Творчість івана кочерги (1881 – 1952)

Мета: виявити ідейно-тематичну та образно-стилістичну своєрідність драматичних творів провідних українських драматургів 1920-30-х рр.

План

1. Життєвий і творчий шлях драматурга.

2. Політична злободенність історичної драми І.Кочерги “Свіччине весілля” (1930). Образна система твору, символічний образ свічки та світла.

3. Драматична поема “Ярослав Мудрий” (1944) – вершина творчості І.Кочерги. Історична та морально-етична проблематика. Складність та суперечливість образу київського князя.

Література:

1. Голубєва З. Іван Кочерга: Нарис життя і творчості. – К., 1981.

2. Дробот П. Вивчення творчості І.Кочерги. – К., 1981.

3. Могильницька Г. Моральна проблематика драми І.Кочерги “Ярослав Мудрий” // УМЛШ. – 1999. – № 3. – С.36–39.

МЕТОДИЧНИЙ КОМЕНТАР

Іван Антонович Кочерга – драматург-мислитель, який сповідував незалежність мистецьких принципів, шлях невтомних і безнастанних пошуків. Драматичні поеми, історичні драми, комедії, водевілі, сценарії – такий творчий доробок видатного письменника.

Самобутній талант Кочерги виявляється у природному поєднанні реалістичного зображення дійсності з романтичним пафосом, у багатій фантазії, могутній силі уяви, умінні так обіграти певну річ, деталь, що вона виростає у поетичний символ часом глибокого філософського змісту. Такими є образи алмазного жорна, свічки, годинника, меча, книги тощо.

Серед кращих вирізняються драми “Свіччине весілля” та “Ярослав Мудрий”.

Контрольні питання з історії української ліератури

1920-1930-х рр.

1. Своєрідність літератури 20-30-х рр. ХХ ст. “Розстріляне відродження” як вияв духовних потенцій української нації.

2. Розмаїття стилів і течій у літературі цієї доби.

3. Модерністичні тенденції вітчизняного письменства 20-х рр. ХХ ст.

4. Авангардизм як художньо-мистецький феномен, його український національний варіант. Розвиток футуризму (М.Семенко, Г.Шкурупій).

5. Основні літературно-мистецькі організації українського Ренесансу.

6. Поняття “вітаїзму”, “кларнетизму”.

7. Основний зміст дискусії 1925-28 рр., роль і культурологічна концепція М.Хвильового.

8. Основні літературознавчі праці про літературу “розстріляного віжродження”.

9. Розвиток українського театру. Трагічна доля Л.Курбаса і театру “Березіль”.

10. Трагічність творчої долі П.Тичини. Критика різних років про Тичину.

11. Філософсько-поетична картина світу в “Сонячних кларнетах” П.Тичини, ідейно-композиційна своєрідність збірки.

12. Майстерність відтворення поетом найтонших нюансів людських почуттів (“О панно Інно...”, “Подивилась ясно...”, “З кохання плакав я...”).

13. Гармонія людини і природи в поезіях “Арфами, арфами”, “Ой, не крийся, природо...” та ін.

14. Концепція “національної трилогії” П.Тичини, драматичний образ доби (“Золотий гомін”, “Дума про трьох Вітрів”, “Скорбна мати”).

15. Ідейно-художній зміст збірки “Замість сонетів і октав” П.Тичини. Особливості поетики і версифікації збірки.

16. М.Зеров – лідер “грона п’ятірного”. Мотиви, образи, композиційні особливості збірки “Камена”.

17. Інтимно-пейзажна лірика М.Рильського (відповідь ілюструйте знанням текстів напам’ять).

18. Патріотичний пафос оди М.Рильського “Слово про рідну матір”, жанрові особливості твору, засоби художньої виразності.

19. Філософський зміст, своєрідність образності і поетики поеми М.Рильського “Жага”.

20. Мотиви праці, творчості, краси і мистецтва, тема поета і поезії у творчому доробку М.Рильського.

21. Основні мотиви творчості, риси індивідуального стилю В.Сосюри. Інтимна лірика поета.

22. Трагічна доля поезії “Любіть Україну” В.Сосюри, прочитайте твір напам’ять. Зробіть повний ідейно-художній аналіз поезії.

23. Переосмислення історії України в поемі В.Сосюри “Мазепа”. Своєрідність композиції. Полемічність твору. Інтерпретація образу легендарного гетьмана (порівняти з потрактуванням Байрона, Пушкіна та ін.).

24. В.Сосюра – найніжніший лірик “розстріляного відродження”. Автобіографізм роману “Третя Рота”.

25. Ліро-епос В.Сосюри: автобіографічність поеми “Червона зима”, біблійна образність “Каїна” і “Мойсея”, мартиролог української культури у поемі “Розстріляне безсмертя”.

26. Ідейно-художній світ поезії П.Филиповича (збірки “Земля і вітер”, “Простір”).

27. Людина і природа у збірці М.Драй-Хмари “Проростень”.

28. Один із “грона п’ятірного” – Ю.Клен. Загальна характеристика збірки “Каравели”, поема “Прокляті роки” та епопея “Попіл імперій”.

29. Місце М.Хвильового в літературному процесі 1920-30-х рр. Роль письменника в літературній дискусії 1925-28 років.

30. Проблематика і поетика новели М.Хвильового “Я (Романтика)”.

31. Соціально-психологічний конфлікт новели М.Хвильового “Мати”.

32. Трагедія і героїка революційної доби в новелістиці М.Хвильового (“Кіт у чоботях”, “Солонський яр” та ін.).

33. Імпресіоністичність стилю М. Хвильового (“Арабески”, “Ластівка”, “Синій листопад”).

34. Сатира М.Хвильового (“Іван Іванович”, повість “Санаторійна зона”).

35. Філософсько-інтелектуальна проза В.Підмогильного. Багатопроблемність новелістики.

36. Роман “Місто” – вершина творчості В.Підмогильного. Філософсько-психологічна проблематика твору.

37. Образ Степана Радченка (роман В.Підмогильного “Місто”): складність морально-етичного малюнку. Головний герой у світовому контексті.

38. Художньо довершене змалювання визвольних змагань у романі Ю.Яновського “Чотири шаблі”.

39. Трагедія роду і народу в романі Ю.Яновського “Вершники”. Своєрідність побудови твору. Образно-стилістична система.

40. Розкриття колізій революції та громадянської війни, їх художнє розкриття у новелістиці Г.Косинки (“На золотих богів”, “Політика” та ін.).

41. Стефаниківський тип новелістики. Психологізм новелістики Г.Косинки.

42. Пошук головних життєвих істин, тема народної волі, державності, пробудження національної свідомості в оповіданнях “Фавст”, “Гармонія”, “В житах” Г.Косинки.

43. Розвиток українського театрального мистецтва у 20-30-х рр. ХХ ст. Діяльність Л.Курбаса і М.Куліша.

44. Життєвий і творчий шлях М.Куліша. Оцінка його художнього доробку критикою.

45. Зображення голоду, соціальної кризи у драмі М.Куліша “97”.

46. Образ народного правдошукача у драмі “Народний Малахій” М.Куліша. Культурологічний контекст твору. Оригінальність жанрової структури.

47. Проблема збереження мови як запоруки збереження нації у драмі-“філологічному водевілі” М.Куліша “Мина Мазайло”.

48. Соціально-психологічна драма М.Куліша “Маклена Граса”: проблематика, умовність хронотопу.

49. “Патетична соната” – вершина творчості М.Куліша, особливості образно-композиційної будови драми.

50. Особливості драматургії І.Кочерги, романтичність стилю.

51. Історичний і символічний зміст драматичної поеми “Свіччине весілля” І.Кочерги.

52. О.Вишня – найвидатніший український гуморист і сатирик ХХ століття. Етапи творчості. Жанрове розмаїття прози (“усмішка”, “репяшок”, фейлетон, новела, оповідання, нарис, автобіографічна проза).

53. Національні характери в оповіданнях “Чухраїнці”, “Дещо з українознавства”, “Зенітка”.

54. Періодизація творчості Є.Маланюка. Загальна характеристика творчості, основні збірки.

55. Амбівалентність образу України у творчості Є.Маланюка.

56. “Празька школа” як своєрідний мистецький феномен: несхожість стилів, проблематики, художніх почерків “пражан”.

57. Національна ідея, історіософські мотиви, монументальність образів у поезії О.Ольжича (зб. “Рінь”, “Вежі”, “Підзамчя”).

58. Життєвий і творчий шлях О.Теліги. Поетичні розмисли про світ, долю жінки, неоромантичний пафос творчості (зб. “Душа на сторожі”, “Прапори духу”).

59. Екзистенційні мотиви поезії Є.Плужника, особистісно-інтимна й медитативна лірика збірок “Дні”, “Рання осінь”, “Рівновага”.

60. Міфологізм поезії Б.-І.Антонича (зб. “Три перстені”, “Книга Лева”, “Ротації”). Християнське та язичницьке начала у зб. “Зелена Євангелія”.

Міністерство освіти і науки України

Полтавський державний педагогічний університет

імені В.Г.Короленка

Ленська С.В. Історія української літератури 1920 – 1930-х років: Навчально-методичний посібник для студентів 3 курсу денного та заочного відділень факультету філології та журналістики. – Полтава, 2008. – 52 с.

Ленська Світлана Василівна

Історія української літератури 1920 – 1930-х років

Навчально-методичний посібник для студентів 3 курсу денного та заочного відділень факультету філології та журналістики для спеціальності 6.010100

“Педагогіка і методика середньої освіти.

Українська мова і література”

Відповідальний за випуск: Семенко С.В.

Редактор: Білик Г.М.

Комп’ютерний набір: Ленська С.В.