- •Поняття міжнародного публічного права
- •Предмет міжнародно-правового регулювання
- •Об’єкт міжнародних правовідносин
- •Теорії співвіднош міжнар і внутрішньодержавного права
- •Джерела міжнародного права
- •Ієрархія джерел міжнародного права
- •Система галузей, інститутів та норм мп
- •11 Основні принципи мп
- •12. Кодифікація міжнародно-правових норм
- •13. Поняття суб’єкта мп
- •14. Види міжнар правосуб’єктності і класифікація суб’єктів мп
- •15. Міжнародна правосуб’єктність держави
- •17. Правонаступництво у мп
- •21. Міжнародна провосубєктність фізичної особи
- •22. Міжнар-правовий статус міжнар неурядових організацій та невизнаних держав
- •23.Поняття, джерела і система дипломат і консульського права
- •24. Органи зовнішніх зносин: поняття і класифікація
- •25.Міжнар–правове ругулювання організації і діяльності постійних дипломат представництв.
- •31.Дипломат право міжнар організацій.
- •33 Поняття та джерела права міжнар договорів
- •38. Застереження і поправки до мд.
- •39.Дія договорів.
- •41. Тлумачення міжнар договорів.
- •47. Поняття і види правового режиму іноземних громадян.
- •52. Юр підстави зміни державної території
- •55. Поняття і й основні риси міжн повітряного права.
- •57. Поняття та джерела міжнародного космічного права.
- •81.Поняття та основні принципи функціонування єс
- •86.Інституційна система єс
- •88.Порядок формування функції та повноваження Європейської Ради.
- •89.Порядок формування і повноваження Ради єс.
- •90. Порядок формування і повноваження Європейської Комісії.
- •91. Функції і повноваження Європейського Парламенту.
- •92.Склад, організація, та порядок діяльності Суду єс.
- •93.Повноваження Суду і інстанції.
- •96.Принципи права єс.
- •99. Міжнародні договори в системі права єс.
- •102. Поняття митного права єс та його джерела.
- •Порядок проведення митних операцій та митний контроль.
- •107. Бюджетний процес та контроль в єс
- •110. Гармонізація податкового законодавства країн-членів єс.
- •117.Шенгенські угоди,їх характеристика. Візовий режим відповідно до шенгенських угод.
- •118. Правова та інституційна основи співробітництва Укр та єс
- •120 Перспективи отримання Укр асоційованого членства в єс.
86.Інституційна система єс
Основні органи — т.зв. базові інституції, учасниці законодавчого процесу:Європейська Рада, Рада ЄС, Європ Парламент, Європейська Комісія, Суд Європейських Співтовариств (включно з Судом першої інстанції та спеціалізованими палатами), Рахункова палата, Європейський омбудсмен та Європейський інспектор із захисту даних; (Кожна інституція є спільною для обох Співтовариств, але додатково виконує ще функції в рамках ЄС — II і III «ЄС» (ст. 1/3, 3/1, 5 ДЄС). Фінансові органи: органи валютного союзу (Європе центральний банк, Європ система центральних банків) та Європейський інвестиційний банк;Консультативними органами,(дорадчі утворення, що консультують Раду і Комісію в певних галузях інтеграції), є Соціально-економічний комітет, Комітет регіонів, Науковий та технічний комітети (ст. 185 ДЄвратом), Політичний комітет (ст. 18/5 ДЄС), Координаційний комітет (32/1 ДЄС), слідча комісія ЄП асі Нос (ст. 193 ДЄСп), а також консультативні органи при основних органах: при Раді — Комітет постійних представників СОКЕРЕК (ст. 207/1 ДЄСп) та особливий комітет (ст. 133/3 та 300/1 ДЄСп), при Комісії — комітет з питань транспорту (ст. 79 ДЄСп) та Комітет Європейського соціального фонду (ст. 147 ДЄСп). А також численні дорадчі органи при Раді (групи урядових експертів, комітети співпраці), при Комісії (групи експертів ай Нос (неурядові) чи постійні консультаційні комітети) та при ЄП (постійні комітети, тимчасові спеціальні комітети), а також органи, що впливають на нормотворчий процес — нормотворчі та регламентні комітети. Міжвідомчі органи: Відомство з питань офіційних публікацій ЄС та Відомство ЄСп для відбору персоналу; Децентралізовані органи — так звані агенції з правосуб'єктністю (натепер 16 для ЄСп, 2 для II і 2 для III «стовпів» ЄС); Органи II і III «стовпів» — органи, передбачені ДЄС і інші агенції.
87.Принципи побудови та діяльності органів ЄС.
Інституційна система ЄС володіє специфічними, властивими тільки цьому об’єднанню рисами (принципами):
1.суміщення функцій: органи ЄС наділені функціями різного характеру, які не можуть бути чітко пристосовані до традиційного розмежування між законодавчими, судовими та наглядовими органами; (На відміну від класичної теорії поділу влад Монтеск'є, не існує повного кореспондування кожному органові ЄС котроїсь однієї гілки державної влади — ані законодавчої, ані виконавчої — лише судова, що належить виключно СЄСп.) 2.принцип розподілу влади проявляється в наступному: здійснюючи свою владу, законодавчі, виконавчі та судові органи мають бути повністю незалежними один від одного. Інституції Союзу є незалежними один від одного, хоча, як і було зазначено вище виконують змішані функції; 3.поліцентричність структури. Незважаючи на те, що центр ваги інституцій Союзу знаходиться в Брюсселі, його структура поширюється принаймні на три міста: Брюссель, Люксембург та Страсбург. Це може спричиняти деякі перешкоди в управлінні, але надає іншим важливим європейським центрам можливість робити свій внесок у розбудову Європи. Поліцентрична структура була затверджена спеціальним протоколом до Амстердамського договору; 4.збалансований розподіл суверенних прав та повноважень, пропорційність та субсідіарність; 5.принцип колегіальності при прийняті рішень; 6.розширення відкритості та прозорості в діяльності інститутів Союзу 7.збільшення ролі та значення представницьких органів, а також судової влади.