63. Порівняння форвардних та ф’ючерсних операцій

Порівняльна характеристика ф'ючерсних і форвардних контрактів

Валютні ф’ючерси

Форвардні контракти

Укладення ф'ючерсних валютних контрактів здійснюється тільки на біржах, які згідно зі своїми положеннями запроваджують відповідні специфікації На контракти однієї серії або типу встановлюється єдина ціна Обсяги одного контракту (лота) стандартизовані відповідно до специфікації Обов'язкова попередня виплата комісійних брокеру і внесення на депозит початкової маржі у фіксованому розмірі за один контракт відповідно до укладеної кількості контрактів Набір валют фіксований Терміни виконання контрактів стандартні, а терміни закриття позиції – довільні Реалізація режиму вільних біржових торгів завдяки тому, що розрахункова палата біржі (Кліринговий будинок) для кожного учасника контракту бере на себе функції іншої сторони, тобто здійснюється додаткове страхування укладеної угоди

Форвардні контракти укладаються на міжбанківському ринку між банком і клієнтом Ціни форвардних контрактів можуть визначатися за домовленістю сторін Обсяги купівлі-продажу визначаються за домовленістю сторін Попередня плата не вноситься Набір валют значно ширший Терміни стандартні Ризик розподіляється між банком і клієнтом

64. Ринки ф’ючерсів

Контракт на поставку певного активу на узгоджену дату в майбутньому називають ф’ючерсним контрактом, якщо він враховує певні вимоги: усі умови контракту стандартизовані (встановлені біржею); сторони контракту вносять грошовий депозит і підтримують необхідний розмір депозиту до дати виконання контракту, чим гарантується його виконання; виконання контракту здійснюється через розрахунково-клірингову палату біржі або розрахунково-кліринговий банк.

Потрібно розрізняти сторони ф’ючерсного контракту. Сторона, яка зобов’язана виконати поставки базового активу, називається продавцем ф’ючерсного контракту. Сторона, яка зобов’язана перерахувати грошові кошти проти поставки активу, називається покупцем. Вважають, що покупець ф’ючерсних контрактів займає довгу позицію, а продавець — коротку.

Сама біржа не вважається стороною контракту і не виступає на боці одного з партнерів. У разі ф'ючерсних операцій повна свобода сторін зберігається лише щодо ціни товару, свобода щодо термінів постачання товару обмежена. Решта умов строго регламентована і не залежить від волі сторін контракту. Отже, ф'ючерсні біржі - це ринки цін (тобто ринки цінових вартостей)

65. Роль біржі на ф’ючерсних ринках

66. Валютні опціони

Валютні опціони, як і валютні ф’ючерси, поширені у міжбанківській торгівлі і на спеціалізованих біржах. Валютний опціон являє собою зафіксовані контрактом права (не обов’язки) купити (опціон «саll») або продати (опціон «put») певну суму певної валюти проти іншої валюти за обумовленою ціною (strike price) протягом специфічного періоду. Опціони здебільшого торгуються за всіма головними валютами на зразок ф’ючерсів. Також можлива торгівля опціонними крос-курсами. Купуючи опціон необхідно сплатити комісійні, що мають назву премії. Премії сплачуються незалежно від того, скористався покупець опціону своїм правом чи ні. При укладенні опціонного контракту одна зі сторін отримує право, тоді як інша несе відповідальність.

Взагалі на вартість опціону впливають:

• ціна реалізації;

• поточний курс;

• терміновий курс;

• строк виконання;

• уразливість валюти.

Вартість опціону поділяють на справжню та часову. Наприклад, за поточного курсу EUR/USD = 1,1200 та ціні виконання 1,1300 покупець опціону «на продаж» валюти міг би купити її за курсом 1,12 та перепродати за курсом 1,13. Його прибуток становив би 0,0100 дол. США на кожному євро. Тому мінімальне значення премії опціону становитиме 0,0100 євро від суми опціону.Справжня вартість відповідає потенційному доходу, який володар опціону отримав би, здійснивши операцію на поточному ринку і на терміновому ринках.

Справжня вартість опціону залежить від різниці між ціною виконання і строковим курсом. Часова вартість є другою складовою вартості опціону, що пов’язана з вартістю особливих переваг від володіння опціоном. Здебільшого вона залежить від двох параметрів:

• уразливості валюти: чим уразливіша валюта, тим вигідніше мати опціон, що захищає від коливань курсу;

• терміну виконання опціону: чим більший строк виконання опціону, тим більше шансів у його володаря реалізувати опціон, тому премія опціону збільшиться.

Розрізняють три типи опціонів залежно від співвідношення поточної ціни та ціни виконання опціону:

• опціон «at the money» (при грошах) — якщо ціна виконання опціону дорівнює поточному обмінному курсу;

• опціон «out of the money» (без грошей) — якщо ціна виконання опціону на купівлю валюти вища від  поточного курсу, а для опціонів на продаж — нижча від поточного курсу;

• опціон «in the money» (у грошах) — якщо ціна виконання опціону при купівлі валюти нижча від поточного курсу, а при продажу валюти — вища від поточного курсу.

Тип опціону так само, як і інші фактори, є визначальним для його вартості.

Зазвичай вартість опціонів «at the money» та «in the money» вища, ніж для опціону «out of the money».

У принципі валютні опціони ідентичні процентним, які були розглянуті вище.

Валютний опціонний контракт — це угода, що дає власникові право, але не зобов’язує його купити або продати певну кількість валюти за погодженою ціною, у визначений момент в майбутньому.

За процедурою виконання розрізняють опціони таких видів:

Американський опціон — надає покупцеві право, але не зобов’язує його купити чи продати певну кількість базових активів за фіксованою ціною у разу настання терміну контракту або до нього.

Європейський опціон — передбачає ті самі права й зобов’язання, що й американський опціон, однак не може бути виконаний до настання терміну контракту, тобто виповнюється тільки в момент закінчення контракту.