Заняття 12. Політико-правові вчення лібералізму в Англії, Франції та Німеччині хіх ст.

 

План. 1. Ідеї демократизації політико-правових інститутів І.Бентама. 2. Політико-філософська теорія Дж.Мілля. 3. Державно-правова концепція Б.Констана. 4. Політико-правове вчення В.фон Гумбольдта. 5. Ліберальна політико-правова програма Л.Штейна. Під час вивчення даної теми необхідно звернути увагу на наступні проблемні питання: Загальноісторична характеристика західноєвропейських держав доби ХІХ ст.: суспільно-економічний лад, політико-правовий устрій, рівень розвитку культури, науки. Культурно-історичні, соціально-економічні та політичні передумови становлення лібералізму як політичної ідеології. Проблема індивідуальної свободи в державно-правовій теорії французького публіциста Бенжамена Анрі Констана ("Курс конституційної політики"). Свобода індивіда, свобода приватної власності, обмеження впливу державної влади на економічне життя, поділ властей – необхідні умови формування правової держави і громадянського суспільства. Соціальна роль держави в забезпеченні особистої свободи людей. Конституційно-монархічний політичний ідеал мислителя. Утилітаризм державно-правової концепції англійського філософа і юриста Ієремії Бентама ("Принцип законодавства", "Фрагмент про урядування", "Керівні засади конституційного кодексу для всіх держав"). Сприяння розвитку приватної власності – головна мета держави. Демократизація державної влади, політичної системи: розширення виборчих прав, вільна преса, громадські дискусії, публічні зібрання як засоби контролю державної влади. Критика договірної теорії держави, заперечення ідеї природного права. Теорія карного (кримінального) права. Політико-філософська теорія англійського філософа, економіста Джона Стюарта Мілля ("Про свободу", "Представницьке правління", "Основи політичної економії" та ін.). Ідея доповнення принципу особистого щастя індивіда з принципом погодження особистих інтересів із суспільними. Поняття свободи і прогресу. Необхідність для прогресу суспільства боротьби думок; корисність як істинних, так і помилкових поглядів. Права індивіда – сфера, вільна від втручання держави. Загальний принцип діяльності держави – неперешкоджання вільній діяльності індивідів та їх асоціацій, сприяння розвитку в суспільстві і в індивідах духу самодіяльності, підприємництва. Ідеал держави – представницька демократія із чітким поділом влади – правління вибраних народом (або його частиною) депутатів та призначених виконавчих органів. Проблеми примирення суперечливих соціально-класових інтересів. Обмежене тлумачення поняття суверенітету народу: обмеження виборчих прав та ін. демократичних інститутів і процедур цензом неписьменності, несплат податків за принципом елітизму. Розробка ліберальної політико-правової теорії німецьким філософом і державним діячем Вільгельмом фон Гумбольдтом ("Досвід установлення меж діяльності держави"). Зверхність суспільства над державою, а людини над громадянином – членом політичного союзу. Небезпека набуття державою патерналістської місії. Заперечення будь-яких законів як примусового способу визначення поведінки людей. Розуміння держави як зла, пов’язаного з обмеженням свободи індивіда. Теоретичні розробки про зв'язок політичної влади і держави з суспільством, класами у ліберальній політико-правовій програмі німецького мислителя Лоренцо Штейна ("Соціалізм і комунізм у сучасній Франці", "Вчення про суспільство", "Історія соціальноо руху у Франції", "Теорія управління", "Теперішні та майбутні науки про державу і право Німеччини"). Вивчення проблеми пролетарського руху, ідей соціалізму, комунізму. Усвідомлення наповненості соціального життя боротьбою двох протилежних класів – власників і не власників. Програма примирення класових суперечностей, класової боротьби за допомоги надкласової конституційної монархії. Апологетика конституційної монархії на принципах представництва і поділу влади як ідеального способу втілення надкласової сутності держави. Ідея принципової протиставленості і протилежності суспільства та держави. Критика республіканізму, демократії, обґрунтування нездійсненності соціалістичних і комуністичних ідей, руйнівного характеру революційних методів. Ключові поняття: лібералізм, утилітаризм, вільне підприємництво, вільна конкуренція, демократизація, виборчі права, політична система, демократичні інститути і процедури, виборчий ценз, еліта, елітизм, патерналізм, надкласова держава. Питання до контролю та самоконтролю: 1) В чому полягає сутність основних положень лібералізму як політичної ідеології? 2) Кого з представників європейського лібералізму ви знаєте? Хто з цих мислителів, на вашу думку, найбільш переконливо обґрунтовував і захищав цю ідеологію? 3) Порівняйте вчення про громадянське суспільство та правову державу представників німецької класичної філософії і французького мислителя Б.А.Констана. 4) Яке місце у державно-правової концепції англійського філософа і юриста Ієремії Бентама посідає принцип утилітаризму? В чому полягає сутність цього принципу? 5) В чому виявилась обмеженість розуміння народного суверенітету Дж.Міллем? Чи погоджуєтесь ви з таким баченням даної проблеми? 6) Чим, на ваш погляд, зумовлена змістовна відмінність політико-правових концепцій німецького, французького і англійського лібералізму? 7) Розкрийте зміст і значення процесу демократизації суспільно-політичного життя. 8) Що спільного можна знайти в політико-правових поглядах В. фон Гумбольдта і представників анархізму? 9) Розкрийте сутність концепції надкласової держави Л.Штейна. Література: 1) Безродний Є.Ф., Ковальчук Г.К. та ін. Світова класична думка про державу і право. - К., 1999. - С.160-199, 273-289. 2) История политических и правовых учений. /Под ред. В.С. Нерсесянца. - М., 1998. - С. 372-405. 3) История политических и правовых учений. /Под ред. О.Э. Лейста. - М., 1997. - С.225-273, 301-368. 4) Мірошниченко М.І., Мірошниченко В.І. Історія вчень про державу і право: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2004. – С. 119-125. 5) Орач Є.М. Історія політичних і правових вчень: Навчальний посібник. -К.: Атіка, 2005. - С. 292-297, 324-365. 6) Скиба В., Горбатенко В. та ін. Вступ до політології. Екскурс в історію правничо-політичної думки. - К., 1998. - С.181-277. 7) Шульженко Ф.П., Андрусяк Т.Г. Історія політичних і правових вчень. - К., 1999. - С.82-148, 233-257.