fin_put_vidp_2007

змогу знижувати величину страхових внесків, збільшувати власний капітал і відрахування до бюджету, стимулювати працю персоналу, збільшувати розмір дивідендів.

Так, у Франції на початок 90-х років близько 150 компаній, які займалися пенсійним страхуванням і страхуванням життя (25% від загальної кількості страхових компаній), залучили 1050 млрд FRF, або майже 5% від ВВП.

Накопичувальне страхування життя поділяється на змішане страхування життя і пенсійне страхування.

Змішане страхування життя передбачає, що виплата капіталу, накопиченого у Страховій компанії, здійснюється по дожиттю Застрахованої особи до кінця терміну дії договору страхування або при настанні страхової події, передбаченої договором страхування (нещасний випадок або смерть).

Пенсійне страхування передбачає, що основні виплати страхового забезпечення здійснюються при досягненні Застрахованою особою пенсійного віку, визначеного законодавством.

Якщо договором страхування визначено, що страховик зобов'язаний виплачувати страхове забезпечення після досягнення застрахованою особою пенсійного віку, то такі виплати набувають значення пенсії (ануїтету, ренти). Такі щомісячні послідовні періодичні виплати покликані доповнювати Державне пенсійне забезпечення і називаються недержавною додатковою пенсією.

Як розуміти термін «ануїтет»?

Ануїтет є умовою, відповідно до якої власнику договору проводиться ряд виплат (як правило, до кінця життя). Такий принцип забезпечує страхування від довгострокового ризику, тобто від ризику зменшення власних заощаджень протягом життя пенсіонера, що залишилося.

Як і поліс страхування життя, ануїтет купується у страхової компанії шляхом внесення одиничного або регулярних внесків. Після закінчення визначеного періоду внески учасників пенсійних схем забезпечують певний розмір пенсійних нагромаджень. Частину таких нагромаджень страхувальник при виході на пенсію отримує у вигляді великої суми грошей, інша частина йде на покупку пенсійного ануїтету з одноразовим внесенням страхового внеску.

Страхувальник має право відстрочити виплату ануїтету до будь-якого зазначеного ним віку.

Які існують види пенсійного страхування?

Видами пенсійного страхування є:

- страхування щомісячної довічної додаткової пенсії;

- 421 -

-страхування щомісячної пенсії на визначений строк;

-пенсійне страхування з одноразовою виплатою.

Страхування щомісячної довічної додаткової пенсії – щомісячна виплата, що здійснюється пенсіонеру протягом всього життя з моменту досягнення ним пенсійного віку. У разі смерті пенсіонера спадкоємці одержують страхову суму, розмір якої визначено договором страхування.

Страхування щомісячної пенсії на визначений строк – щомісячна виплата, що здійснюється пенсіонеру протягом визначеного ним терміну (10, 15, 20 або 30 років) з моменту досягнення пенсійного віку. У разі смерті пенсіонера протягом терміну дії договору страхування спадкоємці одержують страхову суму.

Пенсійне страхування з одноразовою виплатою – виплата страхової суми пенсіонеру здійснюється одноразово після досягнення ним пенсійного віку. Крім того, протягом терміну дії договору страхування, з моменту вступу договору і до пенсійного віку, діє страховий захист життя.

Чим відрізняються загальні види страхування від страхування життя?

Договори із загальних видів страхування (страхування майна, відповідальності), як правило, укладаються на один рік. Страхові внески сплачуються одноразово і становлять невеликий відсоток від страхової суми. Страхові платежі не нагромаджуються, не розглядаються страхувальниками (громадянами) як інвестовані кошти і не повертаються їм після закінчення дії договору страхування. Договори загального страхування призначені лише для забезпечення компенсації збитків внаслідок страхових подій.

За договорами страхування життя страхові внески, зазвичай, сплачуються в розстрочку протягом усього терміну дії договору (не менше трьох років) з таким розрахунком, щоб на момент закінчення дії договору величина нагромаджених коштів дорівнювала б страховій сумі за договором.

Отже, відбувається накопичення страхувальниками коштів, які зберігаються і перебувають в управлінні у страховій компанії (страховика) на період дії договору. Характерно, що за будь-яких обставин внесені кошти повертаються застрахованій особі або її спадкоємцям, причому, з певними відсотками, на відміну від загальних видів страхування. Це означає, що внески за договорами страхування життя мають для страхувальника (застрахованої особи) яскраво виражений характер інвестиції.

Які тенденції страхування життя в Україні?

Український ринок страхування життя дедалі більше схожий на закордонний. Його тенденція демонструє переорієнтацію страховиків життя на

- 422 -

роботу з фізичними особами. Раніше страховики робили акцент на співпраці з компаніями. Зараз гравці ринку рухаються в сегмент страхування громадян.

Головна причина зміни пріоритетів – прихід в Україну іноземних лайфових компаній, що звикли працювати в сегменті роздрібного страхування і мають досвід просування послуг зі страхового ритейлу. З січня 2006 року в Україні з’явилося кілька потужних страховиків з іноземним корінням (див.

табл. 15.2).

Іноземців приваблює потенціал ринку роздрібного страхування життя, оскільки в Україні застраховано лише 3% населення.

Які основні умови добровільного автотранспортного страхування КАСКО?

Добровільне страхування наземного транспорту (КАСКО) – страхування транспортних засобів від пошкодження, знищення, втрати внаслідок дорожньотранспортної події, незаконного заволодіння, пожежі, вибуху, стихійного лиха, протиправних дій третіх осіб, зовнішнього впливу сторонніх предметів.

Страхувальниками можуть бути дієздатні фізичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності або юридичні особи, які:

володіють транспортним засобом на підставі права власності;

придбали транспортний засіб в кредит або в лізинг;

отримали транспортний засіб в оренду;

керують транспортним засобом на законних підставах.

Об’єктом страхування виступають:

легкові транспортні засоби, що використовувалися до 10 років;

вантажні транспортні засоби, що використовувалися до 15 років;

автобуси, що використовувалися до 15 років;

мотоцикли;

причепи;

спецтехніка;

додаткове обладнання, що встановлюється на транспортних засобах. Транспортний засіб та додаткове обладнання можуть бути застраховані

від пошкодження або втрати внаслідок:

дорожньо-транспортної події;

незаконного заволодіння;

протиправних дій третіх осіб;

пожежі вибуху або самозаймання;

стихійного лиха;

зовнішнього впливу сторонніх предметів.

Страхові тарифи є базовими при страхуванні на один рік і можуть змінюватись в залежності від віку транспортного засобу та обраних умов страхування та коливаються від 5 до 8% страхової суми.

- 423 -

Що розуміють під обов’язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦВ) та яка мета такого страхування?

Обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦВ) – це вид страхування, спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та майну потерпілих при експлуатації транспортних засобів на території України.

Предметом страхування виступають майнові інтереси страхувальника, пов’язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної життю, здоров’ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації автомобіля.

Метою здійснення ОСЦВ є, по-перше, забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме життю, здоров’ю фізичних осіб, їх майну та майну юридичних осіб; подруге, захист майнових інтересів страхувальників.

Хто виступає страхувальниками при ОСЦВ та які ризики вважаються страховими?

Страхувальниками можуть бути дієздатні фізичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності або юридичні особи, які:

володіють транспортними засобами на підставі права власності;

керують автомобілями на законних підставах.

Страховими ризиками, в результаті яких настає цивільно-правова відповідальність страхувальника, є події, які сталися з вини осіб, відповідальність яких застрахована, а саме:

шкода, заподіяна життю та здоров’ю фізичних осіб (лікування потерпілих, компенсація неотриманих доходів за час непрацездатності, витрати на поховання потерпілого в разі смерті та компенсація неотриманих його утриманцями доходів);

шкода, заподіяна майну фізичних та юридичних осіб (пошкодження чи фізичне знищення транспортного засобу або майна інших людей, пошкодження доріг, дорожніх споруд, роботи із врятування потерпілих, евакуація транспортного засобу з місця ДТП – в межах ліміту відповідальності);

моральна шкода, заподіяна фізичним особам.

Страхові компанії, які є лідерами в страхуванні ОСЦВ, показані в табл. 15.3, а фінансовірезультати ринкустрахування ОСЦВ продемонстровані в табл. 15.4.

Які існують варіанти та ліміти страхування ОСЦВ?

Законодавча практика виділила 3 типи договорів:

- 424 -

І-й тип договору – застрахованою вважається відповідальність будьякої особи, яка на законних підставах керує одним транспортним засобом, зазначеним в договорі;

ІІ-й тип договору – застрахованою вважається відповідальність особи, яка особисто керує зазначеними в договорі типами транспортних засобів;

ІІІ-й тип договору – застрахованою вважається відповідальність осіб, зазначених в договорі (до 5 чоловік), які на законних підставах керують одним транспортним засобом, зазначеним в договорі.

Законом України встановлено наступні ліміти відповідальності страховика:

за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих, – 51 000 грн на кожного потерпілого;

за шкоду, заподіяну майну потерпілих, – 25 500 грн на одного потерпілого;

передбачене також відшкодування моральної шкоди потерпілому у

розмірі до 5% від ліміту за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих.

Слід пам’ятати, що при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розмір якої узгоджується між страховиком та страхувальником.

Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров’ю потерпілих, не застосовується.

Що представляє собою міжнародна система автострахування «Зелена картка»?

Міжнародне обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних автотранспортних засобів («Зелена картка») – відповідальність за матеріальну шкоду, що може бути нанесена майну, здоров’ю та життю постраждалих осіб на території країн-членів системи «Зелена картка».

«Зелена картка» – назва системи міжнародних договорів та страхового полісу, яка була введена на початку 50-х років в країнах ЄС. Цей документ засвідчує наявність у власника транспортного засобу страхового покриття, яке діє на території будь-якої країни Євросоюзу та деяких інших середземноморських і північноафриканських країн, які приєдналися до даної системи. Метою створення системи було спрощення міжнародного руху автотранспортних засобів шляхом забезпечення страхування ризиків відповідальності перед третіми особами у зв’язку з використанням таких транспортних засобів, відповідно до вимог країни відвідування. Система забезпечує гарантування компенсації потерпілим особам у разі дорожньотранспортних пригод, відповідно до національного законодавства

- 425 -

країни відвідування і допоможе власникам транспортних засобів зняти з себе відповідальність за матеріальну шкоду, що може бути нанесена майну, здоров’ю та життю постраждалих осіб на території країн-членів системи «Зелена картка».

При виїзді за кордон наявність «Зеленої картки» є обов’язковою вимогою.

Які умови страхування «Зеленої картки»?

«Зелена картка» передбачає страхування відповідальності власника транспортного засобу:

за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю фізичних осіб;

за шкоду, заподіяну майну фізичних та юридичних осіб.

Вартість полісу розраховується згідно тарифних сіток, які затверджені МТСБУ.

Вартість полісу «Зелена картка» залежить від:

країни відвідування;

типу транспортного засобу;

строку страхування.

Термін страхування обирається страхувальником і визначений у межах від 15 днів до 1 року.

Ліміти відповідальності встановлені відповідно до законодавства країни, в якій відбулася дорожньо-транспортна пригода.

Яка особливість галузі майнового страхування?

Майнове страхування – це особлива галузь страхування, в якій об’єктом страхування є майно, що належить юридичним або фізичним особам.

Страхувальником може бути дієздатна фізична та юридична особа, майнові інтереси якої пов’язані з володінням, розпорядженням, та/або експлуатацією майна, яке знаходиться у нього в приватній власності, оренді або на інших законних підставах.

Особливістю даної галузі страхування виступає те, що в майновому страхування чітко визначений об’єкт страхування, який має конкретну ринкову вартість. Оскільки вартість об’єкта (страхова сума) легко визначається (має верхню межу – ринкова або балансова вартість), то і актуарні розрахунки проводяться набагато легше, точніше, ніж в інших галузях страхування.

Що виступає об’єктом майнового страхування?

Об’єктом страхування (як юридичних, так і фізичних осіб) виступає будьяке майно, що відноситься до наступних груп:

квартири, приватні будинки, гаражі, надвірні будівлі, інше, з внутрішніми інженерними комунікаціями, системами та електро-, газо-

- 426 -

водопостачання, опалення та каналізації, зовнішніми столярними виробами;

внутрішнє оздоблення, чистове покриття стін, стель, підлог, внутрішні столярні вироби, санітарно-технічне обладнання;

корпусні, м’які, вмонтовані та інші меблі;

килими, гобелени, освітлювальні прилади, картини, посуд, настінні/ напільні годинники;

холодильники, пральні машини, морозильні камери, пилососи, обігрівачі, газові та електричні плити, мікрохвильові печі, тостери, кухонні комбайни, посудомийні машини;

телевізори, відеота аудіотехніка, телевізійні ігрові приставки, магнітофони, електропрогравачі, посилювачі, акустичні системи, системи кондиціювання повітря, персональні комп’ютери, джерела безперебійного струму, системи відеоспостереження, охоронні системи;

одяг, головні убори, взуття, сумки, портфелі, спортивний інвентар;

скло та дзеркала;

загальна цивільна відповідальність.

Які ризики в майновому страхуванні підпадають під страховий захист?

Вмайновомустрахуванні під страховий захист підпадають наступні ризики:

вогневі ризики: пожежа, вибух газу, вибух парових та газових котлів, газопроводів, машин, апаратів та інших аналогічних пристроїв, діючих на стисненому повітрі та газі (пожежа та вибух);

ризики стихійних явищ: поразка блискавкою, землетрус, зсув, обвал, осідання ґрунту, буря, вихор, ураган, смерч, повінь, затоплення, град і т.ін. (Стихійні лиха);

ризик аварії водопровідних, опалювальних, каналізаційних та протипожежних (спринклерних) систем, а також потрапляння води з сусідніх приміщень (Аварія);

протиправні дії третіх осіб, зокрема крадіжка, пограбування та вандалізм (ПДТО);

падіння на застраховане майно дерев та інших об'єктів, а також наїзд транспортних засобів (Падіння предметів).

Вполіс також може бути включений страховий захист по цивільній відповідальності за шкоду, заподіяну майну, життю та здоров’ю третіх осіб (сусідів). Така шкода може бути завдана в разі затоплення сусідньої квартири або пожежі у сусідній квартирі, що виникли з вини страхувальника.

За якою вартістю може застраховуватись майно?

Майно може бути застраховане за:

ринковою вартістю;

- 427 -

відновлювальною вартістю (нерухомість та оздоблення);

заявленою вартістю.

При страхуванні за ринковою вартістю страхова сума відповідає вартості майна на дату страхування з урахуванням його зносу.

Страхування за відновлювальною вартістю передбачає, що страхова сума відповідає вартості нового майна, а також вартості ремонтних (відновлювальних) робіт.

Страхування за заявленою вартістю використовується здебільшого при страхуванні майна без огляду.

Страхова сума визначається як повна або часткова вартість застрахованого майна в межах його дійсної вартості.

Страховий тариф визначається залежно від обраних ризиків, виду, кількості та умов використання/зберігання майна, строку страхування, інших умов страхування та знаходиться, як правило, в межах 0,05-1,5% страхової суми.

Страхове відшкодування сплачується в межах страхової суми з урахуванням інших умов договору страхування, виходячи з розміру прямих матеріальних збитків, заподіяних внаслідок втрати або пошкодження майна.

Що розуміють під страхуванням відповідальності та які існують варіанти такого страхування?

Страхування відповідальності є окремою галуззю страхування, що включає в себе страховий захист від збитків, завданих життю, здоров’ю та/чи майну третіх осіб майном, що знаходиться у володінні, на збереженні чи під контролем страхувальника у процесі виробничої та господарської діяльності працівниками підприємств чи їх представниками. Страхувальниками можуть виступати фізичні та юридичні особи.

Даний вид страхування покриває ризики заподіяння шкоди третім особам. Варіанти страхування відповідальності можуть бути різними. Найбільш

поширені на українському страховому ринку наступні:

страхування відповідальності перед третіми особами (страхування загальної цивільної відповідальності, страхування відповідальності за якість продукції/послуг, страхування відповідальності роботодавця, страхування відповідальності орендаря/орендодавця);

страхування цивільної відповідальності митних брокерів;

страхування цивільної відповідальності нотаріусів;

страхування відповідальності за об’єкти підвищеної небезпеки;

страхування відповідальності власників зброї;

страхування відповідальності власників собак.

Що таке актуарні розрахунки та які основні завдання актуаріїв?

Актуарні розрахунки – це система математичних та статистичних закономірностей, яка регламентує взаємовідносини між страховиком та

- 428 -

страхувальником. Під час актуарних розрахунків визначають витрати, необхідні на страхування певного об’єкта, та собівартість і вартість послуги, яку надає страховик страхувальникові. За допомогою актуарних розрахунків визначають частку участі кожного страхувальника у створенні страхового фонду, тобто визначають розміри тарифних ставок.

Форма, в якій розраховуються витрати на проведення певного страхування, називають страховою (актуарною) калькуляцією.

Актуарна калькуляція допомагає визначати страхові платежі до договору страхування. Основними завданнями актуарних розрахунків є:

дослідження та групування ризиків у межах страхової сукупності;

обчислення математичної ймовірності настання страхового випадку;

математичне обґрунтування необхідних витрат на ведення справи страховиком та прогнозування тенденцій їхнього розвитку;

математичне обґрунтування необхідних резервних фондів страховика, пропозиція конкретних методів і джерел їхнього формування.

Що таке страхове шахрайство та які наслідки воно несе для страхових компаній?

Страхове шахрайство належить до найдавніших видів економічних злочинів та створює несумлінним клієнтам широкі можливості нелегального збагачення за рахунок страхових компаній.

За даними Ліги страхових організацій України, страхові компанії в середньому щомісячно втрачають від дій шахраїв близько 10-15% від об’єму зібраних страхових премій, а в деяких компаній з окремих видів страхування втрати доходять до 25%. ЛСОУ стурбована тим, що на сьогодні страхове шахрайство є практично в усіх видах страхування і відрізняється хіба що за обсягами. Найпривабливішими для шахраїв є страхування транспортних засобів і відповідальності автовласників, страхування від нещасних випадків, вантажів, добровільне майнове страхування та страхування виїжджаючих за кордон. Левова частка шахрайств – 70-75% здійснюється при страхуванні майна, автомобілів і цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

Страхове шахрайство суттєво впливає на фінансовий результат страхової діяльності різних країн світу і є загрозливим для розвитку вітчизняної системи страхування.

Відомо, що крім позитивних аспектів, масовий характер страхування має істотні недоліки. Одним з найбільш серйозних є створення сприятливих умов для розвитку численних форм злочинності та страхового шахрайства. Раніше за все ця проблема була помічена в Північній Америці, і, завдяки радикальним заходам, вжитим федеральною владою, контроль над зловживаннями організовано на найвищому рівні. І це не дивно: відповідно до досліджень, проведених у США в 1987 році, на долю страхового шахрайства припадало 25% усіх страхових виплат. Вважається, що на сьогоднішній день річні втрати,

- 429 -

яких зазнають страховики в результаті страхового шахрайства, сягають близько $ 20 млрд. У США діє 7 організацій, які борються зі зловживаннями в секторі страхування, що мають у своєму розпорядженні широкі бази даних. Згідно з СЕА (Comete Europeen des Assurances), масштаб проблеми дуже великий: у 1999 році збитки, що виникли в результаті страхових злочинів, склали в Європі близько $ 10 млрд. Оцінки окремих страховиків і об’єднань страховиків щодо масштабів цього явища відрізняється між собою.

Що розуміють під нетто-ставкою та з яких елементів вона складається?

Нетто-ставка – це показник величини страхових внесків (премій) з одиниці страхової суми. Дана ставка передбачає рівновагу фінансових зобов’язань страхувальників та страховиків в розрахунку на весь період дії договору страхування.

Нетто-ставка може складатися з наступних елементів: ризиковий внесок, ризикова (гарантійна) надбавка і накопичувальний (ощадний) внесок.

Ризиковий внесок призначений для покриття ризику за всіма видами страхування, тобто він використовується для страхових виплат при настанні страхового випадку. У структурі нетто-ставки він присутній завжди.

Ризикова (гарантійна або стабілізаційна) надбавка призначена для компенсації можливого перевищення фактичних виплат над розрахунковими, врахованими у вигляді ризикового внеску. У структуру нетто-ставки ця надбавка може не включатися – все залежить від обраної страховиком стратегії управління. Якщо його мета – завоювати страховий ринок за рахунок нижчих цін (в порівнянні з іншими страховиками), цей елемент (ризикова надбавка) не включається в структуру нетто-ставки. Якщо ж страховик бажає зміцнити свою фінансову стійкість (при стабільному попиті на свої послуги та позитивній репутації), цей елемент включається в нетто-ставку.

Накопичувальний (ощадний) внесок призначений для накопичення суми, виплачуваної за умов довгострокового договору страхування життя, – у разі дожиття застрахованого до певної дати. Накопичувальний внесок повинен інвестуватися з метою отримання доходу. Він є структурним елементом неттоставки довгострокових договорів страхування життя, наприклад, при страхуванні на дожиття, змішаному страхуванні життя, страхуванні пенсій.

Що розуміють під брутто-ставкою та з яких елементів вона складається?

Брутто-ставка (страховий внесок) є тарифною ставкою страхових платежів за договором страхування, сплачуваною страхувальником страховику (страховій організації) за певний період зі всієї страхової суми (грошової оцінки максимального розміру зобов’язань страховика по страхових виплатах).

- 430 -