44.Перспективи трансформації Америки. Дороженко

Великі «глобальні» країни, такі як США, Японія, Китай, Індія, Росія, Європейський Союз несуть особливу відповідальність за розробку нових і менш жорстких правил «глобальної гри». Вони повинні відмовитись від політики глобального тиску сильних країн на менш розвинені країни та країни перехідного періоду. Цього об'єктивно вимагають і їхні власні інтереси і весь хід сві­тового розвитку.

На сьогоднішній день особливо гостро проявляють себе нові закономірності, які діють синхронно і однонаправлено. Це, по-перше, колосальне зростання масштабів глобалізації, по-друге, стрімке прискорення процесів глобалізації, по-третє, посилення і поглиблення глобальної інтеграції. Відмінити, відкласти, загаль­мувати глобалізацію нікому не вдасться. Неможливо сховатись від глобалізації або спрямувати її лише в своїх егоїстичних інтересах, як того хочуть деякі великі країни.

Важливою сучасною прикметною рисою економіки США та інших економічно розвинених країн Заходу є систематична еволюційна трансформація під тиском нових і високих технологій. Цю трансформацію не слід змішувати з поняттям системної трансформації, або трансформації неринкової економіки до ринкової системи, що є характерною для нових незалежних країн Центральної і Східної Європи. Історичний досвід Америки свідчить, що колишня колонія і нація фермерів змогла досягти космічних висот завдяки впровадженню машин та нової технології під час "промислової революції". Наступні революційні технологічні перетворення сталися вже в XX сторіччі - комплексна механізація, автоматизація, кібернетизація, інформати-зація, елекронізація, і, нарешті, перехід до технотронно-інформаційної ери.

Велику трансформацію економічної і промислової політики США можна побачити, оцінюючи еволюцію цієї країни щодо політики у міжнародній торгівлі та за рівнем її інтеграції у світову економіку. Аж до кінця Другої світової війни США вели жорстку протекціоністську політику. Протекціонізм став однією з причин Великої економічної депресії в США 30-х років. Тому після війни США перейшли до стратегії вільної торгівлі, або стратегії відкритої економіки. Ця стратегія дала свої позитивні результати, але вже починаючи з 70-80-х років багато галузей промисловості США почали відчувати реальні загрози з боку потужних іноземних конкурентів. Почав зростати дефіцит торговельного балансу. Виникла загроза економічній безпеці країни, міжнародній конкурентоспроможності, почалось падіння питомої ваги США в загальному обсязі світової економіки. Міжнародна економічна безпека стала найважливішим пріоритетом національної і міжнародної стратегії США.

Розглянута на прикладі США економічна еволюційна трансформація є характерною і для інших країн світу, незважаючи на специфіку кожної країни. Тобто економічна трансформація має глобальний характер.

44. Перспективи трансформації Америки. Макс

Трансформаційні процеси у світовому еко номічному просторі перейшли в якісно новий вимір: із стану коливного спокою, врівноваже ності до нового витка спіралі з коливними різ ко амплітудними рухами та синтетично-синергічним середовищем [4, с. 8]. На думку К. Ру дого, специфіка фінансових криз ХХІ століття здебільшого пояснюватиметься позицією США як одного зі світових лідерів. Серед фун даментальних зрушень на світогосподарській арені відомий дослідник Е. Кочетов вирізняє новітню структуру суспільного розподілу пра ці з виникненням його нових форм, що відріз няються за змістом від міжнародного, міждер жавного розподілу праці, формування нових суб'єктів світогосподарського діалогу, які реа лізують власні інтереси не в економічних, а на міжнародних межах [5, с. 114]. Ці процеси та інші зміни висувають на передній план проб лему перегляду системи поглядів на мапу сві ту — від її політичної домінанти до власне гео-економічної, що принципово стане основою для усвідомлення фундаментальної бази, яка з метою реалізації стратегічного оперування на світовій арені актуалізуватиме нанесення еко номічних кордонів на світовій політичній кар ті. Американські науковці М. Столь і Г. Тарч, зокрема, ще в 1982 р. у дослідженні «Глобаль на політична економія 1980-х років», яке було теоретичним обґрунтуванням необхідності пе реходу до формування і реалізації нової гло бальної концепції для збереження за Сполуче ними Штатами Америки позицій світового лі дера, зазначали: «Попри зменшення значення США у світовій економіці через припинення існування економічного порядку, зафіксовано го Бреттон-Вудською системою, проте, з ура хуванням тісної взаємопов'язаності політики та економіки, а отже, взаємовпливовості зов нішньої та внутрішньої політик держав та ін ших неурядових гравців у вигляді корпорацій, банків, міжнародних інституцій, США в змозі впливати на вирішальні економічні процеси за допомогою гегемоністської політики з боку найвпливовіших ТНК». Отже, можна стверджувати, що об'єктивність процесу глобалізації не залишає сумнівів не лише з причини від дзеркалення об'єктивних можливостей і пот реб більш високої, інтенсивної стадії розвитку міжнародного розподілу праці, а й з погляду концентрації і вираження її системних харак теристик — зовнішньої експансії і потреб роз ширення через залучення до своєї орбіти і пог линання інших господарських систем, освоєн ня нових територій і ресурсів, адже лише в ца рині міжнародних відносин найширше роз криваються потенційні можливості і функції самого капіталу.