Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОНСП страхові послуги 321 стр.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
28.04.2019
Размер:
2.55 Mб
Скачать

1) За збиток, заподіяний життю та здоров'ю третьої особи - 1 млн марок, при травмуванні кількох осіб —1,5 млн марок;

2) За матеріальні збитки - від 40 000 до 400 000 марок.

Як зазначалося раніше, у випадку виїзду за межі України страхувальник-резидент зобов'язаний укласти додатковий договір страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

Розглянемо детальніше необхідність та особливості додаткового договору, укладання якого пов'язане з системою "Зелена картка".

Зелена картка - це страховий поліс цивільної відповідальності власників транспортних засобів, що визнається усіма державами-членами міжнародної системи «Зелена картка».

Ця система почала діяти 1 січня 1953 p., назву ж одержала за кольором страхового поліса, її було створено як систему економічного захисту третьої сторони, яка постраждала внаслідок ДТП, скоєного водієм-іноземцем, на зарубіжній території.

Розвиток ринкових перетворень вимагає все більш тісних стосунків з розвиненими країнами Європи. Пересування українського транспорту шляхами цих країн без відповідного страхового поліса - «Зеленої картки» - сьогодні неможливо.

Зараз кількість учасників системи складає 45 країн, з них 6 -неєвропейські (деякі країни Північної Африки: Марокко, Туніс; Азії: Іран, Ірак, Ізраїль, Турція).

Страховий поліс, що виданий у будь-якій країні - члена угоди "Зелена картка" - дійсний на території усіх країн, що приєдналися до цієї угоди.

Поліс є документом, що підтверджує укладення договору страхування цивільної відповідальності при поїздці транспортним засобом за кордон.

Основним елементом системи «Зелена картка» є національні бюро країн. Вони організують контроль за наявністю страхування при виїзді та в'їзді автомашин у країну, вирішують питання, пов'язані із врегулюванням претензій постраждалих, готують необхідні нормативні документи тощо. Бюро утримується за рахунок відрахувань частки страхових премій компаній, які займаються цим видом страхування і є членами бюро.

Національні бюро об'єднуються в Раду бюро із штаб-квартирою у Лондоні, яка керує ними та координує їхню діяльність.

У липні 1997 р. наша держава стала членом Міжнародного бюро «Зеленої картки».

Ефективність системи "Зелена картка" більше, ніж за 45 років її існування цілком доведено. За цей період система не змінилася стосовно основних її цілей та напряму страхування. Вона постійно розвивалася, виявила гнучкість і можливість підвищення якості врегулювання завданих збитків.

Рада Бюро, за підтримки Економічної Комісії по Європі, заохочує розвиток систем, які є близькими системі Зелених Карток на інших територіях: система Оранжевих Карток (Члени Арабської Страхувальної Федерації), система Коричневих Карток (деякі члени Економічної Співдружності держав Західної Африки - ECOWAS) і система Жовтих Карток (Члени РТА - Області з Пільгами для Торгівлі).

Перелік літератури

1. Базилевич В.Д. Страхування Підручник. – К.: Знання, 2008. – 1019 с.

2. Говорушко Т. А. Страхові послуги. Навч. посіб. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 400 с.

3. Плиса В. Й. Страхування: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2005. – 392 с.

4. Таркуцяк А. О. Страхові послуги: Навч. посібник / Європейський ун-т. – К.: Видавництво Європейського університету, 2004. – 583 с.