24. Рекомендації щодо ведення міжнародних переговорів.

Особливості переговорів у міжнародній сфері:

• Покажчиком важливості проблемного поля переговорів, стану відносин між державами, які вступають у переговорний Процес, є рівень (статус) делегацій. Зазвичай переговори ведуться на рівні глав держав, урядів, уповноважених представників держав, спеціальних послів, консулів, експертів,

• Персональний склад делегацій для ведення міжнародних переговорів визначається рівнем переговорів, міжнародним протоколом, традиціями і, як правило, є симетричним складу протилежної сторони. Він менше відповідає назві "команда", шо застосовується при організації переговорів всередині держави. Практика найбільш складних переговорів у цій галузі показала плідність використання найбільш авторитетних та відомих діячів, спеціально призначених урядом

• У міжнародних справах існує перелік найважливіших справ, переговори з урегулювання яких ведуться на суворо визначеному рівні.

• Місце та час проведення міжнародних переговорів визначаються за взаємною домовленістю обох сторін, при цьому ніхто не має права нав'язувати іншій стороні своєї пропозиції. За ініціатором зустрічі визнається неписане правило заявити про бажане місце і час зустрічі, але остаточне рішення залишається за стороною, яку запросили до переговорів. Враховуючи те, шо міжнародні переговори проводяться, як правило, тривалий термін, у декілька раундів, то місце їх проведення може чергуватися на території то однієї, то іншої сторони, а може й проходити на території третьої держави.

• Протокольні аспекти ведення міжнародних переговорів займають особливе місце в процесі підготовки до них. Вони складалися впродовж століть. До них віднесено підготовку приміщення з символами та належними атрибутами держав, розробку чіткого плану розташування членів делегацій, процедури зустрічі гостей, способів доставки до місця переговорів, культурну програму та інше.

• Результати міжнародних переговорів фіксуються у дво- та багатосторонніх угодах, а також у нотах, протоколах, заявах та інших письмових документах, до яких ставляться спеціальні вимоги - автотентичність тестів кожного з примірників, що мають рівну силу, зберігання спеціальними депозитаріями та ін. Більшість із підписаних угод мають певний термін їх дії та передбачають чи автоматичне продовження дії (пролонгацію), чи денонсацію - порядок припинення дії договору. Практика переговорів показує, що інколи під впливом нових обставин об'єктивного чи суб'єктивного характеру сторони намагаються ухилитися від виконання договірних обов'язків, тому теорія переговорів має передбачити принцип "незмінних обставин" (Rebus sic stantibus - договір залишається в силі, якщо обставини не змінилися).

Міжнародна ввічливість - це всі прояви актів доброзичливості, дружелюбності, підкресленої поваги, надання пільг, привілеїв, особливих послуг представникам іншої держави, що надаються не в силу міжнародно-правових норм, а згідно із доброю волею

Одним із важливих принципів конструктивного ведення міжнародних переговорів є уміння йти на взаємні поступки і компроміси. В основі компромісу покладено правило римського права - даю, щоб ти дав. Поступки у міжнародних переговорах є нелегкою справою, яка потребує мужності, адже делегації на переговорах діють у рамках наданих їм мандатів та інструкцій з боку своїх урядів.

У царині міжнародних справ при веденні переговорів цілком припустимо переривати переговорний процес для проведення консультацій, а у крайньому випадку при складності спірного питання залишати його "надалі".

У крайньому разі, при найгіршому варіанті - зриві переговорів, сторони не допускають трансформацію ситуації у конфлікт та дотримуються ще одного принципу, відомого з часів стародавнього Риму: "Хто чим володіє, - нехай у того і залишається".