Художні обрії максима рильського (1895-1964)

Мета: скласти цілісне уявлення про етапи ідейно-художніх пошуків М.Рильського, його духовні злети і кризові моменти; виявити ознаки індивідуального стилю одного з найвизначніших ліриків 1920-60-х рр. В українській словесності.

План

1. М.Рильський в українських літературно-критичних дослідженнях. Місце поета в українській культурі.

2. Творчі пошуки поета у збірках “Під осінніми зорями” (1918) і “Синя далечінь” (1922). “Неокласичний” період творчості митця. Античні та екзотичні теми та образи в поезіях “У теплі дні збирання винограду”, “Діана”, “Трістан коня сідлає”, класичні поетичні форми (сонет, рондо, октава, гекзаметр).

ЗАВДАННЯ: уміти цілісно проаналізувати поезії “На білу гречку впали роси”, “Вже червоніють помідори”, “Яблука доспіли”, “Поле чорніє”, “Поцілунок”.

3. Збірки “Крізь бурю й сніг” (1925), “Тринадцята весна” (1926), “Де сходяться дороги” (1929), “Гомін і відгомін” (1929) – вищий вияв розквіту творчості поета. Філософські домінанти художнього світу митця.

4. Патріотичні мотиви у творчості М.Рильського періоду Великої Вітчизняної війни: “Слово про рідну матір” (1942), “Неопалима купина” (1944), поема-видіння “Жага”. Мотиви історичної памяті, оригінальність композиції, образності, версифікації.

5. Період “третього цвітіння”. Уславлення людини-творця, праці, краси у повоєнній ліриці поета (зб. “Троянди й виноград” (1957), “Голосіївська осінь” (1959), “Зимові записи” (1964)).

6. Особливості індивідуальної стильової еволюції поета, поєднання народнопоетичних джерел із новаторськими пошуками. Жанрове розмаїття творів, публіцистичні та літературознавчі праці Рильського.

ЗАВДАННЯ:

1. прочитати вказані у “Списку обовязкових текстів” вірші та поеми Рильського;

2. вивчити напамять указані в списку поезії.

Література:

1. Рильський М.Т. Зібр. творів: У 20 т. – Т.1, 2 (або будь-яке інше видання).

2. Новиченко Л.М. Поетичний світ Максима Рильського (1910-1941). – К., 1980.

3. Новиченко Л.М. Поетичний світ Максима Рильського (1941-1964). – К., 1993.

4. Білецький О.І. Зібр. праць: У 5 т. – К., 1966. – Т.3. – С.163–205.

5. Крижанівський С. Максим Рильський. – К., 1985.

6. Справа № 272 (з архіву КДБ) // Київ. – 1992. – № 2. – С.79–101.

7. Фасоля А. До глибини духовного світу: М.Рильський і його ліричний герой у контексті сьогодення // г. Укр. мова та літ. – 1998. – № 13. – С.8–9.

8. Павличко Д. Велетень української культури ХХ століття Максим Рильський // Народна творчість та етнографія. – 2004. – №3. – С.54–57.

9. Горідько Ю. В силовому полі символізму (матеріали до антології “Український символізм”) // Київська старовина. – 2004. – № 5. – С.142–175.

10. Яценко Т. “Ми – неокласики, потужна літературна течія...”: Вивчення ранньої лірики М.Рильського у старших класах // УМЛШ. – 2005. – № 6. – С.21–24.

11. Ігнатьєва Н.В. Максим Рильський – поет, перекладач, науковець. Урок літератури в 10-11 класі // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2005. – № 25. – С.21–23.

12. Максим Рильський та неокласики // Вчимося писати твір з української літератури: 8-11 класи. – К., 2000. – С.158–165.

13. Градовський А.В. Таємниці духовного звязку: Поль Верлен – Микола Вороний, Артюр Рембо – Максим Рильський // Всесвітня література і культура в навч. закл. України. – 2006. – № 1. – С.19–24.

14. Панченко В. Від “Білих островів” до “Знака терезів” (поезія М.Рильського 1910-1932 рр.) // Слово і час. – 2006. – №1. – С.3–14.

МЕТОДИЧНИЙ КОМЕНТАР

Оцінюючи творчий доробок митця, Ю.Лавріненко наголошував на масштабності й різноманітності зробленого: “Рильський видрукував за свого життя 35 книжок поезії, з чого 31 книжка лірики і 4 книжки ліро-епічних поем. Сюди не входять повні перевидання. Крім того, він переклав з 13 мов понад чверть мільйона рядків поезії; автор кількох книжок статей, редактор незчисленної кількості різних поетичних та етнографічних видань. Оглядаючись на ці гори виконаної роботи, можна дивуватися, коли ж він мав час бути ще й безжурною птицею, мисливцем, богемярем-другом? Хто багато працює – той має час... Секрет такого чуда також у тому, що він мав талант до праці, споряджений таким першорядним мотором, як любов”.) Взагалі вийшло понад 100 книжок М.Рильського: поезії, переклади, літературознавчі та літературно-критичні праці.

За книжки “Троянди й виноград” та “Далекі небосхили” поет був удостоєний Ленінської премії (1960), за зб. “Світла зброя”, “Світова зоря”, “Слово про рідну матір”, “Мандрівка в молодість” – Сталінської премії (1943), за переклад поеми А.Міцкевича “Пан Тадеуш” – Сталінської премії (1950).

Був академіком АН СРСР (з 1958) та АН УРСР (з 1943), директором Ін-ту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР (1944 – 1964).

Перша поетична зб. “На білих островах” побачила світ 1910 року, остання – “Зимові записи” – в рік його смерті – 1964.

Збірки “Крізь бурю й сніг”, “Тринадцята весна”, “Гомін і відгомін”, “Де сходяться дороги” репрезентують “неокласичний період” творчості Рильського. Основні мотиви взяті із світової скарбниці – тут і античність, і середньовіччя (“Трістан коня сідлає”), і біблійні образи. Поет працює в жанрах сонета, елегії, олександрійського вірша. Пише пейзажну, інтимну й філософську лірику.

Другий період творчості пов’язаний з Великою Вітчизняною війною. Рильський палко вірить у майбутню перемогу, патріотичні лірика сповнюється пафосності: возвеличення рідної землі і гніву до загарбників. Визначними художніми набутками цього періоду є ода “Слово про рідну матір”, поема “Жага”, збірки “За рідну землю”, “Світова зоря”, “Велика година”, “Неопалима купина”.

Третій період – “третього цвітіння”. У 1950–60-ті роки поет повертається до образності “неокласичного періоду”, але мудра просвітленість, задумливість відрізняють вірші від ранніх. “Троянди й виноград”, “Голосіївська осінь”, “Зимові записи” – збірки останніх літ. Основні мотиви – уславлення краси природи, культура, праця.

Практичне заняття № 4