- •1.Глобалізація як сучасний економічний феномен
- •2.Відмінність між національними й корпоративними інтересами
- •3. Глобальний ринок капіталів і його сегменти
- •4.Сутність і природа глобалізації
- •5. Концепції розвитку глобальної економіки
- •6. Закономірний характер та специфіка сучасних світових інтеграційних процесів
- •7.Необхідність охорони природи в умовах глобальної економіки
- •7. Необхідність охорони природи в умовах глобальної економіки
- •10. Комплексна криза та екологічні проблеми України
- •11. Економічне співробітництво України та країн Центр. Та Сх. Європи.
- •12.Державно-корпоративна г і проблеми силової г.
- •13. Глобальний Екологічний Фонд і Україна
- •14. Великий Шовковий шлях – початок світової торгівлі
- •15. Г. Геоекологічних процесів та економічна безпека країн
- •16. Характеристика основних постулатів бізнес-етики в умовах глобальної економіки
- •18.Проблеми збереження національної економічної безпеки держав в умовах глобалізації
- •19. Етика поведінки для людства в умовах г-ої взаємозалежності.
- •20. Мо в системі глобальної і європейської безпеки (єс, обсє, нато)
- •23. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків України зі Скандинавськими державами.
- •24. Довгострокова стратегія України у відносинах з Росією
- •25. Характеристика найважливіших елементів програми ринкового господарства в Укаїні на сучасному етапі
- •26. Співробітництво України і Греції.
- •27. Стратегія тнк і мнк на рубежі ххі сторіччя
- •28. Глобальні проблеми і глобалістика
- •29. Організація чорноморського економічного співробітництва
- •29. Основні напрямки чорноморського ек. Співробітництва країн регіону
- •33. Обєктивність формування глобальної системи регулювання світогосподарських відносин
- •34. Сутність г-их процесів у торговельно-фінансові сфері
- •35. Перспективи розвитку ек відносин з країнами Близького і Середнього Сходу
- •36.Вплив глобальної регулюючої системи сот на розвиток світової економіки
- •37. Особливості підвищення ефективності та конкурентоспроможності глобальних компаній.
- •38. Розвиток процесів г та регіоналізації в Азії, Африці та Америці.
- •40. Концепції розвитку глобальної економіки. Макс
- •40. Концепції розвитку глобальної економіки Дороженко
- •42.Новітні концепції зовн економічного процесу України в контексті г
- •43. Глобальнана економіка та «новий регіоналізм».
- •44.Перспективи трансформації Америки. Дороженко
- •44. Перспективи трансформації Америки. Макс
- •45. Глобалызаційні трансформації і стратегії міжнародної економічної інтеграції
- •46.Країни єс в системі глобальної економіки
- •47. Інтеграційне обєднання нафта в умовах глобалізації
- •48. Антикризовий потенціал перехідної економіки України
- •51. Відкритість економіки – важлива передумова подолання світо господарської дисгармонії і визначення економічних стратегій. Добинда
- •52. Особливості реструктуризації економіки Франції
- •53. Трансформаційні процеси в країнах Африки
- •54.Механізм соц. Регулювання в умовах г-ої економіки
- •55. Особливості розвитку партнерських зв’язків України з єс
- •56. Пошук шляхів забезпечення макроекономічної стабільності в контексті фінансової …ованості
- •57. Своєрідність укр.-німецьких ділових зв’язків
- •58. Сот та нові правила світової торгівлі
- •63. Безальтернативність процесу Глобалізації.
- •66. Україна і Ізраїль.
33. Обєктивність формування глобальної системи регулювання світогосподарських відносин
Важливим компонентом процесу глобалізації економіки є кардинальна трансформація механізмів економічного регулювання в напрямку становлення глобально інтегрованої регулюючої системи. Вона будується на комплексі факторів: по-перше, це широке і швидке розповсюдження інформаційних технологій і революційний за своїм змістом стрибок у галузі міжнародних комунікацій. Завдяки цьому стає можливим ефективно управляти складними міжнародними комплексами, складові яких розташовані в різних частинах світу.
По-друге, піднесення ролі гуманітарного капіталу, що, у свою чергу, зумовлює інтенсивний розвиток міжнародної взаємодії у сферах освіти, науки, охорони здоров’я людини і довкілля.. Якісне піднесення людського капіталу, створює небувалі можливості для переходу до глобального управління людським розвитком.
По-третє, фактором переходу до глобального управління є необхідність найбільш повного використання переваг вільного руху основних факторів виробництва,.
Тенденції зростаючої транснаціоналізації мікро- та макроекономічного регулювання виявились уже досить давно. Це стало прямим наслідком транснаціоналізації у сфері матеріального виробництва і привело до утворення якісно нової, структури механізму регулювання. Найбільш помітною характеристикою цієї нової структури є швидке становлення нової суперструктури економічного регулювання- мегарівень.
Організаційна структура мегарівня регулювання складається з компонентів: управляючі механізми ТНК, урядові та неурядові організації й інтеграційні угруповання, системи регулюючих норм і правил, якими вони оперують.
Система глобального регулювання є досить диверсифікованою і не може зводитись до одного мегарівня. Тобто глобальне регулювання в сучасних умовах є результатом своєрідної взаємодії національних, міжнаціональних і наднаціональних форм і методів.
34. Сутність г-их процесів у торговельно-фінансові сфері
Глобалізаційні процеси посилили диспропорції національних фінансових ринків, а це також стає чинником виникнення міжнародних фінансових криз. Загалом, наслідком фінансової глобалізації є не тільки вірогідність виникнення фінансових криз, а й збільшення впливу цих криз на інші країни. Особливості міжнародного руху капіталів за умов глобалізації полягають в тому, що на глобальному фінансовому ринку посилюється диверсифікація фінансових інструментів і каналів розподілу інвестицій, при цьому виникають нові схеми інвестування.
Тому одним з наслідків фінансової глобалізації стало зменшення можливостей національної держави контролювати економічні й фінансові операції. Це веде до зниження значення господарських функцій держави та обмеженню загальної здатності держави регулювати економічні процеси.
35. Перспективи розвитку ек відносин з країнами Близького і Середнього Сходу
Доцільно на державному рівні опрацювати Стратегію розвитку відносин України з країнами Близького і Середнього Сходу. Її основним змістом мають стати визначення головних цілей та пріоритетних завдань політики України на Близькому і Середньому Сході, а також основних напрямків та умов реалізації національних інтересів України у зазначеному регіоні.
По-друге, з урахуванням того значення, яке надається Близькому і Середньому Сходу з боку США, ЄС та НАТО, близькосхідний напрям координації дій та співпраці України із США, ЄС та НАТО має розглядатися як перспективний та пріоритетний у реалізації стратегічного курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію.
По-третє, з метою забезпечення сприятливих політичних умов просування національних інтересів України у Близькосхідному регіоні, слід проробити питання щодо оптимального формату візитів Президента України до країн Близького і Середнього Сходу на коротко та середньострокову перспективу та його участі у значних міжнародних форумах і конференціях, присвячених проблемам Близькосхідного регіону.
По-четверте, розробка довгострокових планів економічного та науково-технічного співробітництва України з країнами Близькосхідного регіону. У цьому контексті Україні необхідно працювати над зміною структури експорту і послуг на ринки Близькосхідного регіону, переорієнтовуючись передусім на високотехнологічну продукцію та нарощуючи експорт науково-технічних, інжинірингових, інформаційних, освітніх та інших послуг. Перспективними в цьому плані є продукція космічної, авіаційної галузей, багатьох видів продукції машинобудування, суднобудівної галузі тощо.
По-п'яте, важливого значення має набути вивчення і використання кращого досвіду США, країн Євросоюзу у розвитку їхнього співробітництва з країнами Близького і Середнього Сходу.