- •1.Поняття і предмет земельного права України.
- •2.Види юридичної відповідальності за земельні правопорушення.
- •3. Поняття і класифікація суб’єктів аграрного права
- •4. Правове регулювання поводження з відходами сільського господарства
- •5Система і принципи земельного права України
- •6.Види юридичної відповідальності за земельні правопорушення.
- •7. Особливості правового статусу суб’єктів аграрного права
- •11. Загальні засади створення та ліквідації суб’єктів аграрного господарювання
- •12. Правове регулювання ведення сільськогосподарської діяльності в умовах надзвичайних екологічних ситуацій.
- •13 .Види земельних правовідносин.
- •14. Правовий статус земель с/г призначення.
- •15. Загальні питання ринкових перетворень на селі
- •16,27, 44, 67, 140, 144. Фінансова діяльність сільськогосподарських підприємств
- •17. Суб’єкти, об'єкти та зміст земельних правовідносин.
- •18. Фермерське землекористування.
- •19.Правове регулювання приватизації в апк
- •20.Державний земельний кадастр.
- •21.Особливості та класифікація джерел земельного права.
- •22. Субєкти права с.Г землекористування та загальна х-р їх правового статусу Стаття 39. Зк Права власників земельних ділянок і землекористувачів
- •23. Правові засоби формування інфраструктури аграрного ринку
- •24. Внутрішні аграрні правовідносини
- •25. Підзаконні акти як джерела аграрного та земельного права
- •28.Державний земельний кадастр.
- •29.Підстави виникнення, зміни та припинення права землекористування.
- •30.Правовий статус земель населених пунктів.
- •31. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в аграрному секторі
- •32, 95. Поняття та характеристика правового статусу фермерських господарств
- •33. Загальна х-р права власності на землю
- •36. Посвідчення договорів відчуження земельних ділянок
- •37. Інститут права власності є
- •38.Поняття і склад земель житлової та громадської забудови.
- •39. Правове регулювання ринку зерна
- •40. Зовнішні аграрні правовідносини
- •41 Субекти і обекти права вла-ті на землю.Земельна ділянка як об’єкт права власності
- •42.Порядок використання земель в межах, населених пунктів для забудови та інших потреб
- •43. Правове регулювання ринку алкоголю й тютюну
- •Порівняльна характеристика правомочностей власника, та землекористувача
- •46.Землі природно-заповідного фонду
- •47.Правове регулювання ринку цукру
- •48, 52, 119 Поняття та види с/г кооперативів
- •49. Підстави та порядок виникнення права власності на землю.
- •50. Землі іншого природоохоронного призначення та їх використання.
- •53. Пава та обов’язки власників земельних ділянок
- •54. Поняття та загальна характеристика земель лісового фонду.
- •56, 72, 80, 202. Правові умови та порядок створення с/г кооперативів
- •57. Підстави та порядок припинення права власності на землю
- •58. Землі оздоровчого призначення та їх використання
- •61. Поняття, основні риси т юридична природа приватизації земель
- •62. Визначення, склад та використання земель рекреаційного призначення
- •63 Форми і методи регулятивної діяльн держ органів у сільському господ-ві
- •64. Поняття та види сільськогосподарських кооперативів.
- •65.Субєкти, об’єкти та форми приватизації земель.
- •66. Склад та використання земель історико-культурного призначення
- •68, 88, 116, 128, 206. Членство в с/г кооперативах
- •60, 76, 83, 139. Правові основи діяльності особистих селянських господарств
- •69. Особливості приватизації земель с/г призначення та інших категорій
- •70. Нормування і стандартизація у галузі охорони земель
- •71. Поняття виробничо-господарської діяльності с/г кооперативів
- •73. Юридичні гарантії здійснення приватизації земель
- •75. Поняття соціального розвитку села
- •77. Загальна хар-ка права землекористування
- •78. Загальна хар-ка земель водного фонду
- •79. Правовий режим об’єктів соціальної сфери села
- •81. Виникнення права землекористування.
- •82. Правові форми використання земель лісового призначення.
- •84. Поняття відповідальності за порушення аграрного законодавства.
- •85. Права та обов'язки землекористувачів.
- •86. Посвідчення договорів відчуження земельних ділянок
- •87. Дисциплінарна відповідальність осіб, зайнятих у сільськогосподарському виробництві
- •89. Припинення права землекористування.
- •90 Втрати землі, їх запобігання та відшкодовування.
- •92. Правовий режим земель особистого селянського господарства.
- •93. Поняття та юр. Ознаки оренди землі.
- •101. Договір оренди земельної ділянки
- •108. Підстави, порядок і правові наслідки припинення акціонерного членства в асгт
- •109. Обмеження прова на землю,які випливають із право добросусідство
- •113. Земельні сервітути як форма обмеження прав на землю.
- •114. Землі транспорту і їх використання.
- •116.Членство в сіль.Госп. Кооперативах
- •117. Поняття гарантій прав на землю.
- •118. Склад і використання земель зв’язку і енергетики
- •122. Порядок розгляду земельних спорів органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів
- •123. Поняття та основні ознаки особистого селянського господарства.
- •124. Земельно-прцесуальне забезпечення набуття прав на землю
- •125. Особливості обчисленн плати за землі різного цільового призначення.
- •126. Відповідальність органів виконавчої влади та місцевого самоврядування за порушення права власності на землю за виданням актів які порушують права власників земельних ділянок.
- •127. Правовий режим майна особистого селянського господарства.
- •129. Поняття зміст та субєкти управління у галузі використання та охорони земель.
- •130. Добросусідство.
- •131. Відносини фермерського господарства з бюджетом банківськими установами та страховими організаціями.
- •132. Правове регулювання використання тваринного світу в сільському господарстві.
- •133. Система і функції управління у галузі використання та охорони земель.
- •134. Земельні торги їх обовязковість для земельних ділянок комунальної власності.
- •135. Державна підтримка особистих селянських господарств.
- •137. Система і повноваження органів управління у галузі використання і охорони земель.
- •138. Грошова оцінка та державна реестрація земельних ділянок.
- •141. Встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень.
- •142. Олік кількості та якості земель порядок ведення державного земельного кадастру
- •143. Правове регулювання господарської діяльності фермерського господарства.
- •145. Планування використання земель,землеустрій.
- •146. Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам.
- •148. Контроль за використанням та охороною земель.
- •149. Спільна власність на землю.
- •150. Загальна характеристика законодавства про окремі види сільськогосподарської діяльності.
- •152. Моніторинг земель.
- •154. Особливості аграрно-правового регулювання договірних правовідносин у сульському господарстві.
- •156. Державний земельний кадастр.
- •157.Загальна характеристика посвідчення договорів відчуження земельних ділянок.
- •158. Правове регулювання бджільництва.
- •159. Поняття та загальна характеристика правового статусу фермерських господарств.
- •160. Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель.
- •162. Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності іноземним громадянам та юридичним особам.
- •163.Загальна характеристика правового регулювання галузі тваринництва.
- •164. Юридична природа ринкового обігу земельних ділянок
- •165. Повноваження кму в галузі земельних відносин
- •166. Контрактація, інші окремі договори щодо реалізації с/г продукції
- •167. Розмежування правового регулювання приватизації земель та набуття права власності на землю за спеціальними процедурами
- •168. Правочини із земельними ділянками.
- •169. Поняття, завдання, та мета землеустрою
- •170. Правове регулювання ветеринарної медицини
- •171. Умови і порядок припинення діяльності фермерського господарства
- •172. Продаж земельних ділянок на конкурентних засадах
- •173.Покупці земель сільськогосподарського призначення та набуття права власності на земельні ділянки на підставі інших цивільно-правових угод
- •174. Правове регулювання насінництва
- •175. Припинення права користування земельньними ділянками,які використовуються з порушенням земельного зак-ва.
- •Стаття 144. Порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства
- •176.Викуп земельних ділянок для суспільних потреб
- •178. Правові аспекти вирощування наркотичних рослин
- •180.Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності
- •181. Правові засади відтворення і охорони земель
- •182. Класифікація договірних зобов'язань у сільському господарстві
- •183,191,195. Правові засади реорганізації та ліквідації сільськогосподарських кооперативів
- •184. Поняття правової охорони земель.
- •185. Визнання земельних торгів такими, що не відбулися
- •Стаття 139. Відчуження земельних ділянок за рішенням суду
- •186. Правова охорона прав на сорти рослин
- •187. Право постійного користування земельною ділянкою, права землекористувачів Стаття 92. Право постійного користування земельною ділянкою
- •Стаття 95. Права землекористувачів
- •188.Стандартизація і нормування в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів
- •189. Надання права пост.Користув. Зем.Ділянок юридичним особам.
- •190. Поняття та загальна характеристика правового забезпечення якості та безпеки сільськогосподарської продукції
- •192.Особливості прав. Охорони ґрунтів
- •194. Загальна характеристика законодавства про охорону довкілля в сільському господарстві
- •196. Загальна характеристика відповідальності за порушення земельного законодавства
- •197. Бонітування грунтів та економічна оцінка земель
- •198. Правовий інститут меліорації земель у сільському господарстві
- •201.Склад і використання земель оборони та іншого призначення
- •202. Правові умови та порядок створення сільськогосподарських кооперативів
- •203. Поняття та загальна характеристика правового статусу фермерських господарств
- •204.Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Стаття 156. Підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам
- •205. Порядок укладення договору оренди землі,чинність договору,термін дії та державна реєстрація.
- •206. Членство в сільськогосподарських кооперативах
- •207. Загальна характеристика
- •208.Вирішення земельних спорів Стаття 158. Органи, що вирішують земельні спори
- •Стаття 159. Порядок розгляду земельних спорів органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів
- •Стаття 160. Права і обов’язки сторін при розгляді земельних спорів
- •Стаття 161. Виконання рішення органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів та органів місцевого самоврядування щодо земельних спорів
- •209. Виникнення права спільної часткової власностіна земельну ділянку .
- •210.Органи управління та контролю сільськогосподарського кооперативу та їх компетенція.
- •211.Земельні правовідносини у фермерському господарстві.
- •212. Поняття механізму реалізації прав на землю.
- •213. Плата за землю як засіб правового стимулювання розвитку земельних відносин
- •214. Правовий режим майна та землі сільськогосподарського кооперативу.
- •215. Умови і порядок створення фермерського господарства та припинення його діяльності.
33. Загальна х-р права власності на землю
З прийняттям у 1992 р. нової редакції Земельного кодексу України держава перестала бути єдиним, монопольним суб’єктом права власності на землю та інші природні ресурси. Згідно з цим Кодексом земля може бути об’єктом права не лише державної, а й комунальної, колективної і приватної власності. Конституція У. 1996 р. проголосила землю та інші природні ресурси об’єктом права власності Українського народу (ст. 13), а також громадян, юридичних осіб і держави (ст. 14). Юридично право власності народу України на свою землю було закріплено в Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 р., законі У. “Про власність” та в Конституції У. Земля як об’єкт надбання Ккраїнського народу пов’язана з правом на всю територію, яку займає Україна і яка обмежена кордонами з іншими країнами, з правом територіального верховенства народу від імені якого виступає держава. Конституція України (ст. 13) відображає ставлення Українського народу до землі, як до території і закріплює право тер верховенства народу як вираз політичного панування держави над певною частиною земної кулі. Конст. норма про землю як об’єкт права власності Укр народу засвідчує тер-ний поділ держави на регіони: Автономна республіка Крим, області, міста, селища і села. Право територіального верховенства Укр народа на землю, право на землю органів державної влади та органів місцевого самоврядування є інститутом конституційного, державного права, норми якого відносяться до публічного права.У зв’язку з встановленням в У. різних форм власності на землю і поділом земель за цільовим призначенням на категорії землі мають різний правовий режим. Земля як єдиний державний земельний фонд або ж землі відповідних категорій можуть розглядатися як об’єкт державного суверенітету, тобто як територія держави чи місцевого адміністративного формування. З метою забезпечення цільового і рац. використання на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та іст.-культ. Призначення забороняється діяльність, що суперечить їх цільовому призначенню або може негативно впливати на якісний стан земель (глава 10 ЗК України).В умовах ринкової економіки і тов.-грош. відносин земельна ділянка і побудовані на ній будівлі і споруди розглядаються як єдиний об’єкт права власності. У разі переходу права власності на будівлю і споруду разом з цими об’єктами переходить у розмірах, передб-х зем законодавством, і право власності чи право користування на земельну ділянку без зміни її цільового призначення, якщо інше не передбачено договором.
34.Втрати сільськогосподарського і лісогосподарськоговиробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісовихземель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель.Відшкодуванню підлягають втратисільськогосподарськихугідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів,пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідоквилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.Відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів,або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу,спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держави, а також у зв'язку з виключенням сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників із господарського обігу внаслідок встановлення охоронних, санітарних та інших захисних зон.Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва Від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва звільняються громадяни та юридичніособи у разі використання земельних ділянок для будівництва шкіл,дошкільних закладів, державних об'єктів охорони здоров'я, культури, фізкультури та спорту, соціального забезпечення,державних об'єктів дорожнього будівництва, культових споруд релігійних організацій, кладовищ, меліоративних систем,протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд, під будівництво і обслуговування жилих будинків і господарськихбудівель, для розміщення внутрігосподарських об'єктів сільськогосподарських, рибогосподарських і лісогосподарських підприємств, організацій та установ, видобування торфу за умови повернення земельних ділянок у стані, придатному для попереднього використання, під об'єкти і території природно-заповідного фонду.Здійснення внутрігосподарського будівництвасільськогосподарськими або лісогосподарськими підприємствами,організаціями, установами, а також громадянами провадиться без відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарськоговиробництва.
35. Правове забезпечення формування ринку сільськогосподарської технікиПроблема забезпечення села пально-мастильними матеріалами і сільськогосподарською технікою загострилася під час аграрної кризи. Держава змушена була постачати сільськогосподарську техніку і пально-мастильні матеріали КСП, знаючи, що ті не зможуть розрахуватися за них, оскільки працюють збитково. За підсумками року КСП списувалися борги. Так тривати довго не могло: держава зрозуміла, що треба вжити заходів щодо створення ринку сільськогосподарської техніки та пально-мастильних матеріалів, зокрема впроваджувати лізингові форми отримання нової техніки. Так в Україні почав розвиватися правовий інститут ринку сільськогосподарської техніки.
Вітчизняне законодавство покликане не тільки забезпечити сільськогосподарське виробництво якісною технікою і пально-мастильними матеріалами, але й підтримувати вітчизняних виробників цієї техніки. . Важливу роль у формуванні ринку сільськогосподарської техніки відіграють закони України від 7 лютого 2002 р. "Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу" і від 5 червня 2003 р. "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин".
Вони визначають сільськогосподарську техніку як машини, механізми, обладнання, устаткування, технологічні комплекси та лінії з них, що застосовуються в сільськогосподарському виробництві, харчовій та переробній промисловості для проведення робіт з вирощування, збирання, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції. До такої техніки і обладнання належать: трактори та інші самохідні енергозасоби сільськогосподарського призначення, спеціальні автомобілі сільськогосподарського призначення, самохідні та причіпні комбайни, жниварки і косарки для збирання зернових, кормових і технічних культур, посівна й ґрунтообробна техніка та комбіновані агрегати з неї, машини і обладнання для тваринництва, птахівництва та кормовиробництва, а також машини, обладнання та лінії з них для харчової і переробної промисловості, для зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, зокрема її фасування, розливу, пакетування та пакування.
Розвиток вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу разом з його складовими законодавство визнає пріоритетними напрями розвитку національної економіки. Уповноваженим органом державної влади в галузі сільськогосподарського машинобудування є Міністерство промислової політики України, покликане забезпечити реалізацію державної політики щодо пріоритетності сільськогосподарського машинобудування. Для формування ринку сільськогосподарської техніки передбачається у Державному бюджеті України витрати на підтримку виробництва вітчизняної сільськогосподарської техніки. Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених на здійснення заходів, пов'язаних зі збільшенням обсягів виробництва техніки для агропромислового комплексу та розвитком ринку цієї техніки, затверджений наказом Мінпромполітики та Мінфіну України від 5 березня 2002 р. № 93/155.
Конкретні заходи з формування інфраструктури ринку сільськогосподарської техніки визначені Указом Президента України від 3 листопада 2001 р. № 1039/2001 "Про заходи щодо розвитку ринку вітчизняної техніки для агропромислового комплексу та збільшення обсягів її виробництва". Ним установлено, що основними завданнями органів виконавчої влади щодо розвитку машинобудування та ринку вітчизняної техніки для агропромислового комплексу є:
-
сприяння розвитку економічної конкуренції та недопущення монополізму на основі узгодження інтересів виробників техніки для агропромислового комплексу та її споживачів;
-
організація створення нових моделей і впровадження сучасних технологій виробництва техніки для агропромислового комплексу, стимулювання раціонального використання у процесі виробництва матеріальних ресурсів та енергоносіїв;
-
створення умов для розширення мережі підприємств, що здійснюють реалізацію, фірмове обслуговування, ремонт, надання в користування, в тому числі за договорами лізингу, техніки для агропромислового комплексу;
— стимулювання інвестиційної діяльності банків, інших фінансових установ, спрямованої на технічне переоснащення агропромислового комплексу.