- •1) Предмет і метод економічної теорії
- •2) Що є нормативним та позитивним підходом до розгляду економічних зв*язків
- •3. Умови виникнення товарно-ринкового господарства. Форми товарно-ринкового господарства: їх загальні риси і відмінності
- •4. Суспільство в процесі свого розвитку ставить перед собою пріоритетні цілі. Що це означає і чим це обумовлено
- •5. Які пріоритетні напрямки в економічній політиці України
- •6. Види ринку
- •7. Якими рисами характеризується довершений і недосконалий ринки
- •8.Охарактеризуйте переваги ринового механізму і назвіть його цільові установки
- •9. Охарактеризуйте суб єкти ринкової економіки і назвіть його цільові установки
- •10. Що є трансферними платежами
- •11. Інфраструктура ринку
- •12. Охарактеризуйте макроекономічний і мікроекономічний аналіз
- •13. Економіка і ефективність: повна зайнятість і повний об’єм виробництва
- •14. Визначення величини вартості товару і її залежність від змін продуктивності і інтенсивності праці
- •15. Роль закону вартості в ринковій економіці
- •16) Виникнення і визначення грошей . Функції грошей
- •18) Попит на гроші для операцій (Дт) . Попит на гроші з боку активів (Да).
- •20. Чекові внески і кредитні картки
- •21. Структура ринку
- •22. Характеристика сучасного ринкового господарства
- •23. Сучасна банківська система і її функції
- •24. Функции фрс і прозиція грошей.
- •Визначення пропозиції грошей
- •25.Процес формування пропозиції грошей і його чинники
- •26. Операції фрс і їх мета
- •27. Банківські резерви
- •28. Центральний банк і його функції
- •29. Зміст закону попиту
- •30. Зміст закону пропозиції
- •31. Поведінка споживача на основі аналізу бюджетних ліній і кривих байдужості.
- •32. Пропозиція і попит: ринкова рівновага. Що врівноважує функція ціни
- •33. Характеристика еластичності попиту і пропозиції
- •34. Ціни, встановлювані державою
- •35. Визначення витрат підприємства і собівартості. Види і структура собівартості
- •37. Економічна природа прибутку, її джерела і функції. Визначення валового, середнього, граничного доходу.
- •38. Значення визначення витрат (валових, середніх, граничних) і доходу (валового, середньго, граничного) для визначення економічної поведнінки підприємства.
- •40. Норма прибутку і чинники її зростання
- •39. Міжгалузева конкурентна боротьба і утворення середнього прибутку.
- •40. Внутрішньогалузева конкурентна боротьба і утворення надмірного прибутку
- •41. Ринок чистої конкуренції: властивості і ознаки
- •42. Максимізація прибутку в короткостроковому періоді (чиста конкуренція ) два підходи.
- •43. Переваги і недоліки ринку чистої конкуренції
- •44. Характерні риси і ознаки ринку чистої монополії
- •45. Визначення ціни і об’єму виробництва в умовах ринку чистої монополії
- •46. Економічні наслідки чистої монополії
- •47. Цінова дискримінація , здійснювана в умовах ринку чистої монополії. Її економічні наслідки
- •48. Ринок монополістичної конкуренції : риси і ознаки
- •50. Монополістична конкуренція: характеристика тенденцій до беззбиткової в довготривалому періоді
- •51. Витрати монополістичної конкуренції
- •52. Ринок олігополії і його ознаки
- •53. ) Ціноутворення і визначення об’єму виробництва на основі ламаної кривої попиту.
- •54. Олігополістичні ціноутворення , засноване : а) на таємній змові , б) на лідерстві у цінах , в) за принципом «витрати плюс»
- •55. ) Олігополія і економічна ефективність.
- •56. Чинники , що визначають попит на економічні ресурси.
- •57. Зміна в попиті на економічні ресурси.
- •58. Еластичність попиту на економічні ресурси
- •60. Стадии кругооборота производственных фондов
- •61. Оперативний і фінансовий лізинг, факторинг.
- •62. Оборот фондів підприємства
- •63. Знос основних фондів підприємства. Амортизаційні відрахування їх функц. Роль і способи нарахування
- •64. Суть заробітної плати
- •65. Реальна і номінальна заробітна плата
- •66. Стимулююча роль заробітної плати
- •67. Cистема відносин власності
- •68. Класифікація відносин власності
- •69. Еволюція відносин власності в україні
- •70. Тіньова економіка
- •Суть тіньової економіки
- •Види тіньової економіки
- •71. Суть ренти землі
- •72. Види ренти землі
- •73. Оцінка землі
- •74. Визначення економічного росту та характеристика його типів
- •75. Фактори економічного росту
- •76. Фактори, стимулюючі економічний ріст
- •77. Цінні папери, їх сутність і види
- •78. Структура ринку цінних паперів
- •До вторинного належать біржовий та позабіржовий ринки цінних паперів.
- •79. Фондовий ринок і його функції
- •80. Вплив господарства на функціонування ринку цінних паперів
- •81. Державний бюджет. Бюджетна політика держави
- •Податкова система України
- •83. Бюджетний дефіцит і державний борг
- •84. Антимонопольне законодавство (сша)
69. Еволюція відносин власності в україні
сторично першим типом власності, з якого почався розвиток людського суспільства і який тисячоліття панував у ньому, була усуспільнена (колективна) власність спочатку у формі племінної (матріархат, патріархат), а потім общинної (сільська й міська корпоративна) власність. Низький рівень розвитку продуктивних сил зумовлював той факт, що люди спільно (колективами) добували засоби до існування (примітивність знарядь праці унеможливлювала виживання окремої людини в боротьбі з природою) і спільно їх споживали. Лише в такий спосіб людство могло вибороти своє право на життя. Згодом розвиток продуктивних сил, вдосконалення самої людини, зміни умов її життя приводять до формування нового типу власності - приватної. Усуспільнена (колективна) власність трансформується в свій різновид - державну власність.
Ці два типи власності (суспільна й приватна) на різних етапах історичного розвитку суспільства виступали в найрізноманітніших формах, відображаючи соціально-економічну природу пануючого суспільного ладу. Розглядаючи тривалу історичну еволюцію форм власності, можна відзначити цікаву тенденцію в цьому процесі. На перших етапах свого розвитку людство використовує колективні форми власності. Поява можливості індивідуального виживання (на основі подальшого розвитку продуктивних сил) породжує приватну власність.
Приватна власність на засоби виробництва була історично першим типом власності, який породив право індивідуального розпорядження товаровиробників продуктами своєї праці і їх економічне відокремлення (на цій основі) один від одного й від суспільного виробництва. Це в поєднанні з суспільним поділом праці, стало вирішальною умовою формування ринкової економіки (про що мова піде далі), яка дала величезний поштовх для розвитку продуктивних сил. Державна власність у цю епоху ототожнювалася з власністю можновладців (фараонів, царів, королів, феодалів тощо). Її суспільні функції були вкрай обмежені й зводилися в основному до утримання армії й апарату адміністративного управління.
Проте зростання масштабів виробництва та його ускладнення, абсолютне збільшення населення на планеті та зростання його потреб породили ряд нових проблем економічного, соціального, екологічного суспільного характеру. Виявилося, що класична (особиста) приватна власність і основана на ній ринкова економіка не спроможна розв'язати ці проблеми.
70. Тіньова економіка
Тіньова економіка — господарська діяльність, яка розвивається поза державним обліком та контролем, а тому не відображається в офіційній статистиці. «Тіньові» підприємства не перерозподіляють власних доходів до бюджетів та державних цільових фондів, вони не сплачують податки, збільшуючи власні прибутки.
Суть тіньової економіки
Розвиток доіндустріального суспільства і його перехід в індустріальне сприяв тіньовій діловій активності у різноманітних її проявах. Так, деякі форми капіталістичного виробництва (наприклад, «розпорошена» мануфактура) становили «підпільну» противагу легальному цеховому ремеслу, піратство поширювалося протягом ХVI—ХVIII ст. в Середземному та Карибському морях, Індійському океані, завдаючи чималої шкоди морським перевезенням, казнокрадство та корупція були присутні в усіх абсолютистських державах. Певною мірою тіньова ділова активність була реакцією на наступ влади вельмож, яка ще не мала належного інституційного оформлення. Капіталізм у власному розумінні слова міцно вкоренився лише після того, як «протестантська етика» санкціювала гонитву за багатством у формі «чесного бізнесу», що допускала конкуренцію і не заперечувала насильства. Епоха нового часу завершується узаконенням одних форм тіньового бізнесу (наприклад, банківської діяльності — колишнє лихварство) і посиленням боротьби з найбільш кримінальними його формами (комп'ютерним піратством, корупцією тощо).
Новий етап розвитку тіньової економіки спостерігається у другій половині ХХ ст., що пов'язується з глобальною трансформацією світового господарства. У розвинених країнах іллегалізація економічної діяльності в середині ХХ ст. викликана залученням цих країн до індустріального та інформаційного суспільства. У соціалістичних країнах різке зростання тіньового сектору виявилося результатом недосконалості директивно-планової моделі економіки порівняно з ринковою. Лаконічне пояснення основної причини істотної тінізації соціалістичного господарства дає американський економіст М. Олсон: «Якщо відсутня приватна власність, то всі громадяни матеріально зацікавлені у розкраданні господарства, але ніхто не зацікавлений особисто у його збереженні».[1]
Неоднозначними є думки з приводу впливу тіньового сектора на національне господарство. Він несе і певну конструктивну роль, що проявляється в стабілізуючій і компенсуючій функціях в господарстві перехідного періоду. Тіньова економіка характеризується більшою гнучкістю та динамічністю, ніж легальна. Вона має здатність швидко заповнювати ніші (що виникають в економічному просторі) та створювати додаткові робочі місця. Тіньова економіка насичує ринок товарами і послугами, збільшує доходи частини населення, посилює конкурентну боротьбу, стримуючи на певний час соціальні дестабілізаційні процеси в суспільстві. Проте вирішальним є негативний вплив тіньового сектору на національну економіку. Внаслідок існування тіньової економіки зменшуються доходи бюджету, зростає зовнішній і внутрішній борг, збільшується тіньовий капітал, зменшується інвестиційна привабливість держави, втрачаються можливості активної участі у глобалізацій них процесах. Втрати державою своїх регулюючих, контролюючих та інших соціально важливих функцій (внаслідок наявності тіньової економіки) неминуче супроводжується криміналізацією суспільства та зростанням організованої злочинності. Система тіньового обороту ВВП працює головним чином на відтік капіталу і лише мала частка національного капіталу залишається або повертається для інвестування вітчизняного виробництва іноді у вигляді прямих іноземних інвестицій чи в іншій формі, що є по суті відмиванням тіньового капіталу.
У розвинених країнах масштаби тіньової економіки відносно невеликі і складають приблизно 5-15% ВВП. У країнах, що розвиваються, тіньовий сектор грає більш помітну роль. Так, в деяких з них тіньова економіка навіть переважає офіційну (Нігерія, Болівія, Таїланд). Середні масштаби тіньової економіки в країнах, що розвиваються, складають в середньому 35—45%.[2]