5.3 Нормування оборотних коштів

Визначення потреби в оборотних коштах, яка необхідна для забезпечення безперервного й нормального функціонування виробництва, здійснюється в процесі нормування. Метою нормування є визначення раціонального розміру оборотних коштів, що відволікаються на певний строк у сферу виробництва та сферу обігу.

Нині найбільш поширені три методи нормування оборотних коштів:

1. Метод прямого розрахунку.

2. Аналітичний.

3. Коефіцієнтний.

Основним методом нормуванням оборотних коштів є метод прямого розрахунку, який ґрунтується на розра­хунках нормативів по кожному нормованому елементу оборотних засобів: виробничих запасах, незавершеному виробництву, витратах майбутніх періодів та залишках готової продукції на складах. Цей метод є найпоширенішим, тому що він дає змогу точніше нормувати використання оборотних засобів підприємства, враховуючи специфі­ку виробництва та умови його розвитку. Крім цього, він дає мож­ливість проаналізувати, наскільки оптимальними є встановлені нор­ми, виявити їх недоліки, якщо такі є.

Аналітичний метод застосовується в тому випадку, коли в планованому періоді не передбачено істотних змін в умовах роботи підприємства порівняно з попереднім. У цьому випадку норматив оборотних коштів визначається виходячи зі співвідношення між темпами росту обсягу виробництва та розміром нормованих оборотних коштів у попередньому періоді.

При коефіцієнтному методі норматив визначається на базі нормативу попереднього періоду шляхом внесення в нього змін з урахуванням умов виробництва, постачання, реалізації продукції, розрахунків.

Особливості елементів оборотних коштів визначають специфіку їх нормування. Розглянемо основні методи нормування найважливіших елементів оборотних коштів: виробничих запасів, незавершеного виробництва та готової продукції.

Норматив оборотних коштів – це їх мінімальний плановий розмір, необхідний для нормального функціонування підприємства.

1. Норматив власних оборотних коштів у виробничих запасах (Н_пр.з.) визначається шляхом множення денної потреби у визначеному виді матеріальних ресурсів (Д) на норму запасів у днях (З_дн):

. (2.60)

Денна потреба визначається за формулою

, (2.61)

де М_о  загальна потреба в даному виді ресурсів, нат. од.

, (2.62)

де q_i  маса (площа) заготівлі однієї деталі (виробу) i-го виду, нат. од.

Маса (площа) заготівлі визначається виходячи з коефіцієнта використання матеріалу (К_м) та чистої ваги деталі (виробу) (М_i):

. (2.63)

Норма запасу оборотних коштів – це мінімально необхід­на кількість днів, на яку треба визначити запас матеріалів для нор­мального функціонування підприємства.

Поточний запас – основний вид запасу, необхідний для безперебійної роботи підприємства між двома суміжними поставками, визначається в натуральних одиницях (З_пот):

, (2.64)

де Т_пост  період постачання даного матеріального ресурсу в днях.

Мінімальний запас (З_min) дорівнює страховому запасу (З_страх). Страховий запас створюється на випадок непередбачених відхилень у постачанні та забезпечує безупинну роботу підприємства. Визначається як добуток потреби в ресурсі на період зриву постачання (Т_{ср.пост.}):

(2.65)

Максимальний запас (З_max) можна визначити як суму мінімального (страхового) запасу та поточного запасів:

. (2.66)

Середній запас визначеного виду матеріального ресурсу (З_сер) визначають:

. (2.67)

Транспортний запас створюється за випадку перевищення термінів вантажообігу порівняно з термінами документообігу на підприємствах, вилучених від постачальників на значні відстані.

Технологічний запас створюється за випадків, коли даний вид сировини має потребу в попередній обробці (наприклад, на підсушування сировини, підігрівши і т. ін.).

Підготовчий запас зв'язаний з необхідністю приймання, розвантаження, сортування та складування виробничих запасів. Норми часу встановлюються за допомогою хронометражу.

Знаючи нормативну величину виробничих запасів у натуральних вимірниках можна перейти до його представлення у вартісному вираженні й обчислити загальний норматив оборотних коштів у виробничих запасах.

Приклад. Чиста вага деталі виготовленої зі сталі 100 кг, норма витрати сталі 115 кг, випускається 5000 виробів у рік. Постачання сталі здійснюються один раз у квартал. Транспортний запас - три дні.

Визначте величину поточного, страхового та транспортного запасів.

Для визначення величини поточного запасу необхідно розрахувати денну потребу в матеріалі:

Д = (115 х 5000) / 360 = 1597 кг = 1,597 т.

Тоді величина поточного запасу складе:

З = 1,597 х 90днів =143,73 т.

Величина страхового запасу визначимо як 50% поточного запасу:

З_стр = 0,5 х З_пот = 0,5 х 143,73 = 71,865 т.

Норматив оборотних коштів у транспортному запасі визначимо шляхом множення денної потреби у визначеному виді матеріальних ресурсів (Д) на норму перебування запасів у вигляді транспортного запасу (З_дн):

З_тр = 1,597 х 3 = 4,791 т.

Величина виробничого запасу сталі дорівнюватиме:

Н_пр.з=143,73+71,865+4,791=220,386 т

2. Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві (Н_нзв) визначається за формулою:

, (2.68)

де С_р  собівартість річного випуску продукції;

Т_ц  тривалість циклу виготовлення продукції, днів;

К_нз  коефіцієнт наростаючих витрат, що відбиває ступінь готовності виробів і визначається за формулою

, (2.69)

де М  сума матеріальних витрат на виробництво одного виробу, грн;

С₁  собівартість одиниці виробу без матеріальних витрат, грн;

С₀  одноразові витрати спочатку циклу виготовлення продукції, грн;

С_n  поточні витрати на виготовлення продукції, грн

3. Норматив оборотних коштів у залишках готової продукції (Н_гп) визначається як добуток одноденного випуску продукції за виробничою собівартістю (П_с) на норму запасу готової продукції на складі в днях (З_дн):

. (2.70)

У свою чергу, норма запасу складається з кількості днів, яка необхідна для підготовки продукції до реалізації (комплектація, пакетування, фасування, відвантажування споживачам тощо).

4. Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів (Н_бп) розраховується виходячи з залишків коштів на початок періоду (Р_н) і суми витрат, які необхідно буде здійснити в плановому періоді (Р_пл) за мінусом суми для майбутнього погашення витрат за рахунок собівартості продукції (Р_пог):

. (2.71)