8. Дитяча література 1990-х

З початком перебудови в дитячу літературу повернулася заборонена раніше літературна спадщина, зокрема твори М. Вороного, Бориса-Ігора Антонича, О. Олеся, А. Кащенка, В. Винниченка, О. Пчілки, М. Йансена, антології прози та поезії 20-х ― 30-х рр. ХХ ст [Огар].

За пеpіод з 1991 до 1998 p. виданням дитячої літеpатуpи займалося 341 видавництво, з них 20 ― деpжавних, випущено 2162 назви тиpажем 48,8 тис. Серед укpаїнської дитячої літератури як за числом найменувань, так і за числом тиражів абсолютно переважають різні види фольклорних та авторських казок, потім іде поезія, найменше виходить романів. Вкрай незадовільно поставлено видання творів мовами малочисленних народів України. Останнім часом випуском книг для дітей почали займатися релігійні організації і товариства, але ці видання поодинокі, не систематичні. Розпочала свою видавничу діяльність Головна спеціалізована редакція видання книг мовами національних меншин. Аналізуючи видання науково-популярної літератури за цей період варто зазначити, що тематика їх дещо розширилась, книги набули кращого оформлення, став переважати науково-художній стиль викладення матеріалу. Серед видань для найменших крім звичайних книжок-розмальовок та розрізних абеток, з'явилися нові цікаві серії ігрові книжки з електроблоками, атласи, книжки на коліщатках. Значно розширився асортимент шкільних підручників, посібників, довідників, енциклопедій та доповнюючих шкільну програму книг («Ранок» ― Харків, «Магістр-5» і «Фенікс», «Освіта», «Либідь», «А.С.К.» ― Київ, «Підручники та посібники» ― Тернопіль). Проте кількість цієї, так необхідної для розвитку інтелекту і розширення світогляду дітей літератури, надто мала, не охоплює всіх наукових сфер і всіх вікових категорій читачів. Переважна кількість таких видань російськомовні, не зважаючи на те, що надруковані вони видавництвами «Веселка», «Грайлик», «Освіта» та «Радянська школа». Книги видаються малими тиражами (від 10 тис. до 20 тис. прим.). Безперечним лідером серед видавництв, які друкують науково-пізнавальну літературу для дітей є донецька видавничо-книготоргова фірма «Сталкер» [Недогибченко].

У 2003 році видавництво «Зелений пес» підготувало і випустило дві серії видань для дітей ― «Для тих, хто не любить читати» і «Під партою». Серії передбачають випуск пригодницьких і розважальних видань для дітей молодих українських письменників. Услід за «Зеленим псом» форматні серії відкрили й поповнюють їх новими виданнями інші видавництва ― «Теза» («Пригодницька бібліотека») і «Видавець Вадим Карпенко» («Місто пригод») [Жук].

Дебютували молоді автори ― М. Муляр, О. Дерманський, Ю. Нікітінський, Н. Воскресенська, Т. Парнюк, А. Болото, М. Павленко, Зірка Мензатюк, Ірен Роздобутько («Подорож в середину скляної ляльки», «Місяць у слоїку», «Коли оживають ляльки», «Підкидьок») [Косогонова]. Після кількарічного відходу від письменницької справи випустило нові твори досвідчене покоління дитячих письменників. В. Нестайко опублікував «Чарівні окуляри» та кількома повістями доповнив серію «Пригоди в Лісовій школі». Два видання запропонувала читачам Леся Воронина («Суперагент 000»), презентували твори Ю. Ячейкін, Г. Малик, А. Курков, Т. Крюкова, Олег Кінаш [сучасна У.]. В дитячу літературу почали приходити професіонали з інших галузей літератури. Кілька різножанрових видань презентували Марина та Сергій Дяченки: фантастичну дилогію про пригоди Ліни та Королівство, ліричну казку «Габріель і сталевий лісоруб», пародію на детектив «Пригоди Марійки Михайлової». С. Іванюк запропонував читачам фантастичну повість «Лісом, небо і водою» (під псевдонімом Сергій Олексеник). Повернулися в дитячу літературу Г. Патуляк, Ю. Винничук [Жук].

Сьогодні до інфраструктури дитячого книговидання в Україні входить одне державне видавництво і близько 20 недержавних видавництв та видавничих структур. Одні вже утвердилися на видавничому ринку («А-ба-ба-га-ла-ма-га», «Аверс», «Богдан», «Веселка», «Грайлик», «Ґроно» «Лелека», «Махаон-Україна», «Олір», «Освіта», «Школа»), інші роблять лише перші кроки («Вікс», «Павлім», «Мак Сім», «Томіріс», видавничий дім «Сі», «Три крапки» та ін. [Огар].

Кожне з видавництв намагається визначити свою позицію на сучасному видавничому ринку. Випуском оригінальної та перекладної художньої, науково-художньої, науково-популярної, навчальної, довідкової літератури для юних читачів всіх вікових груп займається «Веселка»; видавництво І. Малковича спеціалізується на художніх виданнях для читачів дошкільного, молодшого та середнього шкільного віку, а нещодавно почало випускати серію для дорослих; видавництво «Ґроно», «Грайлик» готують до друку художні видання для дошкільнят; пізнавальну та ужитково-розвивальну літературу для дітей випускають «Аверс», «Школа»; ліцензійну перекладну дитячу літературу переважно художнього спрямування видає «Махаон-Україна» [Огар].

Отже, на сьогодні сформована видавнича мережа в Україні не може професійно структурувати репертуар видань для дітей належної якості. Між читацьким попитом та видавничою пропозицією на ринку дитячої літератури існує чимало розбіжностей. Однією з них є бажання покупців мати професійно виконану видавничу продукцію, яка відповідала б поліграфічним стандартам, відповідно і стандартам якості. З боку видавництв ― небажання чи неспроможність витрачати час і кошти на дотримання цих стандартів.