Ліризм та чуття історії у творчості володимира сосюри (1898-1965)

Мета: збагатити наукові уявлення студентів про багатогранність поетичного обдарування В.Сосюри – одного з найвизначніших українських ліриків ХХ ст.

План

1. Патріотична тема у ранній творчості В.Сосюри (поема “Червона зима” (1921), збірка під тією ж назвою 1922 року). Романтика революції, мотиви волі, самовичначення, образ ліричного героя.

2. Сосюра – майстер інтимної лірики (“Так ніхто не кохав”, “Коли потяг у даль загуркоче”, “Білі акації будуть цвісти”, “Васильки”, “Марії”). Глибокий ліризм, щирість почуттів поета.

3. Могутня сила любові до рідної землі, багатство образної мови у вірші “Любіть Україну” (1941). Гостра і несправедлива критика її у повоєнні роки.

4. Провідні мотиви збірок повоєнних літ: творчої праці, закоханості у рідну землю ( зб. “Соловїні далі” (1957)), пейзажна лірика (“Люблю весну”, “Зима”), філософські роздуми про сенс життя, багатство інтимних почуттів (зб. “Осінні мелодії” (1964)).

5. Загальна характеристика поем В.Сосюри. “Заборонений” “Мазепа” (1929-1960) у сучасному літературознавстві та у шкільному вивченні. Проблематика поеми “Розстріляне відродження”.

Література:

1. Підручник. – Т.1. – С.133-143.

2. Сосюра В. Третя Рота. – К.: Рад. письм., 1988.

3. Сосюра В. Мазепа // Київ. – 1988. – № 12.

4. Сосюра В. Вірші, поеми : У 2 т. – К., 2001.

5. Моренець В. Володимир Сосюра: Нарис життя і творчості. – К., 1990.

6. Барабаш Ю. Іван Мазепа – ще одна літературна версія // Київ. – 1988. – № 12.

7. Глоба Л. Поема В.Сосюри “Мазепа”... // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. – 2004. – № 2. – С.22–24.

8. Хоцянівська І. Кохання у затінку смерті в інтимній ліриці В.Сосюри та Є.Плужника // Сучасний погляд на літературу. – К., 2002. – Вип.7. – С.86–97.

9. Тихоша В.І. В.Сосюра “Мазепа”: інтегрований урок... // Вивчаємо українську мову та літ. – 2004. – № 29. – С.11–14.

10. Муравльова О. Доля поета. Матеріали до уроку в 10 кл. // Укр. мова та літ. – 2005. – № 12. – С.11–14.

МЕТОДИЧНИЙ КОМЕНТАР

Надрукував близько 60 поетичних збірок. Про своє життя докладно написав у романі “Третя Рота”. Під час громадянської війни перебував у петлюрівському війську, це тавро усе життя лежало на Сосюрі, даючи привід для його арешту. Поет не був репресований, але кількарічне ув’язнення вистраждала його дружина.

Перша збірка “Поезії” вийшла невеличким тиражем 1921 року, була загублена. А 1922 року вийшла збірка “Червона зима”, що включала й одноіменну поему, що принесла всеукраїнську славу авторові. Далі – десятки поем, серед яких заборонені “Мазепа”, “Каїн”, “Христос”, “Махно”, сотні поезій. Під час війни перебував в евакуації в Уфі, але постійно їздив на фронт. Був удостоєний Сталінської премії за збірку “Щоб сади шуміли” та Державної премії імені Т.Шевченка за збірки “Ластівки на сонці” і “Щастя сім’ї трудової”.

Розвивав романтичну лінію в поезії. “Такий я ніжний, такий тривожний”, – написав про себе молодий Сосюра. Громадянські мотиви тісно переплітаються у нього з інтимними. На історичні події поет дивиться крізь призму особистих переживань. Найвідоміші поезії: “Так ніхто не кохав”, “Коли потяг у даль загуркоче”, “Сині акації будуть цвісти”, “Марія”.

За вірш “Любіть Україну” (1944) мало не заплатив життям: у 1947 році розгорнулася кампанія цькування поета, звинуваченого в націоналізмі.

Поема “Мазепа”, котра так і не була закінчена, хоча Сосюра працював над нею упродовж 40 років, мала на меті реабілітацію легендарного гетьмана.

Композиційно поема ділиться на дві частини: у першій Мазепа змальовується як паж при дворі польського короля, а в другій – зрілий державний діяч. Патріотична тема і мотив безталання (“Ой, біда тій чайці…”).

Зразок аналізу вірша

“Любіть Україну”

Вірш був написаний в роки Великої Вітчизняної війни і звучав як пристрасний патріотичний твір. “Повний щастя перемоги і радості повороту на Україну, я в 1944 році написав вірш “Любіть Україну”, який студенти просили по кілька разів читати їм на літвечорах”, – згадував пізніше автор.

Це своєрідна лірична сповідь поета, в якій асоціативно і метафорично розкривається образ батьківщини. Компонентами збірного образу “вишневої” України є все, що оточує нас від дитинства до смерті: “вона у зірках, і у вербах вона, / І в кожному серця ударі”. Україна – у красі її просторів, у звитяжній праці, у прекрасних людях, у культурі і мові народу.

Сосюра закликає до патріотизму, використовуючи дієслово наказового способу любіть, що повторюється майже у кожній строфі (прийом анафори).

Автор користується засобом градації – інтонаційного й смислового перерахування деталей, що створюють цілісний образ України. Поет послуговується біблійним образом неопалимої купини як символом вічності і незнищенності народу.

Кілька варіантів вірша показують хід думок поета, розкривають творчу лабораторію Сосюри (завдання для студентів – зіставити варіанти вірша, зробити висновки).

Поет використовує звертання:

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,

І сльози, і все до загину…

Дівчино! Як небо її голубе,

Люби її кожну хвилину…

1947 року проти поета розгорнулася широкомасштабна кампанія цькування: чому слід любити лише Україну, а не СРСР? Тому особливо не сприймалася тодішньою критикою ідея вірша:

Всім серцем любіть Україну свою, –

І вічні ми будемо з нею.

Поезія “Любіть Україну” належить до кращих зразків патріотичної лірики. Написана 3-стопним амфібрахієм, пройнята оптимізмом і бадьорістю, ця поезія увійшла до скарбниці вітчизняної літератури.

Практичне заняття № 5

“ПРАЗЬКА ШКОЛА” ЯК ЛІТЕРАТУРНЕ ЯВИЩЕ

Мета: виявити особливості творчості письменників, яких критики відносять до “празької школи”, зясувати їх спільні та відмінні риси.

План

1. Патріотизм, громадянськість, історіософічність лірики Є.Маланюка. Образ України в його творчості.

2. Оригінальність стилю поезії О.Стефановича.

3. Жіночність лірики Н.Лівицької-Холодної.

4. Філософічність, національний пафос віршів О.Ольжича.

5. “Приватні листи світові” (Д.Донцов) О.Теліги. Особливості її творчості.

6. Роман-епопея “Попіл імперій” Ю.Клена: оригінальність побудови, палкий протест проти тоталітаризму.

ЗАВДАННЯ: прочитати і вміти аналізувати твори:

Є.Маланюк – зб. “Стилет і стилос”, “Земля і залізо”, “Земна мадонна”, “Перстень Полікрата”, “Перстень і посох”;

О.Ольжич – зб. “Вежі”, “Рінь”, “Підзамча”;

О.Теліга – зб. “Лірика”;

Ю.Клен – епопея “Попіл імперій”.