- •Питання до іспиту Міжнародний менеджмент
- •Транснаціональні корпорації як рушійна сила процесу глобалізації
- •Етапи розвитку транснаціональних корпорацій
- •Основні етапи інтернаціоналізації транснаціональних корпорацій
- •Причини розвитку транснаціональних корпорацій та прямих зарубіжних інвестицій.
- •Роль та значення тнк для світового господарства: переваги та недоліки
- •Тенденції розвитку транснаціональних корпорацій
- •Фактори та інститути, що впливають на розвиток та управління світовими фінансовими потоками
- •Результативні критерії культури та її змінні, які впливають на міжнародний бізнес
- •Характеристики культур с високим і низьким контекстом
- •Вплив релігії на міжнародний бізнес
- •Функції культури та їх вплив на міжнародний бізнес
- •Політика і право як змінна крос-культурних проблем
- •Соціальна організація суспільства як змінна крос-культурних проблем
- •Цінності і відношення в суспільстві як чинники впливу на міжнародний бізнес
- •Типи державного втручання в економіку
- •1. Недискримінаційні втручання:
- •2. Дискримінаційні втручання:
- •3. Дискримінаційні санкції:
- •Суть міжнародного стратегічного планування.
- •Сучасні стратегічні орієнтації міжнародних корпорацій.
- •Класифікація основних типів міжнародних стратегій.
- •Основні характеристики міжнародних стратегій
- •Порівняння особливостей стратегічного планування в різних формах міжнародного бізнесу.
- •Суть та особливості прийняття рішень у міжнародних корпораціях.
- •Вплив національних культур на прийняття управлінських рішень.
- •Характеристика ключових сфер прийняття управлінських рішень у міжнародних корпораціях.
- •Методи оцінки політичних ризиків.
- •Рекомендації щодо ведення міжнародних переговорів.
- •Суть і основні типи організаційних структур міжнародних корпорацій.
- •Управління змінами і розвиток організаційної культури в міжнародних корпораціях.
- •Систематизація інтегрованих структур міжнародного бізнесу.
- •Вплив міжнародних стратегічних альянсів.
- •Система управління людськими ресурсами міжнародних корпорацій.
- •Особливості мотивації в багатонаціональному культурному середовищі.
- •Аспектами селекції кадрів у міжнародних корпораціях.
- •Шлях розвитку персоналу в міжнародних корпораціях.
- •Особливості керівництва в міжнародних корпораціях.
- •Основні моделі лідерства в міжнародних корпораціях.
- •Метод оцінки діяльності міжнародних команд.
- •Особливості міжнародних ділових комунікацій.
- •Комунікативні бар’єри і підвищення ефективності комунікацій у міжнародних корпораціях.
- •Особливості контролю в міжнародних корпораціях.
- •Основні системи контролю в міжнародних корпораціях.
- •Техніка контролю в міжнародних корпораціях.
- •Вплив на контроль багатокультурного середовища.
- •Аналіз звітності у міжнародному менеджменті.
- •Основні методи ведення переговорів
- •Невербальні засоби комунікації
- •Створення команди. Міжнародна команда. Командні ролі.
- •Бар’єри міжнародних комунікацій
- •Переговорні стилі в міжнародних переговорах.
- •Поняття офшору, історія виникнення офшорних юрисдикцій.
- •Використання офшорних компаній для легального зниження податків в Україні
- •Класифікація офшорних зон
- •1. Класичні офшорні зони.
- •2. Території з територіальною системою оподаткування.
- •3. Юрисдикції, що передбачають звільнення від оподаткування окремих видів діяльності.
- •5. Юрисдикції з низьким рівнем оподаткування прибули.
- •Приклади офшорних схем оффшорные схемы
- •Больше не хочу читать! я спать хочу!!!!!!!!
- •Типи офшорних компаній
- •Ринок єврооблігацій. Причини розвитку ринку єврооблігацій
- •Види єврооблігацій. Організація випуску єврооблігацій
- •Міжнародні кредитні послуги
- •“Класичні” кредитні послуги. Нові кредитні послуги
- •Ринок єврокредитів і євровалют
- •Види єврокредитів. Вартість євро кредитів
- •Різниця між єврокредитами та єврооблігаціями
- •Типи хеджування валютних ризиків
- •Форвардні операції
- •Порівняння форвардних та ф’ючерсних операцій
- •Ринки ф’ючерсів
- •Роль біржі на ф’ючерсних ринках
- •Валютні опціони
- •Ринкові котирування опціонів
- •Порівняння опціонів та ф’ючерсних контрактів
- •Валютні свопи
- •Види фінансових інструментів на міжнародних фінансових ринках
- •Чинники, що впливають на зміну валютних курсів
- •Методи встановлення валютних курсів
- •Інструменти валютного ринку
- •Види балансів міжнародних розрахунків. Особливості платіжного та розрахункового балансів
- •Методи регулювання платіжного балансу.
-
Ринок єврокредитів і євровалют
Ринок євровалют (євроринок) є специфічним сектором валютного ринку. Якщо валютний ринок – це ринок, де здійснюється продаж і купівля валюти в країні її походження, то євровалютний ринок – це ринок депозитно-позичкових операцій в іноземній валюті за межами країни походження цієї валюти.
Євровалютний ринок (у широкому значенні) включає ринки євродепозитів, єврокредитів, єврооблігацій, євроакцій, євровекселів тощо. Це універсальний міжнародний ринок, що поєднує елементи валютних, кредитних операцій та операцій з цінними паперами. На євроринку депозитно-позичкові операції здійснюються в євровалютах, тобто валютах, які переведені на рахунки іноземних банків і використовуються ними для операцій в усіх країнах, у тому числі і в країні-емітенті цієї валюти. Євровалюти, функціонуючи на світовому фінансовому ринку, зберігають форму національних грошових одиниць, а приставка «євро» свідчить лише про те, що національна валюта не знаходиться під контролем національних валютних органів.
На практиці часто під ринком євровалют (у вузькому значенні) розуміють механізм здійснення лише короткострокових операцій на ринку єврокредитів.
Учасниками ринку євровалют є центральні банки та уряди країн, що діють переважно на ринку єврооблігацій; комерційні банки, які є головними учасниками даного ринку і активно діють як на ринку короткострокових так і довгострокових операцій; приватні установи та інвестори (в основному це ТНК), які мають у розпорядженні значні суми коштів та відіграють значну роль на світовому фін. ринку.
Переваги ринку євровалют 1) відсутність держ. регулювання, що дає змогу євробанкам пропонувати на євровалютні депозити вищі % ставки, ніж на вклади у нац. валюті, а також брати з позичальників вищий відсоток за користування євровалютою, ніж за позику у нац. валюті. 2) більша свобода дій. Недоліки – за відсутності держ. регулювання зростає ймовірність втрати вкладів при банкрутстві банку. Від ризику можна застрахуватися, уклавши форвардний контракт, однак абсолютної гарантії він не дає.
Ринок єврокредитів
Євро кредит – косорціумний кредит, що являє собою коротко- та середньостроковий банківськи кредит в євровалюті, що надають на базі коригованої плаваючої ставки (роловер) за межами країни в валюті якої відкрито кредит.
Характеристика:
Сума – 100-500 млн. дол.
Термін – від 10 міс до 12 років (середній – 7 років)
% - на базі облікової ставки по даному ринку (ЛІБОР, СІБОР тощо) + спред (менше 1 %), маржа за управління, за участь, за обслуговування.
- використовувана валюта (долар США, англ. фунт стерлінгів, єна, євро, швейц. франк та ін.);
- доступ до коштів — швидкий;
- право на завчасне погашення — за умови виплати компенсації;
- гарантії та страховки — уряди, компанії, центральні та КБ надають гарантії по кредитам.
Короткострокові єврокредити, як правило, надаються за твердою ставкою на весь строк у повній сумі. Це — найпростіший вид кредитної угоди.
Середньо- та довгострокові єврокредити, які обслуговують відтворення основного капіталу, експорт машин та устаткування, реалізацію промислових проектів, набувають форми роловерних та синдикованих кредитів.
Характерною рисою роловерних єврокредитів є те, що відсоткова ставка не фіксується на весь строк кредиту, а регулярно переглядається (кожні 3 або 6 місяців) відповідно до зміни базової ставки (ЛІБОР). Осн. форм роловерного кредиту: відновлювальні роловерні кредити (не мають встановленого розміру суми кредиту, він передбачає лише макс. ліміт, у межах якого позичальник має право одержати кредит у необхідних розмірах на початку кожного проміжного строку його використання) та роловерний кредит підтримки (на умовах «стенд-бай» - є підстрахувальним кредитом, тобто при укладанні кредитної угоди позика фактично не надається).
Найбільш розповсюдженим видом між нар. кредиту нині є синдиковані єврокредити, джерелом яких є ресурси евровалютного ринку. Як правило, такі кредити організують великі комерційні банки, які очолюють консорціуми (синдикати) і погоджують з позичальником умови кредитування.
Процедура надання синдикованих єврокредитів така:
1. Позичальник знаходить банк, який буде очолювати надання синдикованого єврокредиту (управляючий банк), та погоджує з ним основні умови кредиту (строк, розмір та валюту кредиту).
2. Управляючий банк формує синдикат: запрошує визначену кіл-сть банків брати участь у кредиті.
3. Призначаються банки – орієнтири, які установлюють ставку ЛІБОР (% ставку-орієнтир).
4. Управляючий банк обирає банк-агент, який виконує функцію контролю за кредитом. Він одержує відсотки за кредитом, які сплачуються відповідно до графіка погашення кредиту.
Загальна вартість синдикованого єврокредиту включає:
- відсоткові платежі (відсоткова ставка коригується кожні 3 або 6 місяців на основі змін у відсотковій ставці-орієнтирі);
- податкові платежі банкам, що входять до синдикату;
- комісійну винагороду банкам, що входять до синдикату.
Переваги синдикованих єврокредитів: 1) розподіл кредитного ризику між учасниками синдикату; 2) в кредитуванні можуть брати участь банки незалежно від їх розмірів; 3) позичальник отримує великий кредит завдяки об’єднанню ресурсів певної кількості банків; 4) різниця між ставками за кредитами значно нижча, ніж на нац. ринках; 5) кредити надаються в будь-якій вільно конвертованій валюті. Недоліки синдикованих єврокредитів пов’язані насамперед з тим, що вони в цілому надаються на коротші терміни порівняно з національним банківським кредитуванням.