28. Вплив міжнародних стратегічних альянсів.

Міжнародні стратегічні альянси (МСА) - являють собою тривалі міжорганізаційні згоди по співро- бітництву , які передбачають спільне використання ресурсів або структур управління декількох самостійних організацій, що знаходяться в 2-х або більше країнах , для спільного здійснення задач , пов"язаних з корпоративною місією кожної з них .

МСА - це функціональні структури , засновані на формальних чи неформальних договорах. Організації- засновники здійснюють спільне управління та контроль за спільною діяльністю.

ФОРМИ МСА:

· договір про надання технології та навчання персоналу;

· договір про виробництво (зборку) з подальшим продажем постачальнику ;

· патентне ліцензування;

· франчайзінг;

· договір про надання ноу-хау ;

· договір про надання послуг в області управління та маркетингу;

· спільні підприємства неакціонерного типу в галузях.

Стратегічні альянси поділяються на міжнародні та національні.

Національні стратегічні альянси (НСА означають належність всіх організацій партнерів до однієї і тої ж країни " Міжнародні стратегічні альянси(МСА) означають належність організацій-партнерів до 2-х чи більше країн .

Вплив міжнародних стратегічних альянсів:

1).Зниження ризику;

2).Економія на збільшенні маштабів виробництва та раціоналізація виробництва;

3). Обмін технологіями;

4). Зменшення конкуренції в інтересах партнерів ;

5).Подолання державних торгових та інвестиційних барьєрів;

6).Використання переваг вертикальної інтеграціїта об"єднання доповнюючих один одного вкладів партнерів.

Виникнення МСА обумовлено дією сил зовнішньго та внутрішньго середовища. До факторів зовніш серед-ща відносяться збільшення конкуренції та її глобалізація, процес техніки та технології. До факторів внутр. серед-ща - ресурси, можливості та комтетенції самих організацій.

29. Система управління людськими ресурсами міжнародних корпорацій.

Cуть управління людськими ресурсами міжнародних корпорацій, яка пов’язана з рухом їх персоналу по всіх відділеннях у світі та забезпеченням задоволення їхніх різноманітних потреб, включаючи розвиток і просування. З огляду на це визначення доцільно звернути увагу на три основних моделі управління людськими ресурсами, які використовуються міжнародними корпораціями: людський капітал, ринок праці та відданість організації.

Підхід	Характеристики	Американські організації	Японські організації
Людський капітал	Витрати на навчання	Малі вкладення	Великі вкладення
	Навички навчання	Навчання конкретним навичкам	Загальне навчання
	Оцінка діяльності	Формалізована	Неформалізована
Ринок праці	Пріоритети	На першому місці — зовнішні фактори	На першому місці — внутрішні фактори
	Характер найму	Короткостроковий	Довгостроковий
	Методи просування	Спеціалізовані сходи просування	Неспеціалізовані сходи просування
Відданість організації	Трудові контракти	Прямі контракти по найму	Психологічні контракти
	Стимули	Зовнішні	Внутрішні
	Робочі завдання	Індивідуальні робочі завдання	Групова орієнтація у роботі