fin_put_vidp_2007

стабільність грошових потоків. Виділяють наступні класи: цінні папери найвищої якості (highest quality); цінні папери дуже хорошої якості (very good quality); цінні папери хорошої якості (good quality); цінні папери середнього класу (medium grade); цінні папери нижче середнього класу (lower medium grade); цінні папери низької якості (poor quality); спекулятивні цінні папери (speculative); цінні папери найнижчого класу (lowest quality/default).

Кожний з цих класів має свій символ за класифікацією інвестиційних агентств (див. табл. 14.14).

Чи існує в Україні Національна шкала кредитних рейтингів компанії?

Рішенням № 542 Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) зобов’язала підприємства з державною часткою, підприємства, які мають стратегічне значення для економіки, і підприємства, що є монополістами, подавати у складі звітів звіти уповноваженої рейтингової агенції щодо кредитного рейтингу. Цей звіт при реєстрації емісії зобов’язані подавати й емітенти облігацій, причому незалежно від того, планують вони продавати облігації на відкритому ринку чи збираються запропонувати емісію вузькому колу інвесторів. За результатами конкурсу ДКЦПФР, уповноваженою агенцією з визначення рейтингів було обрано агенцію «Кредит-рейтинг», яка єдина відповідає конкурсній вимозі — два роки досвіду надання рейтингів за національною шкалою. За інформацією самої агенції, її рейтинги коштуватимуть емітентам від 0,01 до 3% обсягу емісії.

Шкала кредитного рейтингу наведена в табл. 14.15.

У чому полягає сутність рейтингових оцінок акцій та облігацій?

Рейтингові оцінки акцій і облігацій широко використовуються в країнах з розвиненими фондовими ринками. Довіра до рейтингів провідних консалтингових фірм настільки висока, що віднесення цінних паперів до того чи іншого класу само по собі може впливати на їхню вартість.

Втабл. 14.16-14.17 наведено рейтингові оцінки простих і привілейованих акцій та облігацій провідних рейтингових агентств.

Емітентам рейтинги відкривають доступ до ринків відкритих та приватних розміщень капіталу, сприяють розширенню фондового ринку через диверсифікацію джерел капіталу інвесторів та міжнародні ринки, поліпшують умови ціноутворення.

Для інвесторів завдяки належній оцінці вони є важливими індикаторами капіталовкладень і сприяють підвищенню ліквідності вторинного ринку.

ВУкраїні існує певний досвід складання рейтингів емітентів та їхніх ЦП. Однак довіра до таких рейтингів невисока, оскільки за базу розрахунків вимушено береться обмежена та часто недостовірна інформація.

-391 -

Хто регулює небанківський фінансовий ринок в Україні?

В Україні небанківський сектор фінансового ринку регулюють дві незалежні установи, які підпорядковуються виключно Президенту України:

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР);

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг).

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) є державним органом, що підпорядковується Президенту України та підзвітний Верховній Раді України. ДКЦПФР створена 12.06.1995. До її структури входить центральний апарат і 26 територіальних управлінь. ДКЦПФР формується в складі голови комісії та 6 її членів. Основні завдання комісії визначені Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», який був прийнятий в 1996 р. До складу комісії входять наступні департаменти:

Департамент корпоративних відносин та ліцензування;

Департамент моніторингу та правозастосування;

Департамент розвитку законодавства та методології;

Адміністративно-господарський апарат.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуги) створена згідно із Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Указом Президента України від 11 грудня 2002 року № 1153/2002. Указом Президента України від 4 квітня 2003 року № 292/2003 затверджене Положення про Комісію, згідно з яким Комісія є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Спеціальний статус Комісії полягає в наступному.

Відповідно до Закону про фінансові послуги Комісія є колегіальним органом. До складу Комісії входять: Голова, три його заступники та не менше трьох членів – директорів департаментів (ст. 23 Закону). Рішення Комісії (у вигляді розпоряджень) приймаються колегіально шляхом голосування на засіданнях Комісії.

До структури Комісії входять п’ять департаментів, директори яких є членами Комісії:

Департамент державного регулювання та розвитку ринків фінансових послуг;

Департамент страхового нагляду;

Департамент нагляду за недержавними пенсійними фондами;

Департамент нагляду за кредитними установами;

Департамент нагляду за фінансовими компаніями.

Які основні завдання діяльності Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України?

На Держфінпослуги покладаються такі завдання:

- 392 -

проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері надання фінансових послуг;

розробка та реалізація стратегії розвитку ринку фінансових послуг;

здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і додержанням вимог законодавства в цій сфері;

захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування, в межах компетенції, заходів впливу з метою запобігання порушенням законодавства на ринках фінансових послуг та їх припинення;

узагальнення практики застосування законодавства України з питань регулювання ринків фінансових послуг, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення;

запровадження міжнародних визнаних правил розвитку ринків фінансових послуг;

здійснення функцій державного фінансового моніторингу на ринках фінансових послуг з метою забезпечення реалізації норм Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»;

сприяння інтеграції в Європейський та світовий ринки фінансових послуг.

Рекомендована література

Основна 3, 7, 9, 24, 43, 46, 108, 120, 139, 168, 172, 238

навчальна:

Основна 65, 145, 150, 186, 196, 202, 223

наукова *:

Додаткова: Додаткові джерела інформації вибирайте із загального списку використаної та рекомендованої літератури, а також здійснюйте власний пошук.

* для написання наукових, курсових, дипломних, магістерських робіт.

- 393 -

КЛАСИФІКАЦІЙНІ ОЗНАКИ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ

		За терміном		За сферою	міжнародний
ринок грошей;
		обігу		поширення	ринок;
ринок капіталу
		фінансових		(по широті	національний
		активів		охоплення)	ринок
		За ступенем		За характером
організований;					первинний;
		організованості		власності на
неорганізований					вторинний
				цінні папери
ринок		За умовою		Від місця
позичкового					біржовий;
капіталу;		передачі		торгівлі
					позабіржовий
ринок		фінансових		фінансовими
акціонерного		ресурсів		активами
капіталу
		За основними групами фінансових активів
	валютний ринок;		ринок цінних паперів;
	ринок дорогоцінних металів і
			грошовий ринок;
	дорогоцінних каменів;
			кредитний ринок;
	страховий ринок;
			ринок нерухомості
		Рис. 14.1. Класифікація фінансових ринків

- 394 -

КЛАСИФІКАЦІЙНІ ОЗНАКИ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

строкові;

безстрокові

паперові;

безпаперові

на пред’явника;

іменні;

ордерні

емісійні;

неемісійні

дохідні;

бездохідні

з правом власності;

з правом управління;

з правом кредитування

За терміном		За походженням	первинні;
існування			вторинні
За формою		За типом	інвестиційні;
існування		використання	грошові
За порядком		За територією	муніципальні;
вкладення		обігу	державні;
			іноземні
За формою		За формою	боргові;
випуску		вкладення	пайові
За наявністю		За рівнем	без ризикові
доходу		ризику	(малоризикові);
			ризикові
			акції
За обсягом		За економічною	облігації;
			векселі;
наданих прав		сутністю
			чеки;
			депозитні та
			ощадні
			сертифікати та ін.

Рис. 14.2.1. Класифікація цінних паперів

- 395 -

О Б Л І Г А Ц І Ї

Умови обігу

Форма обігу

Форма

випуску

Вид

Вільний обіг: першим і наступними власниками можуть бути будь-які фізичні чи/і юридичні особи; пропонуються тільки для відкритого розміщення

Обмежений обіг: обіг здійснюється виключно серед учасників розміщення; пропонуються для закритого розміщення

Документарна: виготовляються бланки сертифікатів облігацій; перехід прав власності фіксується в реєстрі власників іменних

облігацій

Бездокументарна: підтвердженням права власності є обліковий запис у зберігача; перехід прав власності фіксується в

депозитарній установі

Іменні: ідентифікація власника відбувається відповідно реєстру, який ведеться незалежним регістратором чи емітентом на основі

ліцензії; на сертифікаті облігації вказується ім’я власника

На пред’явника: ідентифікація власника відбувається при наявності сертифіката облігації, на якому вказується ім’я емітента; облік прав власності в депозитарній системі не

ведеться. Пропонуються виключно для відкритих розміщень

Процентні: здійснюється виплата процентних доходів

Цільові: виконання зобов’язань дозволено товарами, послугами у відповідності до вимог, встановлених умовами розміщення

Дисконтні: розміщуються за ціною, нижчою їх номінальної вартості. Різниця між ціною купівлі та номінальною вартістю виплачується власнику при погашенні і складає дохід (дисконт) за облігацією

Умови

забезпечення

Звичайні: незабезпечені

Забезпечені: зобов’язання за якими забезпечуються третіми особами шляхом:

- договору поруки з поручителем відносно забезпечення виконання зобов’язання погашення основної суми боргу або/і виплати доходу;

-договору страхування ризиків на погашення основної суми боргу або/і невиплати доходу з страхової компанії;

-договору з банком, іншою фінансовою установою відносно погашення основної суми боргу або/і виплати доходу

Рис. 14.2.2. Загальна характеристика облігацій (відповідно до законодавства України)

- 396 -

РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Неорганізований

Організований

Національний

Міжнародний

Спотовий

Терміновий

Позабіржовий

Біржовий

Вторинний

Первинний

Традиційний

Комп’ютеризований

Ринок свопів

Опціонний

Ф’ючерсний

Форвардний

Рис. 14.3. Класифікація ринку цінних паперів

- 397 -

Ф І Н А Н С О В И Й Р И Н О К

Активні фінансові інститути

Контролюючі органи

Обслуговуючі заклади

- 397 -

Фондові біржі

Інвестиційні фонди та компанії

Торговці цінними паперами

Страхові компанії

Банківські установи

Кредитні спілки

Недержавні пенсійні фонди

Фінансові компанії

Лізингові компанії

Ломбарди

Об’єднання професійних учасників фінансового ринку

Міністерство фінансів України

Національний банк України

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг

Фонд державного майна України

Антимонопольний комітет України

Національна депозитарна система

Реєстратори цінних паперів

Державний реєстр фінансових установ

Розрахунково-клірингові установи

Інформаційно-консультаційні центри

Навчальні наукові заклади з підготовки фахівців для фінансових ринків

Рис. 14.4. Інфраструктура фінансового ринку

- 398 -

Обсяг торгів,		Індекс ПФТС
тис. грн

Рис. 14.5.1. Динаміка індексу Першої фондової торговельної системи (ПФТС) України

(з 01.09.2006 по 01.09.2007)

Рис. 14.5.2. Динаміка індексу Dow Jones Industrial (США) (з 01.09.2006 по 01.09.2007)

Рис. 14.5.3. Динаміка індексу РТС (Російська Федерація) (з 01.09.2006 по 01.09.2007)

- 399 -

Таблиця 14.1 Основні законодавчі акти, що регулюють ринок цінних паперів в Україні

ЗАКОНОДАВЧИЙ АКТ						ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Закон України «Про цінні папери						Визначає поняття цінних паперів, їх види; регулює
та фондову біржу» (1991 р.)						діяльність щодо емісії та обігу цінних паперів;
						визначає правовий статус і організаційні засади
						фондових бірж
Закон України «Про господарські						Визначає поняття і види АТ, правила їх створення та
товариства» (1991 р.)						діяльності; права і обов’язки учасників і засновників
Закон		України			«Про	Визначає поняття і види приватизаційних паперів,
приватизаційні папери» (1992 р.)						порядок їх випуску, розміщення, використання та
						погашення
Закон	України		«Про	банки та		Встановлює порядок випуску, продажу, зберігання та
банківську діяльність» (1991 р.)						управління банком цінними паперами
Декрет	КМУ		«Про		довірчі	Визначає поняття довірчого товариства як інститу-
товариства» (1993 р.)						ціонального інвестора, особливості їх створення і
						діяльності
Указ	ПУ	«Положення			про	Визначає поняття інвестиційних фондів та інвести-
інвестиційні фонди та інвестиційні						ційних компаній, порядок їх створення, умови діяль-
компанії» (1994 р.)						ності; вводить поняття «інвестиційний сертифікат» як
						вид цінних паперів
Постанова		ВРУ		«Концепція		Визначає головну мету та основні принципи функ-
функціонування			і	розвитку		ціонування і розвитку фондового ринку України
фондового ринку України» (1995
р.)
Закон	України		«Про	державне		Визначає напрямки державного регулювання ринку
регулювання ринку цінних паперів						цінних паперів в Україні
в Україні» (1996 р.)
Закон	України		«Про національну			Визначає правові основи обігу цінних паперів у
депозитарну			систему		та	депозитарній системі та правила електронного обігу
особливості		електронного			обігу
цінних паперів в Україні» (1997 р.)

- 400 -