- •Тема 1 підприємство як суб'єкт ринкових відносин 7
- •Тема 2 основні фонди підприємства та підвищення ефективності їх використання 33
- •Тема 3 Нематеріальні ресурси та активи підприємства 57
- •Тема 4 Інвестиції на підприємстві : формування, використання, ефективність 59
- •Тема 5 оборотні кошти підприємства 72
- •Тема 6 персонал підприємства 82
- •Тема 7 Оплата праці на підприємстві 95
- •Тема 8 Принципи організації виробництва 122
- •Тема 9 економічне обґрунтування 135
- •Тема 10 якість продукції та економічна ефективність її підвищення 145
- •Тема 15 Інноваційна діяльність підприємства 217
- •1.2 Організаційно-економічні особливості функціонування різних видів підприємств
- •1.3 Зовнішнє середовище функціонування підприємства
- •1.4 Державне регулювання діяльності підприємств
- •Запитання для обговорення
- •Контрольні запитання одиничного та множинного вибору відповідей
- •17. Результати діяльності підприємства значною мірою визначаються:
- •2.2 Форми обліку та методи оцінки основних фондів підприємства
- •2.3 Знос та амортизація основних фондів
- •2.5 Показники використання основних фондів
- •2.6 Виробнича потужність підприємства та методи її визначення
- •2.7 Шляхи підвищення ефективності використання основних фондів та виробничих потужностей підприємств за сучасних умов
- •Запитання для обговорення
- •Тема 3 Нематеріальні ресурси та активи підприємства
- •Запитання для обговорення
- •Тема 4 Інвестиції на підприємстві : формування, використання, ефективність
- •4.1 Сутність інвестицій, їх класифікація
- •4.2 Обчислення обсягу капіталовкладень
- •4.3 Оцінка економічної ефективності інвестицій та інвестиційних проектів
- •Запитання для обговорення
- •Тема 5 оборотні кошти підприємства
- •5.1 Поняття оборотних фондів та оборотних коштів підприємства
- •Оборотні фонди
- •Фонди обігу
- •5.2 Показники використання оборотних коштів підприємства
- •5.3 Нормування оборотних коштів
- •Запитання для обговорення
- •Тема 6 персонал підприємства
- •6.1 Персонал підприємства, його класифікація
- •6.2 Продуктивність праці та її планування
- •6.3 Чинники підвищення продуктивності праці
- •6.4 Нормування праці та планування чисельності працівників на підприємстві
- •Тпер – час перерв з оргтехнічних причин;
- •1. Метод коригування базової чисельності:
- •Запитання для обговорення
- •Тема 7 Оплата праці на підприємстві
- •7.1 Поняття та види заробітної платні
- •7.2 Організація оплати праці на підприємстві
- •7.3 Форми та системи оплати праці
- •7.4 Змішані форми оплати праці на підприємстві
- •7.5 Система надбавок, доплат та премій працівникам
- •7.6 Планування фонду оплати праці на підприємстві
- •Запитання для обговорення
- •Контрольні запитання одиничного та множинного вибору відповідей за розділом 2
- •8.2 Виробничий процес і принципи його організації
- •8.3 Організаційні типи виробництва
- •8.4 Методи організації виробництва
- •8.5 Основні форми організації виробництва
- •Запитання для обговорення
- •Тема 9 економічне обґрунтування виробничої програми підприємства
- •9.1 Виробнича програма підприємства та її показники
- •9.2 Обґрунтування виробничої програми
- •Запитання для обговорення
- •Тема 10 якість продукції та економічна ефективність її підвищення
- •10.1 Поняття якості продукції. Показники якості продукції
- •10.2 Методи оцінки якості продукції
- •10.3 Економічний механізм управління якістю продукції
- •10.4 Економічна ефективність і шляхи підвищення якості продукції
- •Запитання для обговорення
- •Контрольні запитання одиничного та множинного вибору відповідей за розділом 3
- •11.2 Класифікація витрат і структура собівартості
- •11.3 Методи визначення собівартості продукції
- •2. Підсумовування попередньо визначеної собівартості окремих виробів:
- •11.4 Калькуляція собівартості
- •1. Метод простого підсумовування:
- •2. Кошторисний метод.
- •3. Метод розподілу.
- •Запитання для обговорення
- •Тема 12 Доход, прибуток та рентабельність підприємства
- •12.1 Економічна сутність доходу підприємства
- •12.2 Сутність прибутку підприємства, його види
- •11.3 Рентабельність підприємства
- •1. Загальний рівень рентабельності підприємства:
- •Запитання для обговорення
- •Контрольні запитання одиничного та множинного вибору відповідей за розділом 4
- •13.2 Сучасні принципи та засоби управління підприємством
- •13.3 Організаційні структури управління підприємством
- •Запитання для обговорення
- •Тема 14 Планування діяльності підприємства
- •14.1 Планування діяльності підприємства як функція управління. Принципові основи планування
- •14.2 Елементи внутрішньофірмового планування
- •14.3 Етапи планування
- •14.4 Види та методи планування діяльності підприємства
- •14.5 Стратегічне планування діяльності підприємства
- •14.6 Оперативно-виробниче планування діяльності підприємства
- •Запитання для обговорення
- •Тема 15 Інноваційна діяльність підприємства
- •15.1 Поняття інновацій, причини виникнення та результати впровадження
- •15.2 Види інновацій та критерії їх класифікації
- •Інновації
- •15.3 Поняття та характеристика інноваційного процесу
- •Та стабільного виробничого процесу
- •5.13 Інноваційна діяльність підприємства
- •5.15 Ефективність інновацій
- •За видом економічних суб’єктів розрізняють:
- •Інноваційних проектів
- •Запитання для обговорення
- •Контрольні запитання одиничного та множинного вибору відповідей за розділом 5
- •Термінологічний словник
- •Рентабельність підприємства – відносний показник прибутковості підприємства.
- •Предметний покажчик
- •Рекомендована література Основна література
- •Додаткова література
1.4 Державне регулювання діяльності підприємств
Ринкові відносини надають підприємству максимальної свободи підприємницької діяльності.
Водночас, слід констатувати, що в чистій формі вільна економіка не існує в жодній країні світу, скрізь ринковий механізм доповнюється та коригується системою державного регулювання.
Необхідність державного регулювання ринкового механізму зумовлюється негативними наслідками, які можуть мати місце та повинні бути попередженими або обмеженими.
Ринковому механізму притаманні такі недоліки [14]: він не сприяє збереженню невідтворюваних природних ресурсів; не має економічного механізму захисту навколишнього середовища; не може регулювати використання ресурсів, що належать всьому людству та що мають загальносвітову цінність; він ігнорує потенційно негативні соціальні наслідки рішень, що приймаються; не стимулює виробництво товарів та послуг колективного користування (дороги, комунікації, транспорт та ін.); не гарантує права на працю кожному громадянинові, сприяє виникненню масового безробіття та майнової нерівності; не забезпечує перерозподілу доходів між багатими та бідними верствами населення, дотримання відповідного рівня добробуту народу і, особливо, працевлаштування населення; не забезпечує фундаментальних досліджень у науці, розвитку освіти, культури, безкоштовної охорони здоров'я; не забезпечує виробництва соціально-необхідних товарів за низькими цінами; він схильний до нестабільного розвитку з притаманним йому загостренням соціальної напруженості в суспільстві та розвитком інфляційних процесів.
Наведені недоліки ринкового механізму визначають необхідність рішення цих проблем через механізм державного регулювання.
До сфери інтересів держави входить [14]:
- соціальний захист, зумовлений концепцією "соціального" ринкового господарства та проголошенням людини вищою цінністю суспільства та держави. Це визначає необхідність соціально орієнтованого втручання держави в ринкове середовище шляхом створення систем страхування від хвороб, нещасних випадків, безробіття, установлення трудових, соціальних, житлових гарантій, соціально-спрямованого перерозподілу прибутків громадян;
- захист навколишнього середовища, необхідність в якому зумовлена тим, що вільна гра ринкових сил ставить під загрозу фізичні основи існування людей через витрати ресурсів та забруднення навколишнього середовища;
- захист людської гідності, прав та свобод громадян. Повага людської гідності, зокрема в економічному житті, є важливим завданням держави, яка має передбачати фізичну недоторканість, охорону приватної власності та репутації громадян України;
- захист демократії. У своєму прагненні до отримання прибутку підприємство не завжди звертає увагу на демократичну організацію громадських відносин, тому право участі трудового колективу в рішенні господарських питань може бути закріплене законодавством;
- захист інформації. Оскільки володіння інформацією зумовлює економічну владу, держава повинна вжити заходів щодо охорони прав людини на розпорядження інформацією, що їй належить, а також щодо захисту підприємства від промислового шпигунства;
- захист споживачів. Оскільки споживач має в ринковій економіці більш слабкі позиції порівняно з виробником або продавцем, то для дотримання ринкового рівноправ’я та захисту споживачів необхідне державне регулювання цими взаємовідносинами шляхом інформування споживачів, антимонопольного законодавства, встановлення відповідальності виробників за якість виготовленої продукції, здоров'я споживачів, державного регулювання рівня цін на соціально значущі товари.
Турбота та захист споживачів з боку держави проявляється також у стимулюванні державою розвитку підприємницьких структур. Чим більше існує підприємств-виробників, тим вища зайнятість населення, вища конкуренція, нижчі ціни та вища якість товарів та послуг, що постачаються на ринок, ширший їх асортимент, більший обсяг надходжень до бюджету та позабюджетних фондів для рішення загальнодержавних проблем та програм.
Характер взаємин підприємств та держави визначений спеціальним розділом Закону "Про підприємства" в Україні.
Законодавством визначено, що держава гарантує дотримання прав та законних інтересів підприємства. Підприємство під час здійснення господарської та іншої діяльності має право за власною ініціативою приймати будь-які рішення, що не суперечать законодавству України. Втручання в діяльність підприємства з боку державних, суспільних та кооперативних організацій, політичних партій та рухів неприпустиме. Якщо органи державного управління приймають щодо підприємств (або одного підприємства) рішення, що суперечить їхній компетенції або вимогам законодавства, підприємство має право звернутися до суду (або арбітражу) з заявою про визнання такого рішення недійсним.
Збитки (включаючи очікуваний та неотриманий прибуток), заподіяні підприємству внаслідок виконання вказівок або рішень державних органів, що суперечать законодавству, мають бути відшкодовані за їхній рахунок.
Вплив держави на економіку підприємства здійснюється:
- у формі прямого державного регулювання діяльності підприємств;
- через непрямі (економічні) форми впливу (рис. 1.2).
Форми прямого державного регулювання реалізуються через визначені законом вимоги до діяльності підприємств, обов'язкові для виконання всіма підприємствами.
Пряме державне регулювання діяльності підприємств здійснюється через механізм:
- державної реєстрації створення підприємств, основною метою якої є контроль державних органів за дотриманням порядку створення підприємства, відповідністю засновницьких документів вимогам законодавства;
- державного контролю за якістю продукції;
- обов'язкового дотримання підприємством трудового законодавства України в питаннях забезпечення реальної рівноправності під час найму на роботу та оплаті праці незалежно від статі, релігії, місця проживання; тривалості робочого дня (тижня), мінімального розміру оплати праці; мінімальної тривалості та оплати щорічної відпустки; оплати понаднормованої праці, роботи в нічний час та святкові дні; створення умов та оплати праці вагітних жінок, жінок з дітьми, неповнолітніх громадян та ін.;
- обов'язкового виконання умов соціального законодавства, що передбачає обов'язковий порядок та розміри соціального страхування робочих підприємств, відрахувань до фонду зайнятості населення (для підтримки безробітних та створення системи їх перепідготовки); виділення визначеної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, підлітків, інших верств населення, що потребують соціального захисту; створення безпечних та нешкідливих умов праці робітникам підприємства, надання пільг молоді, що навчається та ін.;
Рисунок 1.2 – Форми та зміст впливу держави на економіку підприємства [14]
- антимонопольного контролю за діяльністю підприємств, що визначає систему державних заходів проти концентрації виробництва та зговору виробників, розформування існуючих та недопущення створення нових монопольних структур, вилучення до бюджету монопольного надприбутку;
- державного контролю за цінами на товари, що визначають масштаб цін у економіці та соціальну захищеність населення України, а також – на продукцію підприємств-монополістів. Держава може визначати лімітний рівень (або розмір підвищення) цін, лімітний рівень рентабельності, лімітний розмір торгових та оптово-збутових надбавок;
- державної регламентації порядку і валюти розрахунків із споживачами (без електронно-касового апарату та з ним, за національну або іноземну валюту, без декларування джерел доходу або з ним);
- державного регулювання правил продажу окремих видів товарів, умов та термінів зберігання та реалізації, маркірування, обміну та ін.;
- державного контролю за збереженням спеціалізації підприємства після його приватизації;
- державного контролю за дотриманням вимог та норм з охорони праці та техніки безпеки, санітарних норм та ін.;
- обов'язкового дотримання державного порядку ведення бухгалтерського обліку та статистичної звітності; нарахування та сплати встановлених законодавством податків до бюджету, відрахувань до позабюджетних фондів.
За невиконання вимог держави з перерахованих вище питань підприємство несе відповідальність у вигляді економічних санкцій (штрафів) або шляхом відшкодування заподіяної шкоди. В окремих випадках може бути прийнято рішення про часткове, тимчасове або повне припинення діяльності підприємства. Посадові особи підприємства несуть встановлену законодавством дисциплінарну, матеріальну та карну відповідальність.
Форми непрямого регулювання діяльності підприємств об’єднують законодавчі рішення, які економічно стимулюють підприємство здійснювати свою діяльність відповідно інтересам держави.
Непряме регулювання діяльності підприємств може здійснюватися в таких формах:
- розміщення на підприємствах державної та іншої форми власності замовлення на виробництво (реалізацію) важливих видів продукції та споживчих товарів з гарантованим фінансовим та матеріально-технічним забезпеченням, що стимулює підприємство здійснювати виробництво саме цієї продукції (робіт, послуг);
- введення системи прогресивного оподатковування трудових доходів робітників підприємства з метою створення матеріальних умов для дотримання необхідного рівня добробуту соціально незахищених верств населення;
- введення системи державного регулювання розмірів фонду оплати праці, спрямованої на підтримку суспільно-необхідних пропорцій між продуктивністю праці та її оплатою і подолання інфляційного знецінення національної валюти України;
- диференціації ставок податків за окремими видами діяльності підприємств та введення системи податкових пільг для стимулювання виробничої діяльності, створення нових та малих підприємств, розвитку соціальної інфраструктури підприємств (установ охорони здоров'я, освіти, культури, спорту, житлового фонду, що перебувають на балансі підприємства), благодійної, екологічної, оздоровчої діяльності підприємств, використання роботи інвалідів та виробництво спеціальних товарів для них;
- встановлення можливості прискореної амортизації основних фондів підприємств з метою стимулювання їх інвестиційної діяльності, активнішого використання досягнень науково-технічного прогресу;
- стимулювання розвитку малих підприємств шляхом надання пільг під час оподатковування, отримання державних кредитів, створення фондів сприяння розвитку малих підприємств;
- регулювання експортно-імпортних та бартерних операцій підприємств через механізм ліцензування, квотування, митного та валютного законодавства з метою захисту споживчого ринку України та його підприємств або стимулювання попиту на продукти національного виробництва.
Регулювання діяльності підприємств в умовах ринку докорінно відрізняється від втручання держави в економіку підприємств, як це мало місце в умовах командної економіки. Відсутність директивних вказівок державних органів підприємствам, застосування переважно економічних методів впливу, відсутність суб'єктивного підходу до умов роботи окремих підприємств, захист судом інтересів підприємств від посягань державних чиновників, захист комерційної таємниці підприємства - це характерні особливості взаємодії підприємства та держави в ринковому середовищі, що повинні бути створені в Україні.