- •1.Глобалізація як сучасний економічний феномен
- •2.Відмінність між національними й корпоративними інтересами
- •3. Глобальний ринок капіталів і його сегменти
- •4.Сутність і природа глобалізації
- •5. Концепції розвитку глобальної економіки
- •6. Закономірний характер та специфіка сучасних світових інтеграційних процесів
- •7.Необхідність охорони природи в умовах глобальної економіки
- •7. Необхідність охорони природи в умовах глобальної економіки
- •10. Комплексна криза та екологічні проблеми України
- •11. Економічне співробітництво України та країн Центр. Та Сх. Європи.
- •12.Державно-корпоративна г і проблеми силової г.
- •13. Глобальний Екологічний Фонд і Україна
- •14. Великий Шовковий шлях – початок світової торгівлі
- •15. Г. Геоекологічних процесів та економічна безпека країн
- •16. Характеристика основних постулатів бізнес-етики в умовах глобальної економіки
- •18.Проблеми збереження національної економічної безпеки держав в умовах глобалізації
- •19. Етика поведінки для людства в умовах г-ої взаємозалежності.
- •20. Мо в системі глобальної і європейської безпеки (єс, обсє, нато)
- •23. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків України зі Скандинавськими державами.
- •24. Довгострокова стратегія України у відносинах з Росією
- •25. Характеристика найважливіших елементів програми ринкового господарства в Укаїні на сучасному етапі
- •26. Співробітництво України і Греції.
- •27. Стратегія тнк і мнк на рубежі ххі сторіччя
- •28. Глобальні проблеми і глобалістика
- •29. Організація чорноморського економічного співробітництва
- •29. Основні напрямки чорноморського ек. Співробітництва країн регіону
- •33. Обєктивність формування глобальної системи регулювання світогосподарських відносин
- •34. Сутність г-их процесів у торговельно-фінансові сфері
- •35. Перспективи розвитку ек відносин з країнами Близького і Середнього Сходу
- •36.Вплив глобальної регулюючої системи сот на розвиток світової економіки
- •37. Особливості підвищення ефективності та конкурентоспроможності глобальних компаній.
- •38. Розвиток процесів г та регіоналізації в Азії, Африці та Америці.
- •40. Концепції розвитку глобальної економіки. Макс
- •40. Концепції розвитку глобальної економіки Дороженко
- •42.Новітні концепції зовн економічного процесу України в контексті г
- •43. Глобальнана економіка та «новий регіоналізм».
- •44.Перспективи трансформації Америки. Дороженко
- •44. Перспективи трансформації Америки. Макс
- •45. Глобалызаційні трансформації і стратегії міжнародної економічної інтеграції
- •46.Країни єс в системі глобальної економіки
- •47. Інтеграційне обєднання нафта в умовах глобалізації
- •48. Антикризовий потенціал перехідної економіки України
- •51. Відкритість економіки – важлива передумова подолання світо господарської дисгармонії і визначення економічних стратегій. Добинда
- •52. Особливості реструктуризації економіки Франції
- •53. Трансформаційні процеси в країнах Африки
- •54.Механізм соц. Регулювання в умовах г-ої економіки
- •55. Особливості розвитку партнерських зв’язків України з єс
- •56. Пошук шляхів забезпечення макроекономічної стабільності в контексті фінансової …ованості
- •57. Своєрідність укр.-німецьких ділових зв’язків
- •58. Сот та нові правила світової торгівлі
- •63. Безальтернативність процесу Глобалізації.
- •66. Україна і Ізраїль.
54.Механізм соц. Регулювання в умовах г-ої економіки
Вигоди глобалізації розподіляються в світі дуже нерівномірно. На тлі безпрецедентного багатства - гнітюча бідність і нерівність між країнами та всередині країн.
Питання національної і наддержавної соціальної політики в процесі глобалізації ще потребують свого вивчення.
Формування соціальної політики, зокрема, в країнах колишнього Радянського Союзу, відбувається як з урахуванням укладених ними конвенцій Міжнародної організації праці, так і вимог, що виставляються світовими організаціями при наданні фінансової допомоги.
В боротьбі за визначення майбутніх напрямів економічного та соціального розвитку пострадянських країн беруть участь Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий Банк (СБ), Європейський Союз (ЄС), Міжнародна організація праці (МОП). Згоди в дискусіях на тему соціального добробуту на світовому, регіональному і національному рівнях ще не досягнуто.
Визначаючи переваги позиції соціальних реформаторів світу над позиціями економістів, що пропонують невтручання. Один підхід стверджує про потебу запровадження стратегії протекціонізму для захисту національних інтересів ,необхідно відійти від ідеології глобальної економічної інтеграції, зростання обсягів вільної торгівлі й експорту і переходу до більш націоналістичної організації, прагнення розвивати національне виробництво перш за все для внутрішніх ринків і повернення до міжнародної торгівлі лише в тих випадках, коли вона обіцяє набагато більше вигоди. Безсумнівно, функцією МВФ є постійне нагадування урядові про те, що перехід до капіталізму передбачає зменшення потреби кредитування в державному секторі і що, коли збільшити доходи важко, природно зменшити видатки на соціальний захист. Урядам держав, котрі не змогли компенсувати соціальні витрати від реформ, пропонується новий механізм управління та стримування незадоволення населення, яке ставить під загрозу або навіть зводить нанівець увесь процес переходу до ринку: замість того, щоб зосереджувати свої зусилля на організованих зацікавлених групах - таких як профспілки - урядам держав слід сконцентрувати увагу на незаможних групах, які рідко одержували або й взагалі не одержували пільг від держави.
Боротьба проти організованої робочої сили, проти європейських корпоративних структур соціального забезпечення і за інтереси самих бідняків є панівною політичною стратегією у Світовому банку. Частиною цієї стратегії, вважає він, є новий союз, який Світовий банк створює з неурядовими організаціями з метою нейтралізації спроб Міжнародної організації праці (МОП) та ЄС зберегти основи державних, пов'язаних із зарплатнею, систем соціального забезпечення. Україна як член Ради Європи розглядає питання ратифікації Європейської Соціальної Хартії та Конвенції МОП про мінімальні норми соціального забезпечення.. Мінімальні вимоги Хартії зобов'язують нову країну-члена мати налагоджену систему соціальної безпеки та соціальної допомоги.
Зокрема, частиною І Європейської Cоціальної Хартії уряди країн, які підписали Хартію, зобов'язані забезпечити всім працівникам справедливу винагороду, яка забезпечує достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей.
За умов лобіювання керівництвом розвинених країн інтересів своїх товаровиробників, що широко практикується останнім часом, ключова роль держави має полягати в стимулюванні використання переваг глобалізації з однієї сторони і в протидії її негативному впливові - з іншої. Така політика має сприяти посиленню конкурентних переваг національної економіки та ефективності соціальної політики. Вона має стати невід'ємною складовою системи забезпечення національної безпеки держави.