146. Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам.

1. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

2. Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) Державні та комунальні сільськогосподарські підприємства по¬сідають особливе місце серед сільськогосподарських підприємств. Це зумовлено важливістю їхньої економічної ролі в агропромисло¬вому комплексі та інших галузях народного господарства в цілому. Державні сільськогосподарські підприємства залежно від спосо¬бу утворення (заснування) та формування статутного фонду поді¬ляються на унітарні (комерційні й казенні) та корпоративні. Всі ко¬мунальні підприємства є унітарними. За ст. 63 ГК унітарне підприємство створюється одним заснов¬ником, який надає потрібне для цього майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затвер¬джує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівни¬ка, який сам призначає, керує підприємством і формує його тру¬довий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання ре¬організації та ліквідації підприємства. Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їхнім спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учас¬ників), їхнього спільного управління справами; на основі корпо¬ративних прав, зокрема через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків під¬приємства. 1 Як правило, таким органом є Фонд державного майна України. Державне (комунальне) унітарне сільськогосподарське підпри¬ємство — це заснований на державній (комунальній) власності са¬мостійний статутний суб'єкт господарювання, який має статус юридичної особи публічного права і здійснює виробничу (виробляє продукти харчування, продовольство та сировину рослинного і тва¬ринного походження) та підприємницьку діяльність з метою одер¬жання відповідного прибутку (доходу). Таке підприємство має са¬мостійний баланс, поточний та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням. Воно створюється компетентним органом державної влади1 (органом місцевого самоврядування) в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної (комунальної) власності, як правило, без поділу її на частки, і вхо¬дить до сфери управління цього органу. Воно також може бути створене внаслідок адміністративного поділу іншого підприємства відповідно до антимонопольного законодавства України. Створен¬ня державного (комунального) унітарного сільськогосподарського підприємства шляхом відокремлення здійснюється зі збереженням за новими підприємствами взаємозобов'язань та укладених догово¬рів з іншими суб'єктами господарювання. Важливе значення для визначення правосуб'єктності держав¬ного (комунального) унітарного сільськогосподарського підпри¬ємства має також його статут, на основі якого воно діє (гл. 8 ГК), який затверджується власником майна суб'єкта господарювання чи його представниками. У статуті містяться відомсюті про найме¬нування й місцезнаходження підприємства, мету й предмет його діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фон¬дів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління та контролю, їхню компетенцію, про умови реорганізації та лікві¬дації суб'єкта господарювання, а також про інші особливості орга¬нізаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законо¬давством. Державне унітарне комерційне підприємство, згідно з ч. 7 ст. 74 ГК, може бути перетворено у випадках та порядку, передба¬чених чинним законодавством, у корпоратизоване підприємство (державне акціонерне товариство). Особливості діяльності держав¬них акціонерних товариств визначаються ГК та іншими законами. Спеціального закону про державні підприємства на сьогодні не прийнято. Головні ознаки державних і комунальних сільськогосподар¬ських підприємств такі: 1)    ці організації з правами юридичної особи не є власниками закріпленого за ними майна. їхнє майно перебуває в державній або комунальній власності; 2)    вони створюються не лише задля виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції. їхня діяльність спрямо¬вана також на реалізацію національних і регіональних виробничих та науково-технічних програм і розвиток аграрного сектора еконо¬міки в цілому. Обсяг прав та обов'язків державних і комунальних унітарних сільськогосподарських підприємств залежить передусім від право¬вого режиму майна, закріплено за ними. Так, майно державного унітарного сільськогосподарського підприємства перебуває в дер¬жавній власності й закріплюється за ним на праві господарського відання (державне комерційне підприємство) чи праві оперативно¬го управління (казенне підприємство). Майно комунального уні¬тарного сільськогосподарського підприємства перебуває в кому¬нальній власності й закріплюється за таким підприємством на пра¬ві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).