Заняття 10. Французьке Просвітництво.

 

План. 1. Політична програма Вольтера. 2. Вчення Монтеск’є про державу і право. 3. Соціально-політичні погляди Ж.Ж.Руссо. 4. Утопічні політико-правові ідеї французького комунізму і соціалізму. 5. Політико-правова думка в період Великої французької буржуазної революції. 6. Місце ідей французького Просвітництва в розвитку світової політико-правової думки. Під час вивчення даної теми необхідно звернути увагу на наступні проблемні питання: Загальноісторична характеристика Франції доби Просвітництва: суспільно-економічний лад, політико-правовий устрій, рівень розвитку культури, науки. Захист інтересів великої буржуазії у політико-правовому вченні Франсуа Марі Аруе (псевдонім Вольтер) ("Філософські листи", "Досвід загальної історії про звичаї і дух народів"). Теорія природного права як основа і обґрунтування соціально-політичної критики феодальних порядків. Розробка концепції суспільного ладу, заснованого на принципах рівності, свободи і необмеженої приватної власності. Обмежене тлумачення принципу егалітаризму: заперечення соціальної рівності громадян, ствердження юридичної рівності лише у сфері приватного права, а не у публічному праві. Надання права голосу у громадських та політичних справах виключно тим, хто володіє власністю. Проблема свободи не суспільства в цілому, а окремого індивіда – свобода слова, віри, підприємництва, праці. Ідея сильної державної влади як засобу захисту від "зазіхань черні" на власність. Концепція "освіченого абсолютизму". Систематизація державно-правових знань XVIII ст. на нових засадах природного права і договірних теорій держави в доробку Шарля-Луї Монтеск'є ("Перські листи", "Роздуми про причини величі і занепаду римлян", "Про дух законів"). Теоретичне обґрунтування ідеї поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову як способу запобігання обмеження державою свободи людини-громадянина, забезпечення принципу верховенства закону. Мета права – свобода, рівність, щастя усіх людей. Категорія "дух законів": зумовленість законів об’єктивними природними обставинами (розмір території держави, її рельєф, клімат), ментальністю народу (побут, звичаї). Класифікація форм державного правління: республіка, монархія, деспотія. Ототожнення держави із суспільством, в якому діє закон. Значення законодавства як головного засобу державної організації суспільства і порядку в ньому. Розробка ідеології дрібної буржуазії в роботах Жан-Жака Руссо ("Про суспільний договір", "Міркування про причини і підстави нерівності"). Вчення про перехід людства від "природного" стану рівності, свободи, братерства до "суспільного" ("громадянського") стану несправедливості та гноблення. Нерівність у праві приватної власності як причина абсолютної соціальної і політичної нерівності – головної вади суспільства. Проблема шляхів подолання нерівність: пропагування ідеї відновлення природного стану людства за умови збереження позитивних досягнень суспільства. Ідеальне суспільство – організоване співжиття (асоціація) незалежних, вільних, рівних людей, які мають спільну волю, що реалізується як народний суверенітет. Концепція народного суверенітету. Заперечення будь-якої форми представницького урядування (представницької демократії). Неподільність і невідчужуваність – основні риси народного суверенітету. Критика буржуазного суспільства, пропагування ідеї необхідності утвердження комуністичного суспільства – єдиного суспільства свободи і рівних можливостей в трактатах представників французького утопічного соціалізму – Жана Мельє Мазерні ("Заповіт"), аббата Мореллі ("Базіліада", "Кодекс природи або істинний дух її законів"), Габріеля Боно де Маблі ("Про права та обов’язки громадянина", "Про законодавство, або Принципи законів"), Гракха Бабефа (справжнє ім'я Франсуа Ноель) ("Змова задля рівності"). Заперечення державно-правової системи буржуазного суспільства, ідея захисту інтересів і звільнення з-під влади капіталу робітничого класу у працях французьких соціалістів-утопістів Анрі де Сен-Сімона (Клод Анрі де Рув Руа) ("Нове християнство"), Франсуа Марі Шарля Безансона Фурьє ("теорія чотирьох світових рухів і світових доль", "Теорія всесвітньої єдності", "Новий господарський соцієтарний світ"). Політико-правова думка в період Великої французької буржуазної революції. Закріплення основ передового буржуазно-демократичного державного ладу, визначення устоїв нового правопорядку в Декларації прав людини і громадянина 1789 р.: проголошення метою будь-якої держави забезпечення природних і невід'ємних прав людини; концепція національного суверенітету – джерело суверенітету ґрунтується в нації; скасування станової організації державного апарату, запровадження нової представницької системи; принцип законності як основа нового правового порядку; недоторканість і священність власності. Революційний радикалізм якобінської Декларації прав людини і громадянина 1793 р.: поглиблення демократизму ідеї природних прав людини, розширення всезагальних політичних і соціальних прав громадянина, гарантії від деспотизму і свавілля державних властей, ідея народного суверенітету. Політико-правові ідеї діячів Великої французької буржуазної революції 1789 р. – фельянів (М.Лафайєт, А.Барнав, А.Ламет), жирондистів (Ж.П.Бріссо, П.В.Верньо, Ж.А.Кондорсе), якобінців (М.Робесп'єр, Ж.П.Марат, Ж.Дантон, Л.А.Сен-Жюст). Значення ідей французького Просвітництва та Революції 1789 р. в розвитку світової політико-правової думки та становленні буржуазного суспільно-політичного ладу, формуванні нового правопорядку. Ключові поняття: Просвітництво, егалітаризм, публічне право, приватне право, юридична рівність, соціальна рівність, "дух законів", ментальність, пряма демократія, представницька демократія, асоціація, комунізм, соціалізм, революція, Велика французька буржуазна революція, декларація, національний суверенітет, народний суверенітет, фельяни, жирондисти, якобінці. Питання до контролю та самоконтролю: 1) Використовуючи посилання на положення політико-правових концепцій видатних просвітників, аргументовано доведіть або спростуйте твердження, що особливістю державно-правової думки доби Просвітництва стало поєднання теорії з практикою. 2) Зіставивши погляди Гроція, Гоббса, Локка, Вольтера і Руссо на соціальну нерівність, з'ясуйте, як вони пов'язували її з питаннями виникнення держави? 3) Вкажіть на раціональне зерно теорії поділу властей Ш.Л.Монтеск'є. 4) Дайте тлумачення змісту поняття "політичної свободи", яке знаходимо в державно-правовій теорії Монтеск'є: "Свобо¬да є правом робити те, що дозволено законами. Якби грома¬дянин міг робити те, що цими законами заборонено, він би втратив свободу, оскільки те ж саме могли б робити й інші громадяни". 5) Вкажіть на суттєву різницю в теоріях суспільного дого¬вору XVII і XVIII ст. Чим ця різниця обумовлена? 6) Сформулюйте суть та основні положення державно-правової ідеології просві¬тителів. 7) Що спільного і відмітного в ідеях про народний сувере¬нітет М.Падуанського і Ж.-Ж.Руссо? Література: 1) Безродний Є.Ф., Ковальчук Г.К. та ін. Світова класична думка про державу і право. - К., 1999. - С.160-199, 273-289. 2) История политических и правовых учений. /Под ред. В.С. Нерсесянца. - М., 1998. - С.277-315, 369-387. 3) История политических и правовых учений. /Под ред. О.Э. Лейста. - М., 1997. - С.225-273, 301-368. 4) Мірошниченко М.І., Мірошниченко В.І. Історія вчень про державу і право: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2004. – С. 91-102. 5) Орач Є.М. Історія політичних і правових вчень: Навчальний посібник. -К.: Атіка, 2005. - С. 213-271. 6) Скиба В., Горбатенко В. та ін. Вступ до політології. Екскурс в історію правничо-політичної думки. - К., 1998. - С.181-277. 7) Шульженко Ф.П., Андрусяк Т.Г. Історія політичних і правових вчень. - К., 1999. - С.82-148, 233-257.