угодою на капі- тальне будівництво побудувати у встановлений термін передбаче- ний проектом об'єкт відповідно до затвердженої проектної доку- ментації, забезпечити належну якість будівельно-монтажних робіт, провести випробування змонтованого ним обладнання, своєчасно усу- нути недоробки і дефекти, що виявлені під час приймання буді- вельно-монтажних робіт, здати замовнику збудований об'єкт і за- безпечити його введення в експлуатацію. Замовник за участю сане- підемстанції і державної архітектурно-будівельної' інспекції здійснює систематичний контроль за ходом будівництва з метою з'ясу- вати відповідність робіт, що проводяться, вимогам проекту та сані- тарно-гігієнічним нормам. Відвідувати будівельний майданчик не- обхідно щонайменше тричі: на стадії "нульового циклу" (копання котлована, закладення фундаменту) з метою перевірки стану грунту, наявності джерел його забруднення (залишків поховань, вигрібних ям, звалищ), правильності закладення фундаменту та його гідроізо- ляції; на стадії виконання "прихованих робіт" для контролю за якіс- тю монтажу перекриттів та перегородок, звукоізоляції, вентиляційних каналів і т.ін.; на стадії завершення будівельних робіт з метою оцін-

ки якості всіх видів робіт, а також благоустрою навколишньої тери- торії. У випадку виявлення порушень у ході будівництва замовник разом із санепідемстанцією вживають заходів щодо усунення недолі- ків аж до припинення будівництва шляхом призупинення фінан- сування.

Заключний етап будівництва (реконструкції) — введення об'єкта в експлуатацію, що здійснюється за два етапи. На першому етапі замовник організує робочу приймальну комісію в складі представників замовника, генерального підрядника та субпід- рядних організацій, проектної організації, технічної інспекції праці, органів державного санітарного, архітектурно-будівельного та пожеж- ного нагляду. Робоча комісія перевіряє відповідність виконаних бу- дівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації, якість виконаних робіт, результати проведення монтажними субпідрядни- ми організаціями індивідуальних та комплексних випробувань об- ладнання й санітарно-технічних пристроїв, приймає рішення про го- товність об'єкта до експлуатації та ухвалює його для пред'явлення державній приймальній комісії.

Заключне приймання в експлуатацію лікувально-профілактично- го закладу здійснюється державною комісією в складі представни- ків замовника, генерального підрядника, генерального проектуваль- ника, органів державного архітектурно-будівельного, санітарного та пожежного нагляду, профспілкової організації замовника, організа- цій, що відають експлуатацією водо-, електро-, тепломереж, а також експертів з різних питань. Комісія складає акт приймання об'єкта до експлуатації.

Ретельне дотримання чинних санітарно-гігієнічних норм і пра- вил на кожному з наведених етапів проектування, будівництва та введення в експлуатацію — запорука подальшої ефективної експлу- атації лікувально-профілактичних закладів.

Експлуатація лікувально-профілактичних закладів вимагає по- всякденної кропіткої роботи з боку персоналу з метою дотримання чинних санітарно-гігієнічних та протиепідемічних норм і правил, спря- мованої на своєчасне виявлення санітарних недоліків та їх усунення шляхом організації санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів. Організація й проведення в лікувальних закладах необхідних гігі- єнічних і протиепідемічних заходів не лише забезпечує оптимальні умови в стаціонарах і поліклініках, попереджає виникнення внутріш- ньолікарняної інфекції, але й істотно впливає на процес якнайшвид- шого видужування хворих, збереження високої працездатності персо- налу. Відповідальність за організацію і проведення комплексу гігієніч- них і протиепідемічних заходів покладається на головного лікаря, а здійснення їх входить у обов'язки всього медичного персоналу. Ці заходи включають забезпечення оптимальних умов перебування хво- рих і праці персоналу, організацію доброякісного раціонального хар- чування, водопостачання за відповідними нормами, дотримання про- тиепідемічного режиму, режиму асептики та антисептики, профілак- тику внутрішньолікарняних інфекцій і т.ін.

336

870-0

337

.. Контроль за дотриманням санітарно-гігієнічного та протиепіде- мічного режиму в лікувальних закладах покладається на органи державного санітарного нагляду у вигляді поточного нагляду.