- •Виникнення Давньоруської держави у IX ст. Погляди вчених на утворення Київської Русі.
- •2. Особливості суспільно-політичного ладу Київської Русі у іх-х ст.
- •3. Соціально-політичний устрій Київської Русі у другій половині X - XI ст. Основні групи населення.
- •4. Зовнішня політика перших князів Київської Русі. Її основні напрямки.
- •5. Прийняття християнства та його значення в історії Київської Русі. Розвиток культури.
- •6. Феодальна роздробленість на Русі (друга половина XI - початок XII ст.). Її причини та наслідки.
- •7. Захоплення українських земель Польщею та Литвою у XIV ст. Унії Польщі і Литви та їх значення для України. Закріпачення селян у польсько-литовській державі.
- •8. Утворення греко-католицької церкви. Значення Брестської унії.
- •9. Початок становлення правової системи в українських землях в складі Речі Посполитої. Литовські статути та Магдебурзьке право.
- •10. Виникнення українського козацтва. Його соціальний склад та основні групи.
- •11. Запорізька Січ, її устрій та значення в історії України. Боротьба козаків з татаро-турецькою агресією.
- •12. Українські землі напередодні Визвольної війни середини XVII ст. Причини, характер та рушійні сили війни.
- •13. Військові дії під час Визвольної війни у 1648-1649 рр. Зборівський мир.
- •17. Україно-російській договір 1654 р. Його оцінка та значення.
- •14. Події Визвольної війни 1651-1653 рр. Їх наслідки. Формування державності в українських землях в середині XVII ст.
- •15. Початок Руїни в українських землях (1657-1663 рр.), ті причини. Гадяцький трактат.
- •16. Політична боротьба на Правобережній Україні у 60-70 рр. XVII ст. П-Дорошенко.
- •18. Суспільно-політичний розвиток Лівобережжя у 1663-1687 рр. Устрій Гетьманщини.
- •19. Внутрішня та зовнішня політика гетьмана і.Мазепи (кінець XVII - початок XVIII ст.).
- •20. Посилення наступу царизму на Україну в і половиш XVIII ст. Остаточна ліквідація Гетьманщини та козаччини урядом Катерини. II.
- •21.Адміністративно-територіальний устрій укр. Земель на межі XVIII-XIX сторіччя.Прояви кризи феодального ладу в Україні в першій половині хіх ст.
- •22. Селянська реформа 1861 р. В Україні, її причини та значення. Визволення державних та удільних селян.
- •29. Події першої світової війни в Україні. Наростання економічної та політичної кризи.
- •24. Національно-визвольний рух в українських землях у хгх ст. (Кирило-Мефодіївське товариство, громади).
- •25. Соціально-економічне та політичне становище в Наддніпрянській Україні на початку XX ст. Виникнення політичної кризи та її прояви (1900-1904 рр.).
- •26. Події революції 1905-1907 рр. В українських землях. Значення та наслідки революції.
- •28. Столипінська аграрна реформа в Україні та її наслідки.
- •27. Виникнення та діяльність у Наддніпрянщині на початку XX ст. Українських політичних партій. Українська думська громада.
- •30. Виникнення Центральної Ради та п діяльність навесні та влітку 1917 р. І та II Універсали.
- •31. Проголошення унр та початок громадянської війни в Україні (кінець 1917-початок 1918 р.) її причини та особливості.
- •33. Прихід до влади Директорії. Основні напрямки п діяльності та причини падіння.
- •32. Політичний режим гетьмана п.Скоропадського. Його внутрішня та зовнішня політика.
- •34. Встановлення Радянської влади в Україні у 1919 р Політика «воєнного комунізму».
- •35. Неп в Україні. Його причини та наслідки.
- •37. Національне-державне будівництво в Україні в 20-х рр. XX ст. Входження України до складу срср. Політика «українізації».
- •38. Україна в умовах сталінського «великого перелому». Індустріалізація і колективізація та їх наслідки.
- •39. Становище західноукраїнських земель у міжвоєнний період (1920-1939 рр.). Приєднання Західної України до складу срср.
- •41. Загарбання фашистами України. Нацистський окупаційний режим в Україні у 1941-1944 рр.
- •42. Рух опору в Україні під час Великої Вітчизняної війни та його основні складові частини. Діяльність оун-упа.
- •43.Особливості суспільно-політичного та економічного становища в урср у післявоєнні часи (1945-1953 рр.).
- •44. Зміни в суспільно-політичному житті урср у період хрущовської «відлиги» (середина 50-х початок 60-х рр.). Критика культу особи Сталіна.
- •45. Економічні реформи 1957 та 1965 р. В Україні. Їх наслідки. _
- •46. Дисидентський рух в Україні у 60-80-х рр. XX ст. Та його форми. Українська гельсінська група.
- •48. Виникнення нових політичних партій та рухів в Україні на межі 80-90-х рр. XX ст. Багатопартійність в Україні на сучасному етапі.
- •49. Внутрішня політика Української держави у 1991-2004 рр. Реформи у суспільно-політичному і економічному житті. Прийняття Конституції 1996 р.
- •50. Основні напрямки зовнішньої політики України у 1991-2004 рр. Співпраця з міжнародними організаціями.
- •1. Виникнення Давньоруської держави у IX ст. Погляди вчених на утворення Київської Русі.
31. Проголошення унр та початок громадянської війни в Україні (кінець 1917-початок 1918 р.) її причини та особливості.
25 жовтня 1917 р. в Петрограді партія більшовиків скинула Тимчасовий уряд Олександра Керенського і захопила владу. У Києві заклики більшовиків захопити владу не мали успіху. За допомогою військових частин УЦР встановила контроль над містом, ужила заходів для запобігання анархії та громадянської війни. Необхідно було затвердити державні права українського народу. На засіданні Малої Ради М. Грушевський закликав не чекати перетворення Росії на федеративну республіку, а проголосити створення Української національної держави. 7 листопада 1917 р. було прийнято 3 Універсал УЦР, який проголошував Українську Народну Республіку (УНР) у складі дев'яти українських губерній.
3 Універсал передбачав широку програму дій, а саме:
— до скликання Установчих зборів уся влада належить УЦР і Генеральному Секретаріату України; — ліквідація приватної власності на землю — вона передавалася трудовому народові без викупу; — забезпечення демократичних свобод: слова, друку, віросповідання, зібрань, союзів, страйків, недоторканності особи і помешкання;— встановлення 8-годинного робочого дня; — скасування смертної кари і здійснення у майбутньому судової реформи; — надання національно-персональної автономії національним меншинам;— Центральна Рада зобов'язувалася якнайшвидше підписати мир з Німеччиною та її союзниками.
Історичне значення III Універсалу: український народ проголосив про відновлення власної державності у формі УНР. Окреслені ним соціально-економічні перетворення не були реалізовані: здійснення аграрної реформи відкладалося до скликання Установчих
Зборів.
У листопаді-грудні 1917 р. різко загострилася боротьба за владу ні У. 4 груден 1517 р. у Києві відчини_ I Всеукр. ий з'їзд Рад селянських, робітників і солдатських депутатів, скликаний під тиском більшовиків У. Однако серед прибулих по призові Центральної Ради делегатів із села переважна більшість складів з'їзду підтримало лідерів УНР. Опинившись у меншості, біля 60 більшовиків і частина їхніх членів лівих партій, що підтримували, покинули з'їзд, коли його не вдалося перетворити у всеукр.ий мітинг. У кількості 124 чоловік вони поїхали в Харків. 24-25 грудня 1917 р. у Харкові працював I Всеукр. ий з'їзд Рад робочої, солдатських і частини селянських депутатів (від села не було жодного представника). Він проголосив на території У радянську владу. На ньому був обраний ЦИК Рад У, головою якого став член УСДРП Ю. Медведєв. 17-го грудня був затверджений радянський уряд У на чолі з Н. А. Скрыпником, що звернулося до Совнаркому Радянського Росії з проханням про збройну поміч. Почалася збройна боротьба між ЦР і більшовицької радянської Росією. 26-го січня 1918-го ряди колишнього підполковника М. А. Муравьева після обстрілу Києва з важких знарядь і бронепоїздів, вступили в місто. Протягом трьох доби вони знищили не менше 3-5 тисяч киевлян, проводячи політику «червоного терору». Проголошення в Харкові Сов. влади на У викликало: а) активізацію діяльності місцевих Рад і організацій більшовиків; формування рядів Червоної гвардії; б) із Росии прибули послані Леніним червоногвардійські ряди Москви, Петрограда, матроси Балтійського флоту й ін. (понад 30 тис. чел.). Командуючим військами призначений В. Антонов-Овсеенко. У грудні 1917-січні 1918 р. об'єднані сили Росії за підтримкою підпільних організацій установили Радянську владу на більшій частині Левобережной У. ЦР, бачачи безнадійність положення: 1) посилає в бій необстрелянных добровольців, студентів і гімназистів; 2) намагаючись залучити населення, прискорено приймає закони (IV Універсал проголосив гос. незалежність У на чолі з ЦР, націоналізував значні землеволодіння, уводив годинников-8-годинної робочий день і т.п.). 26 січня 1918 р. після повстання робітників заводу «Арсенал» і дій радянських військ був узятий Київ. 30 січня Радянський уряд із Харкова переїхало в Київ. ЦР улаштувалася в Житомирі. У., як колишня частина Росії, знаходилася в стані воїни з Німеччиною й Австро-Угорщиною. На переговорах у Брест-Литовске її інтереси подавала ЦР, що намагалася захистити від більшовиків У, тому - підписала договір: 1) про введення на територію УНР німецьких і австро-угорських військ (450 тис.) для захисту від нападу з півночі. ; 2) про постачання продовольством і сировиною німецької армії. У результаті: у лютому-березні німецькі й австро-угорські частини вторглись в УНР і дійшли до Харкова і Ростова, відтиснувши сили Червоної Армії. УНР виявилася під утиском окупантів. Причини цивільної війни на У: відсутність підтримки народом ЦР. Расстановка сил накануне войны.
Советские войска концентрировались в Харькове (тут находились В. Антонов-Овсеенко, М. Муравьёв, Г. Орджоникидзе), в районе Гомеля (группа Берзина из большевизированных частей фронта) и под Брянском (армейская группа Знаменского). Высшее политическое руководство осуществлял Антонов-Овсеенко, а военное — Муравьёв. Большевистские силы состояли из:
- большевизированных частей регулярной армии;
- красногвардейских отрядов из России и отрядов моряков;
- красногвардейских отрядов в самой Украине (в основном в Донбассе и Левобережье). Всего большевики располагали 160 тыс. бойцов (100 тыс. из них — украинские красногвардейцы). Их тактика заключалась в продвижении по линиям железных дорог и установлении контроля над крупными промышленными и транспортными центрами. Советы рассчитывали на помощь рабочих в этих городах. Военные силы УЦР составили:
- подразделения вольного казачества;
- добровольные формирования, возникшие уже в ходе войны (Гайдамацкий Кош Слободской Украины С.Петлюры, Галицкий курень сечевых стрельцов Е.Коновальца, подразделение генералов Удовиченко и Сальского). Численностью войска УНР не уступали советским, но они были распылены по всей Украине, в то время как большевистские силы сконцентрировались на главных стратегических направлениях.