3. Правила добровільного страхування майна підприємств

На значну частку майна сільськогосподарських підприємств не поширюється обов'язкове страхування. Тому далі розглянемо умови добровільного страхування майнових об'єктів, що визначені відповідними правилами закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Інком страх", які діють від 20 січня 2003 року. За умовами цих правил страхова компанія приймає на страхування майно сільськогосподарських підприємств, орендарів, господарств незалежно від форм власності. В правилах визначено, що об'єктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням такими видами майна:

• врожай сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень плодоносного віку, в тому числі врожай тих культур, що вирощуються в захищеному ґрунті;

• багаторічні насадження, тобто плодово-ягідні кущі та дерева, що ростуть у садах та виноградниках;

• будівлі, споруди, сільськогосподарська техніка, об'єкти незавершеного капітального будівництва, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, транспортні засоби, рибальські та інші судна, засоби лову, інвентар, продукція, сировина, товари та інше майно.

Не розглядаються як об'єкти страхування:

• сільськогосподарські культури, які господарство висівало три роки підряд, але жодного разу не одержувало врожаю;

• тимчасові та ветхі будівлі, споруди, що непридатні для використання;

• ділова деревина та дрова на лісосіках і під час сплаву;

• документи, наявні гроші та цінні папери;

• будівлі, споруди та інше майно, яке знаходиться в зоні загрози обвалу, зсуву, повені або іншого стихійного лиха, - з моменту офіційного оголошення про це органами виконавчої влади або за їх дорученням іншими відомствами (гідрометеослужбою тощо). Урожай сільськогосподарських культур у відкритому ґрунті страхується на випадок його знищення або пошкодження внаслідок: вимерзання, граду, зливи, урагану, бурі, повені, пожежі.

Перелік страховий ризиків для врожаю, що вирощується в закритому ґрунті включає ураган, град, бурю, пожежу, якщо цими подіями була пошкоджена сама споруда;

Щодо багаторічних насаджень, то згідно з договором страхування, можуть відшкодовуватися збитки від повної загибелі (відмирання підземної і наземної частин усіх або окремих дерев, кущів) самих дерев, кущів, плодово-ягідних насаджень, що ростуть у садах та виноградниках внаслідок сильних морозів, повені, бурі, урагану, землетрусу, пожежі.

Інше майно сільськогосподарських підприємств страхується на випадок знищення (пошкодження) внаслідок впливу пожежі, вибуху, повені, землетрусу, бурі, урагану, смерчу, зливи, граду, зсуву, обвалу, селю, затоплення, у тому числі через аварію комунікаційних мереж.

Для цілей страхування кожен вид майна оцінюється. Загальна страхова сума, в межах якої страхується майно, встановлюється підсумовуванням страхових сум кожного окремого виду майна, які визначаються:

1. для сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень у межах мінімальних або максимальних страхових сум, але не менше ніж 50 і не більше ніж 70 % середньої вартості врожаю;

2. для основних засобів у договірній сумі, але не більше їх дійсної вартості;

3. для товарно-матеріальних цінностей у договірній сумі, але не більше їх дійсної вартості.

Мінімальна страхова сума врожаю сільськогосподарських культур визначається множенням ціни на продукцію, що склалася в страхувальника від реалізації врожаю даної культури в минуло­му році на врожайність з 1 га, яка є найменшою за останні три роки, і на площу, з якої заплановано одержати врожай.

Максимальна страхова сума вартості врожаю сільськогоспо­дарських культур розраховується на основі середньої врожайності з 1 га за останні три роки, ціни 1 ц продукції, що склалася за минулий рік, та планової площі, з якої очікується отримати врожай. При цьому ставка страхового тарифу збільшується на той відсоток, на який збільшена максимальна страхова сума стосовно мінімальної.

Приклад. Товариство з обмеженого відповідальністю „Обрій" за поточні три роки збирало відповідно 35, 26,7 та 16,5 ц озимої пшениці з 1 га. Середня врожайність за цей період становила (35+26,7+16,5):3=26,1 ц. з 1 га. Визначаємо різницю між середньою та мінімальною врожайністю: 26,1-16,5=9,6 ц. Тепер визначаємо коефіцієнт, на який буде збільшено страховий тариф: 9,6:26,1=0,368 або 36,8%

Що стосується багаторічних насаджень, то страхова сума визначається так само, але при цьому слід враховувати і площу тих насаджень, що вступають у плодоносний вік у році, на який укладається договір страхування.

Якщо майно або окремий його вид прийняті на страхування в меншій вартості, ніж його дійсна (розрахункова), то всі об'єкти цього виду майна вважаються застрахованими в тому самому відсотку від їхньої вартості.

У договорі страхування може бути передбачено, що він укладається в певній частці вартості майна, але при виплаті страхового відшкодування не застосовується принцип пропорційності, тобто при настанні страхового випадку страхувальникові виплачується страхове відшкодування в повному розмірі понесених збитків, але не більше від страхової суми.

Якщо в договорі страхування не вказано, що принцип пропорційності не застосовується, то відшкодування становитиме такий відсоток до понесених збитків, як страхова сума до страхової оцінки

Сума страхових платежів визначається множенням ставки страхового тарифу з урахуванням ступеня ризику та обставин укладання договору страхування на встановлену страхову суму за договором.

Договір страхування врожаю групи сільськогосподарських культур може бути укладений за умови відшкодування прямого збитку за врожай кожної культури чи групи в цілому.

Щодо термінів, в які повинен бути укладений договір страхування, то вони залежать від строків посіву чи посадки овочевих, зернових та інших культур, а також від моменту припинення вегетації багаторічними насадженнями.

Договір страхування набуває чинності з наступного дня після надходження суми нарахованих страхових премій на розрахунковий рахунок страховика.

При настанні страхової події страхувальник подає страховикові письмове повідомлення з зазначенням виду пошкоджених або знищених культур, часу, виду страхової події і розміру площі, на якій пошкоджено (знищено) застраховані рослини. Факт страхової події повинен бути підтверджений відповідними компетентними органами.

Розмір збитку при загибелі (пошкодженні сільськогосподарських культур) визначається після збирання врожаю, виходячи з вартості кількісний втрат продукції культури чи групи культур (залежно від того, як вони були прийняті на страхування: вибіркове, групи культур, мінімальна, максимальна страхова сума) внаслідок страхової події і розраховується множенням різниці між вартістю врожаю на 1 га., прийнятого гектара страхування, і вартістю фактично одержаної продукції з 1 га. на всю площу збирання, а страхове відшкодування виплачується в розрахунку на площу, визначену за договором страхування.

Якщо на звільненій чи частково звільненій площі пересіваються (підсіваються) певні види культур, то сума збитку зменшується на вартість урожаю пересіяних (підсіяних) культур.

Розмір збитку за багаторічними насадженнями, що загинули та розкорчовані, визначається як різниця між балансовою вартістю загиблих насаджень та вартістю залишків

При знищенні майна, що входить до складу основних засобів, розмір збитку визначають з огляду на дійсну вартість майна з додаванням витрат на рятування, на впорядкування майна та за відкиданням вартості залишків, якщо такі є. При пошкодження майна збиток визначається, виходячи з вартості відновлення за цінами, що діяли на момент укладання договору страхування. Збиток при загибелі (пошкодженні) кормів, палива, насіння, готової продукції та інших товарно-матеріальних цінностей визначається на основі облікових даних про рух цих цінностей.

Якщо у період урегулювання питань щодо завданих збитків було виявлено, що первісна (залишкова) вартість застрахованого майна більша, ніж вартість, обумовлена договором, то страхове відшкодування виплачується в тому відсотку від суми збитків, який становить страхова сума від фактично встановленої вартості застрахованого майна.

Страхувальник має право одержати аванс у розмірі не більше ніж 50 % від попередньо обчисленої суми страхового відшкодування, якщо своєчасно неможливо зробити повний розрахунок розміру завданого збитку внаслідок його великого обсягу або труднощів, пов'язаних з одержанням необхідних матеріалів від компетентних органів.

Термін виплати страхового відшкодування визначається умовами договору страхування.

Рисунок 1 – Аспекти страхових послуг в аграрому секторі

Рисунок 2 – Аспекти укладання страхового договору із страхування

сільськогосподарських культур

із страхування врожаю багаторічних культур, крім тих, що дають урожай у рік посіву (садіння), а також із страхування розсадників - не пізніше ніж термін початку відповідальності страховика (щодо садів і ягідників - до оформлення бутонів, виноградників - до моменту викидання суцвіття, багаторічних сіяних трав - до входу їх у зиму, інших багаторічних культур і розсадників - до появи весняних гонів);

Рисунок 3 – Тварини, які підлягають обов’язковому страхуванню

Рисунок 4 – Перелік страхових ризиків, на випадок яких проводиться

страхування сільськогосподарських культур

Рисунок 5 – Перелік документів, що подає страхувальник страховикові для

отримання страхового відшкодування

Рисунок 6 – Майно, що може виступати обєктом страхування

Рисунок 7 – Види майна, що не розглядаються як об'єкти страхування:

Рисунок 8 – Формування доходів ФАСС