Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Экономика_ОНЮА.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
20.04.2019
Размер:
424.45 Кб
Скачать

37. Економічна природа прибутку, її джерела і функції. Визначення валового, середнього, граничного доходу.

Прибуток – це різниця між сукупним доходом і сукупними витратами за період продажу.

Під прибутком розуміють суму коштів, на яку доходи від продажу товарів (послуг) перевищують витрати на виробництво і продаж цих товарів (послуг). У такому значенні він визначається як різниця у грошовому виразі між виручкою (сумою продажів) від реалізації продукту господарської діяльності і сумою витрат на фактори виробництва, що забезпечують цю діяльність.

У конкурентній економіці прибуток виконує такі функції:

- розвитку виробництва, підготовку і перепідготовку кадрів, преміювання працівників

- стимулу виробництва, оскільки прибуток спонукає підприємця до пошуку нових, нетрадиційних рішень у виробництві та реалізації продукції;

- орієнтира доцільного розподілу ресурсів, оскільки прибуток показує, яку галузь слід розвивати, а яку — скорочувати.

Валовий дохід – уся сума доходу фірми. Чистий дохід – це валовий дохід, без суми повних витрат, тобто це прибуток фірми. Середній дохід фірми - це дохід в середньому на одну одиницю проданого товару. Середній дохід дорівнює ринковій ціні одиниці товару. Граничний дохід – це приріст доходу як результат приросту виробництва на одну одиницю товару.

38. Значення визначення витрат (валових, середніх, граничних) і доходу (валового, середньго, граничного) для визначення економічної поведнінки підприємства.

40. Норма прибутку і чинники її зростання

Прибуток – це різниця між сукупним доходом і сукупними витратами за період продажу. У найбільш загальному вигляді економічну ефективність діяльності підприємства можна визначати ти через норму прибутку: Чим вища норма прибутку, тим вища ефективність виробництва. Значення норми прибутку полягає у тому, що вона є мірою корисності вкладення капіталу, ефективності його використання. Мета підприємця – це максимізація прибутку і мінімізація витрат, тому капітал спрямовується туди, де вища норма прибутку. Остання виступає регулятором інвестицій у виробництво. У господарській практиці норма прибутку є виразником рентабельності виробництва: фірма, що має прибуток, є рентабельною, а та, у якої його нема, є нерентабельною, збитковою. Розрізняють показники загального прибутку і чистого прибутку. Тому виділяють загальну і розрахункову рентабельність.

Фірма прагне максимізувати прибуток, намагаючись максимізувати різницю між валовим доходом і валовими витратами.

39. Міжгалузева конкурентна боротьба і утворення середнього прибутку.

Міжгалузева конкуренція є специфічною формою конкуренції капіталів у боротьбі за їх прибутковіше застосування. Міжгалузева конкуренція зумовлена зростанням потреб на окремі групи товарів, що випускаються в різних галузях. Капітали з інших галузей, згортаючи застарілі виробництва, переливаються в галузі, де прибутки вищі. Тобто видозмінюються пропорції між галузями і великими сферами економіки.

Вільне переливання капіталу відбувається постійно й нескінченно. Внаслідок цього галузеві норми прибутку мають тенденцію до вирівнювання в середню норму прибутку. Тепер кожен підприємець у будь-якій галузі, вкладаючи капітал, розраховує на середню норму прибутку, тобто на однаковий прибуток на однаковий капітал або на середній прибуток як абсолютну величину прибутку відповідно до його середньої норми. Результатом переливання капіталів є формування середньої норми прибутку.