117.Шенгенські угоди,їх характеристика. Візовий режим відповідно до шенгенських угод.

Шенгенська угода – угода про скасування паспортного та митного контролю на кордонах ряду держав Європейського союзу, спочатку підписана 14 червня 1985р. п’ятьма європейськими державами (Бельгією, Нідерландами, Люксембургом, Францією і Німеччиною). Воно вступило в дію 26 березня 1995р. і припинило існування 1 травня 1999р, будучи заміщено Шенгенським законодавством ЄС. Шенгенська зона включає в себе двадцять п’ять європейських держав, які схвалили однойменне угоду, підписану в місті Шенген (Люксембург) в 1985р. Шенгенська зона де-факто включає три європейські мікро-держави: Монако, Сан-Марино і Ватикан. Всі країни ЄС, окрім Великобританії та Ірландії, зобов’язалися увійти до Шенгенської зони, і всі, крім Румунії, Болгарії та Кіпру, вже зробили це. На даний момент зона охоплює площу в 4312099 км², на якій проживають понад 400 млн. осіб. Шенгенська зона почала своє існування 26 березня 1995 року, коли Шенгенська угода набула чинності в шести країнах: Бельгія, Франція, Німеччина, Люксембург, Нідерланди, Португалія та Іспанія. У 1997 році приєдналися Італія і Австрія. Після приєднання Греції в 2000 годy, вступили країни Скандинавського паспортного союзу (Данія, Фінляндія, Швеція) та країни, що не входили до Європейського союзу – Ісландія і Норвегія – у 2001. У 2007 увійшли 9 країн – Чехія, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина та Словенія (всі вони увійшли до ЄС трьома роками раніше). Швейцарія є останньою увійшла країною (увійшла 12 грудня 2008) і третьою державою в зоні, що не входять в ЄС. Останньою на сьогоднішній день країною, що приєдналася до шенгенської угоди, є Швейцарія – увійшла в союз 12 грудня 2008р. Не є членами Євросоюзу, хоча і входять до Шенгенської зони Норвегія, Ісландія та Швейцарія. Шенгенська вiза видається для короткотермiнового перебування (не бiльше 3-х мiсяцiв) i дає право iноземцям пересуватися по територiї усiх країн шенгенської зони за умови, що вони вiдповiдають єдиним вимогам до в'їзду. Для того, щоб претендувати на отримання вiзи потрiбно, щоб строк дiї закордонного паспорта був тривалiшим, анiж строк дiї вiзи (як правило – на 3 мiсяцi). Вся документацiя подається в оригiналах. Шенгенськi вiзи бувають як одноразовi, так i багаторазовi. Всi вiзи є Індивідуальними.

118. Правова та інституційна основи співробітництва Укр та єс

Законодавчою основою відносин України і ЄС є: «Угода про партнерство і співробітництво (УПС), підписана в 1994 р., набула чинності в березні 1998 р. Вона стала першим етапом на шляху до повної інтеграції в систему відносин, що склалися на теренах Західної та Центральної Європи. Серед загальних принципів двостороннього співробітництва, визначених УПС, слід виділити такі, як: повага до принципів демократії та прав людини (ст.2), принцип ринкової економіки, можливість створення зони вільної торгівлі (ст.4) та ін. Наша держава стала першою країною, яка спільно зі своїми європейськими партнерами успішно здійснила моніторинг виконання Угоди і працює сьогодні над реалізацією нового формату відносин з ЄС, який упритул наблизився до кордонів України;

• спільна стратегія ЄС щодо України, котра була ухвалена в грудні 1999р.в Хельсінкі Європейською Радою як розуміння того, що існує потреба у більш тісних зв'язках між ЄС та конкретними країнами-партнерами;

• ряд окремих угод у галузі торгівлі, науки, технологій, ядерної енергетики;

• План дій ЄС-Україна в рамках європейської політики добросусідства,офіційно схвалений 21 лютого 2005 р. на засіданні Ради з питань співпраці між Україною та ЄС.

-5 березня 2007р Україна та ЄС розпочали переговорний процес щодо укладення нової угоди, яка після Дванадцятого саміту Україна – ЄС носить назву “Угода про асоціацію” між Україною та ЄС. На період до укладення Угоди про асоціацію щороку автоматично продовжується чинність УПС. Інститути співробітництва:- Саміт Україна-ЄС за участю Президента України та делегації ЄС у складі: глави держави або глави уряду країни, що головує в ЄС, Голови Європейської Комісії (ЄК), та Високого Представника ЄС з питань спільної зовнішньої і безпекової політики. - Рада з питань співробітництва за участю Прем’єр-міністра України та делегації ЄС у складі: міністра закордонних справ країни, що головує в ЄС,члена ЄК з питань зовнішніх зносин, та Високого Представника ЄС з питань спільної зовнішньої і безпекової політики.- Комітет та галузеві підкомітети з питань співробітництва;- Комітет парламентського співробітництва. Також здійснюються регулярні консультації Україна-Трійка ЄС та постійні експертні консультації.

119 Гармонізація законодавства України до права ЄС.Початковим етапом гармонізації зако-ва України з ЄП є уніфікація термінології. Вважаємо, що процес гармонізації зако-ва слід починати з юридичної термінології. Чіткий понятійно-категоріальний апарат дуже важливий, якщо законодавець ставить за мету уніфікацію, гармонізацію або зближення законодавства, його відповідність європ стандартам та традиціям.У зв’язку з тим, що за докум ЄС, адаптація зако-ва має проводитися не у всіх галузях права, а лише у пріоритетних, існує декілька концептуальних підходів щодо об’єму гармонізації:1. Концепція «мінімальної адаптації» обмежується діяльністю у галузях, що регулюють економічне співробітництво України та ЄС у різних сферах та впливають на торгівельні і ділові стосунки між країнами партнерами. 2.Концепція «помірної адаптації» виходить з необхідності створення зони вільної торгівлі з ЄС та розповсюдження деяких інших переваг внутрішнього ринку ЄС.Основою цієї концепції є бачення Європейською комісією перспектив відносин із сусідами.3.Концепція «максимальної адаптації» вбачає необхідність гармонізації зако-ва у зв’язку із перспективою членства в ЄС. Організаційно процес адаптації вбачається провести у три етапи. На першому етапі перевага повинна надаватися сприянню досягненню стабільності у суспільстві, наближення до верховенства права та європейських стандартів прав людини, приведенню зако-ва України у відповідність до вимог УПС та інших договорів з ЄС. На другому етапі планується провести підготовку до створення вільної зони торгівлі з ЄС та до асоційованого членства в ЄС.Третій етап вбачає розширену гармонізацію за умови асоційованого членства в ЄС.ЗУ«Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до зако-ва ЄС»,визначається інституціональний механізм виконання Програми. Згідно з ним,ВРУ забезпечує виконання Програми з питань,віднесених до її компетенції, розглядає законопроекти, основані на Програмі, визначає цілі та завдання другого та наступних етапів виконання Програми.КМУ затверджує після погодження з комітетом ВРУ з питань Євроінтеграції щорічний план заходів з виконання Програми, передбачає у Держбюджеті витрати на фінансування Програми. Створена Міжвідомча Координаційна рада для забезпечення координації та взаємодії міністерств, інших центральних органів виконавчої влади у процесі адаптації законодавства України до законодавства ЄС.