- •1.Глобалізація як сучасний економічний феномен
- •2.Відмінність між національними й корпоративними інтересами
- •3. Глобальний ринок капіталів і його сегменти
- •4.Сутність і природа глобалізації
- •5. Концепції розвитку глобальної економіки
- •6. Закономірний характер та специфіка сучасних світових інтеграційних процесів
- •7.Необхідність охорони природи в умовах глобальної економіки
- •7. Необхідність охорони природи в умовах глобальної економіки
- •10. Комплексна криза та екологічні проблеми України
- •11. Економічне співробітництво України та країн Центр. Та Сх. Європи.
- •12.Державно-корпоративна г і проблеми силової г.
- •13. Глобальний Екологічний Фонд і Україна
- •14. Великий Шовковий шлях – початок світової торгівлі
- •15. Г. Геоекологічних процесів та економічна безпека країн
- •16. Характеристика основних постулатів бізнес-етики в умовах глобальної економіки
- •18.Проблеми збереження національної економічної безпеки держав в умовах глобалізації
- •19. Етика поведінки для людства в умовах г-ої взаємозалежності.
- •20. Мо в системі глобальної і європейської безпеки (єс, обсє, нато)
- •23. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків України зі Скандинавськими державами.
- •24. Довгострокова стратегія України у відносинах з Росією
- •25. Характеристика найважливіших елементів програми ринкового господарства в Укаїні на сучасному етапі
- •26. Співробітництво України і Греції.
- •27. Стратегія тнк і мнк на рубежі ххі сторіччя
- •28. Глобальні проблеми і глобалістика
- •29. Організація чорноморського економічного співробітництва
- •29. Основні напрямки чорноморського ек. Співробітництва країн регіону
- •33. Обєктивність формування глобальної системи регулювання світогосподарських відносин
- •34. Сутність г-их процесів у торговельно-фінансові сфері
- •35. Перспективи розвитку ек відносин з країнами Близького і Середнього Сходу
- •36.Вплив глобальної регулюючої системи сот на розвиток світової економіки
- •37. Особливості підвищення ефективності та конкурентоспроможності глобальних компаній.
- •38. Розвиток процесів г та регіоналізації в Азії, Африці та Америці.
- •40. Концепції розвитку глобальної економіки. Макс
- •40. Концепції розвитку глобальної економіки Дороженко
- •42.Новітні концепції зовн економічного процесу України в контексті г
- •43. Глобальнана економіка та «новий регіоналізм».
- •44.Перспективи трансформації Америки. Дороженко
- •44. Перспективи трансформації Америки. Макс
- •45. Глобалызаційні трансформації і стратегії міжнародної економічної інтеграції
- •46.Країни єс в системі глобальної економіки
- •47. Інтеграційне обєднання нафта в умовах глобалізації
- •48. Антикризовий потенціал перехідної економіки України
- •51. Відкритість економіки – важлива передумова подолання світо господарської дисгармонії і визначення економічних стратегій. Добинда
- •52. Особливості реструктуризації економіки Франції
- •53. Трансформаційні процеси в країнах Африки
- •54.Механізм соц. Регулювання в умовах г-ої економіки
- •55. Особливості розвитку партнерських зв’язків України з єс
- •56. Пошук шляхів забезпечення макроекономічної стабільності в контексті фінансової …ованості
- •57. Своєрідність укр.-німецьких ділових зв’язків
- •58. Сот та нові правила світової торгівлі
- •63. Безальтернативність процесу Глобалізації.
- •66. Україна і Ізраїль.
51. Відкритість економіки – важлива передумова подолання світо господарської дисгармонії і визначення економічних стратегій. Добинда
Поняття «відкрита економіка» протиставлялося замкненій (автаркічній) економіці. Це поняття пройшло певний шлях розвитку по мірі поглиблення інтернаціоналізації господарчого життя. В перші післявоєнні два десятиліття під відкритістю розуміли певне значення (як правило, більше 10%) експортної та імпортної квоти (в % від ВВП). Хоча суворої закономірності немає, но все ж таки, якщо інші умови є рівними, чим країна менша, тим в неї більша відкритість господарства. Це пояснюється як незначною в порівнянні з великими за чисельністю населення та площею країнами диверсифікацією галузевої структури їхнього господарства, так і вузькістю національного ринку збуту (при однаковому рівні платоспроможності населення порівнюваних країн). При порівняно однаковому рівні розвитку виробничих сил відкритість економіки країни тим більша, чим менший економічний потенціал країни, приміром, сумарний ВВП. Серед факторів відкритості економіки важливу роль відграє диверсифікованість галузевої структури господарства. Значна питома вага базових галузей призводить до меншої залученості такого господарства у міжнародний розподіл праці, якщо ж провідними галузями є, наприклад, машинобудування та хімічна промисловість, залученість до МРП зростає. Необхідно відзначити, що поняття відкритості поширюється не тільки на зовнішню торгівлю. Всього виділяють 3 ключових канали, що пов'язують національні економічні системи зі світовим господарством: зовнішня торгівля, рух капіталу та взаємообмін національних валют. Для визначення відкритості через канал “рух капіталу” запроваджено показник “фінансової відкритості” економіки – це відношення припливу (імпорту) та відпливу (ексопрту) капіталу до ВВП. Соколов та Шишков запропонували показнк, що дає повне уявлення про міру відкритості національної економіки. Такий показник повинен охоплювати всі види зовнішньоекономічних зв'язків. Для цього треба визначити універсальний чисельник дробу: на їхню думку, таку роль може відігравати загальний обсяг надходжень або платежів країни. Будь-який економічний контакт країни з зовнішнім світом опосередковується переміщенням грошей через кордон. Для розрахунку сумарного обігу зовнішньоекономічних операцій пропонується використовувати всі статті базисного платіжного балансу, сумуючи вартість імпорту товарів та послуг, а також довгострокові зарубіжні інвестиції. Можна, навпаки, взяти сумарний приплив фінансових коштів до країни за аналогічними статтями,а можна використовувати і сумарний обіг,тобто суму платежів та надходжень,поділену навпіл. У економічно розвинених країн частка обігу товарів становить 60-68%,частка обігу послуг 6-12%, довгострокові інвестиції 15-30%.Іншим важливим напрямом виміру відкритості економіки є коефіціент еластичності зовнішньоторгівельного обігу відносно ВВП. Коефіціент еластичності дає оцінку тенденцій росту відкритості. При цьому, оскільки показник росту зовнішньоторгівельного обігу не відображає різноспрямованих зсувів у експорті та імпорті, окремо досліджуються коефіцієнти для експорту та імпорту. Якщо протягом тривалого часу значний експорт не доповнюється відповідним великим імпортом, що впливає на структуру господарства та економічне зрсотання країни, то це є проявом скоріше автаркічної тенденції. Значне переважання імпорту над експортом протягом тривалого часу також не завжди свідчить про відкритий характер економіки, так як це може бути досягнено завдяки кредитам, субвенціям, переведенню прибутку з-за кордону тощо. За динамічного підходу величина коефіцієнту еластичності експорту/імпорту більше 1 свідчить про збільшення відкритості економіки, менше 1 – про збереження відкритості у незмінному стані. Даний показник слід розглядати у сукупності з абсолютним рівнем зовнішньоторгівельного обігу, приміром, на душу населення