33. Обєктивність формування глобальної системи регулювання світогосподарських відносин

Важливим компонентом процесу глобалізації економіки є кардинальна трансформація механізмів економічного регулювання в напрямку становлення глобально інтегрованої регулюючої системи. Вона будується на комплексі факторів: по-перше, це широке і швидке розповсюдження інформаційних технологій і революційний за своїм змістом стрибок у галузі міжнародних комунікацій. Завдяки цьому стає можливим ефективно управляти складними міжнародними комплексами, складові яких розташовані в різних частинах світу.

По-друге, піднесення ролі гуманітарного капіталу, що, у свою чергу, зумовлює інтенсивний розвиток міжнародної взаємодії у сферах освіти, науки, охорони здоров’я людини і довкілля.. Якісне піднесення людського капіталу, створює небувалі можливості для переходу до глобального управління людським розвитком.

По-третє, фактором переходу до глобального управління є необхідність найбільш повного використання переваг вільного руху основних факторів виробництва,.

Тенденції зростаючої транснаціоналізації мікро- та макроекономічного регулювання виявились уже досить давно. Це стало прямим наслідком транснаціоналізації у сфері матеріального виробництва і привело до утворення якісно нової, структури механізму регулювання. Найбільш помітною характеристикою цієї нової структури є швидке становлення нової суперструктури економічного регулювання- мегарівень.

Організаційна структура мегарівня регулювання складається з компонентів: управляючі механізми ТНК, урядові та неурядові організації й інтеграційні угруповання, системи регулюючих норм і правил, якими вони оперують.

Система глобального регулювання є досить диверсифікованою і не може зводитись до одного мегарівня. Тобто глобальне регулювання в сучасних умовах є результатом своєрідної взаємодії національних, міжнаціональних і наднаціональних форм і методів.

34. Сутність г-их процесів у торговельно-фінансові сфері

Глобалізаційні процеси посилили диспропорції національних фінансових ринків, а це також стає чинником виникнення міжнародних фінансових криз. Загалом, наслідком фінансової глобалізації є не тільки вірогідність виникнення фінансових криз, а й збільшення впливу цих криз на інші країни. Особливості міжнародного руху капіталів за умов глобалізації полягають в тому, що на глобальному фінансовому ринку посилюється диверсифікація фінансових інструментів і каналів розподілу інвестицій, при цьому виникають нові схеми інвестування.

Тому одним з наслідків фінансової глобалізації стало зменшення можливостей національної держави контролювати економічні й фінансові операції. Це веде до зниження значення господарських функцій держави та обмеженню загальної здатності держави регулювати економічні процеси.

35. Перспективи розвитку ек відносин з країнами Близького і Середнього Сходу

Доцільно на державному рівні опрацювати Стратегію розвитку відносин України з країнами Близького і Середнього Сходу. Її основним змістом мають стати визначення головних цілей та пріоритетних завдань політики України на Близькому і Середньому Сході, а також основних напрямків та умов реалізації національних інтересів України у зазначеному регіоні.

По-друге, з урахуванням того значення, яке надається Близькому і Середньому Сходу з боку США, ЄС та НАТО, близькосхідний напрям координації дій та співпраці України із США, ЄС та НАТО має розглядатися як перспективний та пріоритетний у реалізації стратегічного курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію.

По-третє, з метою забезпечення сприятливих політичних умов просування національних інтересів України у Близькосхідному регіоні, слід проробити питання щодо оптимального формату візитів Президента України до країн Близького і Середнього Сходу на коротко та середньострокову перспективу та його участі у значних міжнародних форумах і конференціях, присвячених проблемам Близькосхідного регіону.

По-четверте, розробка довгострокових планів економічного та науково-технічного співробітництва України з країнами Близькосхідного регіону. У цьому контексті Україні необхідно працювати над зміною структури експорту і послуг на ринки Близькосхідного регіону, переорієнтовуючись передусім на високотехнологічну продукцію та нарощуючи експорт науково-технічних, інжинірингових, інформаційних, освітніх та інших послуг. Перспективними в цьому плані є продукція космічної, авіаційної галузей, багатьох видів продукції машинобудування, суднобудівної галузі тощо.

По-п'яте, важливого значення має набути вивчення і використання кращого досвіду США, країн Євросоюзу у розвитку їхнього співробітництва з країнами Близького і Середнього Сходу.