Оцінювання навчальних досягнень студентів

Структура навчальної дисципліни (протягом семестру) складається з двох основних модулів, на які виділяється рівна кількість балів (по 30 балів) і підсумкового контролю (40 балів).

Остаточна оцінка з навчальної дисципліни визначається як підсумкова оцінка результатів засвоєння окремих модулів плюс бали, отримані за підсумковий контроль (накопичувальна система).

Якщо студент вважає суму балів, отриманих за вивчення модулів, достатньою, він може відмовитися від підсумкового контролю. У разі бажання покращити свої результати, підсумковий контроль забезпечить його право вибору. За результатами вивчення окремої дисципліни протягом одного семестру студент набирає від 1 до 100 балів.

Академічні успіхи студента визначаються за допомогою 100-бальної системи оцінювання з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS:

За шкалою навчального закладу	За національною шкалою	За шкалою ECTS
100 – 90	5	А
89 – 82	4	В
81 – 75	4	С
74 – 67	3	D
66 – 60	3	E
59 – 35	2	F
34 – 0	2	X

Курс “Історія української літератури 1920-30-х років” завершується заліком. 60 і більше балів означає “зараховано”, 59 і менше балів – “не зараховано”. Додаткові бали (на розсуд викладача, до 15) можуть бути нараховані окремим студентам за участь у проведенні літературно-мистецького заходу, пов’язаного із вивченням дисципліни.

У кінці семестру визначається загальний рейтинг кожного студента.

Критерії оцінювання знань студентів

Підготовка до практичного заняття передбачає опрацювання основної літератури у визначеному обсязі, вибіркове знайомство з додатковою літературою, оцінюються знання студентів щодо основних питань практичного заняття, повнота їх викладу. До уваги береться активність студентів під час занять, участь у дискусіях, виконання завдань до семінарів, знання віршів напам’ять і якість їх декламування.

Реферат оцінюється щодо повноти розробки проблеми, знань і використання наукових джерел, логічність побудови і викладу, володіння методологією дослідження, новизни чи оригінальності вирішення проблеми, самостійність і творчість при виконанні роботи, стиль викладу, якість і правильність оформлення.

Під час модульного і підсумкового контролю враховуються знання студентів основних питань курсу, ключових теоретичних питань, повнота відповіді, розуміння матеріалу і вміння його відтворити, інтерпретувати, аргументувати ту чи іншу думку, вміння підтвердити теоретичні судження літературними фактами, вміння і навички аналізу творів у літературному контексті.

Рівні навчальних досягнень студентів	Критерії
Високий А (відмінно, зараховано, 90-100 балів)	Студент вільно володіє матеріалом, розуміє перебіг і взаємопов’язаність явищ літературного процесу, володіє навичками цілісно-комплексного аналізу літературного твору, виявляє творчі здібності, самостійно оцінює окремі літературні явища, показує знання різних джерел інформації (науково-критичної, монографічної літератури), творчо використовує дібраний матеріал, наводить приклади, аргументує власні судження з опорою на художні тексти.
Достатній (ВС, добре, зараховано, 75-89 балів)	Студент володіє матеріалом і навичками цілісного аналізу літературного твору, дає визначення літературного явища з посиланням на текст, наводить приклади на підтвердження певних суджень, добирає аргументи на підтвердження власного висловлювання, вміє систематизувати набуті знання, грамотно їх викласти, припускається незначних граматичних помилок.
Середній (DE, задовільно, зараховано, 60-74 бали)	Студент в основному володіє матеріалом, відтворює незначну його частину, дає визначення літературного явища без посилання на текст, імена, приклади; студент володіє окремими навичками аналізу літературного твору (образу, явища тощо), припускається фактичних, логічних чи мовленнєвих помилок
Низький (FХ, незадовільно, не зараховано, 59-1)	Студент відтворює матеріал на елементарному рівні або не відтворює його взагалі; плутає авторів і твори, імена персонажів і сюжетні елементи, припускається грубих помилок у відповіді або не дає її взагалі.