-
Інструменти валютного ринку
Валютні ринки дають змогу здійснювати обмін однієї валюти на іншу. Існують дві категорії інструментів валютного ринку:
валютні операції;
деривативи.
Хоча деякі з них не можна повною мірою вважати «інструментами», така класифікація допомагає зрозуміти природу валютних ринків і сутність процесів, що відбуваються на них. Валютні операції поділяються на такі групи:
валютні операції спот;
форвардні валютні операції.
Крос-курс - це співвідношення між двома валютами, яке встановлюється з їх курсу щодо курсу третьої валюти.
По суті, SAFE - деривативи це позабіржового ринку, які у разі форвардних валютних угод виконують тієї ж функцію, що і угоди про майбутню процентної ставки (FRA) у разі короткотермінових процентних ставок, а саме гарантують обмінні курси протягом встановленого періоду, який починається в майбутньому.
Валютний форвард "аутрайт» - це валютна операція між сторонами двома, що припускає покупку однієї валюти за іншу з поставкою в майбутньому за курсом, встановленим на момент укладання угоди.
Валютний своп — це обмін потоками двох валют за певний період у майбутньому між сторонами угоди.
-
Види балансів міжнародних розрахунків. Особливості платіжного та розрахункового балансів
Баланси міжнародних розрахунків – це співвідношення грошових вимог і зобов'язань, надходжень і платежів між країнами.
Балас міжнародної заборгованості – торба боргових та майнових зобів”язань країни іноземним кредиторам, яку необхідлно погасити у встановлень термін з виплатою відсотків.
За рядками платежу ДЗ буває: капітальна – рядків платежу не наставши; поточна – рядків платежу наставши. Щодо незбалансованості міжнародних розрахунків те можна відмитити, що додатнє сальдо мають країни Західної Європи, Японія, а від”ємне – ННД, США, країни, що розвиваються.
Платіжний баланс та його структура. Основні методи регулювання.
Платіжний баланс – це співвідношення фактичних грошових платежів даної країни за кордон і надходжень із за кордону за певний період години (пік, квартал, місяць) або на певну дату погашення або отримання платежів.
Це статистичний запис усіх економічних операцій або зобов'язань, здійснених за певний період години. ПБ показує, скільки на даний момент країна має отримати платежів від інших країн і скільки сама має сплатити іншим державам. Має 2 розділи: - надходження (кредит, +), - платежі (дебет, - ), - відображення реально настали платежів і надходжень.
ПБ поділяється на види:
-
Баланс поточних операцій - торговий баланс; баланс послуг та некомерційних платежів (транспортні витрати і зв'язок, туризм, стипендії іноземним студентам, розрахунки по ліцензіях, утримання торгових місій та посольств).
-
Баланс рухові капіталів та кредитів – інвестиції, позики.
ПБ буде активним, якщо надходження перевищують платежі – додатне сальдо. Пасивним – платежі перевищують надходження.
Розрахунковий баланс.
Розрахунковий баланс – це співвідношення усіх грошових надходжень та платежів країни на якусь дату незалежно від рядок настання платежів; це наступні платежі та надходження (постачання товарів у кредит з оплатою іх вартості в майбутньому; зовнішні позики і кредити поза межами ПБ); це календар платежів країн.
Може також бути активний і пасивний.