48. Поняття офшору, історія виникнення офшорних юрисдикцій.

Офшорні зони (юрисдикціями) - країни чи відокремлені території єдиних держав, де на державному рівні для певного типу компаній, власниками яких є іноземці, встановлені значні пільги в оподатковуванні, знижені чи скасовані вимоги до бухгалтерського обліку та аудиту, частково або цілком зняті митні і торгові обмеження.

Офшорна зона — один із видів вільних економічних зон. Їх відносять до сервісних вільно-економічних зон, особливістю яких є створення для підприємців сприятливого валютно-фінансового та фіскального режимів, високий рівень та законодавчі гарантії банківської та комерційної секретності, лояльність державного регулювання.

Основні ознаки:

1. Оподаткування. Не стягують податок на прибуток взагалі, або стягують його тільки з певних категорій доходу, або стягують податок нижчий, ніж у тій країні, де платники є податковими резидентами.

2. Фінансова секретність.

3. Валютний контроль. Офшорні юрисдикції мають, як правило, систему подвійного валютного контролю.

4. Комунікації. Мають надійні засоби зв'язку — добрі телефонні, кабельні та телексні послуги зв'язку для з'єднання їх з іншими країнами.

5. Легкість доступу до зарубіжної банківської системи. Використовування офшорних юридичних осіб дає можливість розміщувати капітал у твердій валюті в надійних банках стабільної країни.

49. Використання офшорних компаній для легального зниження податків в Україні

Як правило, в Україні використання офшорних компаній для легального зниження податкового тиску обмежене експортними операціями, коли офшорна компанія використовується як "прокладка" між українською фірмою-експортером і реальним покупцем за кордоном. Завищення цін при імпорті приводить до збільшення митних платежів, ПДВ і податку на прибуток, відповідно. Прийняті останніми роками заходи, направлені проти пільг, несплати податків, витоку капіталу, неліцензованих інвестицій, а також обмеження операцій з офшорними компаніями ставлять в тупик прибічників легального бізнесу і знижують інтерес до офшорів 

На щастя, в бізнесі є острови стабільності і мости до них. Це міжнародні конвенції про виключення подвійного оподаткування, що мають пріоритет над національним законодавством. Традиційно їх використовують для заліку сплачених податків і зниження поворотних податків, а також ведення деяких видів бізнесу в договірній країні без відкриття представництва і сплати податків.

Детальний аналіз Міжнародних договорів, що діють, про виключення подвійного оподаткування показує їх відмінність як в окремих ставках тих або інших податків, так і в абсолютно різних можливостях для використання в бізнесі. Особливий інтерес для зниження податків в Україні представляють компанії Кіпру, Великобританії, США, Нідерландів і Австрії, що потрапляють під відповідні конвенції.

Зрозуміло скористатися перевагами цих Угод можна лише ведучи діяльність в Україні через незалежного агента, а це значить, що при відкритті представництва доведеться платити всі українські податки. Проте, згідно більшості Угод нерезидентні компанії мають право здійснювати деякі види бізнесу на території України без відкриття представництва і без сплати місцевих податків, це: закупівля і зберігання товарів і виробів, включаючи здійснення складських операцій і постачання товарів і виробів; здійснення операцій через агента або іншої уповноваженої особи, що діє на основі доручення або іншого письмового повноваження, якщо подібна діяльність не є для нього звичайною професійною діяльністю; демонстрація товарів і виробів, показ експонатів на виставках, а також операції з їх продажу після закінчення виставки; здійснення рекламної діяльності, збір і поширення інформації, маркетинг та інша аналогічна діяльність підготовчого і допоміжного допоміжного характеру; здійснення проектних, проектно-конструкторських і науково-дослідних робіт (у тому числі спільних), інжинірингу, випробувань зразків товару, машин і устаткування, технічного обслуговування машин і устаткування, якщо це обслуговування носить підготовчий або допоміжний характер для основної діяльності особи; здійснення декількох функцій з числа вищеперелічених за умови, що ця діяльність в цілому носить для основної діяльності особи підготовчий або допоміжний характер; здійснення інших видів діяльності, що носять для основної діяльності особи підготовчий або допоміжний характер .

Дана схема дозволяє знижувати податки як при операціях усередині країни, так і при зовнішньоекономічній діяльності. При імпорті змінюється лише Агентська угода. У останньому випадку англійська фірма даватиме доручення купити товар і імпортувати його до України із сплатою всіх митних зборів, мит і ввізного ПДВ. У обох випадках ПДВ компенсуватиметься на Агентові. Причини, по яких відбувається зниження податків, полягають в тому, що англійська компанія, що веде діяльність в Україні через Агента з незалежним статусом (комісіонера), має право не реєструвати постійне представництво в Україні і не підлягає оподаткуванню в Україні, аукраїнська Компанія-агент платить податки лише зі своєї комісійної винагороди. Більш того, згідно тієї ж угоди закупівля, зберігання, постачання, демонстрація товару, а також деякі інші види діяльності англійської компанії в Україні не обкладаються податками в Україні.

Таким чином, гроші від операцій в Україні виводяться до Англії, а з Англії, за винятком невеликої агентської винагороди (з суми якої в Англії сплачується податок), на рахунок неоподаткованої компанії. Далі засоби знову інвестуються через англійську компанію в які-небудь проекти в Україні, а частина з них обналічуєтся абсолютно легально без посередників і без податків через міжнародні платіжні карти.