Тема 8. Основи теорії попиту та пропозиції

План

1. Поняття попиту. Закон попиту. Фактори, що визначають попит.

2. Поняття пропозиції. Закон пропозиції. Фактори, що визначають пропозицію.

3. Ринкова рівновага та рівноважна ціна.

Аналіз ринку товарів передбачає вивчення поведінки фірми як продавця своєї продукції та домогосподарства як її покупця, тобто споживача.

Передумови аналізу поведінки продавців та покупців є такі:

• товари обмінюються на ринку, де існує велика кількість продавців та покупців (ринок чистої конкуренції). При цьому жоден із суб’єктів ринку не може вплинути на ринкову ціну;

• весь товар однорідний, тому продається за однією ціною.

Ринковий попит визначається бажанням та здатністю покупців купувати певні товари за певною ціною. Існує відмінність між поняттями “попит” та “обсяг попиту”. Попит – це завжди набір співвідношень ціни та кількості товару. Обсяг попиту відповідає конкретній кількості, яку споживач має намір купити за певною ціною.

Закон попиту характеризує залежність попиту від ціни. Чим вища ціна, тим нижчий попит на товар, і навпаки.

Цю залежність можна зобразити на графіку у вигляді кривої попиту “D” (demand), де “Р” (price) – ціна, “Q” (quantity) – кількість товару (рис. 7).

P

Р₁ Q_D

D

Q₁ Q

Рис. 7. Крива попиту

Індивідуальний попит – це попит окремого споживача, тобто та кількість товару, яку певний споживач готовий придбати за кожною певною ціною.

Ринковий попит відображає сукупний попит на будь-який товар усіх споживачів на ринку.

Аналітична залежність обсягу попиту від ціни в загальному вигляді може бути виражена функцією:

, (8.1)

яка називається функцією попиту, що є математичним вираженням закону попиту і показує, як обсяги попиту на товар (Q_D) залежать від його ціни (Р).

В основі цієї залежності лежить здоровий глузд споживачів і принцип убутної граничної корисності. Відповідно до нього в будь-який період часу споживач продукту отримує менше задоволення від кожної наступної одиниці продукції, яку він купує.

Припущення про те, що споживач, приймаючи рішення про купівлю товару, орієнтується лише на ціни, спрощене. Зміна лише ціни зумовить рух вздовж кривої попиту (рис. 8).

P

D

Q

Рис. 8. Вплив ціни на зміну обсягу попиту

У загальному випадку функція попиту – функція декількох змінних. На попит впливають не лише зміна ціни, а й інші нецінові фактори. У ході визначення впливу нецінових факторів на попит вводиться обмеження, що ціна товару залишається постійною.

До нецінових факторів, що спричиняють рух кривої попиту (рис. 9) належать:

1. Зміна споживчих смаків.

2. Зміна кількості покупців на ринку.

3. Зміна доходів покупців.

4. Коливання цін на сполучені товари (товари-субститути і товари-комплементи);

5. Очікування споживачів.

Р

D₁ D D₂

Q

Рис. 9. Вплив нецінових факторів на зміну попиту

Ринкова пропозиція – це кількість продукту, яку бажає та готовий виробити й запропонувати для продажу суб’єкт господарювання протягом певного періоду часу й за певною ціною.

Закон пропозиції відображає зв’язок між ціною товару як незалежною змінною та пропозицією товару як залежною змінною. У разі зростання ціни обсяг пропозиції товару зростає, у разі зниження – знижується. Ця прямо пропорційна залежність виражається кривою пропозиції S (supply) (рис. 10).

Необхідно розрізняти поняття “пропозиція” та “обсяг пропозиції”. Обсяг пропозиції відповідає конкретній кількості товару, яку фірма реалізує за певною ціною.

P

S

P₁

Q₁ Q

Рис. 10. Крива пропозиції

На пропозицію впливають цінові та нецінові фактори. У результаті зміни ціни змінюється обсяг пропозиції. Зміна нецінових факторів при незмінній ціні веде до збільшення (зменшення) пропозиції та відповідно зумовлює зсув кривої пропозиції вправо або вліво (рис. 11).

До основних нецінових факторів, що визначають пропозицію товару на ринку належать:

1. Кількість продавців на ринку. Збільшення кількості продавців зумовлює зростання пропозиції (зсув праворуч), зменшення –скорочення пропозиції (зсув ліворуч).

2. Рівень технології. Вдосконалення технології сприяє зростанню пропозиції.

3. Ціни на ресурси, що використовуються у виробництві. Залежно від підвищення або скорочення цін на ресурси, пропозиція або зменшується (зсув ліворуч), або збільшується (зсув праворуч).

4. Очікування зміни цін у майбутньому.

P

S₁ S S₂

Q

Рис. 11. Вплив нецінових факторів на зміну пропозиції

Під час вивчення поняття попиту та пропозиції, припускалося, що споживач і продавець приймають рішення ізольовано, орієнтуючись на ціну (за інших однакових умов). Але і споживач, і продавець зацікавлені в задоволенні своїх потреб: один купити товар, інший – його продати. Тому повинен існувати певний рівень цін, який влаштовував би і споживача, і продавця.

Зображений на рис. 12 графік відповідає рівновазі на товарному ринку, тобто стану ринку, коли для продажу пропонується саме така кількість товару, яку споживач готовий купити.

P

S

Р₂

Надвиробництво

P_E E

Дефіцит

Р₁

D

Q_E Q

Рис. 12. Стан рівноваги на ринку

Ціна Р_Е, яка встановлюється на ринку, називається ціною рівноваги, а кількість одиниць реалізованого (придбаного) товару Q_E – рівноважним обсягом.

В точці рівноваги Е (від лат. еquilibrium) P_E=P_S=P_D, а також Q_E=Q_S=Q_D.

Рівноважна ціна – це ціна, що врівноважує попит та пропозицію в результаті дії конкурентних сил. Якщо ринкова ціна перевищує рівноважну (Р₂>Р_Е), то виникає надвиробництво продукції, тобто пропозиція перевищує попит. Величина надвиробництва (або профіцит) розраховується як різниця між обсягами пропозиції та попиту. Якщо ринкова ціна нижча за рівноважну (Р₁<Р_Е), то виникає дефіцит продукції, тобто попит перевищує пропозицію. Величина дефіциту розраховується як різниця між обсягами попиту та пропозиції.