14.2. Облік. Реєстрація та розслідування професійних захворювань і нещасних випадків

Чітко налагоджений облік і реєстрація всіх випадків професій- них захворювань, отруєнь та нещасних випадків на виробництві, сво- єчасне і правильне їх розслідування, вміння накреслити раціональ- ний план профілактичних заходів є важливими передумовами змен- шення професійної захворюваності та виробничого травматизму. Сво- єчасне розпізнавання професійного захворювання чи нещасного ви- падку, з'ясування причин їх виникнення та усунення цих причин шляхом проведення відповідних санітарно-гігієнічних й оздоровчих заходів дають змогу попередити виникнення нових професійних за- хворювань та нещасних випадків.

Професійні захворювання — захворювання, зумовлені дією шкід- ливих умов праці. Вони поділяються на гострі, що виникли після одноразової, упродовж не більше однієї робочої зміни, дії шкідли- вих виробничих факторів, та хронічні, що виникли після багатора-

\

зової й тривалої дії шкідливих факторів. Гостре й хронічне профе- сійне отруєння є окремим випадком гострого або хронічного профе- сійного захворювання. Групове професійне захворювання — захво- рювання, при якому одночасно захворіло (постраждало) двоє й біль- ше людей.

До нещасних випадків належать травми, теплові удари, опікі, об- мороження, утоплення, ураження електричним струмом і блискав- кою, ушкодження внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (зем- летруси, зсуви грунту, повені, урагани тощо), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками флори і фауни, що трапили- ся на робочому місці на території підприємства або в іншому місці при виконанні потерпілим трудових обов'язків як у робочий час, включаючи встановлені перерви, так і за час, необхідний для впо- рядкування засобів виробництва, одягу й т.ін. перед початком або після завершення роботи, а також під час проїзду на роботу чи з роботи на транспорті, що надало підприємство.

Згідно з "Положенням про розслідування та облік нещасних ви- падків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в уста- новах і організаціях" № 623-93, у нашій країні налагоджено спеці- альну систему обліку професійних захворювань і нещасних випад- ків, яка включає низку обов'язкових організаційних етапів: 1) пові- домлення про всі випадки ушкоджень; 2) розслідування їх причин із оформленням акта; 3) складання звітів.

Про кожний нещасний випадок, гостре професійне захворюван- ня чи отруєння його очевидець чи сам потерпілий негайно пові- домляє безпосереднього керівника робіт (бригадира, майстра, дис- петчера, змінного інженера), який зобов'язаний терміново організу- вати першу допомогу потерпілому та його доставлення в лікуваль- но-профілактичний заклад (медпункт, медсанчастину, поліклініку, лі- карню), сповістити про випадок керівника підрозділу або власника підприємства, зберегти до розслідування ситуацію на робочому міс- ці й стан обладнання такими, якими вони були в момент випадку (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників і не призводить до більш важких наслідків).

Лікувально-профілактичний заклад повинен упродовж доби про- інформувати власника підприємства про кожне звертання потерпі- лого від нещасного випадку. При гострому професійному захворю- ванні (отруєнні) лікувально-профілактичний заклад інформує не лише власника, а також територіальну санепідемстанцію спочатку телефоном (телетайпом, факсом), а потім надсилаючи екстрене по- відомлення на кожного потерпілого за наведеною нижче формою для прийняття термінових запобіжних заходів. Зв'язок гострих, у тому числі інфекційних, захворювань з професійною діяльністю потерпі- лого після обов'язкової консультації з лікарем з гігієни праці та епідеміологом санепідемстанції у разі необхідності уточнюється спе- ціалізованими відділеннями лікарень, клініками науково-дослід- них інститутів гігієни праці. Лікувально-профілактичний заклад, який уточнив або змінив діагноз гострого професійного отруєння (захво-

322

323

рювання), складає нове екстрене повідомлення за тією ж формою та упродовж 10 год надсилає його в територіальну санепідемстанцію за місцем праці потерпілого із зазначенням зміненого (уточненого) діагнозу та дати його встановлення.

Власник підприємства, одержавши повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісію для розслідування у складі ке- рівника (спеціаліста) служби охорони праці підприємства (голова комісії), керівника або головного спеціаліста структурного підрозді- лу. До комісії також входить представник профспілкової організа- ції, а у випадках гострих професійних отруєнь (захворювань) — спеціаліст санепідемстанції. Комісія зобов'язана упродовж трьох діб з моменту події обстежити місце нещасного випадку, опитати оче- видців і, якщо це можливо, потерпілого, розглянути відповідність умов праці і засобів виробництва вимогам нормативно-технічної до- кументації, визначити обставини, причини та винуватців нещасного випадку, розробити заходи щодо попередження подібних випадків. Результати розслідування оформляють актом за формою Н-1, який подають для затвердження власникові підприємства. До акта дода- ють пояснення очевидців, потерпілого, документи, що характеризу- ють стан робочого місця з визначенням небезпечних і шкідливих виробничих факторів, медичний висновок про наявність алкоголю в організмі потерпілого. Нещасні випадки, гострі професійні захворю- вання (отруєння), оформлені актом, реєструються на підприємстві у спеціальному журналі. Власник підприємства упродовж доби після завершення розслідування затверджує акт і передає по одному при- мірнику потерпілому, керівнику структурного підрозділу, де виник нещасний випадок, державному інспектору з нагляду за охороною праці, профспілковій організації, керівнику служби охорони праці підприємства, а копію у випадку гострого професійного отруєння (захворювання) у санепідемстанцію.

По закінченні терміну тимчасової непрацездатності потерпілого ке- рівник структурного підрозділу, де стався нещасний випадок, вносить до акта дані про наслідки нещасного випадку і скеровує повідомлен- ня про це організаціям і посадовим особам, які отримали акт.

Про групові та із летальним кінцем нещасні випадки власник підприємства зобов'язаний також повідомити місцевий орган дер- жавного нагляду за охороною праці, місцевий орган державної ви- конавчої влади, керівний профспілковий орган, місцеву прокурату- ру та відповідне міністерство. Про груповий випадок професійного отруєння (захворювання), внаслідок якого загинуло двоє і більше осіб, повідомляється також Міністерство охорони "здоров'я. Комісія для розслідування цих випадків призначаєтья наказом керівника територіального органу держнагляду за охороною праці, а при ма- сових нещасних випадках, аваріях, отруєннях робітників — централь- ним органом державного нагляду за охороною праці або Кабінетом міністрів України.

Власник підприємства на основі актів організовує складання зві- ту про потерпілих за формою, затвердженою Міністерством стати-

Міністерство охорони здоров'я України

(назва лікувально-профілактичного закладу)

ЕКСТРЕНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ про гостре професійне отруєння (захворювання) на виробництві

1. Попередній діагноз ,

2. Заключний діагноз

3. Прізвище, ім'я, по батькові потерпілого

4. Вік

5. Домашня адреса потерпілого

6. Назва і адреса підприємства, де працює потерпілий

7. Дата:

захворювання _:

першого звернення (виявлення)

установлення діагнозу

госпіталізації

8. Місце госпіталізації

(назва лікувально-профілактичного закладу)

9. Шкідливий виробничий фактор, який спричинив отруєння (захворювання)

10. Дата і час першого повідомлення (телефоном, телетайпом, телефаксом) в

санепідемстанцію

Прізвище того, хто повідомив

Прізвище того, хто прийняв повідомлення

11. Дата і час відправлення повідомлення

Підпис того, хто відправив повідомлення

Реєстраційний номер у журналі санепідемстанції

Підпис того, хто одержав повідомлення

стики, аналізує причини нещасних випадків і здійснює заходи, спря- мовані на попередження виробничого травматизму і професійних захворювань. Санепідемстанція у випадках гострого отруєння (за- хворювання) на основі актів заповнює "Карточку обліку професій- ного отруєння (захворювання)" за формою, затвердженою Міністер- ством охорони здоров'я, для оперативного обліку та аналізу цих випадків за підсумками першого півріччя та року. Контроль за сво- єчасним і правильним розслідуванням, документальним оформлен- ням та обліком нещасних випадків, здійсненням заходів профілак- тики виробничого травматизму і гострих отруєнь (захворювань) здійснюється органами державного нагляду за охороною праці.

Усі вперше виявлені хронічні професійні захворювання і отру- єння також підлягають обліку та розслідуванню. Захворювання від-

324

325

носять до професійного відповідно до списку професійних захво- рювань, затвердженого Міністерством охорони здоров'я. До списку внесені професійні захворювання (пневмоконіоз, вібраційна хворо- ба, неврит слухового нерва і т.ін.), спричинені впливом виробничих факторів і трудового процесу, а також захворювання, у виникненні яких визначений причинний зв'язок із впливом певного виробничо- го фактора або процесу і виключається вплив інших, непрофесійних факторів, що призводять до аналогічних змін в організмі (бронхіт, алергічні захворювання, катаракта тощо). Зв'язок професійного за- хворювання з умовами праці робітника визначається на основі клі- нічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яку складає санепідемстанція. Цю характеристику видають на запит ке- рівника лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підпри- ємство, спеціаліста з професійної патології міста (області), клініки науково-дослідних інститутів гігієни праці і професійних захворю- вань, завідуючого спеціалізованим відділом професійної патології міської (обласної) лікарні.

При підозрі на професійне захворювання лікувально-профілак- тичний заклад скеровує робітника з відповідними документами, пе- релік яких визначений Міністерством охорони здоров'я, на консуль- тацію до спеціаліста з профпатології міста (області). Для встанов- лення заключного діагнозу та зв'язку професійного захворювання з впливом виробничих факторів і трудового процесу спеціаліст із професійної патології скеровує хворого у визначені МОЗ спеціалі- зовані лікувально-профілактичні заклади (Український інститут ме- дицини праці, Донецький, Криворізький, Харківський НДІ гігієни праці та професійних захворювань, Український НДІ екогігієни та токсикології хімічних речовин, Донецька обласна спеціалізована клі- нічна лікарня професійних захворювань, відділення профпатології Луганської, Львівської та Черкаської обласних лікарень). У су- перечливих випадках діагноз профзахворювання визначає Інститут медицини праці (м.Київ).

На кожного потерпілого від хронічного професійного захворю- вання лікувально-профілактичний заклад, якому надано право ста- вити заключний діагноз професійних захворювань, упродовж трьох днів після встановлення діагнозу надсилає на підприємство, де пра- цює хворий, територіальній санепідемстанції та лікувально-профі- лактичному закладу, що обслуговує підприємство, повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за наведеною нижче

формою.

Власник підприємства зобов'язаний організувати розслідування причин кожного випадку хронічного професійного захворювання упродовж семи днів з моменту одержання повідомлення. Розсліду- вання проводиться комісією, що призначається наказом головного лікаря санепідемстанції, у складі представників санепідемстанції (го- лова комісії), профспілкової організації трудового колективу, ліку- вально-профілактичного закладу, а також спеціаліста з профпатоло- гії місцевого органа управління охорони здоров'я і власника під-

' 326

приємства. Власник зобов'язаний надати комісії дані лабораторно- інструментальних досліджень шкідливих факторів виробничого про- цесу, необхідну документацію на цей процес. Комісія з розслідування здійснює гігієнічну оцінку умов праці хворого за матеріалами рані- ше проведених атестацій робочих місць і лабораторно-інструменталь- них досліджень, а в разі необхідності проводить нові дослідження, аналізує амбулаторні карти, історії хвороби, висновки лікувально- профілактичних закладів, приписи органів держнагляду за охороною праці тощо і складає акт розслідування хронічного професійного за- хворювання (отруєння) за визначеною формою. В акті накреслюють заходи з попередження розвитку професійних захворювань, забезпе- чення нормалізації умов праці, а також визначають відповідальність підприємства і посадових осіб у виникненні захворювання. Акт упро- довж трьох днів після завершення розслідування надсилається хво- рому, власникові та профспілковій організації підприємства, лікуваль-

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ХРОНІЧНЕ ПРОФЕСІЙНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ (ОТРУЄННЯ)

Прізвище, ім'я, по батькові хворого >"•

Стать Вік \у,

(пошінх років) Назва підприємства

(його реквізити)

Власник підприємства

(назва органа, до сфери управління якого належить підприємство)

Діагноз основний

супутній

Виробничий фактор, шкідлива речовина, назва трудового процесу, що

призвів до захворювання

Дата встановлення остаточного діагнозу Назва закладу, що поставив діагноз

Реєстраційний номер повідомлення від " " 200 р.

Головний лікар

(прізвище, ім'я, по батькові) (підпис)

м.п.

Дата відправлення повідомлення

Підпис особи, яка надіслала повідомлення

Дата одержання повідомлення

Підпис особи, яка одержала повідомлення

327

но-профілактичному закладу, який обслуговує підприємство. Один при- мірник акта залишається в санепідемстанції для аналізу та контролю за виконанням накреслених заходів.

Розслідування профзахворювань у осіб, що змінили місце праці, здійснює санепідемстанція за місцем його виявлення. Санепідемстан- ція і лікувально-профілактичний заклад для уточнення діагнозу за- питують у відповідних закладів охорони здоров'я за місцем попе- редньої праці хворого санітарно-гігієнічну характеристику умов йо- го праці з урахуванням профмаршруту хворого, а також витяг з ме- дичної карти про стан його здоров'я. Заклади, яким адресовано запит, зобов'язані у місячний строк надати копії відповідних документів.

Реєстрація та облік осіб, у яких вперше виявлено хронічне про- фесійне захворювання, ведеться у спеціальних журналах за фор- мою, затвердженою МОЗ, які заповнюються на підприємстві та у закладах санітарно-епідеміологічної служби на підставі повідомлень про професійне захворювання та актів їх розслідування, а також у лікувально-профілактичних закладах на основі медичної карти ам- булаторного хворого, витягу з історії хвороби, медичного висновку про діагноз при обстеженні в стаціонарі. В ці журнали записують також результати систематичного медичного спостереження за ста- ном здоров'я і працездатністю кожного робітника, в якого виявлено хронічне професійне захворювання.

Санепідемстанції на основі цих актів розслідування складають спеціальні карти обліку та аналізу професійних захворювань за формою, затвердженою МОЗ, копії яких щорічно 1 лютого і 1 серп- ня разом зі звітами про професійну захворюваність надсилають Головному санепідемуправлінню Міністерства охорони здоров'я.

За результатами розслідування хронічних професійних захво- рювань власник підприємства видає наказ про виконання заходів щодо попередження професійних захворювань, притягнення до від- повідальності осіб, винних у порушенні санітарних норм і правил, що призвело до виникнення професійного захворювання, письмово інформує санепідемстанцію у визначені актом терміни про вико- нання заходів, спрямованих на попередження професійних захво- рювань. Контроль за правильним і своєчасним розслідуванням хро- нічних професійних захворювань, а також за впровадженням захо- дів по усуненню причин, які призвели до професійного захворюван- ня, здійснюють санепідемстанції.