14. Цінності і відношення в суспільстві як чинники впливу на міжнародний бізнес

Формування системи цінностей і відносин відбувається індивідуально у кожної людини. Однак є три важливі елементи системи, які мають безпосереднє відношення до міжнародного бізнесу: ставлення до часу, до досягнень і багатства.

Розрізняють традиційне і сучасне ставлення до часу. У стародавні часи людство жило в природному ритмі, коли час вимірювався великими відрізками. Ритм мав циклічний характер, всі явища рано чи пізно повторювалися. Таке сприйняття часу часто називалося "круговим" (традиційним).

Сучасне сприйняття часу називають лінійним, коли минулий час не повертається. При такому сприйнятті часу його потрібно берегти, час є гроші, необхідно планувати використання часу.

У сучасному суспільстві є країни, в яких існує і те й інше ставлення до часу. Так в західних суспільствах вважають точність і дбайливе ставлення до часу єдиними показниками раціональної поведінки. Це означає, що зустрічі мають проводитися в точно призначений час, проекти здійснюватися відповідно до плану, угоди мати точні дати початку та закінчення дії. Робочий час почали відрізняти від інших видів часу (вільний, сімейний, релігійний) і він відіграє домінуючу роль.

У той же час, у ряді країн, наприклад, східних, вважають, що підвищена увага до часу може привести до обмеженого, завуженого розуміння розглянутого питання, до зниження творчих можливостей. У ділових контактах невідповідності при різному сприйнятті часу часто викликають шок.

У суспільстві існує зв'язок між його соціальною структурою і відмінностями у використанні часу. Ознакою виділення груп є професія.

Що стосується організацій розрізняють монохронічний час (події розподіляються як окремі одиниці і організовуються послідовно) і поліхронічний час (події відбуваються одночасно). Монохронічні культури роблять акцент на стратегіях менеджменту, засновані на рахунку та розпорядку. Поліхронічні культури менше залежать від розпорядку подій, включають в себе більше роботи і більшою мірою засновані на лідерстві. В результаті у них різна адміністративна структура, різні принципи виробництва і різні моделі бюрократичної організації. Взагалі, час організації володіє жорсткими, примусовими рамками.

Ставлення до досягнень і багатства формувалося протягом тривалого історичного періоду під впливом релігії. У давні часи трудова діяльність вважалася менш гідним заняттям, ніж роздуми, і була несумісна з правилами хорошого тону. У багатьох релігійних колах вважалося, що молитися більш важливо, ніж бути працьовитим або діловим. Матеріальна вигода і духовний розвиток вважалися несумісними. Пізніше, як відзначають дослідники, деякі релігії починають заохочувати наполегливу працю і заповзятливість (протестантизм).

Країни різняться між собою ставленням до методів отримання доходів. Оскільки в багатьох суспільствах, наприклад, в Індії, земля і виробництво товарів знаходяться під контролем правлячих класів, іноземні підприємці змушені обмежитися довгостроковою орендою або виконанням посередницьких функцій. Але дохід, отриманий таким чином, часто вважається підозрілим.

У багатьох країнах існує негативне ставлення до лихварів (ісламістські суспільства). Часто заборонено давати гроші в борг під відсотки і експортерам насилу доводиться пристосовуватися до такого економічного режиму. При цьому ліцензійні платежі можуть розглядатися як використання слабкості платника навіть після придбання ним відповідних навичок та отримання прибутку для себе. Прийнятною альтернативою в подібній ситуації вважається одноразова виплата або плата протягом перших кількох років.