1. Метод коригування базової чисельності:

, (2.86)

де Ч_заг – загальна чисельність промислово-виробничого персоналу;

Ч_баз – чисельність промислово-виробничого персоналу за базо­вий період;

К_з – коефіцієнт зміни обсягів виробництва розрахункового періоду відносно базового;

Ч – сумарні зміни чисельності за пофакторним розрахунком можливої зміни продуктивності праці.

2. Метод розрахунків на основі повної трудомісткості виготовлення продукції. Такий метод є точнішим і виражається форму­лою

, (2.87)

де Т_сум  сумарна трудомісткість робочої програми;

Ф_д  дійсний фонд часу роботи одного средньооблікового працівника;

К_в  середній коефіцієнт виконання норм по підприємству.

3. Метод підсумовування. Такий метод на сьогодні найпоширені­ший. Його формула така:

Ч_заг =Ч_н + Ч_нн + Ч_доп + Ч_служ , (2.88)

де Ч_н – чисельність працівників, зайнятих на роботах, які нормуються;

Ч_нн – чисельність працівників, зайнятих на роботах, які не нор­муються;

Ч_доп – чисельність працівників (переважно допоміжних), для яких неможливо встановити норми обслуговування та розрахувати тру­домісткість;

Ч_служ – чисельність службовців, ІТП, управлінського персоналу.

Чисельність працівників, зайнятих на роботах, які нормуються, визначається так:

, (2.89)

де N  планова кількість виробів, нат. од.

Н_вир – годинна норма виробітку одного працівника, нат. од.

Ф_д  дійсний фонд часу роботи одного середньооблікового працівника;

К_в  середній коефіцієнт виконання норм по підприємству.

Приклад. На виробничій ділянці протягом року необхідно обробити 50 тис. деталей. Змінна норма виробітку - 25 деталей, норма виконання - у середньому 120%. Визначити чисельність робітників на ділянці, якщо у році 266 робочих днів.

Чисельність працівників, зайнятих на роботах, які нормуються, складе:

люд.

Чисельність обслуговуючого персоналу, праця якого не нормується, обчислюється за формулою

, (2.90)

де n  загальна чисельність одиниць устаткування, що обслуговується;

З  кількість змін роботи устаткування;

К_сс  коефіцієнт облікового складу, що розраховується як відношення явочної чисельності працівників до облікової їхньої чисельності;

Н_о  норма обслуговування на одного працівника.

Приклад. У цеху встановлено 50 верстатів, режим роботи - тризмінний, норма обслуговування - 10 верстатів на одного наладчика, коефіцієнт облікового складу - 0,88. Визначити чисельність наладчиків.

люд.

Планова чисельність допоміжних працівників (Ч_доп) визначається аналогічно чисельності основних працівників, якщо для них установлені визначені норми виробітку чи обслуговування. Якщо ж такі норми не встановлені, то їхня чисельність установлюється за формулою:

, (2.91)

де n_Д  кількість робочих місць допоміжних працівників.

Чисельність керівників, фахівців, службовців визначається на основі затвердженого на підприємстві штатного розкладу, у якому встановлюються кількість працівників по кожній із зазначених груп відповідно діючим нормативам чисельності.